Мирний космос:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КПНЗО «НМЦТН та ТТ»

РАКЕТОМОДЕЛЬНИЙ ГУРТОК

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

«Мирний космос»:

космiчна технiка майбутнього (модель-фантазія).

Повітряно- космічний літак 108НС (Небесна Сотня)

                                                                                Учня гуртка:

                                                                                Шалягіна Іллі

                                                                                 Керівник гуртка,

                                                                                 керівник роботи:

                                                                                 В.С. Алмаз

м. Нікополь,

2016 р.

ЗМІСТ

Вступ...........................................................................
..............................................3

Призначення ................................................................................
............................4

Виготовлення моделі..........................................................................
.....................5

Креслення.......................................................................
..........................................6

Фото моделі..........................................................................
....................................7

Використана література......................................................................
..................12

ВСТУП

Україна успадкувала третину промислово-космічного потенціалу колишнього Радянського Союзу. Для подальшого розвитку цієї галузі (її влада держави розглядає як ключову) Україна утворила Національне космічне агентство України, завдання якого полягає у контролі і спостереженні за більш ніж за 30 установами, безпосередньо пов’язаними з космічною діяльністю і які включають в себе промислові підприємства, конструкторські бюро, військові об’єкти, дослідницькі інститути та інші організації, включені в цю галузь.

Серед згаданих утворень найвідомішими на міжнародній арені є — дніпропетровські підприємства ДП «КБ «Південне» і ВО «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», харківські — «Комунар», «Хартрон», НДІ радіовимірювань, київські — ЦКБ і завод «Арсенал», «Київприлад» і Київський радіозавод, Євпаторійський центр дальнього космічного зв’язку, підприємство ЧЕЗАРА у Чернігові.

Україна вважається однією з 6 провідних країн у космічній галузі, яка володіє технологіями як у виробництві пускових установок і супутників, так і їх запуску та управління. Дійсно, члени Комітету, які відвідали Україну (16 — 18 жовтня 2006 року), змогли переконатися у винятковому рівні компетенції її спеціалістів і якості виробничих і дослідницьких об’єктів.

Згідно з інформацією, отриманою від українських джерел, з часу набуття незалежності, Україна здійснила 90 запусків та вивела на орбіту більш ніж 200 супутників з 9 країн. Нині вона володіє 5 системами запуску: Циклон-2 і Циклон-3, Зеніт-2 і Зеніт-3SL і Дніпро. Запуски проводяться з декількох місць за межами країни.

Система запуску Циклон спроможна запустити супутники на низькі та еліптичні орбіти. Це надійна і безпечна система, яка включає високоавтоматизовані операції запуску, що здійснюються у м. Плесецьку у Росії. Космічна система Зеніт включає 2 пускові установки Зеніт. Вона спроможна виводити корисні навантаження до 12.5 тонн на низькі циркулярні полярні орбіти; місце запуску — Байконур у Казахстані. Зеніт З SL (Морський старт) був розроблений у рамках проекту Морський старт — спільного підприємства, в якому беруть участь США, Норвегія та Україна. Він може вивести на геостаціонарну орбіту супутники вагою до 6 тонн.

Космічна система Дніпро ассо розроблена на основі ракети SS-18 і може використовуватися для виведення на низьку орбіту супутників зв"язку, спостереження і в наукових цілях. Дніпро LV може бути запущений в будь-який час, вдень чи вночі, за будь-яких метеоумов, і виводить на орбіту з надзвичайним рівнем надійності супутники ассою у 1.7- 4.5 тонн. Місцем запуску є Байконур.

ПРИЗНАЧЕННЯ

Повітряно-космічний літак — крилатий літальний апарат літакової схеми, що виходить або виведений на орбіту штучного супутника Землі за допомогою вертикального або горизонтального старту і повертається з неї після виконання цільових завдань, здійснюючи горизонтальну посадку на аеродром, активно використовуючи при зниженні підйомну силу планера. Поєднує в собі властивості літака і космічного корабля.

Орбітальний літак є самостійною авіакосмічною системою або її частиною. Залежно від способу виходу на орбіту орбітальні літаки поділяються на космоплани і космольоти. Космоплани і космольоти необов"язково є орбітальними — вони можуть бути також суборбітальними, призначеними лише для перевищення кордону космосу на висоті 100 км.

Данна модель – це космоліт.  Космоліт — орбітальний літак, що виводиться на орбіту використовуючи власні двигуни при вертикальному або горизонтальному старті.

Одним з перших детальних проектів космольоту був нереалізований проект Ойґена Зенґера по створенню частково-орбітального бойового космоліта-бомбардувальника «Silbervogel» в Нацистській Німеччині.

Зважаючи на високу складність рухових і конструкційних технологій жоден з проектів космольотів до теперішнього часу реалізований не був.

Космоплан — орбітальний літак, що виводиться на орбіту допоміжними засобами: ракетою носієм при вертикальному старті, або літаком при горизонтальному (повітряний старт).

Першим космопланом, що здійснив суборбітальний пілотований космічний політ є гіперзвукової літак-ракетоплан North American X-15, створений в США в 1960-ті роки. Протягом наступних 20 років він лишався єдиним подібним. Програма створення космоплану існувала, також, і в СРСР, але не була реалізована.

В 1980-х-2000-х рр. в США була здійснена велика програма з більш як 100 польотів першого в історії Спейс Шаттл з орбітальним літаком-космопланом. Аналогічний радянський космоплан Буран здійснив лише один політ на орбіту. Йому передували випробувальні суборбітальні й орбітальні польоти прототипів — космопланів БОР-4 і БОР-5, які також запускаються з ракети-носія.

ВИГОТОВЛЕННЯ МОДЕЛІ

Матеріали та інструменти: 

Деревина (липа), шпон (липа), скловолокно, фанера, пластмаса, клей ПВА, епоксидна смола ЭП-20, шпаклівка, столярний ніж, лобзик, наждачний папір, наждачній брусок, лінійка, кутник, резиновий шпатель, олівець, фарби, малярний скотч,  токарний верстак, дюралюміній, метал.

Хід роботи:

1.     Носова частина виготовлена на оправці зі скловолокна, склеєного на епокситній смолі.

2.     Фюзеляж  склеений зі шпону за допомогою шпангоутів з фанери.

3.     Кіль виготовлений  з деревини (липа).

4.      Крило (трикутне з подвійною стріловидністю) виготовлене з фанери.

5.     Дюзи виготовлені з дюралюмінію на токарному верстаті.

6.     Люк грузового відсіку виготовлений зі скловолокна, склеєного на епокситній смолі.

7.      «Фонарь» виготовлений з пластмасової пляшки.

8.     Зборка окремих частин за допомогою склеювання на епокситній смолі.

9.     Шліфування моделі наждачним бруском, папіром.

10.                        Шпаклювання моделі.

11.                         Фарбування.

12.                        Нанесення символіки та маркування.

КРЕСЛЕННЯ

ФОТО МОДЕЛІ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Б. Е. Черток. Ракеты и люди. Лунная гонка М.: Машиностроение, 1999. Гл. 20

2. Первый полёт. — М.: Авиация и космонавтика, 1990. — 100 000 экз.

3. Курочкин А. М., Шардин В. Е. Район, закрытый для плавания. — М.: ООО «Военная книга», 2008. — 72 с. — (Корабли советского флота). — ISBN 978-5-902863-17-5.

4. Данилов Е. П. Первый. И единственный… // Обнинск. — № 160—161 (3062-3063), декабрь 2008

5. Гиммельфарб А. Д. Основы конструирования в самолетостроении. М., 1980

6. Технология самолетостроения. М., 1982

7. Гэтланд К. и др. Космическая техника: иллюстрированная энциклопедия. М., 1985

8. Глушко В. П. Развитие ракетостроения и космонавтики в СССР. М., 1987

9. Свищев Г. П. Авиация: энциклопедия. М., 1994