Харківський національній університет імені В.Н.Каразіна
Екологічний факультет
Кафедра моніторингу довкілля та природокористування
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Ландшафтна екологія»
на тему:
«Екологічна оцінка ландшафтної диференціації Краснокутського району Харківскої області»
Студентки 2 курсу групи ДЕ-21
напряму підготовки 6.04.0106 «Екологія,охорона навколишнього середовища та збалансоване природо використання»
Григоренко Л.В.
Керівник: викл. к. г.н., доц. Максименко Н.В.
Національна шкала__________________________
Кількість балів: __________________
Члени комісії ________________
________________
________________
м. Харків - 2016 рік
РЕФЕРАТ
Курсова робота «Екологічна оцінка ландшафтної диференціації Краснокутського району Харківської області » містить: сторінки, 2 розділи, 7 підрозділів, 4 таблиці, 7 рисунків, 8 використаних джерел.
Об’єктом дослідження курсової роботи є територія та природні умови Краснокутського району Харківської області.
Мета роботи: складання ландшафтної карти Краснокутського району на рівні місцевостей, оцінка ландшафтної диференціації району.
Методи дослідження: картографічний опис, літературний опис, аналіз наукової літератури, бібліографічний пошук інформації.
У курсовій роботі були використані: Національний атлас України, Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Харківській області у 2014 році, бібліографічні джерела інформації, карти Харківської області.
Ключові слова: ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ, ЛАНДШАФТНИЙ КОМПЛЕКС, ПРИРОДНІ УМОВИ, ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ.
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ОЦІНКА ПРИРОДНИХ УМОВ КРАСНОКУТСЬКОГО РАЙОНУ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ…………………………………………...6
1.1 Геолого-геоморфологічні умови Краснокутського району…..6.
1.2 Ґрунтовий покрив Краснокутського району…………………..10
1.3 Клімато-гідрологічні умови Краснокутського району……….13
1.4 Рослинний та тваринний світ Краснокутського району……..17
РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЛАНДШАФТІВ
КРАСНОКУТСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ…...20
2.1 Фізико-географічне районування Краснокутського району…20
2.2 Ландшафтні комплекси Краснокутського району……………21
2.3 Оцінка диференціації ландшафтів Краснокутського району...24
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………28.
ВСТУП
Ландшафтно-екологічна позиція є однією з найбільш пріоритетних в сучасній екології, оскільки з даної позиції абіотичні та біотичні компоненти досліджуються в тісному взаємозв’язку та розглядаються як рівноправні. Такий підхід допомагає краще зрозуміти різноманітні процеси та роль і взаємозв’язки компонентів в проходженні цих процесів.
Краснокутський район займає північно-західну лісостепову частину Харківської області. Площа району становить 1040,8 км2. На заході район межує з Котелевським та Чутівським районами Полтавської області, на півночі – з Охтирським районом Харківської області, на сході межує з Богодухівським, а на півдні – з Коломацьким районом Харківської області.
Актуальність теми полягає в тому, що детальна оцінка ландшафтної диференціації території допомагає більш раціонально розподілити територію та ресурси району в цілях природокористування та здійснювати високоякісний контроль за екологічним станом природних систем даної території.
Метою курсової роботи є складання ландшафтної карти на рівні місцевостей та оцінка ландшафтної диференціації Краснокутського району Харківської області.
Серед завдань курсової роботи можна назвати такі:
– розглянути геолого-геоморфологічні умови Краснокутського району;
– описати ґрунтовий покрив даного району та закономірності його розподілу;
– здійснити опис основних клімато-гідрологічних умов в межах району;
– розглянути рослинний та тваринний світ Краснокутського району;
– визначити місце Краснокутського району в фізико-географічному
районуванні;
– скласти ландшафтну карту району на рівні місцевостей;
– дати оцінку ландшафтній диференціації району.
Об’єктом дослідження курсової роботи є територія та природні умови Краснокутського району Харківської області.
Предметом дослідження курсової роботи є диференціація ландшафтів Краснокутського району.
Серед використаних при написанні курсової роботи методів дослідження можна назвати картографічний опис, літературний опис, аналіз наукової літератури, бібліографічний пошук інформації.
РОЗДІЛ 1
ОЦІНКА ПРИРОДНИХ УМОВ КРАСНОКУТСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
1.1 Геолого-геоморфологічні умови Краснокутського району
Територія Краснокутського району розташована на Східноєвропейській рівнині в межах центрального грабена Дніпровсько-Донецької западини, плато Приворскля з нахилом на південний захід. Основна частина території району представлена субгоризонтальною ували стою та горбисто-увалистою рівниною на палеогенових і неогенових відкладах (рис.1.1).
Рисунок 1.1 – Геоморфологічна будова Краснокутського району
Харківської області [за
7 джерелом]
Плато сильно порізане притоками Ворскли, ярами та балками. Особливо розчленованість балками та ярами спостерігається на високому правому березі р. Мерла. Береги балок з нахилом 8-20 ° мають випуклий, іноді багатоступінчастий профіль.
Кристалічний фундамент, який залягає на глибині 10-15 км, представлений гранітами, гнейсами, кристалічними сланцями, кварцитами. Фундамент формувався протягом архейської та палеозойської ери. Товща осадових порід, які почали акумулюватися на даній території з початку пізньодевонської ери, представлена відкладами палеозою, мезозою та кайнозою. Осадові породи представлені продуктами руйнування кристалічних порід північно-східного схилу Українського щита .
Для геологічної будови Краснокутського району характерна наявність порід, які формувалися, починаючи з докембрію. Відклади докембрійського періоду петрографічно складені неоднорідними породами: гранітами, амфіболітами, гнейсами різноманітного складу. Палеозойські відклади виражені породами девону, карбону та пермі, які залягають на значних глибинах. Відклади мезозою складені пізньотріасовими, юркськими та крейдовими породами. Тріасові відклади представлені сірими та зеленувато-сірими пісковиками з прошарками вапняків та глини. Юрські відклади залягають на глибині близько 1000 м і представлені глинистими і піщано-алевритовими породами. Серед крейдових відкладів наявні континентальні строкато сірі піщано-глинисті відклади та значна крейдово-мергельна товща. Відклади кайнозою представлені породами палеогенового, неогенового періодів та породами четвертинної системи. Палеогенові відклади характерні для всієї території району і в основному представлені піщано-глинистими породами. На підвищених ділянках рельєфу в підошві четвертинних відкладів залягають бурі глини, які покриті трьома шарами лесовидних суглинків, розділених похованими ґрутами.
В орографічному відношенні територія району розташована в межах Полтавської рівнини, яка сформувалася в неогені. Висоти місцевості коливаються в межах 150-200 м, максимальна відмітка становить 216 м. Від Середньоросійської височини через Полтавську рівнину і далі по Донецькій височині проходить головний вододіл Харківської області – між басейнами Дніпра та Дону. На вододілі беруть свій початок річки Мерла, Коломак, Орчик, Оріль, Мжа, Берека, Берестова. Загальна довжина річок району становить 1078 км і належать вони до басейну р. Ворскла. Ріки розділяють рівнину на ряд вододільних просторів, поверхні яких утворені залишками неогенової алювіальної озерної рівнини. Тому вододільні простори мають плоский або слабко хвилястий рельєф. Тут чітко виділяються навіть незначні форми рельєфу, наприклад, степові блюдця-поди з діаметром від 10 до 80 метрів та глибиною 1-2 метри, які утворилися внаслідок просадки лесовидних порід. На схилах межиріч переважає яружно-балковий рельєф, а в місцях, де ріки підмивають високі береги, розвиваються зсуви [8].
За характером рельєфу на території Краснокутського району можна виділити дві основні частини. Першу частину складає територія з більш підвищеним рельєфом (підняття межиріч та їх схили). Друга частина представлена територією зі зниженим рельєфом.
Основними формами рельєфу території району є з одного боку річкові долини та балки, з іншого – межиріччя, утворені дією ерозійно-денудаційник процесів за час континентального розвитку території. Рельєф ускладнений ярами, конусами виносу, зсувами, техногенними утвореннями.
На всій території району спостерігається розчленованість балками. Однак, густота розчленування балками, глибина врізання та їх форма значно відрізняється в межах різних геоморфологічних рівнів. Найскладніший характер притаманний для балочної сітки річки Мерли з притокою Мерчик. З півночі на південь спостерігається загальне зниження поверхні в сторону заплави Мерли.
Балки на водорозділі річок Мерла й Мерчик неглибокі, слабо вироблені та розгалужені. Ширина заплав річок коливається від 50 м до 3 км. Заплави мають хвилясту з безліччю стариць, чи рівну, місцями заболочену поверхню. Понад Мерлою та Мерчиком тягнуться піщані тераси шириною від 0,8 до 5 км, які мають горбисту поверхню.
В межах Краснокутського району яри розвинуті нерівномірно. Можна виділити схилові, донні та вершинні яри. Для району є характерною проблема яроутворення, через що ділянки, зайняті ярами, необхідно повністю виключити із забудови. Також спостерігається ерозія схилів, яка розповсюджується на орні землі.
Внаслідок господарської діяльності людини виникли такі техногенні форми рельєфу, як кар’єри, насипи,виїмки, ями та зсуви. Більшість зсувів перебуває в стадії активного зсувного процесу.
На території Краснокутського району є декілька водоносних горизонтів, які наявні у пісках полтавського ярусу і в четвертинних відкладах.
Полтавський водоносний горизонт належить до пісків полтавського ярусу, поширених лише на водороздільних плато. У долинах річок повністю відсутній. Водовміщуючі породи представлені в основному дрібнозернистими пісками, середня потужність яких становить 15-20 м. Даний горизонт не використовується в цілях централізованого водозабезпечення, оскільки має незначну водомісткість.
Харківський водоносний горизонт залягає на глибині 20-160 м. Породи, які поглинають воду мають потужність від 4 до 30 м і представлені зеленувато-сірими мілко зернистими та тонкозернистими глауконіто-кварцовими пісками та піщаниками.
Найбільше практичне значення у водозабезпеченні населення має канево-бучатський водоносний горизонт. За якісною оцінкою вода даного горизонту добра, мінералізація не перевищує 0,7 г/л.
Ґрунтові води на водо роздільних плато знаходяться на глибині 20-25 м, на лісових терасах – 5-10 м і ніякого впливу на формування рослинності не мають . У заплавах річок і по дну байраків та балок ґрунтові води залягають на глибині 0,5-1,5 м від поверхні та сприяють утворенню лугових та болотистих ґрунтів [8].
Отже, Краснокутський район знаходиться в межах центрального
грабена Дніпровсько-Донецької западини, має рівнинний тип рельєфу з висотами 150-200 м. Територія району має високий ступінь розчленованості балками та ярами.
1.2 Ґрунтовий покрив Краснокутського району
Територію Краснокутського району за ґрунтовими умовами можна умовно розділити на дві частини, межею між якими є р. Мерла. Сірі лісові (1,3% від площі сільськогосподарських угідь), темно-сірі опідзолені (5%) та чорноземи опідзолені (9,8%) ґрунти поширені в основному тільки на правобережжі. Вони характеризуються порівняно незначним вмістом гумусу (від 2,2% в сірих лісових до 4,2% в чорноземах опідзолених), що зумовлено тим, що ґрунти формувалися під широколистяними лісами. В порівнянні з чорноземами, дані ґрунти схильні до переущільнення після обробітку вологого ґрунту, розтріскування в сухому стані, запливання після дощів.
Понад 30% опідзолених ґрунтів розміщенні на схилах, через що значно погіршується їх водний режим та виникають ерозійні процеси, що
призводить до зниження родючості на 10-45%.
Більша частина ґрунтового покриву Краснокутського району представлена чорноземом типовим середньогумусним важкосуглинистим (71,2%) (рис. 1.2). Потужність чорноземів типових становить 110-120 см, вміст гумусу зменшується з глибиною. Угорі чітко видно гумусовий горизонт темного, майже чорного кольору (40-50 см), нижче – перехідний, який поступово набуває світлішого забарвлення. В орному шарі цих ґрунтів вміст гумусу складає 5-5,5%, а при полегшенні гранулометричного складу на лівобережжі р. Мерли зменшується до 4-4,6%. Чорноземи типові та опідзолені ґрунти являються найродючішими в Харківській області [8].
Сірі лісові ґрунти перважно зустрічаються під широколистими лісами.
Темно- сірі опідзолені ґрунти мають потужність гумусового горизонту 50-60 см, пройшли дві стадії формування: степову (чорноземну) і наступну за нею, лісову (підзолисту). За своїми властивостями ці ґрунти наближуються до типу опідзолених чорноземів. Це найродючіші з лісових ґрунтів.
Рисунок 1.2 – Ґрунти Краснокутського району [за 7 джерелом]
Опідзолені чорноземні ґрунти зустрічаються в тих же місцевостя, що й темно сірі ґрунти. Наступ лісу на степ в результаті діяльності людини з насадження лісів призвів до наступу лісової рослинності на типові чорноземи. Підзолистий процес змінив структуру ґрунту.
Низька родючість характерна для чорноземів супіщаних (2,5%), які поширенні на лівобережжі Мерли. Також значні площі займають лучні алювіальні ґрунти (2,7%), сприятливі для кормо виробництва [2].
Умови для формування чорноземів у межах Краснокутського району виникли в післяльодовиковий період. Для формування чорноземних ґрунтів материнською породою став лесовидний суглинок. Лесоподібні породи виявилися багатими на карбонати, мали чудову проникність для повітря і води.
Процесу ґрунтоутворення сприяли також кліматичні умови, завдяки
яким сформувалася велика кількість трав’янистої рослинності. Щороку в ґрунт потрапляє величезна кількість трав’яного опаду, з якого й утворюється гумус.
Такі умови ґрунтоутворення сприяли формуванню в межах району високоврожайних чорноземних ґрунтів.
Краснокутський район є одним із кращих в Харківській області за параметрами агропотенціалу родючості ґрунтів. Для його реалізації необхідна висока культура землеробства, застосування оптимальної кількості мінеральних добрив та пестицидів, обґрунтоване використання пестицидів.
За родючістю та цінністю ґрунти району можна умовно поділити на декілька груп:
1. Ґрунти, придатні під усі сільськогосподарські культури. Вони представлені незмитими та слабо змитими, глинистими темно-сірими опідзоленими ґрунтами, чорноземами типовими середньогумусними та луговими чорноземами.
2. Ґрунти, придатні для вирощування в основному зерна та соняшнику.
3. Ґрунти, органічно придатні для вирощування товарного зерна, соняшнику та цукрових буряків.
4. Ґрунти, на яких нераціонально вирощувати зернові культури, цукрові буряки та соняшник. Вони потребують спеціальних протиерозійних заходів.
5. Ґрунти, малопридатні для вирощування зерна, картоплі та соняшнику, але які підходять для цукрових буряків та овочевих культур. Таких 248 га. Це супіщані та глинисто-піщані лугові чорноземи.
6. Ґрунти, які неможливо щорічно використовувати під посів сільськогосподарських культур (45 га).
7. Зовсім непридатні ґрунти (1га).
Чорноземи, реградовані незмиті та слабо змиті ґрунти мають найвищу оцінку родючості (82-85 балів із 100). Змиті та супіщані ґрунти мають оцінюються в 76-78 балів. Загальна оцінка якості орних земель становить 79 балів [8].
Таким чином, можна зробити висновок, що більша частина ґрунтового
покриву Краснокутського району представлена чорноземами типовими із значним вмістом гумусу. Також для даної території є характерними чорноземи опідзолені, сірі лісові, темно-сірі опідзолені, алювіальні ґрунти та чорноземи супіщані.
1.3 Клімато-гідроогічні умови Краснокутського району
Клімат в межах Краснокутського району має ознаки помірно-континентального, який є характерним для всієї Харківської області. Він формується в результаті взаємодії трьох основних кліматоутворюючих факторів: припливу сонячної радіації, циркуляції атмосферного повітря та характеру підстилаючої поверхні. Серед факторів, які впливають на кліматичні умови Краснокутського району, можна також виділити відсутність великих водних просторів та рівнинний характер рельєфу.
Варіація клімату Краснокутщини незначна, оскільки різниця висот на території району не істотна. Радіаційні умови району досить однорідні.
Згідно із спостереженнями Краснокутської метеостанції середня річна температура атмосферного повітря становить + 6,5 ºС. Максимальна зафіксована температура року складає + 38 ºС, мінімальна температура становить - 37ºС. Найтеплішим місяцем року є липень, середня температура якого становить +20,2 ºС, найхолодніший – січень із середньою температурою – 7,3 ºС.
Період переходу середньодобової температури повітря через 5 ºС починається 10 квітня, а через 10 ºС – 1 травня. Теплий період триває 235-240 днів, тривалість холодного періоду складає 126-130 днів. Перші мінусові температури були зафіксовані наприкінці вересня, а останні – на початку травня. Стійкі морози починаються в першій декаді грудня. Тривалість безморозного періоду складає 155–160 днів.
Річна кількість опадів в межах району складає 565-570 мм, при цьому найбільша кількість їх випадає у літні місяці (у червні, липні), найменша взимку (в січні, лютому) та на початку весни (у березні) [3].
Середньомісячна і середньорічна кількість опадів представлені в таблиці 1.1
Таблиця 1.1 – Середньомісячна та середньорічна кількість опадів у Краснокутському районі [за 3 джерелом]
|
Середньомісячна та середньорічна кількість опадів в мм |
Місяці |
||||||||||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
рік |
|
|
32 |
22 |
32 |
39 |
55 |
79 |
75 |
59 |
39 |
47 |
49 |
40 |
58 |
|
Проаналізуваши таблицю 1.1, ми бачимо, що найменше опадів протягом року випадає в лютому, а найбільша кількість опадів характерна для червня.
Зима на Краснокутщині порівняно м’яка. Невеликі морози (від -4 ºС до -9 ºС) переходять у відлиги. Але іноді бувають і сильні морози (до -36 ºС). Переважає похмура погода, подекуди спостерігаються тумани. Сніговий покрив стійкий –10-15 см (іноді до 30 см), установлюється із другої половини грудня і тримається до середини березня (лежить 85-100 днів). Ґрунт промерзає на глибину 0,4-0,6 м, а в суворі та малосніжні зими – до 1 м. Максимальна зафіксована глибина промерзання становила 1,6 м.
Весна – переважно із сонячними днями та денною температурою у квітні 9-14 ºС, а в окремі дні до 26 ºС. Проте ночі холодні – до 3 ºС нижче нуля.
Літо має звичайну денну температуру 20-24 ºС, а в окремі дні – більше 35 ºС. Характерні опади у вигляді короткочасних злив, часом із грозами та вітрами. Іноді опади випадають у вигляді граду, що спричиняє пошкодження сільськогосподарської рослинності. Часто спостерігаються засухи.
Восени спостерігається похмура, дощова погода та часті тумани, особливо в другій половині сезону. Денна температура в жовтні складає +10-11 ºС, а вночі, починаючи із другої половини місяця, може знижуватися до
-5 ºС. В другій половині листопада, а в деякі роки – у середені жовтня випадає перший сніг.
Напрям вітру на території Краснокутського району змінюється протягом року. Із жовтня по квітень вітри мають переважно східного та південно-східного напрямків, а в решті місяців – західні та північно-західні зі швидкістю 2-5 м/с, а іноді і до 15 м/с. Середньорічна швидкість вітру становить 2,7 м/с [8].
Середньомісячні та середньорічна швидкості вітру протягом року наведені в таблиці 1.2
Таблиця 1.2 – Середньомісячна швидкість вітру на території Краснокутського району протягом року [за 3 джерелом]
|
Середньомісячна і середньорічна швидкість вітру в м/с |
Місяці |
||||||||||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
рік |
|
|
3,0 |
3,2 |
3,0 |
3,0 |
2,6 |
2,3 |
2,1 |
2,2 |
2,3 |
2,7 |
2,9 |
2,9 |
2,7 |
|
Проаналізувавши таблицю 1.2, можна зробити висновок, що найсильніші вітри спостерігаються у лютому, а вітри з мінімальною швидкістю – у липні.
Середньорічна відносна вологість повітря змінюється в залежності від пори року і на території району становить 74,3 %.
Середньомісячна вологість повітря протягом року представлена в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 – Середньомісячна відносна вологість повітря в межах Краснокутського району [за 3 джерелом]
|
Середньомісячна відносна вологість повітря у% |
Місяці |
|||||||||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
|
|
84 |
82.7 |
80.3 |
69.7 |
61.7 |
66 |
66.3 |
66.3 |
69.7 |
76 |
84 |
85.3 |
|
Таким чином, бачимо, що найнижча відносна вологість повітря зафіксована у травні, а найвища – грудні.
Навесні південно-східні та східні вітри приносять сухе гаряче повітря, що згубно впливає на рослинний покрив та призводить до значних збитків для сільського господарства. Для боротьби із суховіями насаджуються захисні лісосмуги.
Річки замерзають у першій половині грудня і скресають у середині березня. В окремі теплі зими відбувається їх тимчасове скресання. Для березня та квітня є характерною весняна повінь. Природний рівень води встановлюється на початку травня, найнижчий рівень припадає на серпень –вересень [8].
У висновку можна зазначити, що клімат Краснокутського району має ознаки помірно континентального. Середньорічна температура атмосферного повітря складає 6,5 ºС, середньорічна швидкість вітру – 2,7 м/с. Протягом року в межах району випадає 565-570 мм опадів.
1.4 Рослинний та тваринний світ Краснокутського району
Територія Краснокутського району розміщена в лісостеповій зоні. Тому на даній місцевості переважає лісова, лучно-степова та степова рослинність.
Рослиний покрив району показаний на рисунку 1.3.
Рисунок 1.3 – Рослинний покрив Краснокутського району Харківської області [за 7 джерелом]
Листяні та хвойні ліси займають 14 % території району.
У першому ярусі деревної рослинності на мережі меліоративних каналів переважає верба, чорна тополя, вільха, берест, груша дика. Другий ярус складений кленом татарським, дубом черешчатим, кленом ясенелистим. У підростку переважає молодий верболіз куртинами, у підліску – бересклет, клен татарський, жостір ламкий.
Лісова рослинність представлена невеликими розрізненими масивами. Поширені сосна звичайна (55% лісових насаджень), липа серце листа, клен гостролистий, ясен високий, береза повисла, осика; у заплава – вербняки та вільха; у підліску – бузина, калина, ліщина, шипшина [8].
Для заплавних ділянок річок характерна лучна рослинність в основному представлена такими рослинами як тонконіг, пирій, жовтець, конюшина, лисохвіст, підмаренник, костриця.
Трав’яний покрив узлісь та галявин складений лучно-лісовими видами: конюшиною, люцерною, деревієм, звіробоєм, горошком, іноді зустрічаються
дзвоники, подорожник, чистотіл.
Лучно-степова рослинність представлена степовими злаками (типчак, ковила), лучними злаками (мітлиця, тонконіг), також поширене лучно-степове різнотрав’я: конюшина, горицвіт, жовтець, шавлія лучна.
Серед аквальних рослин Краснокутщини можна назвати комиш озерний, глечики жовті, стрілолист звичайний, рогіз широколистий, ряску малу. Для старичних заглиблень річок характерна болотна рослинність: верба, вільха, береза, крушина, осока, зозулин льон, череда [2].
Тваринний світ Краснокутського району є досить різноманітним і представлений значною кількістю видів, в тому числі і рідкісних.
Нині на Краснокутщині в заплаві р.Мерла зустрічається рідкісний для України вид птахів – сірий журавель (занесений до Червоної книги України). Він гніздиться на лісових болотах, а на заплаві добуває корм і ночує. Узимку на заплаві можна зустріти табунці сірої куріпки, а влітку тут вони й гніздяться. На стариця і заплавних озерах живуть крижні, чирки-свистунці, сірі чаплі, а в очеретах – дроздоподібні очеретянки, очеретянки-борсуки, очеретяні вівсянки, рідкісні для Харківської області ремези, варакушки, лугові чекани, садові й звичайні вівсянки, жовті й білі трясогузки; на річці – кулички-перевізники; на піщаних кар’єрах заплави – золотисті щурки та інші види птахів. На території заплав живуть бобри, зайці-русаки, лисиці, косулі. Донедавна у межах району мешкали лосі, але на теперішній час вони повністю винищені людиною.
Серед птахів зустрічаються шуліки, голуби, горлиці, сови, кулики, снігурі, перепели, деркачі, солов’ї, жайворонки, дрозди, синиці, очеретянки, дрохви, пугачі, качки, дятли, сойки, ворони, сороки, горобці, ластівки, зозулі, лебеді.
У лісах подекуди водяться вовки, білки, куниці, лисиці, зайці, їжаки, дикі кабани, борсуки. У степах живуть кроти, кролики, ласки, куріпки.
Різноманітний водний тваринний світ водоймищ представлений вужами, жабами, болотною черепахою. У водоймах водяться близько 25
видів риб: плотва, карась, щука, краснопірка, лящ, лин.
До рідкісних та зникаючих видів тварин, занесених до Червоної книги України, в межах Краснокутського району мешкають чорний та білий лелеки, чапля, мала біла чапля, яструб, степовий тхір, борсук, гадюка [8].
На території Краснокутського району розташований національний природний парк «Слобожанський», який має значну площу (5244 га).
Представниками флори парку є журавлина, конюшина альпійська, пухівка вузьколиста, вовче тіло болотне, любка дволиста, плауни, хвощ, верболіззя звичайне. Однією із найнезвичайніших рослин є росичка.
У складі фауністичних комплексів парку є понад 60 унікальних видів, 8 з яких занесені до Європейської Червоної книги, 20 видів – до Червоної книги України, 33 види являються рідкісними для Харківської області.
На території парку мешкають такі представники тваринного світу, як видра річкова, норка європейська, горностай, борсук, змієїд, бобер, мідянка, косуля, гадюка Нікольського, сова сіра, кабан дикий, сірий журавель, лелека .
Отже, флора і фауна Краснокутщини є надзвичайно багатою та представлена великою кількістю видів, серед яких є багато рідкісних. Втручання людини призвело до зникнення багатьох видів представників рослинного і тваринного світу. На сьогоднішній день на значна територія району є природоохоронною.
РОЗДІЛ 2
ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ КРАСНОКУТСЬКОГО
РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1 Фізико-географічне районування Краснокутського району
За ландшафтним атласом України Краснокутський район Харківської області знаходиться на Східноєвропейській рівнині, в межах лісостепової зони (рис. 2.1).
Рисунок 2.1 – Фізико-географічне районування Краснокутського району Харківської області [за 7 джерелом]
Лівобережно-Дніпровський край у Харківській області представлений Східнополтавською височинною областю, а саме Краснокутсько-Карлівським районом. Він – один з найбільших за територією природних районів області.
Для Лівобережно-Дніпровського краю є характерними чорноземи та лучно-чорноземні ґрунти. В рослинному покриві в основному наявні
сосново-дубові та дубові ліси, в долинах річок – лучна і болотна рослинність.
Кількість середньорічних опадів коливається в межах від 550 мм на півночі до 430 мм на півдні краю. Незначне за глибиною залягання засолених ґрунтових вод сприяло формуванню солонцюватих ґрунтів із солончаковою рослинністю.
Для Східнополтавської височинної області є характерними малорозчленовані лучно-степові межиріччя з чорноземами малогумусними і та середньогумусними, а також яружно-балкові і заплавні місцевості, западини з болотами і солончаками.
2.2 Ландшафтні комплекси Краснокутського району
Ландшафти Краснокутського району Харківської області представляють собою рівнинні ландшафти лісостепу (рис. 2.2).
Рисунок 2.2 – Ландшафти Краснокутського району [за 7 джерелом]
На території району наявні такі низовини і височини з потужним антропогеновим покривом на палеогенових відкладах – лесові низовини, плоскі та пологоувалисто-шишакові , розчленовані широкими полого-схиловими і неглибокими короткорозгалуженими балками, з численними степовими блюдцями, з потужними малогумусними чорноземами та темно-сірими опідзоленими ґрунтами під грудовими та сугрудовими лісами терас; лесові низовини, розчленовані, з сірими і темно-сірими опідзоленими ґрунтами, острівними кленово-липовими дібровами; лесові низовини – давні прохідні долини, низькі, слабохвилясті, з чорноземно-лучними, дерново-лучними, дерново-глеєвими, місцями торфово-болотяними ґрунтами; піщані тераси,горбисті, з дерново-підзолистими ґрунтами, борами і суборами.
Для побудови ландшафтної карти за місцевостями Краснокутського району була використана топографічна карта Харківської області. При побудові карти було виділено сім типів місцевостей: долинний, яружно-балковий, селитебний, заплавний, аквальний, вододільний , борово-терасний, які зображені на рис. 2.3.
Рисунок 2.3 – Ландшафтна карта Краснокутського району [за автором]
Легенда
Природні типи місцевості:
Яружно-балковий тип місцевості
– Похилі ділянки на лесовидних суглинках з чорноземами
змитими та намитими під деревною рослинністю і
різнотрав’ям.
– Аквальний тип місцевості.
Заплавний тип місцевості
– Рівнини на алювіальних відкладах з лучно-
чорноземними та лучними солонцюватими ґрунтами під
луговою, вологолюбною рослинністю та сільськогоспо-
дарськими культурами.
Вододільний тип місцевості
– Підняті ділянки та вододіли на лесовидних суглинках із
чорноземами типовими, чорноземами опідзоленими та
темно-сірими опідзоленими ґрунтами під сільськогос-
подарською рослинністю, різнотрав’ям та деревною
рослинністю
Борово-терасний тип місцевості
– Рівнини дрібногорбисті на давньоалювіальних та водно-
льодовикових відкладах з дерново-слабопідзолистими
піщаними та глинисто-піщаними ґрунтами під сосновими,
сосново-дубовими лісами та вигонами
Долинний тип місцевості
– Вирівняні ділянки на лесовидних суглинках з чорноземами
типовими середньо гумусними, чорноземами опідзоленими
та темно-сірими опідзоленими ґрунтами під сільсько-
господарською рослинністю, різнотрав’ям та деревостаном.
Антропогенні типи місцевості:
– Селитебний тип місцевості.
2.3 Оцінка диференціації ландшафтів Краснокутського району
Найбільшу частину району займає долинний тип місцевості, а саме 62,21% загальної площі, тобто 647,81 км 2. Характеризується як вирівняні ділянки місцевості на лесовидних суглинках з чорноземами типовими середньогумусними, чорноземами опідзоленими та темно-сірими опідзоленими ґрунтами під сільсько- господарською рослинністю, різнотрав’ям та деревостаном. 14,25 % території, тобто 148,16 км 2 займає заплавний тип місцевості – Рівнини на алювіальних відкладах з чорноземними та лучними солонцюватими ґрунтами під луговою, вологолюбною рослинністю та сільськогосподарськими культурами. Яружно-балковий тип місцевості займає 8,31% площі району, тобто 86,43 км 2, і характеризується як похилі ділянки на лесовидних суглинках з чорноземами змитими та намитими під деревною рослинністю і різнотрав’ям. Селитебний тип місцевості займає 84,56 км2 (8,13 %). 5,12 % загальної площі відноситься до борово-терасного типу місцевості – рівнин дрібногорбистих на давньоалювіальних та водно-льодовикових відкладах з дерново-слабопідзолистим піщаними та глинисто-піщаними ґрунтами під сосновими, сосново-дубовими лісами та вигонами. До аквального типу місцевості належить 1,79 % загальної площі району, тобто 17,9 км2. Вододільний тип місцевості характеризується як підняті ділянки та вододіли на лесовидних суглинках із чорноземами типовими, чорноземами опідзоленими та темно-сірими опідзоленими ґрунтами під сільськогосподарською рослинністю, різнотрав’ям та деревною рослинністю. Він займає 0,26 % території, що становить 2,66 км2 (рис.2.4).
Рисунок 2.4 – Розподіл типів місцевостей Краснокутського району у відсотках за матеріалами рис. 2.3
Таблиця 2.1 – Чисельна оцінка ландшафтної диференціації Краснокутського району Харківської області [за автором]
|
№ |
Тип місцевості |
Площа (км2) |
Площа (у % відносно S району ) |
Частота зустрічаємості |
|
1. |
Селитебний |
84,56 |
8,13 |
субдомінантні |
|
2. |
Яружно-балковий |
86,43 |
8,31 |
субдомінантні |
|
3. |
Вододільний |
2,66 |
0,26 |
рідкісні |
|
4. |
Долинний |
647,81 |
62,21 |
домінантні |
|
5. |
Заплавний |
148,16 |
14,25 |
субдомінантні |
|
6. |
Аквальний |
17,9 |
1,79 |
рідкісні |
|
7. |
Борово-терасний |
53,29 |
5,12 |
субдомінантні |
Проаналізувавши таблицю 2.1, можна зробити висновок, що найбільшу частину території району займає долинний , а найменшу–вододільний тип місцевості.
ВИСНОВКИ
1. Територія Краснокутського району розташована на Східноєвропейській рівнині в межах центрального грабена Дніпровсько-Донецької западини. В орографічному відношенні територія району знаходиться в межах Полтавської рівнини, яка сформувалася в неогені. Висоти місцевості коливаються в межах 150-200 м.
2. Більша частина ґрунтового покриву Краснокутського району представлена чорноземом типовим середньогумусним важкосуглинистим. На правобережжі району значну площу займають чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені ґрунти.
3. Клімат Краснокутського району має ознаки помірно континентального. Середньорічна температура атмосферного повітря становить 6,5 ºС, середньорічна швидкість вітру – 2,7 м/с. Середньорічна відносна вологість повітря змінюється в залежності від пори року і на території району становить 74,3 %. Протягом року в межах району випадає 565-570 мм опадів.
4. Рослинний та тваринний світ Краснокутщини є надзвичайно багатим та представлений значною кількістю видів, серед яких є багато рідкісних. На даній місцевості переважає лісова, лучно-степова та степова рослинність. Значна територія району є природоохоронною.
5. За ландшафтним атласом України Краснокутський район Харківської області знаходиться на східноєвропейській рівнині, в межах лісостепової зони. Лівобережно-Дніпровський край у Харківській області представлений Східнополтавською височинною областю, а саме Краснокутсько-Карлівським районом.
6. Для побудови ландшафтної карти за місцевостями Краснокутського району була використана топографічна карта Харківської області. При побудові карти було виділено долинний, яружно-балковий, селитебний, заплавний, аквальний, вододільний , борово-терасний типии місцевостей.
7. При оцінці ландшафтної диференціації Краснокутського району було встановлено, що найбільшу частину території району займає долинний , а найменшу–вододільний та аквальний типи місцевості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Атлас «Географія України»: Картографія - 2004р .: 45 с.
2. Грінченко О. І. Харківщинознавство: навчальний посібник /
О. І. Грінченко, С. Л. Губіна, Т. В. Дрожжина та ін.; за ред.
Л. Д. Покровської, Т. В. Дрожжиної ; Харківська академія неперервної освіти. Вид. 3-тє, переробл. й доповн. – Харків : Гімназія, 2010. – 448 с.
3. Доповідь про стан навколишнього природнього середовища у Харківській області в 2014 році
4. Максименко Н. В. Ландшафтна екологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Н. В. Максименко, В. М. Гуцуляк, Т. В. Дудар. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. – 284 с.
5. Маринич О. М. Фізична географія Української РСР / О. М. Маринич, М. І. Щербань, П. Г. Шищенко. – К. : Вища школа, 1982. – 205 с.
6. Маринич О.М. Фізична географія України / О. М. Маринич,
Л. Г. Шищенко. – К. : Вища школа,2003. – 479 с.
7. Національний Атлас України - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://wdc.org.ua/atlas/default.html
8. Юхно І. О. Край наш Краснокутський. Історичний нарис із найдавніших часів до сьогодення / І. О. Юхно, М. Ф. Кукса. – Полтава: Дивосвіт, 2008. – 388 с.
(zip - application/zip)
Статистика файлового архива
