Розробка заходів протипожежного захисту електрообладнання цеху деревообробного підприємства

Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України

Кафедра автоматичних систем безпеки та електроустановок

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Електротехніка та пожежна профілактика в електроустановках»

на тему:  «Розробка заходів протипожежного захисту електрообладнання цеху деревообробного підприємства»

Курсанта ІІІ курсу 34 взводу

напряму підготовки 6.170203

«Пожежна безпека»

Чігріна Романа Вікторовича

Керівник: викладач кафедри АСБтаЕУ,

к.т.н., майор с.ц.з. Землянський О.М.

Національна шкала ________________   

Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____

                                                                     Члени комісії ________      _______________

                                                                                                 (підпис)                    (прізвище та ініціали)

                                                                      ________      _______________

                                                                                                 (підпис)                    (прізвище та ініціали)

                                                                      ________      _______________

                                                                                                 (підпис)                    (прізвище та ініціали)

м. Черкаси - 2016 рік

Зміст курсової роботи:

Вступ

Розділ 1.Аналіз пожежної небезпеки та можливих джерел запалення цеху виробництва ацетилену із карбіду кальцію.

1.1.Короткий опис технологічного процесу.

1.2.Визначення фізико-хімічних властивостей речовини,що обертаються в виробництві.

1.3.Визначення й обґрунтування класу зони по ПБЕ.

1.4.Визначення категорії й групи вибухонебезпечної суміші.

Розділ 2.Основні вимоги нормативних документів електрообладнання на об’єктіцеху виробництва ацетилену із карбіду кальцію.

2.2.Вимоги до електричних апаратів і приладів.

2.3.Вимоги до електричних світильників.

2.4.Вимоги до електропроводки й кабельних ліній.

Розділ 3.Тепловий розрахунок силової мережі.

Розділ 4.Тепловий розрахунок освітлювальної мережі.

Розділ 5. Розрахунок магістральної мережі живлення.

Розділ 6.Висновок про відповідність запроектованого електроустаткування вимогам пожежної безпеки,ПБЕ та ПУЄ.

Список літератури.

Завдання курсової роботи:

Завдання:12(згідно службового посвідчення)

Варіант 2

                    

Розділ 1.Аналіз пожежної небезпеки та можливих джерел запалення.

Горіння – це швидко протікаюча хімічна реакція окислення речовин, що супроводжується виділенням теплоти і часто випромінюванням світла.

Для виникнення і протікання процесу горіння необхідні:

· горюча речовина,

· окислювач, в достатній для підтримки горіння кількості, та

· джерело запалювання.

Дія джерела запалювання, що призводить до горіння, називається запалюванням.

Джерелами запалювання можуть бути:

· горючі або розжарені тіла;

· електричні розряди;

· теплові прояви хімічних реакцій, мікробіологічних процесів і механічних дій;

· іскри від удару і тертя;

· ударні хвилі;

· сонячна радіація, електромагнітні та інші випромінювання.

Розрізняють наступні види горіння : спалах, займання, самозагоряння і самозаймання.

Спалах – швидке згорання горючої суміші, що не супроводжується утворенням стиснутих газів. Температура спалаху – найнижча (в умовах спеціальних випробувань) температура горючої речовини (нітроемалі, лаку та ін.), за якої над її поверхнею утворюються пари і гази, здатні спалахувати від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще недостатня для подальшого горіння. Чим нижча температура спалаху, тим небезпечніша горюча рідина.

Залежно від температури спалаху пари рідини поділяються на:

· легкозаймисті (ЛЗР) з температурою спалаху не вище 61°С (у закритому тиглі) або 66° C (у відкритому тиглі) і

· горючі рідини(ГР) з температурою спалаху вище вказаних величин.

Бензин, розчинники – дуже небезпечні ЛЗР з температурою спалаху пари від -17 до +44° С, до них належать також нітроемалі та більшість лаків.

У виробничих приміщеннях тара з ЛЗР і ГР може зберігатися тільки в металевих шафах, що щільно закриваються, або ящиках. Забороняється зберігати легкозаймисті або горючі рідини в посуді, що легко б"ється, а також у відкритому або непридатному посуді. Не допускається їх спільнезберігання з будь-якими іншими товарами і матеріалами.

Займання – спалах, що супроводжується появою полум"я. Температура займання – температура горючої речовини, за якої вона виділяє горючі пари або гази з такою швидкістю, що після займання їх від джерела запалювання виникає стійке горіння.

Самозагоряння – явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводить до виникнення горіння речовини за відсутності джерела запалювання. Залежно від імпульсу процеси самозагоряння підрозділяються на хімічні (внаслідок хімічних реакцій окислення речовин) імікробіологічні (в результаті діяльності мікроорганізмів в масі якої-небудь речовини).

Самозаймання горючих речовин можливе під дією тепловипромінювання від відкритих джерел вогню і розжарених тіл, в разі заломлення сонячних променів лінзами або скляними посудинами з рідинами. Внаслідок цього можуть загорітися, наприклад, тканини, просочені горючими рідинами.

Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень промислових об"єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо- та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщення проводиться з урахуванням показників пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п"ять категорій (А, Б, В, Г, Д).

Категорія Б. Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Вибух – це швидке перетворення речовин, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних виконати роботу. Вибухи у виробничих умовах можуть спричиняти людські жертви, руйнування устаткування і будівельних конструкцій, зупинку виробництва і великі матеріальні збитки.

·       Найменша кількість газів, пари і пилу, за якої ще можливий вибух їх в суміші з повітрям і нижче за яку суміш невибухонебезпечна, називається нижньою межею вибуховості.

·       Найбільша кількість газів, пари або пилу, за якої ще можливий вибух їх в суміші з повітрям і вище за яку суміш невибухонебезпечна, називається верхньою межею вибуховості.

З представлених даних можна зробити такі висновки, що цех механічної лісової деревообробки є вибухонебезпечним об’єктом який характеризується процесами механічної обробки лісоматеріалів при якій виділяється значна кількість пилу, стружки, тирси та інших відходів, які накопичуються біля верстатів або що утворюється при роботі верстатів, особливо шліфувальних, здатна утворювати в суміші з повітрям пожежні та вибухонебезпечні суміші, тому приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою є класу П-2, а також категорії Б.

Розділ 2.Основні вимоги нормативних документів електрообладнання на об’єкті виробництва ацетилену із карбіду кальція.

Генератор встановлюють у суворо вертикальному положенні, під час роботи його передсторожують від нахилів, ударів, поштовхів і падінь, а після кожного завантаження продувають для видалення повітря і ацетилено-повітряної суміші з реторт, шлангів та газозбірників. Продувку реторти виробляють подачею в неї води при відкритому продувному кранику до появи ацетилену, шланги, очищувач, гідрозатвор і газозбірник продувають ацетиленом через пальник, яку можна запалити тільки після продувки системи. В подальшому після кожної зарядки реторти продувають першими порціями ацетилену для видалення повітря через продувний кран, а перед вивантаженням завантажувальної коробки з мулом перевіряють, чи повністю реторти залиті водою.

Щоб уникнути закупорювання газовідвідний трубки підвищення тиску в ретортах і відриву їх кришок карбід у кошики завантажують до половини їх висоти.

СаС2для завантаження використовують лише тієї грануляції, яка зазначена в паспорті (пилу повинно бути не більше 2%). Кришки реторт з гумовими прокладками щільно закривають. Повне розкладання СаС2визначають за допомогою контрольного краника реторти. Реакція вважається закінченим, якщо при відкритому краник з нього потече вода. В генератори воду заливають до рівня контрольних кранів або спеціальних міток. Використання одного генератора для постачання ацетиленом більш ніж одного поста газополум"яної обробки не дозволяється, крім генератора типу ГВР-3, від якого ацетиленом можна живити до чотирьох постів.

Генератори обладнуються пристроями (пружинними, мембранними клапанами) для стравлювання надлишку газу при підвищенні тиску (понад 0,15 МПа). Для захисту від зворотного удару полум"я все ПАГ обладнані стійкими проти руйнування гідрозатворами. Огляд і очищення запобіжних і зворотних клапанів проводять не рідше 4 разів на місяць; промивання і чищення всіх апаратів (без розбирання) — не рідше одного разу на місяць.

По закінченні роботи СаС2в генераторі повністю допрацьовують, зливають іл, корпус і реторти промивають водою, а невикористаний карбід у закритій тарі і генератор встановлюють у безпечному місці. Мул, що видаляється при перезарядці ПАГ, вивантажують у пристосовану для цієї мети тару і зливають в мулову яму або спеціальний бункер.

Для усунення джерел запалювання використовують шматки карбіду кальцію певного розміру — не нижче 25Х50 і 15х25 мм, Щоб відразу не змочувати весь карбід, завантажувальні ящики поділяють на кілька секцій перегородками.

Перед вивантаженням мулу реторти повністю заливають водою, щоб ізолювати розжарені шматки карбіду під шаром мулу і тим самим ліквідувати можливе джерело запалювання.

Допустима температура води в генераторі, 60 °С, а ацетилену в зоні розкладання карбіду 100 °С. Температура ацетилену після гідрозатвори може бути на 10 — 15°С вище температури навколишнього повітря.

Якщо в генераторі або водяному затворі замерзла вода, то його відігрівають тільки гарячою водою, парою або гарячим піском.

ПАГ переважно використовують на відкритому повітрі або під навісом. Для виконання тимчасових газополум"яних робіт в робочих і житлових приміщеннях їх встановлюють з розрахунку не менше 300 м3на кожен апарат з можливістю провітрювання або 100 м3, якщо газополум"яні роботи виконуються в іншому приміщенні.

У гарячих цехах (ковальських, термічних, ливарних, котелень та ін) ПАГ розміщують на відстані 10 м від відкритого вогню і розпечених предметів. І тільки в тих місцях, де немає небезпеки нагрівання генератора теплотою випромінювання, попадання на нього відлітають гарячих частинок металу або іскор і засмоктування виділяється С2Н2 в працюючі печі, вентилятори та компресори.

Для роботи на відкритому повітрі в зимовий час краще застосовувати морозостійкі генератори типу ГВР, АНВ, АСМ, МЧ, інші генератори при температурі нижче 0°С захищають ватними чохлами і заливають гідрозатвори незамерзаючою рідиною.

До початку газозварювальних робіт проводять огляд місця зварювання і його підготовку. У пожежонебезпечних приміщеннях горючий матеріал забирають в радіусі 5 м. Спалимі конструкції, розташовані ближче 5 м від місця зварювання, захищають металевими або азбоцементними листами, поливають водою і т. д. Неприпустима зварювання свіжопофарбованих конструкцій. У вибухонебезпечних приміщеннях зварювання здійснюють після видалення з них вибухонебезпечних речовин, продування апаратури або заповнення її інертним газом.

Після зварювання закривають вентиль балона, знімають редуктор, навертають ковпак, промивають генератор, оглядають місце зварювання і при необхідності поливають його водою. Через 3-4 год після зварювання огляд повторюють. Приміщення, в якому був встановлений генератор, по закінченні роботи ретельно провітрюють.

3.Тепловий розрахунок силової мережі

В шліфувальних цехах розміщено таке технологічне обладнання: витяжний вентилятор, шліфувальний верстат, транспортир стрічковий, вузько стрічковий шліфувальний верстат. До силового обладнання належать електродвигуни, електричні печі, розподільчі пристрої, лінії живлення напругою 380 В інше.

Характеристики двигунів

3.1. План розміщення електрообладнання і траси силової мережі

Принципова схема розподільчої силової мережі 380/220 В.

Після остаточного установлення плану розміщення електрообладнання і траси силової мережі складається принципова схема розподільчої силової мережі

380/220 В.

Задача розрахунку силових мереж - правильно оцінити величини електричних навантажень (струмів) і вибрати у відповідності до них такі найменші із кількості можливих перерізів проводів та кабелів при яких дотримувались би нормативні умови і правила.

3.2. Розрахунки і вибір складових елементів силової мережі відповідно до принципової електричної схеми.

Для трифазних асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором за лінійною напругою мережі живлення 380 В визначаються робочий І_р.

Розраховуємо номінальний струм третього Е

Умова  виконується.

Знаходимо пускові струми ЕД згідно умови:

Приймаємо запобіжник ПН2 100.

Виконуємо перевірку захисту від струмів перевантаження при захисті тепловим реле в складі магнітного пускача, згідно умови:

Виконаємо перевірку вибраних АЗ та перерізу жил провідників.

Від струмів КЗ згідно умови:

Для 1ЕД:

63.504≤180  

Для 2ЕД:

43.148≤180

Для 3ЕД:

56.786≤117

У зв’язку з тим що умови виконуються не треба збільшувати допустимий струм провідників.

Висновок: при проведенні перевірочного розрахунку силової мережі було виявлено що:

·       Запобіжник для першого ЕД в проекті заявлено зі струмом плавкої вставки 60 А , а згідно розрахунків він складає 100А;

·       Було замінено теплове реле для першого ЕД з ТРН-25 на ТРН-32 згідно розрахунку;

4. Тепловий розрахунок освітлювальної мережі.

Кількість груп світильників - 3

Тип ламп джерела світла - лампи розжарювання

Характеристика освітлювальної мережі.

4.1. План розміщення освітлювальної мережі

4.2. Принципова схема розподільчої мережі освітлення 380/220В.

         

Розрахунок і вибір складових освітлювальної мережі, відповідно до принципової схеми.

Номінальний струм відхідної лінії ЕL1

Номінальний струм відхідної лінії ЕL2

Номінальний струм відхідної лінії ЕL3

номінальний струм навантаження щитка освітлення.

           4.3. Вибір автоматичних вимикачів відхідних ліній груп освітлення.

За номінальною напругою U_н автоматичні вимикачі повинні бути більше або дорівнювати 220 В

Оскільки освітлювальні мережі захищаються тільки від КЗ та апарати захисту вибираються з електромагнітним розчіплювачем. Згідно проекту встановлені вимикачі типу АП 50.Струм електромагнітного розчіплювача вимикача визначається за умови:

Автоматичний вимикач SF1,

9.091

Автоматичний вимикач SF2,

8.523

Автоматичний вимикач SF3,

Згідно принципової електричної схеми освітлювальної мережі щиток освітлення вибраний типу СУ9441 -11.

Щиток освітлення комплектується на вісім автоматичних вимикачів.

Таким чином вибираємо для відхідних ліній автоматичні вимикачі (додатки 8) типу АЗ113/5 із струмами електромагнітних розчіплювачів (єм.розч.)

SF1 – АЗ 113/5, І_ном=100А

4 > 9.091 А

SF2 – АЗ 113/5, І_ном=100А

4 > 8.523А

SF3 – АЗ 113/5, І_ном=100А

4 > 8.523А

4.4. Розрахунок і вибір живильних проводів та способу їх прокладання.

Як уже відмічалося, освітлювальна мережа захищається тільки від КЗ. В разі захисту автоматичними вимикачами з електромагнітним розчіплювачем, повинна виконуватися наступна умова:

Провід відхідної лінії ЕL1. Номінальний струм ліній І_р1=11,364 А.

Згідно з проектом встановлено провід з мідними жилами АППВ 1(2x2,5) з тривало допустимою силою струму І_доп.=19 А за таблицею Д.2.3, прокладено відкрито. Струм електромагнітного розчіплювача SF1=12 А, маємо:

умова виконується.

Остаточно вибираємо провід з мідними жилами АППВ 1(2x2,5) прокладання – по стіні на скобах.

Провід відхідної лінії ЕL2. Номінальний струм ліній І_р2=7,386 А.

Згідно з проектом встановлено провід з мідними жилами АППВ 1(2x2,5) з тривало допустимою силою струму І_доп.=19 А за таблицею Д.2.3, прокладено відкрито. Струм електромагнітного розчіплювача SF2=8 А, маємо:

умова виконується.

Остаточно вибираємо провід з мідними жилами АППВ 1(2x2,5) прокладання – по стіні на скобах.

Провід відхідної лінії ЕL3. Номінальний струм ліній І_р3=5,682 А.

Згідно з проектом встановлено провід з мідними жилами ПВС 1(2x1,5) з тривало допустимою силою струму І_доп.=19 А за таблицею Д.2.3, прокладено відкрито. Струм електромагнітного розчіплювача SF3=6 А, маємо:

4

умова виконується.

Остаточно вибираємо провід з мідними жилами АППВ 1(2x2,5) прокладання – по стіні на скобах.

4.5. Перевірка чутливості захисту і її здатність захищати дану ділянку мережі від К.З.

для автоматичних вимикачів з електромагнітними розчіплювачами і номінальним струмом до 100А цю перевірку виконують за формулою:

де, І_к - струм короткого замикання в кінці ділянки, що захищається даним вимикачем. Вид К.З. для визначення струму І_к приймається таким, при якому цей струм має найменше значення, найчастіше це буває струм однофазного К.З. На практиці, для коротких цехових ліній, величину струму однофазного К.З. приймають в межах (10-12) І_р ,

де, І_р - номінальний струм ділянки, що захищається.

Чутливість автоматичного вимикача SF1.

Чутливість автоматичного вимикача SF2.

 Чутливість автоматичного вимикача SF3.

Як видно із розрахунків, вибрані автоматичні вимикачі мають достатньо високу чутливість.

5. Розрахунок магістральної лінії (мережі живлення).

Магістральні лінії, як правило, проходять поза приміщеннями, в землі. Оскільки мережі живлення не проходять в середині приміщення, то вони не потребують захисту від перевантаження, але потребують захисту від КЗ.

Згідно умови знаходимо розрахунковийструм магістральної лінії:

 – коефіцієнт одночасності, що залежить від кількості струмоприймачів, степені їх завантаження, одночасності їх роботи.   

  Так, наприклад:

число струмоприймачів                                  

          (двигунів)                             Коефіцієнт одночасності (К_о)

                  2                                                                0.85

                  3                                                                0.80

                  4-5                                                             0.75

                  6-7                                                             0.7

                  8-10                                                           0.65

Згідно умови  I_dop>I_p.m  перевіряємо переріз провідника магістральної лінії:

Згідно т.1.3.6. [ПУЕ] допустимий струм провідника станове 150А, а переріз 25 мм² (150≥125).

Виконуємо перевірку вибору апарату захисту магістральної мережі згідно умови:

136.8 < 150 умова виконується

Згідно додатку 3 [1] обираємо запобіжник ПН2 250/150.

Виконуємо перевірку відповідності вибраних апаратів захисту перерізу жили провідника магістральної лінії згідно умови:

150≤3∙150 умова виконується.

Виконаємо перевірку на селективність (Селективність (або іншими словами розмежування) це координування захисних пристроїв так, щоб аварійна ділянка відключалася тільки захисним пристроєм, розташованим в мережі безпосередньо перед місцем виникнення аварії, ні приводячи до спрацьовування інших захисних пристроїв.). При застосуванні однотипних запобіжників селективними вважаються ті, що розрізняються на два ступеня номінальних струмів плавких вставок.

1,2 > 1.6 умова не виконується.

Збільшуємо струм плавкої вставки запобіжника до 200 А тоді

1,6 > 1.6 умова виконується.

Розділ 6.Висновок про відповідність запроектованого електроустаткування вимогам пожежної безпеки,ПБЕ та  ПУЄ.

№ з/п	Найменування електричного обладнання	Фактичне виконання	Необхідне виконання для зони класу П-ІІ	Обґрунтування нормами	Висновок відповідності
1.	Електродвигун 1	ІР00	ІР 44	Т.5.1.[3]	Відповідає
2.	Електродвигун2	ІР00	ІР 44	Т.5.1.[3]	Відповідає
3.	Електродвигун 3	ІР00	ІР 44	Т.5.1.[3]	Відповідає
4.	Силова проводка 1	ПВ (3х2,5)Т	ПВ в трубі Т	п.5.10.1 .[3] п. 5.10.4.[3]	Відповідає
5.	Силова проводка 2	ПВ (3х1)Т	ПВ в трубі Т	п.5.10.1 .[3] п. 5.10.4.[3]	Відповідає
6.	Силова проводка 3	ПВ (3х2,5)Т	ПВ в трубі Т	п.5.10.1 .[3] п. 5.10.4.[3]	Відповідає
7.	Запобіжник 1	ІР54	ІР44	Т.5.2.[3]	Не відповідає
8.	Запобіжник 2	ІР44	ІР44	Т.5.2.[3]	Відповідає
9.	Запобіжник 3	ІР44	ІР44	Т.5.2.[3]	Відповідає
10.	Магнітний пускач 1	ІР22	ІР 44	Т.5.2.[3]	Не Відповідає
11.	Магнітний пускач 2	ІР22	ІР 44	Т.5.2.[3]	Відповідає
12.	Магнітний пускач 3	ІР22	ІР 44	Т.5.2.[3]	Відповідає
13.	Провід освітл. Мережі 1	ПВС по стіні на скобах	ПВС по стіні на скобах	п.5.10.1 .[3] п. 5.10.4.[3]	Відповідає Відповідає
14.	Провід освітл. Мережі 2	ПВС по стіні на скобах	ПВС по стіні на скобах	п.5.10.1 .[3] п. 5.10.4.[3]	Відповідає Відповідає
15.	Провід освітл. Мережі 3	ПВС по стіні на скобах	ПВС по стіні на скобах	п.5.10.1 .[3] п. 5.10.4.[3]	Відповідає Відповідає
16.	Автоматичний вимикач 1	ІР44	ІР44	Т.5.2.[3]	Відповідає
17.	Автоматичний вимикач 2	ІР44	ІР44	Т.5.2.[3]	Відповідає
18.	Автоматичний вимикач 3	ІР44	ІР44	Т.5.2.[3]	Відповідає
19.	Загальний провід освітл.	ІР44	ІР44	Т.5.2.[3]	Відповідає
20.	Загальний запобіжник освітл	ІР44	ІР44	Т.5.2.[3]	Відповідає
21.	Провід магістральної мережі	ПВС по стіні на скобах	ПВС по стіні на скобах	п.5.10.1 .[3] п. 5.10.4.[3]	Відповідає Відповідає
22.	Запобіжник магістральної мережі	ІР44	ІР44	Т.5.2.[3]	Відповідає

Список літератури

1.  Кодекс ЦЗ України від 02.10.2012 №5403-VI (введений в дію з 01.07.2013 року).

2.  ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

3.  НАПБ А.01.001 Правила пожежної безпеки в Україні.

4.  Правила устройства Электроустановок (ПУЭ) Энергоатомиздат, 1986 г.

5.  ДБН В.2.5-23-2010 Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення

6.  ДСТУ Б В.2.5.-38:2008. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.

7.  Кулаков О.В., Росоха В.О. Електротехніка та пожежна профілактика в електроустановках: Підручник. - Харків, 2010.—596 с.

8.  Баракін О.Г., Квашніна О.В., Кулініч О.І., Зіновський Р.А., Блискавкозахист будівель та споруд. Експлуатація блискавкозахисних пристроїв - Черкаси, 2010.

9.  Баратов А.Н., Корольченко А.Я. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства тушения, - М.: Химия, 1990.

10.           ДСТУ         IEC 62305-2:2012 Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками (ІЕС 62305-2:2010, IDT) Protection against lightning - Part 2: Risk management

11.           ДСТУ         EN 62305-3:2012         Захист        від блискавки.     Частина 3. Фізичні руйнування споруд та небезпека для життя людей (EN 62305-3:2011, IDT) Protection against lightning - Part 3: Physical damage to structures and life hazard

12.           Касаткин A.C. Общая электротехника.-М.: Высшая школа, 1986. Князевский     В. А. Охрана труда в электроустановках,-  М.: Энергоатомиздат, 1983.

13.           Мыльников         М.Т. Общая электротехника и пожарная профилактика в электроустановках.-М.: Стройиздат, 1985.