Проблеми нестачі питної води і шляхи її вирішення (на прикладі України та інших країн світу)

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені І.Франка

Реферат на тему:

« Проблеми нестачі питної води і шляхи її вирішення (на прикладі України та інших країн світу) »

Виконав студент:

4 курсу,43 групи

факультету фізичного

виховання і спорту

Ніконенко Є.С.

Житомир-2016

Зміст:

Вступ

1.Визначенняпроблеми: якість питної води в Україні – поточний стан справ 2.Стратегії поліпшення якості питної води

3.Скорочення забруднення

4.Відомчі структури водопостачання, норми регулювання та контролю якості

Висновки

 Використана література

Вступ.

Проблеми екології в усьому світі вважаються одними з найактуальніших, адже від неї напряму залежать здоров"я нації і, відповідно, існування будь-якої держави. 
Вода - основа життя. Їй належить найважливіша роль у геологічній історії Землі та виникнення життя, у формуванні клімату на планеті. Без води неможливе існування живих організмів. Вона - обов"язковий компонент практично всіх технологічних процесів. Можна сказати, що головна функція води - життєзабезпечуючих. 
Вода - найпоширеніша речовина в природі. Однак 97,5% гідросфери приходиться на солоні води і лише 2,5% - на прісні, 2 / 3 яких акумульовано в льодовиках і постоннном сніговому покрові, а 1 / 5 представлена ​​грунтовими водами. З 35 млн. куб км прісної води людство використовує 200 тис. км З (менше 1% всіх запасів), і в багатьох регіонах наблюдаетсн водохознйственнап напрнженность. Близько 1 / 3 населення живе на територіях, де паркан прісної води складає від 20 до 10% і більше готівкових ресурсів. 
Багатоцільове використання водних ресурсів збільшує попит на них, веде до зростання забруднення і поступового виснаження природних джерел. Ці проблеми з різним ступенем гостроти проявляються на регіональному, державному та глобальному рівнях. 

Майже три чверті поверхні Землі вкриває вода, що робить її одним з найбагатших природних ресурсів. Однак людство на свої потреби може використовувати лише невелику частину цього скарбу. 97,5% всього обсягу вод планети припадає на солону морську воду і тільки 2,5% цих запасів – прісна вода. Але навіть цей обсяг доступний людині далеко не весь – більше двох третин прісноводних ресурсів «законсервовано» у вигляді льоду.

       Приблизно 70% прісної води, яка використовується людиною, припадає на сільське господарство, ще 22% «забирає» промисловість, а домогосподарствам залишається лише 8%. Враховуючи те, як стрімко «випиває» людство наявні в його розпорядженні водні ресурси, а також те, що до 2050 року зростаюче населення Землі може досягти 9 мільярдів, – цифра мізерно мала. За прогнозами, більше половини населення планети до 2025 року страждатиме від нестачі води. Дефіцит питної води в 2050 році може скласти 2 мільярди кубічних метрів на рік. Дефіцит прісної води – одна з найважливіших проблем людства, яку воно намагається вирішити як на планетарному рівні, так і на рівні окремих країн. Питання дефіциту водних ресурсів в Україні – одна з найгостріших екологічних проблем держави, а зниження якості питної води сьогодні як ніколи турбує населення.

1.ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ: ЯКІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ В УКРАЇНІ-ПОТОЧНИЙ СТАН СПРАВ

Поточну ситуацію питного водопостачання в Україні можна характеризувати як інтенсивне забруднення pecypciв питної води у поверхневих та підземних джерелах. У поточних умовах промислового спаду та руйнування економки можна було б сподіватися на скорочення обсягів забруднення. Але погіршення ефективності станцій очищення стоків, які діють і досі майже повністю, закреслює потенційно "Позитивний екологічний ефект" економічної кризи.

Стан каналізаційної системи, стан трубопроводів водопостачання та інфільтрація забруднення з ланів - все це робить свій внесок у загальний стан питного водопостачання, таке саме як промислове забруднення та пестициди. За рахунок протікання у трубах губитися до 30% води, є інформація, що якістьть води погіршується під час її перебування у мережах водопостачання. Пестицидне забруднення пов"язане головним чином з інфільтрацією із незаконних звалищ пестицидів. Мінералізація та збільшення вмісту солей у підземних водах на меліорованих територіях створює суттєву загрозу здоров"ю мюцевого населення. Обладнання та системи моніторингу неадекватні, доступ громадськості до інформації обмежений, ця інформація непослідовна. Вважають, що багато проблем iз здоров"ям пов"язано з низькою якістю води, у деяких регіонах проблемою є також дефіцит води.

      За нформафєю ВООЗ, бтьш ніж 1 мільярд людей на 3eмлі не отримують достатньої кількості питної води адекватної якості. Щоб забезпечити кожного такою водою, необхдно запобігти подальшому забрудненню річок та іних природних джерел води, необхіно захистити водні ресурси, кільсть споживання яких не контролюється у деяких регіонах. Це величезна комплексна програма, яка вимагає неосяжних інвестицій, але починати її треба на національному та місцевому рівнях. Нам, на еколопчно небезпечній територїї Укратни, така програма особливо необхідна.

Місто Київ, столиця Укратни, знаходиться у бльш сприятливих умовах, ніж інші регіони Укратни. Маючи територію у 603,8 тис. кв. км., Україна є другою за площею країною Європи. 30% населення країни мешкає у сільській місцевості. Існують величезні розбіжності за рівнем розвитку інфраструктури, за рівнем життя та рівнем безпеки між столицею та іншими містами, та, у свою чергу, між містом та селом, між центром та провінцією. Ці розбіжності підкреслюють необхідність впровадження піходу Місцевого Порядку Денного на 21 Сторіччя як головного принципу Програми Збалансованого Розвитку. Це справедливо не тільки щодо Укратни, та не тільки стосовно проблем питної води, це справедливо у будь-якому кутку пост-Радянських країн, в яких не застосовували підхід "знизу - догори" протягом останніх 70 років.

Інформація щодо окремих регіонів, де організацією МАМА-86 започатковано проект з питної води:

       Micтo Татарбунари (Одеської області) розташоване на півдні Укратни у Бессарабському степу. Ця місцевість страждає дефіцитом води протягом сторіч.

Засолення: За Радянських часів чорноморський лиман Сасик було частково опріснено та перетворено на прісноводне озеро. Головною метою проекту знесолювання було створення водосховища npicної води з метою використання її на іригацію. Використання в іригації води з лиману Сасик викликало засолювання грунтів та природних джерел питної води, через що озеро втратило свої лікувальні властивості. Внаслідок іригації виникла також проблема цвітіння водоростей навесні та наприкінці літа, через що озеро стає небезпечним для мешканців регіону.

Єдиним джерелом питної води у peгіонi є артезіанські свердловини та криниці. Вода з цих джерел перевищує за вмістом мінеральних солей стандарти Укратни, дуже високим є також рівень нітратів. У цій місцевості немає централізованого водогону, у більшості випадлів питну воду транспортують у цистернах, а не по трубах, хоча деякі квартири обладнані водогоном, вода до якого надходить iз невеликих резервуарів, які наповнюються з артезіанських свердловин. Така вода не завжди хлорується.

       Найбільш поширені медичні проблеми регіону: особливо високою є захворюваність дітей та вагітних жінок, включаючи розлади обмну речовин, нефрит, поліартрит, сколіоз та ускладнення вагітності.

Одеса:

У місті Одеса також спостерігається дефіцит води: централізоване водопостачання припиняють двічі на день на декілька годин.

Водогін: Труби перебувають у стані, що не віповідає нормам -28 - 30% води на кожного мешканця міста на добу втрачається через пошкодження труб. Як стверджують незалежні експерти, якість води, що доходить до споживача, є набагато гіршою ніж якість води, що виходить iз станції очищення води. Як свідчать факти, якість води суттєво погіршується під час транспортування по трубах. Аналіз води в одному iз районів містa показує великий залишок активного хлору, що вказує на надлишкове хлорування на станції водоочищення.

Найбтільш поширені захворювання у цій місцевості: розлади ендокринної та сечової систем, гематологічна та онкологічні захворювання. Окрім цього, поширені також шлункові захворювання (дизентерія, вірусний гепатит), крім, коклюш, мененгіт та дифтерія.

       Результат опитування громадськості в одному iз районів міста свідчать, що тльки 4,8% респондентів вважають собе здоровими, в той же час 51, 7% респондентів оцінюють свій стан здоров"я як поганий та дуже поганий. Мешканці скаржуться на частий головний бль, біль в очах, нервозність, кашель, кровотечу з носу, біль у животі нудоту, біль у серці.

У районі є багато інших джерел забруднення, а саме каналізаційна станція та підприємство, на якому проводяться роботи з очищення залізничних контейнерів. Ці підприємства негативно впливають на якість повітря i води.

Артемівськ:

Mісто Артемівськ розташоване у дуже забрудненій промисловій та шахтарській місцевості Вода iз водогону теж є дуже забрудненою та має темний колір.

Водопостачання зд1йснюється iз артезіанських свердловин та з каналу Сіверський Донець - Донбас. Як свідчать дослідження, rpyнтовi води у найбільш наближених до поверхні шарах дуже забруднені. Відносно чисту воду можна знайти лише у непромисловій місцевості. У промислово розвинутому центрі регіону грунтіві води забрудненні ртуттю, нітратами, цинком, фтором та арсеном, концентрації забруднювачів набагато перевищують допустимі piвні. Спостерігається також дуже висока мінералізація.

До найбільш поширених захворювань регіону належать: шлунково-кишкові розлади, pecпіраторні захворювання, розлади Kpoвообігу та онкологічні захворювання. Серед неінфекційних найбільш поширеними е хвороби, які спричинені важкими металами, галогенами, пестицидами та ннітратами.

Київ:

У Києві спостерігається високий рівень забруднення повітря та води, включаючи забруднення поверхневої води та грунтів внаслідок Чорнобильської катастрофи. Трубопроводи водогону ремонтуються погано та обслуговуються нерегулярно.

Застосовуються дуже високі дози хлору (надмірне хлорування) особливо під час повені Воду iз артезіанських свердловин можна набирати безпосередньо на вулицях. Цi бювети є дуже популярними, вважається, що це білыш безпечне джерело води, ніж водогін.

Найбльш поширені захворювання у цьому місті, що пов"язані iз питною водою, включають: гепатит, онкологічні хвороби, розлади обміну речовин, ендокринні розлади, алергічні захворювання та різноманітні хвороби шкіри, включаючи дерматит та екзему.

2. СТРАТЕГІЇ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ

Україна має дуже розгалужену мережу лабораторій, які проводять монігоринг якості водних pecypciв, питної води та стоків. Моніторінг здійснює Санітарно-епідеміологічна Служба Міністерства Охорони Здоров"я (враховуючи моніторинг на piвнi місцевих муніципальних адміністрацій).

У 2000 р. введене нові санітарні норми для децентралізованого контролю якості води. Ці заходи стали необхідними через погіршення якості води, яке виникає головним чином через неадекватне очищення стоків. Прибиізно половину стоків викидають у природні водойми після недостатнього очищення або взагалі без очищення.

Близько 16,8% проаналізованих зразків води iз централізованих мереж водопостачання у різних peгioнax Укратни не відповідають належним стандартам. (Див. Мал. 1). У 1996 р., у чотирьох регіонах Укратни було встановлено небезпечні piвнi бактеріологічного забруднення води у водогоні.Це створює ризик для здоров"я людей та загрожує виникненням епідемії. У Севастополі у 1996 р. yci зразки води містили більше ніж 20 патогенів, що загрожувало значним ризиком появи гепатиту А.

Абстрагуючись вщ мікробіологічних індексів, вкажемо, що кожен piк близько 10% аналізів не відповідають органолептичним вимогам, мінералізація та вміст хімічних речовин перевищують максимально припустимі piвнi.

Сільські споживачі, які складають до 30% від загального населення Укратни знаходяться навітъ у більш скрутному становищі. Майже кожний третій зразок води iз криниць не відповідає стандартам, у кожному восьмому зразку води iз водогонів визначено бактерюлопчне забруднення.

Загальновідомо, що вода є одним iз найбілш важливих джерел поширення інфекційних захворювань. Нижче наведені дані періоду 1992 - 1996 pp.:

- було зареєстровано 29 спалахів інфекційних кишкових захворювань, пов"язаних iз водою. Загальна кількість хворих досягла 7400 oci6.

- у більшості peгioнів зросла захворюваність на дизентерію через вживання питної води низької якості. Забруднення води у системах водопостачання є наслідком аварійних викидів з каналізаційних систем у джерела водопостачання.

- захворюваність на гепатит досягла 255,5 випадків на 100.000 населення.

Ці дані, а також низька якість води у природних джерелах Укратніи показують взаемозв"язок між якістю питної води та неадекватними технологіями очищення води. Забруднена вода широко розповсюджує інфекційні хвороби, які перетворилися на найбільш поширені хвороби після грипу та респіраторних захворювань.

Враховуючи рівень забруднення джерел води, рекомендованео наступнi превентивні заходи:

- дії національного рівня з будівництва нових та модернізації діючих станційочищення iз впровадженням сучасних ефективних технологій;

- запобігання вторинного забруднення питної води у системах водопостачання та свердловинах за рахунок заміни пошкоджених труб на нові, виготовлені iз корозійно стійких матеріалів;

- розробка та реалізацчя нових національних санітарних стандартів тарегулюючих актів, пов"язаних iз якістю питної води та гігієчних вимог до мереж централізованого водопостачання;

- нові підходи до скидання стоків у природні водоймища;

- національна програма попередження розповсюдження гепатиту А. Це має охоплювати поширення інформації усіма освітніми заставами та поширення інформації на piвнi громад, поліпшення процесів виробництва та побутових умов;

- моніторинг циркуляції антропогенних мікроорганізмів у водних ресурсах;

- сучасні, добре обладнані лабораторії в інститутах, які відповщають за дослідження та моніторинг, нові методи дослідження;

- уніфікація національних норм та свігових стандартів.

3.СКОРОЧЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ

Тамара М. Зшченко, Заступник Завідуючого Лабораторією Науково-дослідного Інституту Гігієни Довкілля та Токсикології (Київ), розповідає про iнші джерела забруднення води в Україні.

Метою сучасної гігієни є попередження негативного впливу ycix токсичних xiмічниx речовин, біологічно активних сполук, добрив, забруднювачів. У тій самийчас, поточна система водопостачання в Україні не може гарантувати адекватної якості питної води.

Руйнація систем очищення води:

Муніципальні станції очищення знаходяться в аварійному стані та не відповідають сучасним вимогам щодо процесів очищення. Існуючі системи очищення води не можуть перешкодити забрудненню потокового рівня, вони розраховані на воду iз білш чистих джерел. Зараз в Україні лише біля 20% водних pecypciв вважаються чистими. Iнші 80% джерел водопостачання мають низьку якість та належать до джерел третьої категорії. Таким чином, існуючі системи не мають достатнього потенціалу, щоб забезпечити достатній рівень очищення питної води.

Методи очищення води не змшювалися протягом сторіччя. Використовують такі ж як paніше „швидкі” та "повільні" фільтри з піску, використовують хлорування та коагуляція. Але 100 років тому промисловість не викидала у природні джерела таких обсягів хімічних забруднювачів, як це відбувається зараз. Ці xiмічні сполуки не затримуються фільтрами з тиском та реагують iз хлором. Внаслідок цього відбувається утворення канцерогенів та мутагенів (хлорорганічні сполуки) які розповсюджуються по водогону та викликають численні розлади здоров"я людей.

Проблеми трубопроводів:

Протягом останніх тридцяти років більшу частину труб в Україні робили iз азбоцементу. Таким чином, їх обслуговування та вплив на здоров"я людей та на довктля є пріоритетним живленням.

Щоб вирішити цю актуальну проблему необхідно наступні дії:

-дослідження відповідно до гігієнічних критеріїв, впливу азбестових волокон на здоров"я людей;

- розробка та підтримка інших альтернативних матеріалів з метою зміцнення труб водогонів, розробка промислових технологій очищення питної води;

- впровадження методів затримки азбесту

Зараз зрозуміло, що необхідні нові методи очищення, але ці заходи не мають спиратись на технології "на виході iз труби", вони мають скоротити скидання викидів у водоймища та захистити воду від токсичного забруднення до її очищення, до того, як вона потрапить до споживачів по трубах.

Проф. Ендрю Ватерсон, Центр Професійної Гігієни та Гігієни Довкілля, Університет де Монфор, Велика Британія, пропонує більш чисте виробництво та скорочення застосування токсичних речовин як підхід до вирішення проблем забруднення води в Україні.

Більш чисте виробництво - що це?

Це загальний термін, що охоплює концепції мінімізації викидів, запобігання викидам та попередження забруднення. Це "послідовне використання промислових процесів, продуктів та послуг з метою запобігання забрудненню та скорочення утворення викидів на джерелі (UNEP, Cleaner Production, 1995).

Приклад бшьш чистого виробництва:

У ряді країн у сільському господарстві ефективно впровадили скорочення застосування пестицидів. Ця політика бере до уваги токсичність хімічних речовин, які застосовуються у галузі Інтеграція боротьби зi шкідниками та застосування біологічних методів контролю робить скорочення застосування токсичних речовин еконопімчною, практичною, безпечнішою та реальною альтернативою. (WWF 1992, OECD. FAO 1995; WWF 1995).

Ефективні методи скорочення застосування токсичних речовин включають:

- вторинне використання

- ефективні заходи експлуатації та технічного обслуговування

- зміни продукції або її модифікацію

- модифікацію виробництва

- заміна іншими речовинами

Приклад скорочення застосування токсичних речовин:

У США Амальгамована Профспілка Працівників Текстильної та Швацької Промисловості проводила дослідження та встановила, що прання за допомогою води та детергентів є більш безпечним з точки зору професійної та еколопчної гігієни ніж хімічне чищення з використанням перхлоретилену. Більше того, "прання пов"язане iз більшими витратами на оплату праці, але воно вимагає менших витрат на обладнання та на матеріали та може створювати нові робоч місця".

Стратегії скорочення застосування токсичних речовин можуть включати:

- скорочення споживання води та застосування "технічної води"

- скорочення втрат води

- вторинне використання води -

Політичні заходи можуть включати контроль ціноутворення, в якому до уваги приймаються аналіз економпчної ефективності та аналіз ефективності скорочення ризику. Приймаючи рішення, чи хлорувати воду, необхщно визначити, хто зіткається iз ризиком впливу хлорорганічних сполук та наскільки великий цей ризик.

Побутові фільтри для питної води з водогону:

Заходи окремих ociб iз поліпшення якості води iз водогону можуть бути доцільними, але більш доцільним здається поліпшення якосі води до того, як вона доходить до споживачів. Фільтри можуть видаляти з води окремі xiмічні сполуки, але для різних хімічних сполук потрібні piзні фільтри. Гранульоване активоване вугілля затримує багато легких органічних сполук, але такі фільтри вимагають постійної заміни, оскільки їх сорбційна здатність та строк дії обмежені. Коли сорбційна здатність фільтру насичена, питна вода iз водогону може містити велику кількість забруднювачів.

Не досить користуватись водою у пляшках:

Питна вода - це не єдиний шлях, яким забруднювачі iз води потрапляють у побуті до організму людини. Забруднювачі можуть також поглинатися шкірою під час вмивання, ванни або душу. Можливим шляхом експозиції є також інгаляційний шлях, коли під час миття посуду, у душі або під час спуску води в унітазі забруднювачі можуть потрапляти у повітря. Інгаляційний шлях може створювати piвнi експозиції, які дорівнюють або перевищують piвнi експозиції. за рахунок питної води. Потрапляючи у шлунок, xiмічнi речовини затримуються печінкою, але xiмічнi речовини, які проглинаються шкірою або легенями, потрапляють безпосередньо у систему кровообігу. Таким чином, споживання води у пляшках не вирішує проблеми поглинання хімічних речовин шкірою або легенями.

Нижче наведене деякі можливі альтернативи стратегії скорочення забруднення води. Чи спрацюютьвони?

- скорочення забруднення води за рахунок скорочення виробництва: Забруднення може продовжуватись, незважаючи на скорочення

виробництва, тому що це призводить також до скорочення інвестицій у контроль забруднення води. Зараз в Україні ця проблема icнує.

- скорочення забруднення води за рахунок скорочення попиту

Цю стратегію використовували у електропостачанні, за наявності двох альтернатив: або будувати нові електростанцпії або задіяти заходи ефективного використання енергії та ліквідувати потребу у нових електростанціях!

- скорочення забруднення води за рахунок підвищення ефективності виробництва. Таким чином пов"язуються виробництво, якість, ефективність та продукція.

- скорочення забруднення води за рахунок зміни процесів виробництва: наприклад, замінивши хімічні методи землеробства на біологічні та скоротивши застосування розчинників у промисловому виробництві В той жечас, треба мати на увазі, що така заміна може скоротити певні форми забруднення довкілля, але збільшити iнші.

- заходи втручання, пов"язанн i забрудненням води на різному piвнi:

На первинному piвнi: сільське господарство та промисловість, на вторинному piвнi: використання у побуті та господарстві.

- оцінка впливу за рахунок проведення екологічного аудиту, вивчення "Еколопчних вітбитків" та "Екологічних валіз", з метою оцінити комплексний вплив кожного окремого продукту:

Наприклад, робоча трупа Агенції Охорони Навколишнього Середовища США, вважає, що xiмічнe чищення у текстильній промисловості вимагає менше води ніж прання, але не приймає до уваги кількість води, яка споживається у виробництві реагентів, що застосовуються у хімічному чищенні.
4. ВІДОМЧІ СТРУКТУРИ ВОДОПОСТАЧАННЯ, НОРМИ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

Українські норми якості питної та побутової води розроблялися за часів колишнього СРСР та не відповідають сучасним вимогам. Вони містять 29 параметрів якості (порівняно 13 70 параметрами у Pосії та 50 у США). Реально Державна Санітарно-епідеміологічна Служба контролює лише 10 параметрів.

У Великій Британії з 1989 р. існує приватизована система водопостачання та каналізації.

Ховард Прайс (Акредитований Інститут Гігієни Довкілля) описує поточні відомчі та законодавчі структури та вказує на заходи, необхідні для вдосконалення цих структур:

У 1989 р. було приватизовано десять державних компаній водопостачання, які працювали у басейнах річок. Приватні компанії водопостачання займаються постачанням води, каналізацією, водними ресурсами, рибальством, меліорацією, охороною природ і, відпочинком та судноплавством (у межах інтегрованої системи управлння басейном). Було створено урядові служби регулювання з метою контролю якості питної води, переробки каналізаційних стоків та виконання стандартів охорони довкілля. Вони також займаються економічними питаннями та питаннями ціноутворення. Таким чином, три регулюючі служби існують незалежно від промисловості та належать до державного сектору.

Ці зміни передбачались Директивою ЄC з якості питної води, яку було прийнято у 1980 р. Починаючи iз 1990 р. компанії водопостачання Великої Британії мають дотримкватись різноманітних стандартів, які найменше відходять від стандартів Директиви ЄC.

Ціна на воду за наявності приватизованої компанії водопостачання:

Після приватизації ціни на воду в Англії та Уєльсі зросли реально на 44%. Багато бідних людей відмикались від мереж водопостачання, тому що вони не мали можливості сплачувати рахунки за воду (ціна встановлювалася в залежності від poзмірів помешкання, а не в залежності від фактичного обсягу споживання води). Зростання цін частково пов"язане iз тим, що приватні власники повинні були зробити величезні інвестиції у модернізацію мереж водопостачання та каналізації, щоб відповідати Європейським стандартам. Ці витрати перекладались на споживачів.

Стратегії вдосконалення законодавства Великої Британії

Необхідні дії з боку уряду, щоб закрити "білі плями" у поточному законодавстві та забезпечити більший ступінь залучення споживачів до регулювання. Щоб досягти цього, необхідно знайти шляхи інтеграції соціальних, екологічних та економічних параметрів, які зараз розглядають три різних системи регулювання, необхідно розробити доцільні ідикатори, які робили б можливим вимірювання такої інтеграції. Taкі індикатори мають бути розробленими на місцевому piвнi та відбивати становище окремих спільнот, але вони мають також бути доречними на національному piвнi. Необхідно забезпечити участь споживачів у регулюванні, щоб вони грали більш значну роль на стадії перспективного планування.

Необхідно забезпечити інтегральний підхід до стратегій економіки водних pecypciв, у межах якого приділити головну увагу скороченню попиту за рахунок івестицій в ефективне використання води, а не тільки стримувати попит за рахунок підвищення цін.

Висновки:

таким чином, ресурси прісної води виключно важливі для підтримки життя на Землі. Зростання промисловості, сільського хозйства, збільшення населення і зростання міст викличуть відповідне збільшення витрати води. В даний час дуже гостро стоїть проблема забезпечення водою та послугами каналізації. Зростає маса скидаються у водні об"єкти забруднюючих речовин антропогенного походження. Незадовільна якість питної води створює реальну загрозу життю і здоров"ю мільйонів людей, їхньому добробуту. Вода перестала бути ресурсом, в повній мірі поновлюваних, унаслідок руйнування людиною природних систем, її відтворюють. Сформована напружена водохойственная обстановка в різній мірі впливає на здоров"я населення та економіку будь-якої країни. 
Обмеженість води, вкрай нерівномірний розподіл по земній поверхні і зростаюче забруднення представляють одну з найбільш актуальних екологічних та економічних проблем сучасності. Тому кожен повинен дбати про чистоту води і розумному, ощадливому її витрачання. 

Використана література:

1. Василенко В.А. Водні ресурси для сталого розвитку / / ЕКО -2006, № 2, с. 128-142 
2. Гладкий Ю.Н., Лавров С.Б. Економічна та соціальна географія світу: Підручник. - 4-е вид перероб і доп. - М.: Просвещение, 2004.-270 с. 
3. Казанцева Л.К., Тагаєва Т.О. Сучасна екологічна ситуація в Україні/ / ЕКО -2006, №   9, с. 30-37