IPB

Здравствуйте, гость ( Вход | Регистрация )

Поиск по файловому архиву
  Add File

Дослідження продуктивності лісів Буковини

Описание:

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ БУКОВИНИ
скачать Дослідження продуктивності лісів Буковини
Реклама от Google
Доступные действия
Введите защитный код для скачивания файла и нажмите "Скачать файл"
Защитный код
Введите защитный код

Текст:

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства

Кафедра лісівництва

Реферат

На тему:

«Дослідження продуктивності лісів Буковини»

Виконав:

магістр 1 року навчання 2 групи

Палагнюк В.М.

Перевірила:

Кременецька.Є.О

Київ-2012

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ БУКОВИНИ

Системна екологізація суспільства в останні десятиліття, зумовлена розумінням загальної відповідальності перед майбутніми поколіннями за наслідки руйнування навколишнього середовища, привела до пошуку нової парадигми екологічної безпеки й природокористування, зміни споживчої поведінки людей.

Ідеї гармонійного досягнення цілей високої якості навколишнього середовища та довгострокового економічного прогресу були втілені в принципах сталого розвитку суспільства. При цьому ключова роль у збереженні екологічної рівноваги на планеті відводиться саме лісам. У житті людства ліси відіграють надзвичайну роль. Поряд з різноманітними продуктами і сировиною, джерелом яких вони є, ліси виконують найрізноманітніші корисні функції – водоохоронн, водорегулюючі, ґрунтозахисні, санітарно-гігієнічні, естетичні тощо.

Стале ведення лісового господарства найчастіше ставить за мету стабільно отримувати більше деревини з одиниці площі, мати вищу її якість порівняно з існуючими лісостанами, скоротити термін вирощування технічно стиглих деревостанів. Оскільки наміри людей не завжди збігаються з природним формуванням асоціацій деревних рослин, які забезпечують стабільність існування того чи іншого виду, потрібно враховувати численні закономірності росту і розвитку деревних порід в умовах насаджень. Глибоке розуміння суті процесів, які забезпечують прискорене накопичення органічної маси, дозволяє успішно вирішувати питання підвищення продуктивності лісів, що є завжди найважливішою проблемою лісового господарства[1]

У лісівничій літературі й практиці часто вживається термін „продуктивність лісових насаджень". До недавнього часу цей термін відносили лише до деревини, а тепер він стосується й інших продуктів лісу та його екологічного впливу на довкілля. В „Лесной энциклопедии" продуктивність насаджень тлумачиться як запас стовбурної деревини, гілля, листя, хвої та коренів, підросту, підліску, живого надґрунтового покриву на одиниці площі у віці стиглості. Підвищення продуктивності насаджень, особливо деревної, завдання, що розв"язується лісівниками багатьох країн протягом останніх століть. Продуктивність лісостанів залежить від географічного розміщення, умов місцезростання, ґрунтових та кліматичних умов, способів створення насаджень й антропогенного впливу на них[2].

Чернівецька область належить до лісистих областей і займає площу 8,1 тис.кв.км, 1,3% від території України (рис. 1).

Рис.1. Карта Чернівецької області.

Область розташована у трьох зонах: лісостеповій – Прутсько - Дністровське міжріччя, передгірській між Карпатами та рікою Прут і гірській - Буковинські Карпати. Межує з Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою, Вінницькою областями, Румунією та Республікою Молдова.

Загальна площа лісового фонду складає 258 тис. га, що є майже третиною від загальної площі території області – 31,9%. Питома вага лісових насаджень області у загальнодержавному лісовому фонді є досить вагомою – 17,5%.

За породним складом у Буковинських лісах переважають хвойні насадження (ялина, ялиця), частка яких в загальному масиві становить 48,2%, твердолистяні (бук, дуб) займають 41,4%, інші породи – 10,4%.

Буковинські Карпати характеризуються великим діапазоном висот, наявністю схилів різної експозиції, ґрунтів різної потужності й родючості, мають всі передумови для формування різноманітних типів лісу. В грудах і сугрудках формуються такі групи типів: у дубових лісах - діброви і судіброви, в ялицевих - яличини і суяличини, в букових - бучини і субучини, у смерекових - смеречини і сусмеречини тощо. Наявність постійної домішки у корінних насадженнях дає можливість виділити такі типи лісу, як ялицеві діброви, ялиново-букові суяличини, якщо домішки немає, то виділяють чисті смеречини, бучини і т. п. типи лісу. Нині в Карпатах виділено понад 70 типів лісу (3. Ю. Герушинський, 1988), які для господарських цілей об"єднують (в групи, підгрупи) до 14 типів лісорослинних умов. Ми також будемо групувати типи лісу Карпат, враховуючи природні умови та гірський рельєф, і описувати їх за вертикальними поясами[6].

Основну частину лісового фонду (61,9%) на площі 159,7 тис. га складають експлуатаційні ліси, які є джерелом отримання деревини для потреб економіки і одночасно виконують захисні функції. Ліси, які виконують захисні та санітарно-гігієнічні функції, займають площу 98,3тис. га, або 31,8% від загальної площі лісів.

Основними постійними лісокористувачами в області є державні лісогосподарські підприємства управління лісового та мисливського господарства Держкомлісгоспу, які ведуть лісове господарство на 68% площ (175,4тис. га). На площі 67,7тис. га здійснюють лісогосподарську діяльність державні спеціалізовані лісогосподарські підприємства агропромислового комплексу.

Нище в таблиці.1 наведено обсяги продукції, робіт та послуг лісового господарства в Чернівецькій області.

 

Таблиця.1

Обсяги продукції, робіт та послуг лісового господарства у 2009році.

Обсяги продукції, робіт та послуг лісового господарства

Заготовлено ліквідної деревини від фактичних рубок та проведення підготовчих робіт

Всього, тис. грн..

У % до 2008 р

Всього, тис. м3

У тому числі від

У % до 2008 р.

Рубок головного користування

Рубок формування і оздоровлення лісів та інших заходів, пов’язаних з веденням лісового господарства

Інші заходи, не пов’язанні з веденням лісового господарства

Чернівецька область

161943,7

105,5

821,8

458,4

356,3

7,1

94,9

У вирішенні проблем лісогосподарського виробництва, використання та охорони лісових багатств велике значення мають глибоке вивчення лісорослинних умов і опрацювання принципів комплексного районування лісових територій. При вивченні лісорослинних умов особливу увагу необхідно звертати на рельєф місцевості, геологічну будову, ґрунтово-кліматичні умови та інші, передусім, абіотичні, а також біотичні (рослини, тварини, мікроорганізми) чинники[3,6,7].

ЗНАЧЕННЯ ЗАХИСНИХ ЛІСІВ І ОСОБЛИВО ЗАХИСНИХ

ДІЛЯНОК ЛІСУ БУКОВИНСЬКИХ КАРПАТ У ВИРІШЕННІ

ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Буковинські Карпати належать до тих небагатьох регіонів, де збереглись лісові екосистеми, що мають виняткове наукове та природоохоронне значення. Однак цим екосистемам характерна особлива вразливість, а відновлення їх динамічної рівноваги відбувається значно важче, ніж у рівнинних умовах, і потребує більш тривалого часу. Буковинські Карпати мають всі передумови для збалансованого розвитку. Тут по-справжньому благодатні і унікальні природні умови,  зокрема лісами вкрито майже 30 %  території, значні водні, рекреаційні та курортні ресурси.

Аналіз екологічної ситуації на територіях, які постраждали внаслідок стихійного лиха 23-27 липня 2008 р., 27-29 червня 2010 р.,  свідчить про те, що в Карпатському регіоні потрібно внести низку змін у систему лісокористування, надаючи особливого значення розвитку та збереженню захисних лісів і особливо захисних ділянок лісу. Ці ліси Буковинських Карпат є основою збереження природних екосистем і передумовою цілісності природних гірських та передгірських екосистем,  що здатні ефективно виконувати захисну роль і протистояти катастрофічним паводкам та зсувам – серйозній загрозі екологічній безпеці Карпатського регіону в останні роки. Реалізація цього завдання вимагає запровадження цілого комплексу екологічно спрямованих лісогосподарських заходів

Захисні ліси та особливо захисні ділянки лісу у Буковинських Карпатах займають площу понад 50 тис. га. З метою підвищення їх екологічних функцій та продуктивності деревостанів, надійного відновлення корінних лісонасаджень, розширення природно-заповідного фонду та розвитку екологічної мережі ми вдосконалили методи ведення лісового господарства. Основну увагу приділено групуванню типів лісу лісового фонду, що належать до категорії захисних та особливо захисних ділянок лісу, де передбачено господарсько доцільне групування типів лісу за принципами сталого лісокористування, з урахуванням гідрологічних,  ландшафтно-водозбірних, природоохоронних нормативів, а також Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, Правил поліпшення якісного складу лісів.

Для забезпечення збереження природних ландшафтів від руйнівного впливу водної ерозії, насамперед необхідно продовжити термін дії Закону України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону", а також доповнити його відповідними лісогосподарськими вимогами. Зокрема, комплекс робіт у гірських захисних та особливо захисних лісах здійснювати лише з використанням спеціальних колісних тракторів, повітряно-трелювальних установок та кінної тяги. З цією метою на державному рівні вирішити питання про забезпечення постійних лісокористувачів технікою щодо відтворення та стабілізації екологічної ситуації та здійснення лісогосподарських робіт.

Потрібно заборонити в захисних лісах та особливо в захисних ділянках лісу гірських та передгірських зон Карпат рубки головного користування, надаючи перевагу лісовідновним рубкам та рубкам догляду за лісом з врахуванням особливості захисних лісів. У гірських та передгірських зонах Буковинських Карпат створювати тільки змішані лісові культури відповідно до корінних типів лісу, в першу чергу стійких ялицево-букових, смереково-ялицево-букових насадженнях

Науково-виробничою базою для впровадження запропонованих заходів визначено ДП  "Берегометське лісомисливське господарство" Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства, де на цей час здійснюються наукові дослідження за тематикою "Екологічні та функціональні особливості захисних лісів Буковинських Карпат".

У цьому плані важливе місце в роботі фахівців та науковців відводиться питанням збереження, збалансованого використання і відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття, зокрема:

● формування екомережі Буковинських Карпат у рамках Карпатської та національної екомережі, зокрема включення захисних лісів і особливо захисних ділянок лісу вздовж гірських річок до сполучних елементів екомережі;

● розроблення планів дій інтегрованого управління природними ресурсами з урахуванням потреб щодо охорони гірських екосистем та ландшафтів, зокрема щодо екологічно збалансованого ведення лісового господарства;

● розроблення і здійснення невідкладних заходів щодо екологічно збалансованого та інтегрованого управління водними ресурсами і річковими басейнами Прута і Черемошу;

● надання підтримки впровадженню екологічно збалансованого ведення туризму в Буковинських Карпатах та Передкарпатті, зокрема у захисних лісах високогір"я[4].

УРАЖЕННЯ ЯЛИНОВИХ НАСАДЖЕНЬ БУКОВИНИ

КОРЕНЕВИМИ ГНИЛЯМИ

Розглянуто вирішальну роль поширення збудників кореневих гнилей в усиханні ялини. Встановлено ступінь ураженості пнів ялини і стадії гнилей на нових зрубах. Обсяги санітарних та лісовідновних рубань, починаючи з 2005 р. по 2007 р. зростали. Так, площа вибіркових санітарних рубань у ялинниках ДП "Берегометське ЛМГ" в 2007 р. зросла у 3,3 раза порівняно з 2005 р., що свідчить про виникненню осередків усихання, яке відбувається значною мірою під впливом збудників кореневих гнилей.

За офіційними даними, у сучасному лісовому покриві Карпатського регіону ялинники займають площу 637,5 тис.  га,  зокрема у Чернівецькому ОУЛМГ – 52,7 тис. га. На цей час тут усихають тією чи іншою мірою ялинники на площі 17 тис. га, зокрема у Чернівецькому ОУЛМГ – 0,3 тис. га.

Виконані натурні обстеження насаджень Чернівецького ОУЛМГ показали, що інтенсивні процеси усихання ялини відбуваються в насадженнях, які зростають як на висотах до 600 м н.р.м., так і вище 1000 м н.р.м. У межах згаданих висотних поясів усихання середньовікових, пристигаючих та стиглих деревостанів різної повноти відбувається переважно на схилах південної та східної експозицій. У цих умовах процеси усихання через масштабність проявів патогенів можуть набути характеру епіфітотії. Знижуються захисні функції лісу, продуктивність та товарність деревостанів, особливо похідних. У ялинових насадженнях зафіксовані осередки усихання, зумовлені кореневими гнилями, збудниками яких є коренева губка (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.) і опеньок осінній (Armillariella mellea (Fr. ex. Vahl.)).

Великий вплив на ураження має оточуюче середовище,  як біотичне, так і абіотичне. З абіотичних умов має значення вологість, температура, рівень кислотності, хімічне забруднення атмосфери та ґрунту, а з біотичних – видовий склад флори та фауни. Всі ці чинники можуть сприяти активності патогена і збільшувати захворювання дерев. Особливо сприяє захворюванню нестача вологи. Існує кореляція між зростом ураження і періодами засухи.

Верхні частини ґрунту у монолітних ялинових деревостанах за одиницю часу пропускають води в 10 раз менше ніж подібні ґрунти змішаних буково-ялицевих деревостанів. У цьому випадку створюються умови для трамбування верхніх шарів ґрунту і цим самим зменшення їх пропускної спроможності щодо атмосферних опадів, які за високої концентрації спливають по поверхні, що знижує імунітет деревостанів проти навіть слабопатогенних видів грибів. Сприяє розвиткові патогена підвищена температура і кислотність ґрунту. Температура, що сприяє розвиткові ризоморф опенька, а також плодових тіл, становить близько 20 °С, а оптимальне рН – близько 4.

Результати здійснених рекогносцирувальних і детальних фітопатологічних обстежень отримано згідно з апробованими методиками. Вони свідчать, що кореневі гнилі поширюються в ялинниках в більшості типів лісу, на різних висотах н.р.м. та експозиціях гірської Буковини.

Дослідженнями встановлено, що в основному збудником центральних гнилей є коренева губка,  а периферичних – опеньок осінній. Ними уражено відповідно 70 % та 61 % пнів, з них значна частка – відповідно 57 % та 53 % відноситься до третьої стадії гнилі. На частку пнів без гнилей в середньому

Про погіршення санітарного стану ялинників свідчать офіційні дані про здійснення санітарно-оздоровчих заходів. Обсяги санітарних та лісовідновних рубань, починаючи з 2005 р. по 2007 р. зростали. Так, площа здійснених вибіркових санітарних рубань у ялинниках ДП "Берегометське ЛМГ" в 2007 р. зросла у 3,3 раза порівняно з 2005 р., що свідчить про виникнення осередків усихання, яке відбувається значною мірою під впливом збудників кореневих гнилей[5].

ПРИРОДНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ЛІСОТВІРНИХ ПОРІД БУКОВИНИ

Відновлення бука під наметом лісостанів.

У процесах природного відновлення бука спостерігаються такі самі закономірності, як і в смеречинах. Кількість і якість природного відновлення бука значною мірою залежать від повноти материнського лісостану, властивостей ґрунту, мікрокліматичних умов та інших чинників. Ефективне відновлення бука як у свіжій, так і у вологій бучинах відбувається при середніх повнотах насаджень (дивіться нижче таблицю). В лісостані з повнотою 0,7-0,8 на 1 га площі налічується близько 150 тис. штук і більше самосіву та підросту бука віком від 1 до 10 років. При повноті 0,9 і вище кількість підросту бука різко зменшується. Після врожайних років під наметом високоповнотних насаджень з"являється значна кількість сходів бука, але вони майже всі гинуть. Зберігаються лише екземпляри, що ростуть у "вікнах" лісостану. Незважаючи на значну тіньовитривалість бука, під наметом високоповнотних насаджень спостерігається велика кількість букових торчків. При повноті лісостану 0,6-0,7 підріст бука розвивається добре. При такій повноті підріст 8-10-річного віку досягає висоти 1,5 м з приростом за останній рік 30 см і більше. При низькій повноті букових лісостанів під їх наметом розвиваються бур"яни, м"яколистяні породи, які перешкоджають нормальному відновленню бука. Ці процеси відбуваються на лісосіках поступових рубок, де мало місце надмірне зрідження, що призвело до розростання небажаного покриву з ожини та бур"янів.

З метою сприяння природному відновленню на ґрунтах другої категорії в урожайні роки необхідно провадити розпушування підстилки та ґрунту по горизонталях схилу. У вологих бучинах лісовідновні процеси проходять успішніше, ніж у свіжих, а на крутих схилах - гірше, ніж на пологих

Відновлення дуба під наметом лісостанів.

Природне відновлення дуба під наметом лісу лише певною мірою може забезпечити відновлення його на суцільних лісосіках. Ефективність лісовідновних процесів після рубки лісостану залежить не тільки від кількості і стану підросту дуба, що сформувався під наметом лісу, а й від умов середовища на суцільній лісосіці. Виживання, стійкість і ріст молодих екземплярів дуба на зрубі визначаються взаємодією дуба з іншими деревними породами, трав"янистою рослинністю та підлісковими породами. Самосів дуба, що з"являється на свіжому зрубі після рубки лісостану, росте і розвивається краще, ніж лісові культури і самосів та підріст, що сформувалися під материнським наметом. Значний відпад (до 20%,) сіянців дуба спостерігається взимку внаслідок під сушення верхнього шару ґрунту. Поросль м"яколистяних порід і граба є конкурентами дуба в перші роки життя. Тому цю поросль потрібно періодично зріджувати.

Слід зауважити, що дуб - одна з найцінніших і найдовговічніших деревних порід. У відповідних лісорослинних умовах він формує високопродуктивні лісостани і забезпечує народне господарство цінною деревиною. Дубові насадження відіграють також важливу водоохоронну і протиерозійну роль. Дуб займає перше місце серед деревних порід, які використовуються у полезахисному лісорозведенні. Надзвичайно важливий вплив дубових лісостанів на водний режим степових, лісостепових і особливо гірських районів.

Лісовідновні процеси дуба під наметом насаджень проходять добре і задовільно. Найбільша кількість самосіву і підросту дуба спостерігається при середніх повнотах насаджень, у складі яких бук приймає незначну участь. На схилах південної експозиції крутизною 30° і більше, на неглибоких, кам"янистих ґрунтах дуб скельний знаходить для свого росту сприятливіші умови, ніж бук, тому у відновленні переважає самосів дуба. Бук у таких умовах поліпшує ріст дуба. Його відпад багатий зольними елементами, що збагачують ґрунт органічними речовинами.

Відновлення смереки (ялини) під наметом лісостанів.

В більшості випадків під наметом смерекових насаджень у свіжих і вологих буково-ялицевих сусмеречинах і смеречинах, в місцях із достатнім освітленням кількість самосіву та підросту смереки становить від 50-100 тис. до 150 тис. штук на 1 га у віці 1-8 (12) років.

Попереднє відновлення карпатських смеречин залежить від ряду чинників: крутизни й експозиції схилу, висоти над рівнем моря, товщини і багатства ґрунту, складу і розвитку живого надґрунтового покриву, повноти насаджень тощо. Найважливіше значення має повнота материнського лісостану. За даними Г. Ф. Морозова (1930), із зміною повноти лісостану змінюються товщина підстилки, густота трав"яного та мохового покриву і відповідно кількість і якість самосіву. В лісостанах із повнотою 0,9 створюються оптимальні умови для самосіву, а при 0,6 - для його росту і розвитку. Щоб з"ясувати залежність відновлення смереки від повноти лісостану, нами було закладено пробні площі в насадженнях із різними повнотами - від 0,5 до 1,0. Дані табл. 15 свідчать, що при повноті 0,7 під наметом материнського лісостану в свіжих і вологих буково-ялицевих смеречинах і сусмеречинах з"являється і зберігається найбільша кількість життєздатного самосіву і підросту смереки. У насадженнях з повнотами 0,8-0,9, а також 0,5 загальна кількість самосіву і підросту зменшується.

Зі зміною повноти лісостану змінюються кількість і якість самосіву. Якісні відмінності між самосівом під наметом лісу різних повнот спостерігаються лише з 4-річного віку. При повноті лісостану 0,6-0,5 велика кількість самосіву гине у боротьбі за існування, і зберігаються лише екземпляри з високими спадковими показниками. При малих повнотах лісостану самосів, що має добрі спадкові властивості, з року в рік збільшує приріст, а при високих — зменшує його, втрачає поступово властивості пристосованості, гине. Отже, повнота материнського лісостану визначає не тільки кількісні, а й якісні показники самосіву і підросту[7,8].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Дослідження продуктивності лісів Львівщини в контексті лісо рослинного районування Г.С. Домашовець, Р.Д. Василишин – 212с./Науковий вісник Національного аграрного університету/Редкол.: Д.О. Мельничук (вілп. Ред..) та ін. – К., 2007. – Вип. 105.- 366 с.

2.Навчальне видання Свириденко Володимир Єфремович «Регулювання продуктивності лісів», курс лекцій до системи дистанційного навчання для студентів спеціальності «Лісове господарство» 2-е видання, доповнене.

3.Чернівецьке обласне управління лісового і мисливського господарства/http://www.prestigemedia.com.ua/project/ecologi/31-lisovi-resursi/120-chernivetske-oblasne-upravlinnya-lisovogo-ta-mislivskogo-gospodarstva.html

4. Робулец С.В., Солодкий В.Д., Заячук В.Я. Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.7/ Значення захисних лісів і особливо захисних ділянок лісу Буковинських Карпат у вирішення екологічних проблем http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_7/59_Rob.pdf

5.П.Я.Слободян УкрНДІгірліс ім. П.С. Пастернака/Науковий вісник НЛТУ України.–2009.−Вип. 19.12/ Ураження ялинових насаджень Буковини кореневими гнилями http://www.nbuv.gov.ua/ portal/chem_ biol / nvnltu /19_12/43_Slobodian_19_12.pdf

6. Аналіз лісової, деревообробної та меблевої галузей чернівецької області, в рамках проекту « Сприяння економічному розвитку та зайнятості» http://www.carpathians.eu/flora/lisi-ukrajinskikh-karpat.html

7.Природне поновлення лісу під пологом букових насаджень українських карпат В.В. Левченко, Б.В. Рошнівський – 138С./Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України серія «Лісівництво та декоративне садівництво» /Редкол.: Д.О. Мельничук (вілп. Ред..) та ін. – К., 2010. – Вип. 147.- 421 с.


Информация о файле
Название файла Дослідження продуктивності лісів Буковини от пользователя z3rg
Дата добавления 9.2.2013, 17:51
Дата обновления 9.2.2013, 17:51
Тип файла Тип файла (zip - application/zip)
Скриншот Не доступно
Статистика
Размер файла 39.74 килобайт (Примерное время скачивания)
Просмотров 847
Скачиваний 134
Оценить файл

Поиск по файловому архиву
Fast Reply  Оставить отзыв  Add File

Collapse

> Статистика файлового архива

Десятка новых файлов 
5 пользователей за последние 3 минут
Active Users 5 гостей, 0 пользователей, 0 скрытых пользователей
Yandex Bot, Google.com, Bing Bot
Статистика файлового архива
Board Stats В файловом архиве содержится 221017 файлов в 133 разделах
Файлы в архив загрузили 3351 пользователей
Файлы с архива были скачаны 13543843 раз
Последний добавленный файл: Магнетокалорический эффект от пользователя naqusud (добавлен 23.5.2020, 16:04)
RSS Текстовая версия

Карл (Генрихович) ВАЙНО
первый секретарь ЦК Компартии Эстонии в 1978—88.
>>>
Смотреть календарь

В США основана Национальная академия грамзаписи, которая вручает самые престижные награды в мире музыки — призы «Грэмми». >>>
Смотреть календарь

МОЛЧАТЬ или молкнуть, малчивать и молкать, нишнуть, безмолвствовать, тихнуть, затихать, не шуметь, не говорить, не издавать звука; терпеливо сносить, не роптать. Молчит, как стена, как пень, как воды в рот набрал. Молча легче. Кто молчит, не грешит. Кто мо...