Загальна характеристика інстинктів

                          Міністерство охорони здоров’я                                                                        
                                    

       Реферат на тему:

           ”Загальна характеристика інстинктів”

                                                                                
                                  Виконала:

                                                                                
                         Студентка I-Б курсу

     Відділення ”Фармація”

                                                                                
                             Дем’янчук Аліна

                                         Шепетівка 2013

Початок   порівняльним   та  експериментальним   дослідженням
поведінки  тварин поклав відомий вчений Ч. Дарвін. У  своїй  праці
„Висловлення  емоцій у тварини та людини” (1872 р.) вчений  вперше використав об’єктивний метод вивчення психіки.
 Завдяки  великому  фактичному матеріалу  Ч.  Дарвін  докладно
вивчив репертуар виразних рухів (невербальних рухів) у тварин і  у людини  і  дійшов  висновку, що певні прояви  емоцій  у  людини  і
тварини схожі між собою.
     Ч. Дарвін висунув три основні категорії поведінки тварин:
     1) інстинкт;
     2) здатність до навчання;
     3) здатність до розумової діяльності.
     Після   Дарвіна  вчені  ідуть  двома  напрямками.  Прибічники антропоморфізму  прагнули  перебільшувати  розумність   тварин   і
приписувати  їм  людські якості, а саме: свідомість,  волю,  любов
тощо.  Зокрема  Д.Романс доводив, що тварини в багатьох  ситуаціях
здійснюють розумні дії.
     Прибічники  механіцизму  (Ж.  Леб,  Дж.  Уотсон,  Павлов)   у
вивченні   поведінки   тварин  сповідували   постулат   „будь-яким
висновкам   повинне  передувати  спостереження”   і   заперечували
антропоморфні тенденції.
При вивченні тварин, вважали вони, необхідно відмовитися від спроб
узнати   те,  що  знати  не  дано.  Вчені  також  висували  теорію
тропізмів.
     Тропізми  –  це  генетично  фіксовані  механізми  просторової
орієнтації та рухової активності тварин у бік сприятливих або  від
несприятливих умов середовища (атоми поведінки тварин).
     Леб  виступав  проти  теорії нервових  центрів  і  вважав  її
науковою   помилкою.  Павлов  вважав  атомами   поведінки   тварин
рефлекси.  Уотсон  доводив,  що поведінка  тварин  складається  із
секреторних  і  м’язових  реакцій  організму,  які  в  свою  чергу
визначаються діючими на тварину зовнішніми стимулами. Він відкидав
можливість  того, що існують будь-які процеси переробки інформації
в нервовій системі.
     Л. Морган відокремив навчання та інстинкти навчання, вважаючи
навчання набутим, а інстинкти – вродженими. Він вважав, що тварини
в  ряді  випадків  діють  методом проб і помилок,  маючи  декілька способів для вирішення завдання. Вчений проголошував, що будь-яку
дію  тварини ні в якому разі не можна інтерпретувати як  результат
прояву будь-якої вищої психічної функції, якщо його можна пояснити
на  основі наявності у тварини здатності, яка займає більш низький
ступінь  на  психологічній шкалі, тобто він вважав,  що  не  можна
пояснити поведінку тварин наявністю розуму, тому що це пояснюється
наявністю інстинкту.

                                           Інстинкт

Інсти́нкт (від лат. īnstīnctus — «спонукання», «потяг до дії») — сукупність уроджених реакцій на подразники, а не розумова діяльність. Подібні акти поведінки проявляються у вигляді фіксованої форми дії, що отримується організмом спадково. На відміну від безумовних рефлексів, що виникають на рівні спинного мозку або периферійних гангліїв, інстинкти виникають у головному мозку. Зазвичай дуже важко відрізнити дійсно генетично успадковані інстинкти від епігенетичних ефектів навчання, що можуть проявлятися на дуже низькому рівні, а ефект від них може зникнути лише через покоління життя в іншому середовищі.

Здійснюється автоматично чи внаслідок зовнішнього роздратування, визначаючи результат більш-менш складних, «цілеспрямованих» дій,  отже необхідне свідоме передбачення результату аналізованих інстинктивних дій - а про усвідомленні їх доцільність чи необхідності - відсутня. Такими інстинктами, постійно пов"язані з певної схильністю, є переважно інстинкт харчування, чистоти, спарювання, злучки, відкладання яєць, піклування про прийдешніх, спілкування, захисту та перельотів

.Інстинкти непояснені з досвіду окремого індивіда; будучи уродженими, вони про те можуть посилюватися чи послаблюватися протягом.Про походження інстинктів є безліч гіпотез, жодна із котрих є цілком задовільною.Инстинктивние дії від свідомих переважно тим, що вони відбуваються і мають сенсу тільки у певних (звичайних, природних) умовах і за різкій зміні цих умов можуть зникнути або стати недоцільними.

За своїми фізіологічними механізмами інстинкти – складні «ланцюгові» рефлекси. Вони складаються не із поодинокого рефлексу, а із ряду послідовних, пов"язаних один з одним рефлексів. Наприклад, при відкладанні яєць самка їздця за допомогою нюху відшукує під корою дерева личинку іншої комахи , потім проколює кору дерева і відкладає у знайдену личинку своє яйце. Інстинкти тварин досить різноманітні і завжди пов"язані із найважливішими біологічними потребами: статевий інстинкт, піклування про потомство, гніздування, висиджування яєць, вигодовування пташенят, навчання здобуття їжі, міграції, стадний інстинкт,
У вищих тварин та людини малята здатні копіювати поведінку батьків. Тому при спілкуванні з батьками інстинктивна діяльність розвивається швидше. Водночас інстинкти під впливом умовних рефлексів, набутих у процесі індивідуального розвитку, можуть дещо змінюватися. Інстинктивна діяльність людини проявляється неусвідомленими діями. 

Інстинкти в людини як ланцюги вроджених безумовних рефлексів можуть проявлятися по-різному, залежно від внутрішніх потреб людини, конкретної ситуації, змінюватися з віком. Наприклад, інстинкт самозбереження може проявлятися втечею від небезпеки, обережною поведінкою або агресією. Усім відомий материнський інстинкт – це потреба матері дбати про дитину та захищати її. 

Відмінні особливості інстинктів.
1. Це цілісні, складні і тривалі дії, наприклад, риття нір, вистежування і відловлювання здобичі…
2. Вроджена форма поведінки, що виконується без попереднього навчання.
3. Інстинктивні дії несвідомі.
4. Інстинктивні дії – видова форма поведінки, що здійснюється за однією і тією ж схемою.
5. На стадії інстинктивної поведінки у тварин значно розвиваються і ускладнюються органи чуттів. При здійсненні інстинктивних дій тварини цілісно сприймають предмети та явища зовнішнього світу і у зв"язку з їхніми особливостями та характером, змінюють свої дії.
Отже, інстинкти у тваринному світі – це складна система безумовних рефлексів, пов"язаних із збереженням виду.

                                Інстинктивнаповедінка

Одиницями інстинктивної поведінки є фіксовані комплекси дій –
специфічні   генетично  зумовлені  стереотипні   за   порядком   і
послідовністю настання рухові акти.
     Основною   функцією  інстинктивної  поведінки   є   адаптивна
функція, інстинкти забезпечують усі життєві функції організму.
     Вчений  К.  Лоренц  стверджує, що більшість  типів  поведінки
тварин  сформовані на основі ряду комплексів фіксованих  дій,  які
характерні  для  кожного виду та генетично обумовлені.  Він  також
доводив,  що  кожний  комплекс фіксованих  дій  (код)  мотивований
енергією специфічної дії.
     Серед факторів інстинктивної поведінки виділяють внутрішні та
зовнішні.
     До внутрішніх факторів інстинктивної поведінки належать:
         -   гомеостаз – прагнення підтримувати постійність внутрішнього
            середовища (саморегуляція). Організм тварини постійно прагне до
            внутрішньої рівноваги, таким чином, першопричиною та внутрішньою
            основою організму будуть відхилення від нормального рівня
            фізіологічних функцій та порушення внутрішніх ритмів, які
            забезпечують життєдіяльність організму (тобто організм існує, якщо
            є внутрішня основа);
-   біологічні ритми (біоритми) – це дії, які ритмічно
повторюються і визначаються ритмом внутрішнього годинника,
синхронізованого з космічним часом (наприклад, півень).
     До   зовнішніх  факторів  інстинктивної  поведінки   належать
ключові   подразники   –  стимули  зовнішнього   середовища,   які
спонукають   до   вчинення  інстинктивних   дій   без   будь-якого
попереднього  навчання  (вроджені).  Основною  функцією   ключових
подразників є відокремлення. Серед ключових подразників  виділяють
фізичні  та  хімічні (форма, колір, запах); просторові відношення,
вектори стимулів (наприклад, вектори руху бджоли).
     Пускові подразники запускають певний вид поведінки.
     Спрямовуючі   подразники,   запустивши   реакцію,   набувають
значення орієнтиру (наприклад, запах жертви в хижака)

Ми знаємо, що комахи мають складні інстинкти. Але серед них інтелектуалами можна назвати саме звичайних мурах. Вони здатні постійно навчатися, а потрапивши у надзвичайну ситуацію можуть приймати “розумні” рішення. Якби робочі мурахи систематично не підвищували свій “кваліфікаційний” рівень, мурашиній сім’ї навряд чи вдалося б вижити. 
Це суспільні комахи, сім’я яких складається із 2 каст: 
1) каста робочих найпоширеніша і являє собою безкрилих, не здатних на розмноження самок, які виконують всі необхідні справи – добування їжі, піклування про потомство, захист від ворогів;2) каста самців і самки-цариці, які виходять із лялечки з крилами. Після шлюбного польоту відбувається запліднення, після чого самці скоро гинуть, а цариця відкидає (відгризає собі) крила і шукає місце для гнізда. Вона стає засновницею сім’ї, відкладає яйця.
Кожна мураха, навчившись чомусь новенькому, може навчити цьому інших. Відкриття однієї мурахи може стати досягненням всієї сім’ї і передаватися із покоління в покоління. Але у різних статей розумові здібності відрізняються. Самці ніяких талантів не мають, мабуть, тому що їм відведена роль пасивних “бездельников”. Тому у багатьох видів самців безжалісно вбивають. Таким чином, мурашник – це жіноче царство. 
Щоб успішно навчатись, необхідно добру пам’ять, і мурахи на неї не скаржаться. Якщо їхню стежку перегородити незвичайним лабіринтом, вони обов’язково знайдуть прохід і повернуться до мурашника. За дослідженнями, робочі мурахи пам’ятають свої стежки протягом 4 днів. 
Мурахи виявилися здатними розв’язувати, навіть, логічні задачі. Наприклад, біля мурашника ставили паперову квітку. На одній пелюстці крапнули цукровим сиропом. Мурахи швидко її знаходили і досхочу живилися. Потім відрізали кінчик пелюстки з сиропом і наносили його на іншу. Мурахи спочатку бігли по протореній доріжці на зрізану пелюстку, але не знайшовши поживи, почали шукати в іншому місці і, звичайно, знаходили. Що цікаво в цьому досліді: 4 перші пелюстки, комахи обстежували вже без цукру, а починаючи з 5-тої, вони до зрізаної вже не поверталися, а зразу ж рухалися на ту, яка була поруч із краплею. Важко сказати, яким правилом вони користувались. Можливо, вони запам’ятали, що корм необхідно шукати на сусідній пелюсточці, а можливо здогадались, що на вкороченій пелюстці поживи вже немає, а вона знаходиться на сусідній?Мурахи, як і інші тварини полюбляють погратися. Вони хапаються лапками або щелепами і катаються по землі. Погравшись деякий час вони відпускають один одного.

 Зміст:

1.Теорії вчених про інстинкти;

2.Загальна характеристика інстинктів;

3.Інстинктивна поведінка;

4.Складні інстинкти у комах .