МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана»
Факультет фінансово-економічний
Кафедра менеджменту банківської діяльності
Спеціальність 6508/1 – «Банківська справа»
заочна форма навчання
Курс 5, академгрупа __1____
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Аналіз діяльності банківських і небанківських кредитних установ»
на тему:
«АНАЛІЗ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ»
студента Камінського Олександра Олександровича
Науковий керівник:
Суторміна К.М
Київ 2016
ПЛАН
Вступ ………………………………………………………………………..3
Розділ 1. Теоретичні аспекти аналізу валютних операцій........................5
1.1. Економічна сутність валютних операцій та їх класифікація………..5
1.2. Завдання та інформаційна база аналізу валютних операцій………...8
Розділ 2. Сутність та класифікації валютних операцій………..……......11
2.1. Аналіз масштабів, динаміки та структури
валютних операцій банку ………………………………………………….11
2.2. Аналіз ефективності валютних операцій…………...………………..24
Розділ 3. Перспективи і проблеми розвитку валютних операцій банку..31
3.1 Проблеми здійснення банківських валютних операцій в умовах нестабільності валютного ринку……………………………………….... 31
3.2 Шляхи удосконалення валютних операцій в сучасній банківській системі………………………………………………………………….. ….35
Висновки…………………………………………………………………….38
Список
використаних джерел……………………………………………...40
ВСТУП
Актуальність теми. Однією із складових економічної системи є банківська система. Для ринкової економіки характерний дворівневий принцип побудови банківської системи. На першому етапі (вищому) рівні ієрархії перебуває Центральний банк, який здійснює нагляд та контроль за діяльністю комерційних банків і займається розрахунково-кредитним обслуговуванням їх. Комерційні банки — це другий рівень ієрархії дворівневої банківської системи. Вони займаються обслуговуванням підприємств, установ, організацій та населення. Їх часто називають кровоносними судинами економіки.
Сучасна банківська система — це найважливіша сфера національного господарства будь-якої розвиненої держави. Її практична роль визначається тим, що вона керує в державі системою платежів і розрахунків; більшу частину своїх комерційних справ здійснює через внески, інвестиції і кредитні операції; поряд з іншими фінансовими посередниками банки направляють заощадження населення до фірм і виробничих структур. Комерційні банки, діючи відповідно до грошово-кредитної політики держави, регулюють рух грошових потоків, впливаючи на швидкість їхнього обігу, емісію, загальну масу, включаючи кількість готівки, що перебуває в обігу. Стабілізація ж збільшення грошової маси — це застава зниження темпів інфляції, забезпечення сталості рівня цін, при досягненні якого ринкові відносини впливають на економіку народного господарства найефективнішим образом. Сьогодні, в умовах розвинутих фінансових, товарних ринків, структура банківської системи різко ускладнюється. З’явились нові види фінансових установ, нові кредитні інструменти і методи обслуговування клієнтів.
Мета курсової роботи полягає у вивченні банківської системи через призму оцінки фінансового стану банку, аналізуючи його діяльність. Тепер надійність і фінансова стійкість — основні фактори, які впливають на свідомість клієнта при виборі банку.
Завданням цієї курсової роботи є аналіз діяльності комерційного банку та запропонування методів підвищення ефективності його діяльності.
Об"єктом дослідження курсової роботи є аналіз банківської діяльності ПАТ «Кредит оптима Банк».
Предметом дослідження в ПАТ «Кредит оптима Банк» виступають банківські операції, які випливають зі статутної діяльності банку:
— розрахункові операції;
— депозитні операції;
— операції з цінними паперами;
— позичкові операції;
— операції з касового обслуговування бюджетних рахунків та інші.
Розділ 1. Теоретичні аспекти аналізу валютних операцій.
1.1. Економічна сутність валютних операцій та їх класифікація.
Операції з валютними цінностями та розрахунки в іноземній валюті посідають одне з провідних місць у банківському бізнесі. Перед цим необхідно розглянути економічність сутність валюти.
Слово «валюта» походить від італ. valuta - цінність, вартість (проте інші дослідники схильні вважати, що потрібно дивитись глибше і слово валюта походить від лат. valuta - коштую) і означає грошові знаки іноземних держав, а також кредитні та платіжні документи в іноземних грошових одиницях, що застосовуються в міжнародних розрахунках [22, c.35].
До іноземної валюти також належать кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських установ за межами України, та міжнародні розрахункові одиниці - умовні і грошові одиниці, які створюються міжнародними економічними та валютно-фінансовими організаціями для використання у міжнародних валютних відносинах: СДР (спеціальні права запозичення), євро, КФА (африканський франк), КФП (франк для заморських територій).
Загалом, валютні цінності включають:
- валюту України (грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України);
- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;
- іноземна валюта (іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських/га інших фінансових установ за межами України);
- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
- банківські метали (золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів) [3].
Валютні операції включають:
- операції, пов"язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;
- операції, пов"язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов"язань, предметом яких є валютні цінності;
- операції, пов"язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
В науковій літературі вітчизняні вчені дають інше визначення валютним операціям які визначають їх як банківські та фінансові операції, пов"язані з переходом права власності на валютні цінності [16, с.177].
Валютні операції поділяються на групи:
- торговельні та неторговельні операції;
- поточні операції, що пов"язані з рухом капіталу та термінові (строкові) операції;
- власні операції банку та операції, що здійснюються за дорученням клієнтів банку.
Також валютні операції діляться на активні та пасивні. До активних валютних операцій належать операції з розміщення іноземної валюти та банківських металів з метою отримання доходів. Пасивні валютні операції це операції за допомогою яких банк формує валютні ресурси для проведення активних операцій.
З погляду бухгалтерського обліку, розрахунки в іноземній валюті поділяються за датою розрахунків та датою операції і можуть бути балансовими та позабалансовими [17, c.197].
Для здійснення аналізу валютних операцій, визначення їх ефективності банк на власний розсуд, залежно від обсягів та напрямів операцій, здійснює їх групування. При цьому слід мати на увазі, що частина розрахунків клієнтів банку за зовнішньоекономічними контрактами здійснюється у національній валюті, але відповідно до вимог валютного законодавства теж належить до категорії валютних операцій.
Зважаючи на те, що бухгалтерський облік та форми звітності, які базуються на його даних, є основним джерелом у системі формування інформації, розглянемо класифікацію валютних операцій за принципом побудови плану рахунків. Відповідно до цього принципу валютні операції можуть бути згруповані за такими напрямами:
- відкриття та обслуговування кореспондентських рахунків;
- відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків клієнтів — суб"єктів підприємницької діяльності;
- відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків клієнтів — фізичних осіб;
- міжбанківські кредити в іноземній валюті;
- міжбанківські депозити в іноземній валюті;
- кредитування фізичних осіб;
- кредитування юридичних осіб;
- операції з цінним и паперами, що емітовані в іноземній валюті;
- операції купівлі-продажу іноземної валюти;
- перекази в іноземній валюті;
- конверсійні операції з готівковою іноземною валютою;
- розмін або обмін банкнот;
- операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті;
- інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті;
- надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України;
- позабалансові операції.
Також слід зазначити, що здійснення валютних операцій вимагає спеціальної ліцензії НБУ. Існує два види ліцензій на проведення валютних операцій: індивідуальна та генеральна.
Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв"язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
1.2 Завдання та інформаційна база аналізу валютних операцій.
Метою аналізу валютних операцій банку є: забезпечення необхідною інформацією процесу управління та прийняття рішень стосовно операцій з іноземною валютою; забезпечення можливості розроблення аргументованої концепції розвитку банку, яка базується на комплексному підході до аналізу валютних активів та пасивів банку, зовнішнього та внутрішнього середовища, що дає змогу проводити діагностику та прогнозування банківської діяльності в цілому і на валютному ринку зокрема; формування лімітної політики банку; дотримання нормативів НБУ у сфері валютних операцій.
Метою напряму аналізу валютних операцій є:
- визначення, за рахунок яких коштів сформована ресурсна база банку (розрахунок їх питомої ваги);
- оцінка значущості кожного виду ресурсу у розрізі валют у кредитному потенціалі банку;
- визначення динаміки змін обсягів залучених валютних коштів;
- пошук шляхів зниження вартості ресурсів за рахунок оптимізації їх структури в розрізі валют.
Проте, першочергове значення має мета забезпечення необхідною інформацією процесу управління та прийняття рішень стосовно операцій з іноземною валютою та формування лімітної політики банку, адже інформованість та вчасне прийняття вірних рішень веде саме до ефективної політики банку у цій сфері, а значить і його прибутку. Основними завданнями аналізу валютних операцій є: оцінювання діяльності банку на валютному ринку, його масштабності та конкурентоспроможності; визначення достатності можливостей банку для повного та адекватного співвідношення обсягів валютних операцій зі ступенем прийнятого ризику і рівнем прибутковості; контроль показників валютного ризику; оцінка ефективності формування та використання валютних ресурсів; оцінювання прибутковості валютних операцій банку; обґрунтування доцільності здійснення тих чи інших валютних операцій банку; оцінювання ефективності впровадження нових банківських продуктів; визначення об"єктивних та суб"єктивних факторів, що впливають на здійснення валютних операцій.
Провідна роль банків на валютному ринку обумовлюється значними обсягами операцій, що становлять близько 90 % та досить широким спектром послуг, які вони надають. Особливістю діяльності банків у сфері валютних операцій є їх функція агента валютного контролю, що зобов"язує банки здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства.
Валютні операції регламентовані чинним законодавством: Конституцією України, законами України, постановами Кабінету Міністрів, указами Президента України, постановами, положеннями та інструкціями. Найвагоміші з них є: “Про банки і банківську діяльність” Закон України [1]; “Про Національний банк України” Закон України [2]; Про систему валютного регулювання і валютного контролю [3]; Інструкція “Про порядок регулювання діяльності банку в Україні” [4], що установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов"язки суб"єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
Щодо самих джерел для проведення аналізу валютних операцій, ними є: баланс комерційного банку; оборотно-сальдовий баланс комерційного банку; звіт про структуру активів та пасивів за строками; розшифрування валютних рахунків; обороти за рахунками в іноземній валюті; довідка про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку; звіт про дотримання економічних нормативів; звіт про залишки коштів, що розміщені в інших банках; дані про встановлення банками кореспондентських відносин; дані про рух коштів у гривнях на рахунках іноземних банків, що відкриті в банках України ; дані про структуру активів та пасивів за строками в розрізі груп валют; інформація про курс та обсяги операцій з готівкою іноземною валютою та банківськими металами; інформація про курс та обсяги операцій з іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України; звіт про оборот готівкової іноземної валюти; виписки за аналітичними рахунками балансових рахунків №1001, 1011, 1500, 1510,1511, 1512, 1515, 1520, 1600,1819, 1919,2600,2620, 2630, 2809, 2909, 3800, 3801, 6204.
Розділ 2. Методика аналізу валютних операцій.
2.1 Аналіз масштабів, динаміки та структури валютних операцій банку
Загальні напрями аналізу валютних операцій банку мають однакові підходи з тими, що застосовуються до операцій у національній валюті. Винятком є ті валютні операції, що не мають своїх аналогів серед операцій у національній валюті. До таких належать: торгівля іноземною валютою; конверсійні операції з готівковою іноземною валютою; розмін або обмін банкнот, номінованих в іноземній валюті; операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті; інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті; надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України; розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами; позабалансові валютні інструменти.
Аналіз цих операцій має певні особливості та потребує урахування обсягів, курсів, за якими вони здійснюються, вимог валютного законодавства. Оцінка валютних активів та пасивів банку повинна базуватись на показниках їх структури, динаміки її змін, структури операцій, їх частки у загальній масі валютних операцій, визначенні їх прибутковості взагалі.
Аналіз валютних операцій проводиться зазвичай валютним відділом, управлінням або департаментом. Перед ним постають такі завдання: проаналізувати масштаби, структуру та динаміку валютних операцій банку; контроль за дотриманням банком нормативів ризику загальної відкритої валютної позиції; порівняння ефективності формування ресурсів банку та їх розміщення в національній та іноземних валютах, вибір шляхів здешевлення вартості ресурсів банку в цілому; аналіз структури валютних доходів та витрат банку; оцінка стратегії менеджерів банку стосовно розширення обсягів операцій з іноземною валютою як для фінансування, так і для отримання комісійних та прибутку; аналіз ефективності впровадження нових банківських продуктів управління коштами в іноземній валюті (оцінка інвестиційних проектів на період окупності та ефективності); факторний аналіз доходів і витрат банку від здійснення касових валютних операцій, валютних депозитів та кредитів, розрахункових операцій за експортно-імпортними операціями, конверсійних операцій з готівковою валютою, неторговельних операцій; розрахунок відносних показників дохідності та рентабельності . валютних операцій з метою оцінки їх внеску в загальну справу отримання прибутку.
Вирішення цих завдань також є підставою для уникнення валютних ризиків, особливо таких як економічний валютний ризик. Його визначають як можливість несприятливого впливу зміни валютного курсу на економічний стан банку.
Одним із першочергових аналізів будь-яких даних є аналіз їх структури, масштабу та динамічних змін.
Масштаби діяльності банку оцінюються за питомою вагою валютних активів та зобов"язань банку в їх загальній масі. Для цього використовуються дані балансу комерційного банку - форма 1 Д, оборотно-сальдового балансу комерційного банку (форма 10), звіт про структуру активів та пасивів за рядками (форма 631) та розшифрування валютних рахунків (форма 550).
Отже, частка валютних активів (Чва) та зобов"язань банку (Чвз) у їх загальному обсязі розраховується за такими формулами:
Чва = Валютні активи / Активи, всього; (2.1)
Чвз = Валютні зобов" язання / Зобов"язання, всього (2.2)
Оцінивши масштаби ми можемо визначити динаміку змін цих показників на початок та кінець звітного періоду. Крім того, буде корисно знайти абсолютний приріст валютних активів та валютних зобов"язань, врахувавши зміни у курсі іноземної валюти, який діяв у порівнюваних періодах.
Абсолютний приріст валютних активів (зобов"язань) розраховується за формулами:
Пра=ВА п.п-ВА к.п.
де Пра - абсолютний приріст валютних активів; ВА п.п- валютні активи на початок періоду; ВА к.п. - валютні активи на кінець періоду.
Прз=ЗВ п.п-ЗВ к.п.
де Прз — абсолютний приріст валютних зобов"язань; ЗВ п.п - зобов"язання в іноземній валюті на початок звітного періоду; ЗВ к.п - зобов"язання в іноземній валюті на кінець звітного періоду.
Також при динамічному аналізі необхідно знайти темп зростання валютних активів та зобов"язань. Він розраховується за формулою:
ТЗв.а = ВАп.п/ВАк.п.
ТЗв.п. = ЗВп.п/ЗВк.п.
Темп приросту валютних активів та валютних зобов"язань визначається за такими формулами:
ТПв.а=((ВА к.п – ВАп.п)/(ВАп.п+ВАк.п))*100%
ТПв.з=((ЗВ к.п – ЗВп.п)/(ЗВп.п+ЗВк.п))*100%
Розрахунок темпів приросту валютних активів дає можливість оцінити активність банку на валютному ринку. При цьому необхідно з"ясувати, які чинники впливають на ті чи інші зміни. Якщо збільшення абсолютних та процентних значень показників приросту активів не пов"язано зі збільшенням офіційного курсу іноземних валют, то ці зміни є наслідком розвитку масштабів валютних операцій.
Розглянемо аналіз масштабів та динаміки валютних операцій на прикладі ПАТ «Кредит оптима Банк», наведений в таблиці 1.
Таблиця 1
Аналіз масштабів та динаміки валютних операцій за 2013-2014 р.р.
ПАТ «Кредит оптима Банк»
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 даних таблиці 1 можливо побачити, що абсолютний приріст валютних активів ПАТ «Кредит оптима Банк» на початок першого кварталу 2014 року порівняно з тим же періодом 2013 року збільшився на 4089167 тис. грн. (або на 46,71%. А валютні зобов"язання зросли на 6674887 тис. грн. (теж у гривневому еквіваленті) або на 100,1%. Також спостерігаємо збільшення частки валютних активів та валютних пасивів у загальних активах та пасивах банку: з 31,85% до 42,01% таз 27,53% до 46,14% відповідно. Тобто частка валютних активів збільшилася на 10,16 процентних пунктів, а валютних зобов"язань на 18,61 проц. пункт. Темпи зростання валютних активів та зобов"язань позитивні, причому зростання валютних активів менше ніж валютних зобов"язань, а темпи приросту зростають. Отже, можна зробити висновки, що банк збільшив масштаби діяльності з валютою. Частково це можливо пояснити зменшенням власного капіталу банку в національній валюті, що збільшило обсяг валютних коштів у загальній діяльності банку.
Структурний аналіз валютних активів та пасивів може проводитись за такими групами (класифікаційними ознаками):
1. За статтями активів і пасивів;
2. За видами валют;
3. За видами операцій;
4. Операції, що здійснюються з резидентами та нерезидентами;
5. Операції, що здійснюються у вільно конвертованій валюті та неконвертованій валюті.
Питома вага валютних активів та зобов"язань, динаміка змін у структурі активів та пасивів банку, показники у розрізі валют, резидентності визначать основні тенденції діяльності банку, їх стабільність на внутрішньому та міжнародних валютних ринках. Розглянемо методику структурного аналізу валютних активів та пасивів на прикладі наступних даних таблиць.
Таблиця 2
Аналіз структури валютних активів та пасивів за їх видами за 2013-2014 р.р.
ПАТ «Кредит оптима Банк»
грн.
|
Показники |
2013 р.. |
2014 р.. |
Відхилення |
|||
|
|
%* |
грн. |
% |
Абсолютне |
Структурне |
|
|
Валютні активи |
8755265 |
100 |
12844432 |
100 |
+4089167 |
0 |
|
Готівкові кошти |
76471 |
0,87 |
435643 |
3,39 |
+359172 |
+2,52 |
|
Банківські метали |
10914 |
0,13 |
6633 |
0,05 |
-4281 |
-0,08 |
|
Кошти в ін. банках |
332204 |
3,79 |
4364507 |
33,98 |
+4032303 |
+30,19 |
|
Кредити надані клієнтам |
8265505 |
94,41 |
7747261 |
60,32 |
-518244 |
-34,09 |
|
Інші активи |
70170 |
0,8 |
290388 |
2,26 |
+220218 |
+1,46 |
|
Валютні пасиви |
6668833 |
100 |
13343720 |
100 |
+6674887 |
0 |
|
Кошти клієнтів банку |
5901273 |
88,49 |
5942030 |
44,53 |
+40757 |
-43,96 |
|
Кошти інших банків |
386453 |
5,79 |
6420901 |
48,12 |
+6034448 |
+42,33 |
|
Цінні папери власного боргу |
14491 |
0,22 |
11007 |
0,08 |
-3484 |
-0,14 |
|
Інші пасиви |
366615 |
5,5 |
969783 |
7,27 |
+603168 |
+1,77 |
Можна побачити з даних таблиці, що у 2014 р. основну частку валютних активів становили кредити надані клієнтам - 60,32% та кошти на коррахунках в інших банках -33,98%. Проте в попередньому періоді кредити надані клієнтам становили 94,41%, а кошти на коррахунках в інших банках - 3,79%. Тобто частка перших зменшилася на 34,09 п. п., а останніх - збільшилася на 30,19 п. п., що свідчить про зменшення рівня кредитування клієнтів в іноземній валюті. Що ж стосується валютних зобов"язань, то ми бачимо, що у 2014р. основну частку валютних пасивів займають кошти на коррахунку в інших банках - 48,12% та кошти клієнтів банку - 44,53%. Порівняно з тим же періодом 2013 року частка перших збільшилася на 42,33 п. п. , а останніх - зменшилася на 43,96 п. п., що свідчить про зниження рівня залучення ПАТ «Кредит оптима Банк» коштів у валюті. Це можна пояснити зменшенням та вилученням депозитних вкладень населення, зростанням недовіри до банківського сектору.
Таблиця 3
Аналіз структури валютних активів за видами валют ПАТ «Кредит оптима Банк»
|
Стаття активу |
Види валют (еквівалент) |
Разом |
||||||||
|
Долари США |
Російські рублі |
Євро |
ІНШІ валюти |
валютних активів |
||||||
|
сума |
% |
сума |
% |
сума |
% |
сума |
% |
сума |
% |
|
|
Валютні активи |
9498852 |
73,95 |
404496 |
3,15 |
2921638 |
22,75 |
19446 |
0,15 |
12844432 |
100 |
|
Готівкові кошти |
165533 |
38,00 |
31726 |
7,28 |
235539 |
54,07 |
2845 |
0,65 |
435643 |
100 |
|
Банківські метали |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
6633 |
100 |
6633 |
100 |
|
Кошти в ін. банках |
3344697 |
76,63 |
141323 |
3,24 |
868829 |
19,91 |
9658 |
0,22 |
4364507 |
100 |
|
Кредити надані клієнтам |
5837847 |
75,35 |
211399 |
2,73 |
1698015 |
21,92 |
0 |
0 |
7747261 |
100 |
|
Інші активи |
150775 |
51,92 |
20048 |
6,9 |
119255 |
41,07 |
310 |
0,11 |
290388 |
100 |
Як видно з таблиці у структурі валют за видами по статтях активу переважають залишки за статтями активів у доларах США ( 73,95%), на другому місці - у євро (22,75%). Невеликий відсоток займають активи в російських рублях. До того ж частка доларів США найбільша за такими статтями активів, як кошти на коррахунках в інших банках (76,63%), кредити надані клієнтам (75,35%), інші активи (51,92%). А за статтями «готівкові кошти» та «банківські метали» перевага надається євро та іншим валютам відповідно. Отже, можемо зробити висновок, що ПАТ «Кредит оптима Банк» в цілому надає перевагу активам у доларах США.
Взагалі, у разі принципових змін у обсягах та змін частки виду валют банку слід проаналізувати причини, що призвели до цих змін. Це має особливе значення, оскільки кожна валюта має свій ризик, і відповідно може вплинути на прибутковість.
Зрозуміло, важливу роль відіграє операційний валютний ризик, який визначають як можливість неотримання прибутку у результаті впливу зміни валютного курсу на грошові потоки.
Таблиця 4
Аналіз структури валютних пасивів за видами валют ПАТ «Кредит оптима Банк»
|
Стаття пасиву |
Види валют |
(еквівалент) |
Разом |
|||||||
|
Долари США |
Російські рублі |
Євро |
інші валюти |
Валютних пасивів |
||||||
|
Сума |
% |
сума |
% |
сума |
% |
сума |
% |
сума |
% |
|
|
Валютні пасиви |
10025145 |
75,13 |
401834 |
3,01 |
2913643 |
21,84 |
3098 |
0,02 |
13343720 |
100 |
|
Кошти клієнтів банку |
3278962 |
55,18 |
394402 |
6,64 |
2266015 |
38,14 |
2651 |
0,04 |
5942030 |
100 |
|
Кошти інших банків |
6134343 |
95,54 |
438 |
0,01 |
286115 |
4,4499 |
5 |
0,0001 |
6420901 |
100 |
|
Цінні папери |
11007 |
100 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
11007 |
100 |
|
Власного боргу |
||||||||||
|
інші пасиви |
600833 |
61,96 |
6994 |
0,72 |
361514 |
37,28 |
442 |
0,04 |
969783 |
100 |
Як видно з даних таблиці за статтями пасиву перевага надається залишкам за статтями у доларах США (75,13%). На другому місці статті у євро (21,84%). При цьому слід звернути увагу, що долари США переважають за усіма статтями пасиву, а за статтею «цінні папери власного боргу» вони взагалі є єдиною валютою серед іноземних. Це свідчить про надання беззаперечної переваги цій валюті банком. Додатково слід відмітити, що євро стоїть на другому місці після долара США за часткою статей в пасиві.
Також проводиться аналіз структури активів та пасивів у розрізі резидентів та нерезидентів, що показує на якому ринку (внутрішньому чи міжнародному) ПАТ «Кредит оптима Банк» розміщує кошти, їх обсяги та види операцій, які він здійснює з нерезидентами. Тут також доречно буде згадати, що відповідно до вимог валютного законодавства операції за рахунок нерезидентів обмежені та проводяться в умовах жорсткого валютного контролю, що впливає на їх обсяги.
Питома вага валютних активів та зобов"язань банку у розрізі резидентів та нерезидентів, вільно конвертованої та неконвертованої валюти розраховується на підставі даних балансу. При цьому залежно від розрізу використовуються активи та зобов"язання, що зазначаються у графі, відповідно, «резиденти» та «нерезиденти», «вільно конвертована» або «неконвертована валюти». Структура активів у розрізі конвертованої та неконвертованої валюти зорієнтує стосовно того, якій валюті банк надає перевагу. Останнє має значення при оцінці ризику, оскільки кожна валюта має свій рівень ризику.
Отже, використаємо дані табл. 5 виконаємо аналіз структури валютних коштів ПАТ «Кредит оптима Банк» у розрізі вільно конвертованої та неконвертованої валюти.
Таблиця 5
Аналіз структури валютних коштів банку у розрізі вільно конвертованої та неконвертованої валюти ПАТ «Кредит оптима Банк»
|
Статті |
Усього |
ВКВ |
НВ |
||
|
сума |
% |
сума |
% |
||
|
Валютні активи |
12844432 |
12420490 |
96,7 |
423942 |
3,3 |
|
Готівкові кошти |
435643 |
401072 |
3,13 |
34571 |
0,27 |
|
Банківські метали |
6633 |
0 |
0 |
6633 |
0,05 |
|
Кошти в інших банках |
4364507 |
4213526 |
32,8 |
150981 |
1,18 |
|
Кредити надані клієнтам |
7747261 |
7535862 |
58,67 |
211399 |
1,65 |
|
Інші активи |
290388 |
270030 |
29 |
20358 |
0,17 |
|
Валютні пасиви |
13343720 |
12938788 |
96,97 |
404932 |
3,03 |
|
Кошти клієнтів |
5942030 |
5544977 |
41,56 |
397053 |
2,98 |
|
Кошти інших банків |
6420901 |
6420458 |
48,12 |
443 |
0,003 |
|
Цінні папери власного боргу |
11007 |
11007 |
0,08 |
0 |
0 |
|
Інші пасиви |
969783 |
962347 |
7,21 |
7436 |
0,047 |
3 даних таблиці видно, що активи ПАТ «Кредит оптима Банк» у вільно конвертованій валюті становлять 96,7%, а зобов"язання - 96,97%. Обсяг активів у неконвертованій валюті досить маленький - всього 3,3%, а зобов"язань - 3,03% від їх загального обсягу. Серед активних операцій у вільно конвертованій валюті найбільшу частку займають кредити надані клієнтам - 58,67% та кошти на коррахунках в інших банках - 32,8%. Серед пасивних операцій теж переважають операції з вільно конвертованою валютою. Найбільшу частку займають кошти інших банків та кошти клієнтів - 48,12% та 41,56% відповідно. Взагалі вільноконвертовані валюти мають більший попит серед клієнтів, частіше використовуються в розрахунках і відповідно є більш прибутковими, тому немає нічого дивного в тому, що операції з такою валютою переважають.
Показники структури валютних активів та пасивів доцільно порівняти з аналогічними показниками інших банків та визначити їх рівень у банківській системі. Проте слід пам"ятати, що найбільші показники мають банки з іноземним капіталом, але це зобов"язує їх до певних процедур гарантійного депозиту в НБУ, або є фактором впливу на розмір валютної позиції. Окремим напрямом аналізу є аналіз валютних пасивів банку.
Валютні пасиви банку складаються із зобов"язань банку перед клієнтами і власними валютними коштами банку. Термін «власні валютні кошти» у нормативному значенні не існує, оскільки показники капіталу формуються у національній валюті. Але банк у процесі своєї діяльності отримує доходи в іноземній валюті та здійснює відповідні витрати, в результаті чого формуються власні кошти в іноземній валюті. У бухгалтерському обліку вони відображаються на технічному рахунку валютної позиції у подвійній оцінці — валютному номіналі та гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ. На рахунках доходів та витрат вони відображаються у гривневому еквіваленті на день відображення доходів та витрат у балансі банку. Саме за цими даними розраховуються показники капіталу. Інформація стосовно власних коштів банку міститься на окремих аналітичних рахунках валютної позиції банку і може використовуватись для визначення обсягу власних валютних коштів банку, валютних доходів та витрат як окремі показники. Для розрахунку власних валютних коштів банку необхідно враховувати кошти, що є результатом операцій торгівлі іноземною валютою.
Оскільки ефективність ресурсної бази залежить від характеру залучених коштів, необхідно мати на увазі таке:
- кошти суб"єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб є найдешевшим видом ресурсів, а міжбанківські депозити та кредити — найдорожчим;
- у розрізі клієнтів фізичних та юридичних осіб кошти фізичних осіб мають вищу вартість та працемісткість;
- висока частка великих депозитів впливає на стабільність ресурсної бази;
- велика частка довгострокових депозитів позитивно впливає на ліквідність банку;
- кошти на поточних рахунках та короткострокові депозити є найдешевшими ресурсами, однак вони є найменш прогнозованою категорією ресурсів.
Динаміка змін у структурі ресурсної бази повинна оцінюватись із урахуванням стану грошового і валютних ринків у країні. Наприклад, коли курс того ж долара підвищився, клієнти — фізичні особи надали перевагу депозитам у іноземній валюті, остерігаючись повного падіння гривні. Також, важливим фактором є елемент довіри клієнта до банків, наявність спеціалізованих банків з обслуговування населення, інше.
Таким чином, розглянемо динаміку залучених коштів в іноземній валюті, використовуючи дані таблиці 6 .
Таблиця 6
Динаміка залучених коштів в іноземній валюті за 2013-2014 р.р.
ПАТ «Кредит оптима Банк»
тис. грн.
|
3 даних таблиці бачимо, що сума коштів в іноземній валюті збільшилась практично вдвічі, причому зменшилися кошти на вимогу юридичних осіб та цінні папери власного боргу. Збільшилася сума коштів у ПАТ «Кредит оптима Банк» на вимогу, що є не зовсім позитивним, адже міжбанківські ресурси є більш дорогими. Також зростання обсягу залучених коштів може свідчити про проблеми з ліквідністю, які потребували залучення дорогих ресурсів, що, у свою чергу, позначиться на середній вартості ресурсів банку та прибутковості.
Для визначення ефективності та ступеня використання банком залучених ресурсів в іноземній валюті необхідно розрахувати показник повноти використання залучених коштів в іноземній валюті:
К вик. інв. = обсяг кредитних валютних вкладень
обсяг валютних залучених коштів "
Визначимо цей показник для ПАТ «Кредит оптима Банк»
на 2014 рік.
К вик.інв. = 12844432/13343720=0,963
Показник 0,963 вказує на те, що банк використовує залучені ресурси не тільки для операцій кредитування, а й для інших активних операцій. Також слід зазначити, що у разі сприятливих умов на грошово-кредитному ринку, стабільності курсу національної валюти частка коштів банку може бути сконвертована у межах нормативу валютної позиції та використовуватись для активних операцій у національній валюті.
2.2 Аналіз ефективності валютних операцій.
Завершальним етапом аналізу будь-яких операцій є оцінка їх ефективності, яка здійснюється через аналіз доходів та витрат банку. Ефективність банківських операцій визначається не тільки рівнем одержаного доходу в загальній сумі доходів банку, а головним чином рівнем рентабельності.
Отже, рентабельність валютних операцій — один із важливих і вартісних показників ефективності роботи уповноваженого банку на валютних ринках. Перший показник дає змогу визначити частку прибутку від валютних операцій у доходах. Водночас він не відображає економічної ефективності використання валютних ресурсів, оскільки не розкриває прямої залежності між одержаним прибутком і ресурсами, що використовуються [15, c.139].
Тому поряд із цим показником слід визначати рентабельність витрат, пов"язаних із валютними операціями, що дає змогу з"ясувати розмір прибутку на одиницю витрат.
Також розраховуються показники:
РА= (П/СА)*1ОО%
де: РА - рентабельність валютних активів %; П- прибуток;
СА — середні валютні активи.
Рентабельність валютних активів характеризує ефективність використання валютних ресурсів банку. Вона змінюється під впливом динаміки абсолютної величини валютного прибутку та валютних активів. Значення показника залежатиме від співвідношення темпів зростання активів і прибутку.
ЧП= (П/ЗП)*100%
де: ЧП - частка прибутку від валютних операцій у загальному прибутку банку, %; ЗП - загальний прибуток банку.
Цей показник відображає вплив валютних операцій на загальний фінансовий результат діяльності комерційного банку.
Дса=(Д/ССА)*100%
де: Дса - дохід від валютних операцій до середніх сукупних активів банку, %; ССА — середні сукупні активи; Д - дохід.
За допомогою даного показника оцінюється ступінь залежності діяльності банку від валютних доходів.
ЧС= (ПД/ПА)*100%- (ПВ/ПЗ)*100%
де: ЧС - чистий спред за валютними операціями; ПД - процента доходи за валютними операціями; ПА - процентні валютні активи; ПВ — процентні витрати за валютними операціями; ПЗ - процентні валютні зобов"язання.
Чистий спред за валютними операціями - це різниця між процентною ставкою за наданими валютними ресурсами та процентною ставкою за залученими ресурсами. Цей показник характеризує ефективність процентної політики банку у сфері валютних операцій, а також гостроту конкуренції на ринку валютних кредитів і депозитів.
ЧМ= ((ПД-ПВ)/СА)*100%
де: ЧМ - чиста процентна маржа за валютними операціями, %.
Чиста процентна маржа відображає рентабельність чистого процентного доходу за валютними операціями на середні валютні активи. Зменшення процентної маржі негативно характеризує діяльність банку. Воно може бути спричинене зниженням процентних ставок за операціями з розміщення валютних ресурсів; подорожчанням залучених ресурсів; скороченням частки валютних активів, що дають дохід, у загальному їх обсязі.
Пп=(П/КС)
де: Пп - прибуток від валютних операцій на одного працівника валютного підрозділу банку; КС - кількість спеціалістів, залучених до проведення валютних операцій.
Пв=П/Вп
де: Пв- прибуток від валютних операцій у відношенні до витрат на утримання персоналу валютних підрозділів банку; Вп - витрати на утримання персоналу валютного підрозділу.
Останні два показники характеризують ефективність роботи працівників, залучених до проведення валютних операцій, зокрема, дають змогу визначити продуктивність праці персоналу валютних підрозділів банку та окупність витрат на його утримання.
Отже, повертаємося до останнього етапу аналізу валютних операцій аналізу їх ефективності. На цьому етапі необхідно визначити, яка частка доходів від операцій в іноземній валюті у загальному обсязі доходів банку та за якими операціями вони отримані. Аналогічні аналітичні процедури здійснюються за витратами від операцій в іноземній валюті. При цьому слід мати на увазі, що доходи та витрати від валютних операцій формуються в національній та іноземній валюті. Відповідно до чинного законодавства банку згідно із власними тарифами дозволяється утримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов"язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту (здійснення переказу, документарні операції, операції з чеками, що прийняті на інкасо, операції з пластиковими картками міжнародних платіжних систем, ін..) та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв"язку за користування їхніми послугами.
Ті доходи і витрати, що отримані або нараховані банком в іноземній валюті, відображаються у балансі банку у валюті операції з одночасним перерахуванням їх у національну валюту за офіційним курсом на день здійснення операції. Облік доходів і витрат в іноземній валюті здійснюється за окремими аналітичними рахунками технічного рахунка № 3800 «Позиція, банку щодо іноземної валюти та банківських металів», з одночасним їх відображенням на рахунках 6-го класу, що дає можливість аналізувати їх у валюті операції та в еквіваленті за поточним офіційним курсом НБУ. Розглянемо основні види доходів від валютних операцій:
- проценти за наданими кредитами суб"єктам підприємницької діяльності;
- проценти за міжбанківськими кредитами та депозитами;
- доходи від операцій із цінними паперами; .
- проценти за кредитними картками;
- проценти за овердрафтами;
- комісійні доходи від операцій із чеками;
- комісійні доходи за переказами фізичних осіб;
- комісійні доходи за відкриття та ведення поточних і депозитних рахунків клієнтів;
- доходи від операцій купівлі-продажу іноземної валюти;
- доходи за агентськими угодами.
Також аналіз валютних доходів можна згрупувати за такими групами:
1. Процентні доходи банку від валютних кредитів.
2. Непроцентні доходи банку (комісія за ведення валютних рахунків, плата за послуги банку, акредитиви).
3. Доходи від торговельних операцій в іноземній валюті.
4. Доходи від неторговельних операцій (обміну валют, пластикові картки).
5.Інші види доходів (дорожні чеки, гарантії, поручительства).
Розглянемо таблицю 7, в якій здійснено аналіз доходів банку за валютними операціями:
Таблиця 7
Аналіз структури доходів банку від валютних операцій за 2013-2014 р.р.
ПАТ «Кредит оптима Банк»
тис. грн.
|
Доходи |
2013 |
2014 |
Абсолютний приріст |
Темп приросту |
2013,% |
2014,% |
|
Усього, із т.ч.: |
12058,33 |
154286,3 |
-1051546,9 |
-87,2 |
100 |
100 |
|
Процентні |
21580,9 |
18292,2 |
-3288,7 |
-15.2 |
1,79 |
11,0 |
|
Комісійні |
276957,6 |
231672,8 |
-45284,8 |
-16,4 |
22,96 |
142,0 |
|
Торговельні (іп. валюта) |
905767,2 |
-99931,5 |
-1005698,7 |
-111,0 |
75,12 |
-55,0 |
|
Інші |
1527,4 |
4252,9 |
2725,5 |
178,4 |
0,13 |
2,0 |
Аналізуючи дані таблиці бачимо, що найбільшу частку в доходах ПАТ «Кредит оптима Банк» за 2013 рік становлять торговельні доходи (75,12 %), тоді як в 2014 році - комісійні (142,0 %). Однак слід зазначити, що у 2014 році банк отримав збитки за торговельними операціями, що можна пояснити значними коливаннями валютних курсів. Інші види операцій з валютою приносять банку незначний дохід, проте їх наявність є обов"язковою умовою залучення клієнтів, які потребують широкого спектра банківських послуг у валюті, і без надання подібних послуг банк не буде конкурентоспроможним на ринку. Також ми бачимо, що абсолютний приріст є від"ємним майже за усіма видами доходів (окрім статті «Інші доходи»), що можна пояснити не тільки коливанням курсів, а й економічним станом країни (економічна криза). Аналогічно проводиться аналіз валютних витрат банку. До них належать:
- процентні витрати за коштами клієнтів;
- процентні витрати за валютними депозитами:
- процентні витрати за цінними паперами власного боргу у валюті;
- комісійні витрати;
- витрати за переказами;
- комісійні за купівлю чеків;
- комісійні банків за обслуговування коррахунків;
- комісійні за купівлю валюти.
Додатково можна визначати питому вагу доходів у розрізі операцій та валют, з тим щоб визначити прибутковість операцій у розрізі валют. Таким чином:
Ефективність валютних операцій = Прибуток від операцій з різною валютою/Витрати на здійснення валютних операцій (вартість придбання + витрати банку на утримання апарату по валютних операціях).
Структура доходів від валютних операцій у розрізі валют показує. прибутковість операцій у розрізі валют, а розрахунок абсолютного приросту та темпу приросту доходів від валютних операцій характеризує тенденції у прибутковості валютних операцій.
Важливим показником ефективності використання валютних коштів ПАТ «Кредит оптима Банк» є показник дохідності валютних операцій. Необхідно проаналізувати його динаміку порівняння з аналогічним показником за операціями у національній валюті, визначити, за рахунок яких факторів відбулися зміни абсолютного та відносного приросту доходів від валютних операцій: приріст ресурсної бази;
- збільшення (зменшення) обсягів валютних операцій;
- зміни у клієнтській базі;
- тарифна політика;
- наслідки політичної та економічної ситуації у країні;
- зменшення (збільшення) вартості валютних ресурсів;
- зміни у кредитній, депозитній та курсовій політиці банку;
- структурні зміни у розміщенні чи залученні валютних ресурсів.
Аналогічно здійснюється структурний аналіз витрат за операціями в іноземній валюті. При цьому необхідно порівняти доходи і витрати банку від операцій в іноземній валюті в абсолютній величині та у динаміці.
Завершальним етапом аналізу валютних операцій є розрахунок відносних показників дохідності та витратності. А саме:
· питома вага валютних доходів у загальному обсязі доходів банку;
· питома вага валютних витрат у загальному обсязі витрат банку;
· доходи від валютних операцій на 1 грн., валютних активів;
· доходи від валютних операцій на 1 грн., активів банку, всього;
· доходи від валютних операцій на одного працівника валютного відділу (управління);
· валютні витрати в розрахунку на 1 грн. залучених ресурсів в іноземній валюті.
Використання відносних показників дохідності та витратності дає змогу зробити порівняльний аналіз ефективності роботи з валютою різних банків та їхніх структурних підрозділів (філій). Звісно, перелічені показники повинні аналізуватись у динаміці для оцінки загальної тенденції їх зміни.
Розділ 3.
Перспективи і проблеми розвитку валютних операцій банків
3.1 Проблеми здійснення банківських валютних операцій в умовах нестабільності валютного ринку
Комерційні банки мають величезні можливості розвитку проведення операцій з валютою. Але, також, існує багато проблем, котрі перешкоджають розвитку проведення валютних операцій. Перша з них – доларизація економіки.
Економіка України відчуває значний вплив долара в усіх сферах, тобто доларизацію економічних процесів.
Існують такі причини доларизації:
• паралельне обертання національної валюти разом з сильною іноземною, точніше доларом;
• адаптивні очікування — залежність рівня пропозиції від очікуваних цін на фактори виробництва, які ґрунтується на попередньому інфляційному досвіді;
• низький курс національної грошової одиниці піднімає ціну на імпорт та знижує ціну за межами країни на експортовані товари. Це проявляється у зростанні цін на імпортовані товари. Тому існую пряма залежність між обсягом чистого експорту та інфляційними процесами;
• стабільніші процентні ставки по кредитам й депозитам в іноземній валюті чим у національній валюті;
• недостатня ліквідність національного ринку валюти, повільний розвиток ринку фінансових інструментів та цінних паперів, впущених в національній валюті,
• великі ризики ліквідності та низький рівень впевненості в стійкості національної валюти.
Коли відбувається значна доларизація української економіки, яка проявляється у значному дисбалансі транзитивної економіки, діяльність філій закордонних банків в Україні може суттєво погіршити стан економіки та можливості її подолання, а також спричинити багато негативних наслідків, а саме:
- встановити викривлену галузеву, строкову та валютну структуру банківського кредитування;
- побудувати нерівні умови конкурентної боротьби на фінансовому ринку України, що може призвести до перерозподілу на користь іноземних філій та встановлення іноземними банками контролю над ефективними сферами діяльності, а також підвищить залежність розвитку економіки України від інтересів зарубіжних банків;
- посилити загрозу нерегульованого відтоку капіталу та фінансових ресурсів, що спричинить негативні наслідками для платіжного балансу, національного валютного ринку та грошової одиниці України [27].
Наступна проблема, з котрою стикаються комерційні банки коли здійснюють валютні операції є конвертованість національної валюти. Конвертованість з погляду економіки це легкість будь-якої фізичної чи юридичної особи приймати участь у зовнішньоекономічній діяльності, можливість вільно купувати та продавати, обмінювати національну валюту на іноземну за встановленими курсами без обмежень операцій чи прямого втручання держави. В цьому випадку конвертованість показує певний етап розвитку продуктивних сил, стан економіки, котрий жодним декретом неможливо створити. Це – єдиний механізм прямого зв"язку світового ринку із внутрішнім, з відповідною відкритою економікою та різносторонністю торгівлі. Великою перевагою конвертованості для валютного ринку України стала б можливість проведення міжнародних розрахунків у національній валюті. Це відкинуло б дуже велику кількість зовнішньоекономічних проблем [28].
Ефективною була б також спеціалізація певних галузей народного господарства в України на рівні масштабного виробництва деяких видів експортних товарів. Конвертованість національної валюти створює також об"єктивну базу, щоб забезпечити повномасштабне входження національного господарства у світове. Інвесторам вона дає можливість вільно обирати більш прибуткові проекти і створює привабливі умови мобілізації та залучення грошових ресурсів від них.
Можливо, вірним шляхом подолання проблем є лібералізація валютного регулювання - це поетапне зняття валютних обмежень на операції платіжного балансу, а також зниження втручання ЦБ та органів влади у функціонування ринку валюти. Під лібералізацією розуміють процес поступового заміщення прямого валютного регулювання на непрямі важелі, які діють опосередковано завдяки впливу на поведінку суб"єктів валютних відносин.
Переваги лібералізації:
• приплив на фінансові ринки закордонного банківського капіталу, що підвищення пропозицію кредитних ресурсів та сприяє зниженню їх вартості;
• удосконалення інфраструктури ринку валюти, поширення і розвиток валютних деривативів, а також інструментів страхування від ризиків пов’язаних з валютою;
• посилення засад ринку на процеси курсоутворення
• Зменшення транс акційних витрат суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності завдяки ліквідації потреби пошуку шляхів ухиляння від валютних обмежень.
Але існує й багато ризиків, пов"язаних із запровадженням лібералізації валютних відносин:
• Можливість раптового відтоку капіталу внаслідок непередбачуваних змін очікувань інвесторів;
• Велика волатильність обмінного курсу національної валюти під впливом неконтрольованого руху іноземних капіталів;
• погіршення стану державних фінансів в результаті активного вилучення великих обсягів іноземного капіталу [29].
На жаль, проблеми з валютними операціями вирішуються в Україні дуже повільно і наштовхуються на неймовірні труднощі. Слабкий потенціал експорту не дає достатніх надходжень валюти у країну, а відсутність стабільної економічної ситуації змушує експортерів приховувати валютні надходження за кордоном, оскільки вони не мають гарантій вільного користування своїми коштами й потрібних стимулів до інвестування грошових ресурсів в національну економіку. Відбуваються лише перші кроки, щодо організації системи купівлі валюти комерційними банками, торгівлі валютою за участю структурних підрозділів та держави, роботи української валютної біржі. Нестабільність механізму валютних операцій проявляється у не змозі звести платіжний та валютний баланси України.
Отже, фактор, що дестабілізує економіку - сучасна неефективна валютна політика, котра дестабілізує економіку, і є одним із вагомих джерел інфляції.
Включення у зовнішньоекономічний механізм валютних стабілізаторів забезпечило б значною мірою побудову умов для зменшення курсу вільно конвертованої валюти у співвідношенні з національною грошовою одиницею, формування передумов, щоб вона було повно конвертована, рееміграції коштів на Україну, приваблення іноземної валюти в країну тощо.
Для того, щоб національні комерційні банки здійснювали операції з валютою відповідно до міжнародних стандартів є ще ряд перешкод на цьому шляху. Але в той же час, операції з валютою є невід"ємною складовою зовнішньоекономічної діяльності країни, тому, можливо, подолання цих проблем вирішать проблеми з розвитком валютних операцій в Україні.
3.2 Шляхи удосконалення валютних операцій в сучасній банківській системі
Сучасна риса економіки України - нестабільність її національної грошової одиниці та зростання темпів інфляції. За існуючих умов, як правило, перевага надається іноземній валюти, яка позиціонується, резервна у світі, або до якої існує велика довіра. Щоб стабілізувати існуючу національну валютну систему необхідно, перш за все, розвинути масштабну політику зменшення впливу долара на українську економіку. Серед ймовірних заходів щодо її впровадження і підвищення довіри до національної грошової одиниці, зменшення залежності від зовнішнього ринку капіталів, слід розглянути такі:
· встановлення довіри до банківської системи України шляхом персоналізації та формалізації дотримуватися визначених монетарних та валютних орієнтирів;
· посилення вимог за обов’язковими резервами коли залучаються ресурси в іноземній валюті;
· впровадження жорстких вимог до класифікації активних банківських операцій, здійснюваних в іноземній валюті;
· подолання дефіциту іноземної валюти на безготівковому та готівковому ринку [30].
Щоб відбувалося ефективне валютне регулювання на цьому етапі необхідним є впровадження економічних методів управління обігом валюти, що передбачає використання стимулюючих засобів та побудову економічної зацікавленості суб’єктів економічних відносин. До них відносять валютні інтервенції та стимул експорту. Регулювання курсу повинно відбуватися на основі підтримки українського експорту, його постійному збільшенні.
Першим завданнями є повна мобілізація експортних потужностей і поновлення внутрішньої економіки країни. Курсова політика повинна бути конкретно обґрунтована на основі монетарної трансмісії і узгоджена з МВФ, щоб Україна отримала імунітет на випадок звинувачення у конкурентному використанні курсу валюти. Слід відмовитися від неправильного адміністративного регулювання курсу ,як таких, що дестабілізують впевненість в НБУ з відповідними наслідками. До головних заходів, які підтримуватимуть подальший розвиток валютного ринку України, відносять:
· підвищення обсягу ринкової інформації, щодо використання іноземної валюти та її джерел, а також про зміни платіжного балансу для того щоб суб"єкти ринку могли сформувати особисту обґрунтовану думку про курс валюти майбутню грошово-кредитну політику
· поетапне скасування правил, що обмежують діяльність ринку, таких як податкові збори і податки з валютних операцій, обмеження на міжбанківські угоди, тобто максимально можливий рівень лібералізації системи регулювання валюти та контролю валюти;
· спрощення та уніфікація валютного законодавства, запобігання частих або спеціальних змін. Встановлені чіткі але зрозумілі та прості норми і закони валютного регулювання дозволять поліпшити прозорість ринку та зменшити операційні витрати;
· сприяння розширенню інструментів хеджування ризиків шляхом поетапного скасування контролю та заборони проведення строкових операцій з валютою [31].
Крім цього, потрібно реалізувати такі дії, особливо у сфері валютно-курсової політики:
· створення нового регулювання НБУ курсу валюти, головними ознаками якого повинні стати - концентрація сил на створенні відповідних інституційно-організаційних умов для удосконалення ринкових засад курсоутворення;
· ефективного використання валютних кошиків, підсилити мотивацію суб’єктів валютних відносин, щоб забезпечити збалансування валютних позицій та страхування валютних ризиків;
· покрашення політики валютних інтервенцій в напрямі поліпшення її відповідності з відсотковою політикою;
· швидкий розвиток строкового сегменту ринку валюти та сегменту інструментів страхування від валютних ризиків;
· Активне впровадження гнучкого валютного курсу, щоб він був як компенсатор засобів підтримки конкурентоспроможності товаровиробників та негативних зовнішніх шоків.
Існуюча система регулювання валюти України потребує інновацій. Це передбачає реалізацію деяких заходів:
· погодженість державних дій з механізмами ринку;
· покращення якості валютного законодавства, посилення ролі державних інститутів у галузі валютного регулювання, модифікація механізмів, які застосовують форми валютного регулювання [32].
У процесі удосконалення та модифікації системи регулювання валюти в Україні корисно було б запозичити досвід іноземних країн з досить розвиненою ринковою економікою країни, що пов’язано з оптимізацією режиму курсу валюти, особливістю використання валютних інтервенцій за умови плаваючого валютного курсу, поверненням валютних цінностей. Існування протиріччя між жорстким контролем валютних відносин та лібералізацією, що обумовлено як економічними, так і політичними причинами (низький рівень конкурентоспроможності на зовнішніх ринках, хибка банківська система, недостатнє інвестування економіки тощо) накладає свій слід на процеси нового етапу покращення валютного регулювання [33].
Отже, лібералізація системи валютного регулювання має здійснюватися поетапно, адекватно ринковим змінам в економіці з умовою гарантування виконання основної функції НБУ – забезпечення стабільності національної валюти.
ВИСНОВКИ
Валютні операції це - операції, пов"язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України: операції, пов"язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов"язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов"язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
В ринковій економіці банки діють в системі основних закономірностей її розвитку. Вони виходять на зовнішні ринки, знаходяться в умовах взаємодії попиту та пропозиції на їх послуги, що дає поштовх до активної конкуренції, а остання має непрямий вплив на їх прибутковість. Тому основна задача комерційного банку - отримання максимального прибутку, що ставить аналіз ефективності виконуваних ним операцій на окреме особливе місце.
Ефективність валютних операцій на завершальному етапі визначається їх дохідністю та витратністю. І якщо останнє багато в чому залежить від самого банку, то на доходність валютних операцій впливають:
- чисельність клієнтів;
- середньоденний документообіг, який надходить від клієнтури;
- середня відсоткова ставка за активними та пасивними валютними операціями (відсоткова ставка за валютними кредитами та депозитами);
- динаміка зміни тарифів на валютні послуги
- кількість обмінних пунктів, їх розташування та ефективність роботи;
- збільшення кількості валютних позик та їх середнього розміру;
- розширення спектра послуг, що надаються у валюті (послуги за переказом, за готівковим обігом, надання довідок, обслуговування рахунків, дорожні чеки, пластикові картки тощо).
Банківські установи мають уважніше розробляти політику щодо управління валютним ризиком. Вона обов"язково має включати такі напрямки:
- вибір певних операцій в іноземній валюті, які хоче проводити банк;
- встановлення лімітів для валютних позицій;
- встановлення правил бухгалтерського обліку для переоцінки валютних позицій;
- організацію аналітичної роботи.
Отже, досліджений ПАТ «Кредит оптима Банк» має стабільний
фінансовий стан. Банк досить активно здійснює операції на валютному ринку про
що свідчить вже те, що банк має частку валютних активів і зобов"язань 42,01% та
46,14% в загальних активах і зобов"язаннях відповідно.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. “Про банки і банківську діяльність” Закон України. Затв. постановою Правління НБУ від 7.12. 2000 № 2121 – ІІІ.
2. “Про Національний банк України” Закон України. Затв. постановою Правління НБУ від 10.01. 2002 № 2922-ІІІ.
3. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 4. 10. 2001 № 2745 – ІІІ.
4. Інструкція “Про порядок регулювання діяльності банку в Україні”:Затв. постановою Правління НБУ від 28.08.01 № 368.
5. Валютне регулювання: Навчальний посібник. - Ющенко В.А., Міщенко В.І. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 2008. – 359 с .
6. Банківський менеджмент / Под. ред. Васюренко О.В.. – К.:”Академія”, 2007. – 320с .
7. Аналіз діяльності небанківських кредитних установ, Навчальний посібник. / за наук. ред.. Герасимовича А.М. – К.: КНЕУ, 2014 – 351 с.
8. Батракова Л. Д. Экономический анализ деятельности коммерческого банка. — М.: Логос, 2005. — 34 2 с.
9. Навчально-методичні матеріали організації та проведення міжпредметного тренінгу «Фінансова звітність банку: складання та аналіз», автори Боришкевич О.В., Кот О.В., Гойванюк М.П.
10. Герасимович А.М. Аналіз банківської діяльності: Навчальний посібник – К: КНЕУ, 2006. – 598 с.
11. Гриценко Р.А. Политика валютного регулирования в период валютно-финансового кризиса. – 2010 - http://users.i.com.ua.
12. Збірник задач з аналізу банківської діяльності: Навч. посіб. /А. М. Герасимович,М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Варгуленко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. — К.: Вид-во КНЕУ, 2007.- 504 с.
13. Ковальчук А.Т. Банки. Кредит. Фінанси: Монографія. - К.: Знання, 2004. – 278 с.
14. Лисинков Ю.М. Облік і аналіз ЗЕД: Монографія. - К.: Знання – Прес, 2007. – 467 с.
15. Мороз А.М. Банківські операції: Навчальний посібник. - К: КНЕУ, 2009. – 385 с.
16. Парасій – Вергуненко І.М. Аналіз банківської діяльності: Навчальний посібник. – К.КНЕУ, 2005. – 378 с
17. Плісак Г.О., Гагаріна С.А. Облік і аналіз діяльності комерційних банків: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007. – 378 с.
18. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2007. – 625 с.
19. Ющенко В.А Управління валютними ризиками: Монографія. – К.: Знання, 2005. – 478 с.
20. Береславська О. Доларизація в Україні та шляхи її подолання // Вісник НБУ – 2009 - №10. - С.10-13.
21. Делас В.А. Неторговельні валютні операції комерційних банків // Фінанси України – 2008. - №5. – С. 135-139.
22. Кирилюк С. Валютні операції в комерційних банках // Банківська справа. – 2009. - №1.- С.34-38.
23. Парасій – Вергуненко І.М. Методичні аспекти стратегічного аналізу фінансових результатів комерційного банку // Вісник НБУ. – 2008. - №11. – С. 49-51.
24. Раєвський К., Раєвська Т. Методичні рекомендації щодо економічного аналізу діяльності комерційного банку // Вісн.НБУ. — 2010. — № 3–4.
25. Рустамов С. Политика валютного курса в третьем мире // Валютный спекулянт. - 2007. - № 10. - С. 22-25.
26. Ильинский А. Очерк истории развития валютных операций // Валютный спекулянт. - 2007. - № 1. - С. 72 - 74.
27. ПАТ "КРЕДИТ ОПТИМА БАНК. Офіційний сайт.
(zip - application/zip)
Статистика файлового архива
