Візуальні мистецтва

Реферат з предмету «Художня Культура»

Учениці 9 класу

Лопатіної Анни

2015-2016 рік

На тему:

«Візуальні мистецтва»

Зміст:

·        Архітектура

·        Скульптура

·        Графіка

·        Живопис

·        Художня фотографія

·        Список використаної літератури

Архітектура

Архітектура– мистецтво створення споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людини.

В мистецтві архітектури виділяють три основні роди:

·        Архітектура об"ємних споруд, до складу якої входять житлові, громадські та промислові будівлі.

·         Ландшафтна архітектура пов"язана із створенням садово-паркового комплексу.

·        Містобудівництво, що займається плануванням нових міст, а також реставрацією та оновленням старих районів.

Засоби виразності в архітектурі:

·        Форма – зовнішній вид об`єкту, зовнішній орис.

·        Композиція – сукупність складових частин, найважливіших елементів твору.

·        Пропорції – співвідношення складових частин між собою.

·        Ритм (ритмічність) – чергування композиційних елементів.

·        Фактура – характер поверхні, використаний матеріал.

Сукупність певних засобів виразності створюють певні емоційно-естетичні образи.

Скульптура

Скульптура - вид образотворчого мистецтва, твори якої мають об"ємну, тривимірну форму і роблять з твердих чи пластичних матеріалів.

Скульптура за своєю формою ділиться на дві основні виду: круглу скульптуру і рельєф. У круглої скульптурі зазвичай оброблені всі сторони, і тому глядачеві хочеться обійти її колом й огледіти від усіх точок окружності, щоб повніше сприйняти зміст образу.

·        Кругла скульптура

Завжди пов"язана з певною просторової середовищем, освітлена природним чи штучним світлом. Світло і служать засобом виявленняхудожественно-пластической сутності скульптури. Вони розташовуються лежить на поверхні відповідно до характером ліплення, ні з місцезнаходженням джерела висвітлення. Є низка різновидів круглої скульптури. Основні їх - статуя, група двох чи більше постатей, пов"язаних між собою за змістом і композиційно, голова, погруддя.

·        Рельєф займає за своїм образотворчим можливостям проміжне місце між круглої скульптурою і зображенням на площині (малюнком, живописом, фрескою). Рельєф, як і кругла скульптура, має трьома вимірами (хоча третє, глибинне вимір це часто буває кілька скороченим, умовним). Композиція фігур у рельєфі розгортається вздовж площині, яка є й технічної основою зображення одночасно тлом, що дозволяє відтворювати в рельєфі пейзаж імногофигурние сцени. Така органічна зв"язку з площиною і є особливістю рельєфу.

Графіка

В залежності від типу графіки, з якою необхідно працювати, програмні

засоби, які дозволяють у кінцевому підрахунку створювати ті або інші

види комп’ютерної графіки, також можна поділити на відповідні види.

До основних видів графічних пакетів і редакторів РС платформи, які

найбільш поширені і загальновідомі, відносяться:

•  редактори для створення й ретушування растрової графіки;

•  векторні графічні редактори;

•  пакети верстання (настільні видавницькі системи);

•  пакети 2D-анімації;

•  програми для створення Web-сторінок;

•  3D редактори;

•  пакети інженерного моделювання і проектування;

•  інші программи для роботи з графікою;

Живопис

Живопис – вид образотворчого мистецтва, специфічною особливістю якого є

відтворення художніх образів на площині.

Існує значна кількість різновидів техніки живопису: фреска, мозаїка,

олійний розпис, тампера, акварель, пастель тощо.

·        Фреска – живопис водяними фарбами по вологій штукатурці. Це дуже

складний вид живописної техніки, оскільки він передбачає швидкість

малювання і високий професіоналізм митця. Виправити вже намальоване неможливо: водяні фарби миттєво висихають, а багатошаровість у фресковому живописі заборонена.

·        Мозаїка – різновид живопису, який грунтується на своєрідному принципі «моделювання» з шматочків природного каменю чи кольорового скла –смальти, що скріплюються між собою за допомогою в"язкої сполуки. Так виникає зображення – мозаїчне панно.

·        Олійний розпис – різновид живопису, який активно спирається на принцип«багатошаровості», що дає змогу створити фактурність зображення. Віннабув значного поширення на межі XIV–XV ст. у країнах Західної Європи.Фарби, основу яких складають рослинні олії, під час висихання іноді темніють, що пов"язано з кольоровими особливостями грунту.

Художня фотографія

Бажання зберегти красу швидкоплинного життя створило дивовижний вид мистецтва - фотографію. Історія фотографії - це захоплююча історія зародження та втілення в життя мрії про фіксацію і тривалому збереженні зображень навколишніх явищ і предметів, один з самих яскравих і бурхливих етапів розвитку сучасної інформаційної технології. Тільки озираючись на минуле фотографії, можна оцінити той величезний вплив, яке воно зробило на розвиток сучасної культури, науки і техніки. 
Історія фотографії, на відміну від досліджень в інших видах мистецтв, які мають багатовікові традиції, почала розроблятися лише в недавньому часі, точніше в повоєнні роки. У цей час у багатьох країнах стали виходити книги, присвячені фотографічному мистецтву. Звичайно ж, дослідження в цій області з початку відставали від жанрів мистецтва фотографії. Цьому сприяло кілька причин: відсутність великої кількості музеїв, архівів, колекціонерів, а також недовговічність негативів і паперових відбитків того часу. Ставили під сумнів фотографічну живопис також кількість знімків і швидкість відтворення. Адже на відміну від картин, які малювалися роками, на фото-твір йшло зовсім мало часу. 
Розвитку фотографічного мистецтва по початку супроводжувало безліч критики і нерозуміння з боку поціновувачів мистецтва. Вони розглядали світлопис лише як механічну копію дійсності, здатну бути лише подобою живопису. Однак фотографи того часу, працюючи найчастіше для періодичних видань, у своїх знімках зачіпали такі наболілі проблеми, як злидні, соціальна нерівність, експлуатація дитячої праці та інші.

Список використаної літератури:

·        . Бурлака В. Актуальне мистецтво на рубежі століть — спостереження ситуації // Пластич. мис- тец. — 2002.

·        Дзямскі Г. Мистецтво після модернізму // Мистецтвознавство ’2000: Наук. зб. / НАН України; Ін-т народознав. — Львів, 2001.

·        Кусаков С., Лі Т. Живопис після модернізму // Українське мистецтво ХХ століття: Каталог. — К., 1998

·        Овсійчук В. Невичерпне творче джерело // Образотв. мист-во. — 2001.

·        Яців Р. Глядач і сучасне мистецтво: криза сприйняття // Мистецтвознавство ’99: Наук. зб. — Львів, 1999.

·        Виктор Сидоренко «Візуальне мистецтво» ,Київ 2008.