ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ ЯК ГЛОБАЛЬНИЙ ФАКТОР СВІТОВОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ.

Тема: ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ ЯК ГЛОБАЛЬНИЙ ФАКТОР СВІТОВОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ.

План:

РОЗДІЛ 1. ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЇ.

1.                Взаємозв’язок між природним середовищем і чисельністю населення.

2.                Динаміка змін чисельності населення впродовж …

3.                Аналіз сучасного кількісного стану населення світу.

РОЗДІЛ 2 . ПРОСТОРОВИЙ РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОКРЕМИХ РЕГІОНІВ.

1.                В цілому.

2.                Регіони…

РОЗДІЛ 3. ПРОГНОЗИ ЩОДО ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ В СВІТІ, ОКРЕМИХ РЕГІОНАХ ТА ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ.

1.                Прогнози.

2.                Регіональні прогнози.

3.                Шляхи вирішення проблеми перенаселення та уникнення екологічної катастрофи.

РОЗДІЛ 1 ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЇ.

1.     Взаємозв’язок між природним середовищем і чисельністю населення.

1.1  Людина з’вились на Землі близько 2 млн років тому. І хоча це була знаменна подія в історії розвитку біосфери, досить тривалий час людина за характером і ступенем свого впливу на природу мало відрізнялася від тварини. Однак поступово, у міру зростання чисельності населення і переходу його від кочового до осілого способу життя, розвитку землеробства, а згодом і промисловості, масштаби впливу людей на навколишню природу ставали все помітнішими. Тому цікаво буде орієнтовно оцінити темпи зростання чисельності населення, бо переписи населення стали проводитися порівняно недавно, до того ж не в усіх країнах. Допускають, що в стародавньому і середньому кам"яному віці, тобто з моменту виділення людини з тваринного світу і приблизно до шостого тисячоліття до нашої ери чисельність населення Землі коливалася в межах 2—5 млн чоловік. У бронзовому віці (третє і друге тисячоліття до нашої ери) на Землі проживало 20—40 млн чоловік, а в епоху античного рабовласництва (до 250 р. н. е.) — 100—200 млн. В епоху феодалізму (до 1500 р.) кількість населення зросла до 300— 400 млн. У середині XVII ст. населення Землі досягло 500 млн і проживало воно у все ще порівняно мало зміненому господарською діяльністю людини природному середовищі.Тільки в 1820 р. чисельність населення досягла 1 млрд. чоловік, а уже в середині 30-х років XX ст. — 2 млрд. (рис. 24). Одночасно почався тотальний наступ людства на навколишнє природне середовище з метою задоволення своїх все зростаючих потреб. У 1959 р. на планеті проживало 3 млрд., в 1974 р. — 4 млрд., у 1987 р. — 5 млрд. чоловік. І, нарешті, у 2000 р. чисельність населення Землі перевищила 6 млрд. Таким чином, зростання чисельності населення Землі у XX ст. виявилося безпрецедентним в історії людства. Високі темпи зростання збережуться і в найближчі десятиліття. У зв"язку з цим багато писалося, особливо в популярній пресі, про "демографічний вибух", про прискорення і геометричну прогресію зростання чисельності населення планети, про небезпеку в недалекому майбутньому катастрофічної перенаселеності.

1.2 

РОЗДІЛ 2 . ПРОСТОРОВИЙ РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОКРЕМИХ РЕГІОНІВ.

1.1 Густота населення світу.