Реферат з предмету Основи здоров’я
Лопатіної Анни
2015-2016 рік
На тему: «Безпека в сучасному суспільстві»
Зміст:
· Вступ
· Визначення слова «Безпека»
· Історія виникнення теорії безпеки життєдіяльності людини
· Безпека життєдіяльності, як галузь науково-практичної діяльності людини
· Структура небезпек в різних середовищах
· Чинники, що впливають на безпеку людини
· Підсумок
· Джерела
Вступ
Питання безпеки людини були завжди актуальними, починаючи з того моменту, коли вона почала активно взаємодіяти з природою, опанувавши вогонь та знаряддя праці. В далекі історичні часи люди відчували активний вплив з боку природи у вигляді стихійних лих – пожеж в лісі та степу, виверження вулканів і землетруси, урагани, повені, зсуви і хижі могутні звірі були проти людини. Щоб вижити в дикій природі і зберегти своїх нащадків та менше залежати від неї, люди почали створювати спочатку примітивні, а потім все більш складні механізми і машини, які при невірному поводженні з ними калічили, а часто і позбавляли людину життя. З оволодінням людьми потужними джерелами енергії – тепловою, електричною, атомною, ядерною і появою складних агрегатів, виробництв, вико- ристанням потужних машин і механізмів не тільки в промисловому виробництві, але й у побуті з’явилася необхідність розробки і дотримання правил поводження з ними, виявлення джерел небезпеки і розробки методів, правил безпеки у виробництві, побуті і природі.
Визначення слова «Безпека»
Безпека – стан, при якому явища, процеси, об’єкти, не можуть завдати шкоди, несумісної із здоров’ям та життям людини, її бла- гополуччям. Безпечний стан не може виникнути сам по собі, як правило для цього потрібно витратити енергію, час та інформацію. Безпека людини – продукт соціального розвитку, який не можна розглядати тільки як сукупність окремо взятих чинників – природного, техногенного, антропогенного походження. Слід враховувати людський фактор – сукупність психічних якостей як окремої людини, так і колек- тиву, ефектів натовпу. Безпека життєдіяльності людини – комплексний стан, при якому вірогідність здійснення негативнhого ризику мінімальна в будь-яких умовах її діяльності.
Історія виникнення теорії безпеки життєдіяльності людини
У другій половині Х1Х століття в країнах Західної Європи, в Росії, США почався інтенсивний розвиток машинного виробництва з усіма його негативними вадами, характерними і для сучасності – недосконалість техніки, технологій і через це – забруднення при- родного середовища відходами, збільшення рівня захворюваності та смертності як загальної, так і пов’язаної з виробничими умовами – смертельні травмування, виробничі хвороби, зменшення тривалість життя людей, народжуваність, активні процеси деградації природи.
Першим, на сучасному науковому рівні, про забезпечення без- пеки людині вказав польський натураліст В. Ястшембовський. В 1857 р. він опублікував роботу «Риси ергономіки», розуміючи під цим науку про безпеку праці, в якій пріоритет надавався машинам, не враховуючи психіку людини-працівника, оператора. Він вважав, що коли машини, механізми, техніка стануть безпечними, то і люди- на, працівник (оператор) будуть у цілковитій безпечності. Але крім технічної сторони потрібно враховувати і психічний стан людини – людський фактор, який може часто змінюватися в залежності від си- туації на що вказував відомий російський вчений В.М. Бєхтєрєв. Він став засновником ергогології - вчення про психічні аспекти безпеки людини в її різних сферах діяльності, перед усім у виробничій.
В 1969 р. була створена Міжнародна організація з теорії машин та механізмів, яка займається проблемами термінології, стандар- тизації та розробками теорії маніпуляторів, роботів. У Харкові діє Українська спілка фахівців з БЖД та відділення Міжнародної Ака- демії Наук екології та безпеки життєдіяльності. Ця міжнародна на- укова спільнота є навіть асоційованим членом ООН з цих проблем, які стали тепер надзвичайно актуальними. Активно функціонує в Україні Академія безпеки та здоров’я, співробітники якої досліджують наукові проблеми в галузі безпеки життєдіяльності, освіти, за результатами яких проводяться конфе- ренції, симпозіуми, конгреси. Завдання ергономіки визначаються не тільки необхідністю підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції, але і суспільною потребою в збереженні здоров’я і розвитку особистості робітника. От чому в цьому вченні велика увага приділяється теоретичним і практичним проблемам людини, збереженню її здоров’я.
Структура небезпек в різних середовищах
Середовище |
Небезпеки |
Природне: атмосфера, гідросфера, літосфера та космічне |
Екологічні (забруднення – хімічні, фізико-хімічні, біологічні, зміна погодно-кліматичних умов, наростання сейсмічної активності), космічні небезпеки – падіння метеоритів, болідів |
Виробниче: промисловість, сільске господарство, освіта |
Техногенні – аварії, катастрофи (забруднення – фізичні, хімічні, біологічні, психічні) та соціальні – низька якість підготовки кадрів |
Побутове: хатня праця, відпочинок |
За структурою дуже близькі до ви- робничого |
Соціальне: науки – фундаментальні, прикладні, гуманітарні, освіта, куль- тура, політика – внутрішня, зовнішня |
Недостатнє фінансування – зниження рівня науки, освіти, культури, моралі, життя. |
Психічне – основні індивідуальні психічні якості як основа безпеки людині – память, мова, мислення, емоції, рефлекси |
Хворобливий стан нервової системи (причини різні), сторонній негативний психічний вплив. |
Чинники, що впливають на безпеку людини
Для цілеспрямованої діяльності з поліпшення умов життя і ді- яльності людини в різних сферах необхідно знати групи чинників безпеки, що впливають на людину.
Перша група чинників – це нормативно-правові чинники (закони про працю, природоохоронне законодавство, правила, норми, стандарти, практика державного і суспільного контроля за їх дотриманням); соціально-психічні чинники, що характеризують відношення робітника до праці, психологічний клімат в колективі, сім’ї, мотиви праці.
Друга група чинників-безпосередньо впливає на формування матеріально-речовинних елементів умов праці. Це засоби пра-32 Безпека життєдіяльності людини та суспільства ці, предмети і знаряддя праці, технологічні процеси, організаційні форми виробництва тощо.
Третя група чинників – характеризує вплив на робітників кліматичних, хімічних і фізико-хімічних, біологічних факторів, особливостей місцевості, де знаходиться людина.
Підсумок
Отже, завжди існує вірогідність прояву небезпеки. Тому уміння забезпечити безпеку собі та оточуючим характеризує загальну культуру людини, рівень освіченості фахівця в будь якій сфері діяльності. Для цього треба знати передусім законодавство, яке гарантує права на безпечне життя, підказує ті дії, які треба здійснити, щоб забезпечити безпеку. Важливим є «Кримінальний кодекс України», який найбільш суворо відноситься до дій, які суперечать вимогам законодавства, порушують морально-етичні принципи. Сучасний стан світу, проблеми його збереження та питання безпеки у побутовій, виробничій, природній сферах ставлять, будь-якою людиною вимоги збереження життя – людського та всієї природи.
Джерела:
· Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник .За ред. В.Г. Цапка. – К.: Знання-Прес
· Гарнагина Н.Е. и др. Безопасность и охрана труда. Учебное по- собие.– С.–Петербург: МАНЭБ.–2000
· М’ягченко О.П. Безпека життєдіяльності людини.– Бердянськ: АРІУ.– 2000
· Русак О.Н., Гребенников С.Ф., Кармазинов Ф.В. Безопасность жизнедеятельности. Энциклопедический словарь. – С. – Петер- бург: МАНЭБ.– 2000