Визначити на основі протокольних даних показники фізичної підготовленості юнаків допризовного віку м. Запоріжжя та молоді України.

Вступ

Мета: полягає в науковому обґрунтуванні і експериментальній перевірці фізичного виховання допризовної молоді.
Допризовна підготовка /ДП/ складається з навчання та військово-патріотичного виховання молоді, має на меті підготовку юнаків до проходження строкової військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях України, засвоєння ними початкових знань а військової справи, медико-санітарної підготовки і цивільної оборони, фізичне загартування. формування психологічної готовності до військової служби, виховання почуття патріотизму. Допризовна підготовка є обов"язковим державним предметом.

Завдання дослідження:
1. Визначити на основі протокольних даних показники фізичної підготовленості юнаків допризовного віку м. Запоріжжя та молоді України.
2. Провести порівняльну характеристику показників фізичної підготовленості юнаків допризовного віку м. Запоріжжя та Центрального регіону України.
3. Визначити рівень відповідності показників фізичної підготовленості учнів допризовного віку загальноосвітніх шкіл нормативним вимогам, що встановлені для юнаків призовного віку.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що певні показники фізичної підготовленості юнаків допризовного віку дадуть змогу дійти висновку щодо відповідності рівня фізичної підготовленості юнаків допризовного віку м. Запоріжжя сучасним вимогам армії.

Об’єкт дослідження – показники фізичної підготовленості юнаків допризовного віку м. Запоріжжя,  Центрального регіону України та показники допризовної молоді України (21-ої області).

Розділ 1.  Особливості фізичної підготовки допризовної молоді в сучасних умовах.

У системі фізичного виховання допризовної молоді особливе місце займає фізична підготовка. Рівень розвитку її компонентів - сили, швидкості, витривалості, гнучкості, на думку більшості дослідників, позитивно впливає на фізичне та психічне здоров’я молодого покоління.

Значна увага в дослідженнях різних авторів приділена змісту і структурі фізичної підготовки юнаків 16-18 років, її спрямованості та організації.

Проте, як зазначають А.С. Вільчковський, Л.В. Волков, Т.Ю. Круцевич, О.С. Куц, Б.М. Шиян та інші, нові соціальні, економічні та екологічні умови, які виникли за останній час в Україні, потребують вивчення цілої системи педагогічних впливів і методичних положень, які б забезпечували підвищення працездатності та поліпшення здоров’я саме молодих людей.

Більшість авторів стверджує, що у фізичному вихованні допризовної молоді на сучасному етапі, не враховуються нові наукові положення, а розроблена і рекомендована для впровадження в практику система оцінки розвитку фізичних здібностей не сприяє їх корекції і реалізації виховних та оздоровчих завдань у процесі занять фізичною культурою, які висунуті такими державними документами, як Закон України «Про фізичну культуру і спорт (1993 р.)», Цільова комплексна програма «Фізичне виховання - здоров’я нації (1998 р.)», «Концепція фізичного виховання у системі освіти України (1997 р.)».

Проте питання, пов’язані з комплексним вихованням фізичних здібностей молоді юного віку, які є основою підвищення рівня їх фізичного та психологічного здоров’я, не знайшли свого наукового обґрунтування, що в значній мірі гальмує підвищення ефективності фізичного виховання майбутніх захисників нашої Вітчизни.

Фізична підготовка - один з найважливіших параметрів, який характеризує стан фізичних якостей і здоров’я людини. За останнє десятиліття в Україні склалась критична ситуація відносно функціонального стану допризовної молоді. Дані призовної комісії військових комісаріатів свідчать про те, що для служби в Збройних Силах України не придатний кожен п’ятий допризовник.

Так за даними старшого лікаря призовної комісії Луцького міського військового комісаріату: «…в період весняного призову 2010 року в Луцькому МВК на військово-лікарняну комісію пройшли медичне обстеження 1078 чоловік. З них визнали придатними до служби в Збройних Силах України 882 чоловіка.

Визнані непридатними в мирний час, обмежені придатністю у військовий час 143 чоловіка, з виключенням з військового обліку 4 чоловіка, на додаткове обстеження було направлено 188 чоловік…» [4].

Роль фізичного виховання та основних форм спрямованих на прищеплення фізичної культури є надзвичайно важливою. Технічний прогрес, стрімкий розвиток науки й зростання кількості нової інформації, роблять навчальний процес молодої людини дедалі більш інтенсивним, напруженим. Відповідно зростає значення фізичної культури як засобу оптимізації режиму життя, активного відпочинку, збереження та підвищення працездатності юнаків протягом всього періоду підготовки до служби. Поруч із засобами фізичної культури забезпечується загальна і спеціальна фізична підготовка з урахуванням реальних умов служби майбутнього захисника України.

Встановлено, що для успішного виконання професійних прийомів і дій військовослужбовців десантних підрозділів необхідні високі показники швидкості і силової витривалості (А.А. Сафонов, 1986), військовим операторам, морським піхотинцям, льотчикам - загальна витривалість (Н.П. Воронов, 1983; В.І.Іванов, 1997), екіпажам самохідних артилерійських гармат - швидкісно-силова і спеціальна витривалість (А.С. Манкуєв, 1986; В.А. Зельницький, 1997), наводчикам - швидкість, сила, координація рухів (І.А. Дерій, 1983).

Таким чином, для підвищення готовності молоді до опанування найважливіших військових спеціальностей вимагається фізична підготовка вже в умовах навчання юнаків в закладах освіти, різних типів. Крім цього, потрібно завчасно відбирати молодь з певним розвитком фізичних якостей і фізичної підготовленості у визначенні військової спеціальності.

З іншого боку юнаки-призовники повинні до 16-18 річного віку досягнути такого рівня фізичної підготовленості, який забезпечував би їм швидку адаптацію до служби в Збройних Силах.

Зниження негативного впливу навколишнього середовища (забруднені водойми, загазоване повітря) на юнаків можливе за допомогою комплексу різноманітних заходів і, зокрема, методів психологічної і педагогічної і фізичної реабілітації. Ефективним засобом мобілізації резервних можливостей людини, формування різноманітних пристосувальних реакцій організму, підвищення ефективності його функціонування і несприятливих умовах радіаційного забруднення є систематичні заняття фізичними вправами, оптимальна рухова активність. У зв’язку з цим, важливою науковою задачею в сучасних умовах є розробка оптимальних параметрів рухової активності і дозування фізичних навантажень для допризовної молоді. [5]

Фізична підготовка юнаків допризовного віку вимагає, насамперед розробки педагогічних умов, які дозволяють ефективно виховувати фізичні якості в процесі навчальних занять.

Зміст цих умов складають три основні положення:

. При вихованні фізичних якостей слід, перш за все, забезпечити комплексність і відповідну послідовність виконання вправ вибіркового спрямування;

. Фізичні вправи вибіркового спрямування повинні виконуватися за визначений час, із певною інтенсивністю;

. Між виконанням фізичних вправ установлюються інтервали відпочинку, які сприяють відновленню організму після навантаження. [6]

Комплексність виконання фізичних вправ забезпечує, перш за все, належний рівень всебічної фізичної підготовки, сприяє підвищенню позитивних емоцій.

Такий підхід передбачає проведення занять з фізичної підготовки з використанням програмового матеріалу в процесі навчання бігу, стрибкам, метанням і т.д..

Аналіз й узагальнення педагогічної практики фізичного виховання допризовної молоді дозволило в процесі проведення педагогічного експерименту забезпечити таку послідовність виконання вправ, спрямованого впливу на виховання фізичних якостей: гнучкість, спритність, швидкість, які розвивається в підготовчій частині заняття, та швидкісно-силові можливості, сила і витривалість, на які впливають в основній частині заняття.

Таким чином, уроки фізичної виховання в старших класах будуються на основі загальноприйнятих вимог і передбачають виконання вправ комплексного характеру і в певній послідовності.

Час виконання вправ вибіркового спрямування визначався, перш за все, тим, які фізичні здібності необхідно розвивати у відповідності до навчальної програми і завдань конкретного уроку.

Так, при розвитку швидкості вправи виконувалися з максимальною інтенсивністю протягом 12-15 сек. Дані здібності в юнаків допризовного віку ефективно можуть виховуватися тільки при виконанні короткочасних навантажень з максимальною інтенсивністю. [7]

Силові здібності вимагають дещо іншого часу при їх вихованні. Вправи виконувались у швидкому або середньому темпі з малими та середніми навантаженнями, які становлять 20 - 40 % від максимальних зусиль, тобто 2 % відповідної ваги.

При вдосконаленні спритності або навчанні техніки рухів вправи виконувалися, як правило, першими в два етапи:

перший етап характеризувався просторовою точністю і координацією рухів, коли швидкість виконання вправ не мала значення;

–      другий етап відрізнявся просторовою точністю та координацією рухів, які виконувалися з максимальною точністю за найкоротший час.

При вихованні витривалості використовувалися ігрові вправи, які виконувалися човниковим способом з короткими інтервалами відпочинку. Крім цього, використовувалися вправи у вигляді бігу від 500 до 800 метрів із середньою інтенсивністю.

При вихованні рухливості в суглобах - тривалість виконання вправ залежала від того, на які суглоби було спрямовано педагогічну дію. У процесі виконання ігрових вправ фізичні навантаження диференціювалися таким чином: плечові суглоби - 20-30 разів, кульшовий суглоб - 15-25 разів, пеперековий суглоб - 25-30 разів. [8]

Швидкісно-силові можливості удосконалювались проявом максимальної сили в короткий проміжок часу, що вимагало виконання таких вправ, як стрибок в довжину або метання гранати, протягом 2 - 3 сек. Розроблені методичні положення дозволяли нормувати фізичне навантаження у відповідності до особливостей вікового розвитку молоді 16-18 років.

Інтервали відпочинку і їх характер після виконання фізичних вправ, які вимагали проявів різних фізичних здібностей, визначався функціональними можливостями молодого організму.

У процесі фізичної підготовки методом виховання вольових якостей молоді і послідовне формування їх компонентів досягалося за рахунок поступового ускладнення вправ, подолання труднощів і перепон при їх виникнення.

При цьому необхідно відзначити, що такі компоненти волі, як рішучість, сміливість, витримка досить добре формуються в юнаків у тому випадку, коли вони знаходяться в колективі ровесників, що дозволяє ефективно застосовувати методи колективної дії на окремих учнів в процесі змагань між відділеннями.

При формуванні цих якостей у хлопців 16-18 років конкретизувалася мета фізичної підготовки, застосовувалися різні засоби, форми і методи проведення занять, що підвищувало їх емоційну забарвленість, дотримувався принцип доступності на основі розробленої навчальної програми і використовувався ефект змагання.

Важливим моментом у системі фізичної підготовки є нормативні вимоги, які зазначені у програмі з фізичної культури і якими варто керуватися на всіх заняттях з фізичної підготовки молоді (див. табл. 1).

Таблиця 1

Нормативи з фізичної культури

Нормативи	Оцінка виховання нормативів
	10 клас			11 клас
	«Відмінно»	«Добре»	«Задовільно»	«Відмінно»	«Добре»	«Задовільно»
Підйом силою (раз)	-	-	-	4	3	2
Біг на 100 м/с	14,5	15	15,5	14	14,5	15
Стибки у дловжину (см)	440	400	350	460	420	370
Стрибки у висоту (см)	130	125	115	135	130	120
Підтягування (раз)	10	9	7	12	10	8
Крос 3000 м/хв	14,20	15,20	16	13,30	15,30	16,50
Човниковий біг 10х10 м/с	-	-	-	27	28	30
Підйом переворотом (раз)	3	2	1	4	3	2
Знгин і розгин рук (раз)	11	9	7	12	10	8
Плавання 20 м/хв	0,42	*)	*)	0,41	*)	*)
Крос 1000 м/хв	-	-	-	3	3,40	3,55
Лазіння по канату на швидкість (с)	-	-	-	12	14	17
Кут в упорі на брусах (раз)	5	4	3	8	5	4
Метання гранати 600 г/м	35	25	20	38	35	30

*) без урахування часу

Важливою складовою частиною фізичної підготовки допризовної молоді є навики та вміння виконувати наступні вправи, а саме:

*      підтягування на перекладині;

*      біг на 100 метрів;

*      крос на 3 000 метрів;

*      метання гранати;

*      марш-кидок на 5 000 метрів;

*      човниковий біг 10х10 метрів;

*      комплексна силова вправа

Оцінки виконання цих нормативів зведено в таблицю 2.

Таблиця 2

Тести з прикладної фізичної підготовки

Норматив	Оцінка виконання нормативів
	10 клас			11 клас
	«Відмінно»	«Добре»	«Задовільно»	«Відмінно»	«Добре»	«Задовільно»
Підтягування (раз)	11	9	6	12	10	7
Біг на 100 м/с	13,8	14,4	15,5	13,6	14,6	15,2
Крос 3000 м/хв	12,20	13,0	13,45	12	12,25	13,30
Метання гранати 600 г/м	35	30	20	40	35	30
Марш-кидок 5км/хв	36	38	40	33	35	37
Човниковий біг 10х10 м/с	29	30	32	28	29	31
Комплексна силова вправа за 1 хв/раз	42	38	34	44	40	36

Вимоги до фізичної підготовки юнаків допризовного віку, а також врахування біологічних та психологічних особливостей цієї вікової групи визначають наступні особливості методики занять з фізичного виховання.

Груповий та індивідуальний методи організації учнів випускних класів, під час розв’язання освітніх завдань і фронтальний, позмінний та індивідуальний методи - при роботі над спеціальним розвитком рухових якостей. Це дає можливість забезпечити високий рівень загальної фізичної підготовки, поєднати навчання сучасної техніки рухів з цілеспрямованим тренуванням для розвитку рухових якостей, щоб успішно складати учбові та навчальні нормативи.

. Роздільне проведення занять для юнаків і дівчат. Така організація навчальної роботи визначається відмінністю в їх анатомофізіологічних та психологічних особливостях. Так в 17 років зріст юнаків більший, ніж у дівчат в середньому на 10 см, життєва ємність легень (ЖЄЛ) - на 1000 см, а сила - в 2-2,5 раза і т.д. Різними є їх схильності в руховій діяльності: в юнаків переважає інтерес до атлетизму і витривалості, у дівчат - до пластичних рухів.

Широке використання змагального методу, що визначається досить високим рівнем фізичного розвитку, який наближається до даних дорослої людини, прагнення до фізичної досконалості. Змагальний метод застосовується у вигляді “прикидок” з окремих видів рухів на техніку і на результат, контрольних перевірок, а також внутрікласних спортивних змагань. [9]

Змагання як частина навчального процесу є могутнім стимулом безперервного фізичного вдосконалення і дають можливість своєчасно викривати недоліки в технічній, тактичній, фізичній і вольовій підготовленості.

Якщо змагання організовані правильно, вони сприяють формуванню колективізму, почуття гордості за свій клас і свою школу та інші високі моральні якості.

. Подальше поглиблення знань про значення фізичних вправ та інших засобів фізичного виховання для систематичного використання їх в режимі дня. Таке поглиблення знань можливе завдяки загальному освітньому рівню старшокласників та нагромадженому досвіду.

Знання про важливість рухового режиму, про спортивне тренування, загартування, про використання фізичних вправ для активного пояснення вчителя і особливо коли читають відповідну літературу.

Учитель фізичної культури в старших класах, забезпечуючи загальну організацію педагогічного процесу та його методичну спрямованість, широко використовує актив груповодів, поділяє клас на декілька підгруп, деталі більше індивідуалізує і, в окремих випадках, спеціалізує навчання, враховуючи при цьому схильності, що себе виправдали, фізичні дані та загальний рівень знань учнів старших класів.

Структура уроку в старшому шкільному віці мало чим відрізняється від структури заняття в середньому шкільному віці. Але більш високі вимоги до фізичної підготовленості допризовників, їх фізичні дані дають можливість значно збільшити навантаження. Уроки фізичного виховання набувають більш вираженого тренувального характеру із характерними завданнями: удосконалюючи техніку виконання видів руху, більше розвивати силу, спритність, швидкість та інші рухові якості. Час на спеціальний розвиток цих якостей в основній частині уроку збільшується до 12-15 хвилин. [10]

Розділ 1. Методи та організація дослідження.

Аналіз даних науково-методичної літератури, аналіз результатів обробки протоколів Всеукраїнських Спартакіад із фізичної підготовки серед допризовної молоді різних регіонів України, тестування фізичної підготовленості учнів допризовного віку загальноосвітніх шкіл м. Запоріжжя, аналіз програм з фізичної культури загальноосвітніх навчальних закладів і програм допризовної підготовки молоді України, методи математичної статистики. У дослідженні взяло участь 56 юнаків загальноосвітніх шкіл м. Запоріжжя. Показники фізичної підготовленості юнаків допризовного віку визначались за результатами тестування, яке проводилось у районних військових комісаріатах. Фізичну підготовленість юнаків допризовного віку м. Запоріжжя, Центрального регіону країни та допризовної молоді України, в кількості 142 юнака, визначали за протокольними даними показників з 21 області України.

Розділ 2. Результати дослідження та їх обговорення.

На основі вивчення та проведеного аналізу фізичної підготовленості юнаків допризовного віку ми провели порівняльну характеристику показників юнаків допризовного віку м. Запоріжжя та допризовної молоді (21-ої області) України. В результаті дослідження з’ясовано, що юнаки м. Запоріжжя в 3-х показниках фізичної підготовленості (біг на 100 м, метання гранати та плавання на 50м) мали вірогідно кращі результати, ніж результати допризовної молоді України. В показниках сили та витривалості статистично вірогідних змін не зафіксовано (див. табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Показники фізичної підготовленості допризовної молоді України і м. Запоріжжя (М±m, t)

№ п/п	Показники фізичної підготовленості	Допризовна молодь України (21 область)	Юнаки допризовного віку м. Запоріжжя	Достовірність (t)
1	Біг на 100м/с	12,85±0,08	12,51±0,12*	2,61
2	Підтягування на перекладині, кількість разів	16,9±0,62	18,1±1,06	0,97
3	Метання гранати Ф-1, м	46,4±0,58	51,62±1,35*	3,55
4	Плавання 50 м, вільним стилем/с	35,78±0,59	32,18±1,11*	2,86
5	Біг на 3000 м/хв./с	10,54±0,08	11,04±0,52	0,96

Примітка */статистично вірогідні відмінності

Порівняння отриманих нами результатів фізичної підготовленості юнаків допризовного віку м. Запоріжжя з аналогічними показниками юнаків із Вінницької, Чернігівської, Житомирської, Хмельницької областей України, свідчать, що юнаки м. Запоріжжя за більшістю показників перевищують дані юнаків Центрального регіону (винятком є результати на витривалість) (див. табл. 1.2). Визначаючи рівень відповідності показників фізичної підготовленості учнів 11-х класів загальноосвітніх шкіл м. Запоріжжя нормативним вимогам програми з фізичної культури і вимогам щодо допризовної підготовки юнаків, слід зазначити, що найбільш складними для учнів були тести на силу і витривалість.

Результати виконання цих тестів відповідали початковому рівню шкільної програми і були нижче показників юнаків м. Запоріжжя (збірна команда), а також показників допризовної молоді Центрального регіону України (див. табл. 1.3).

Таблиця 1.2

Порівняльна характеристика фізичної підготовленості юнаків допризовного віку м. Запоріжжя та Центрального регіону України (М±m, t)

№ п/п	Показники фізичної підготовленості	Юнаки допризовного віку м. Запоріжжя	Юнки допризовного віку Центрального регіону України	Достовірність (t)
1	Біг на 100м/с	12,51±0,12*	13,37±0,13	4,8
2	Підтягування на перекладині, кількість разів	18,1±1,06	19,28±2,03	0,51
3	Метання гранати Ф-1, м	51,62±1,35*	45,58±1,48	3,02
4	Плавання 50 м, вільним стилем/с	32,18±1,11*	35,6±0,92	2,37
5	Біг на 3000 м/хв./с	11,04±0,52	10,08±0,17	1,74

Отже, аналіз показників учнів 11-х класів засвідчив, що фізична підготовленість не відповідає сучасним вимогам програми допризовної підготовки в навчальних закладах і вказує на необхідність суттєво підвищити ефективність фізичної підготовленості юнаків допризовного віку.

 Висновки:

1. Показники фізичної підготовленості юнаків допризовного віку м. Запоріжжя мали вірогідно кращі результати з бігу на 100 м, метання гранати та плавання на 50 м, в показниках на витривалість мали тенденцію до зниження в порівнянні з показниками юнаків Центрального регіону та допризовної молоді України.

2. Порівняльний аналіз показників учнів 11-х класів з нормативами навчальної програми 2005 року та вимогами щодо допризовної підготовки юнаків, свідчить, що фізична підготовленість юнаків не відповідає сучасним вимогам допризовної підготовки.

Таблиця 1.3

Відповідність показників фізичної підготовленості юнаків допризовного віку загальноосвітніх шкіл нормативним вимогам допризовного віку

№ п/п	Група/програма	Показники фізичної підготовленості
		Біг на 100м/с	Підтягування на перекладині, кількість разів	Метання гранати Ф-1/м	Біг на 3000м хв./с	Стрибок у довжину з місця/см
1	Юнаки загальнооствітньої школи	14,29±0,4	7,18±0,96	23,04±2,0	14,30±0,2	210,0±10,2
	Програма з фізичної культури, 2005	3	1	2	1	1
	Програма до призовної підготовки навчальних закладів	12,6-13,8-14,8	17-12	45-39-34	12,05-13,10	260
2	Юнаки допризовного віку м. Запоріжжя	12,51±0,12	18,1±1,06	51,6±1,35	11,04±0,52	-
3	Юнаки Центрального регіону України	13,37±0,13	19,28±2,03	45,58±1,48	10,08±0,17	-
4	Допризовна молодь України (21 область)	12,58±0,08	16,9±0,62	46,4±0,58	10,54±0,08	-

Розділ 3.  Історичне значення фізичного і військово-патріотичного виховання молоді.

З проголошенням незалежності України і створенням її Збройних Сил основою політики нашої країни стала гарантована національна безпека від зовнішньої військової загрози, запобігання війні, підтримання міжнародного миру. Свідченням турботи держави про боєздатні Збройні Сили є схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 р № 948/2002 “Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді”, згідно з якою допризовна підготовка молоді включається як складова частина до визначеної державою системи освіти вищих, професійно-технічних і загальноосвітніх навчальних закладів, є обов’язковим навчальним предметом і має забезпечити здобуття юнаками початкових знань, умінь і навичок із загальновійськових дисциплін.

Адже знання й уміння з військово-патріотичного і фізичного виховання, основ початкової військової підготовки, здобуті й опановані молоддю в навчально- виховних закладах, дадуть їй змогу швидше й успішніше адаптуватися в армійському середовищі, допоможуть виробити почуття колективізму, взаємо­допомоги і взаємовиручки, поваги до історичної спадщини, а також зміцніти фізично й духовно, стати справжніми патріотами. Без цих якостей сьогодні неможливо стати гідним воїном, готовим захистити свою Батьківщину, свій народ, своїх батьків, дружин і дітей.

Політичний та економічний розквіт України неможливий без гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності, збереження і територіальної цілісності та недоторканності кордонів. Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні Збройні Сили, побудовані за принципом оборонної достатності. Вони с необхідним атрибутом держави і виконують її найголовнішу - захисну функцію.

Зміцнення обороноздатності країни, підготовка молоді до захисту Батьків­щини нині здійснюється в складних умовах, що безпосередньо і всебічно впливають на військову справу, насамперед на розвиток технічних засобів збройної боротьби і способи ведення війни. Сучасні досягнення у військовій справі висунули на перший план нові актуальні проблеми, докорінно змінили всі колишні уявлення про швидкість воєнних дій, роль і значення в них часу і простору.

Відбулися значні зміни і в ставленні людини до техніки, і в характері військової праці. Виникла необхідність не тільки пристосовувати зброю до обслуговуючою персоналу, а й стимулювати здатність самої людини найбільш доцільно використовувати техніку, удосконалювати її. Звідси випливає необхідність високої спеціальної підготовки воїна, формування його творчого мислення, самостійного підходу до вирішення практичних завдань, всебічного розвитку його інтелектуальних і фізичних здібностей.

В сучасній Україні допризовна підготовка здійснюється на підставі Закону «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», в якому зокрема зазначено: «Оборона країни від збройної агресії належить до найважливіших функцій держави і є справою всього народу України. Захист України - конституційний обов’язок кожного її громадянина».

Допризовна підготовка як обов’язковий державний предмет включає навчання та військово-патріотичне виховання молоді, має на меті її підготовку до проходження строкової військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях України і передбачає:

*допризовну підготовку, в т. ч. патріотичне виховання юнаків;

*підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей;

*підготовку до вступу у військово-навчальні заклади;

*підготовку студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу;

*фізичну і військово-прикладну підготовку;

*лікувально-оздоровчу роботу;

*підвищення рівня загальноосвітньої підготовки;

*вивчення державної мови.

Таким чином, військово-патріотичне виховання в нашій країні є складовою частиною допризовної підготовки молоді допризовного і призовного віку до строкової військової служби.

Добра фізична підготовка юнаків допризовного і призовного віку є першорядною умовою швидкої адаптації молодих солдатів-початківців до військової служби і фундаментом для подальшого успішного виконання службових обов’язків. А для цього вони повинні мати необхідний рівень фізичної і психологічної підготовленості, бути здатними за короткий час опанувати програму загальновійськової підготовки молодого бійця.

Системою допризовної фізичної підготовки юнаків передбачено забезпечити:

загальну фізичну підготовку за програмою “Основи здоров’я і фізична культура” для загальноосвітніх навчальних закладів протягом усього періоду навчання;

спеціальну фізичну підготовку за програмою «Основи здоров’я і фізична культура» для 10-11-х класів і за програмою допризовної підготовки юнаків.

Комплекс навчальних і виховних завдань у системі фізичної підготовки вимагає від юнаків уміння виконувати фізичні вправи різної складності на спортивних снарядах, долати різні перешкоди, володіти широким арсеналом рухових навичок, мати необхідні у військовій діяльності і в житті високі морально- бойові (сміливість, витримку, наполегливість, кмітливість) і фізичні якості (силу, витривалість, швидкість, здатність переносити перенавантаження та ін.).

У процесі допризовної прикладної фізичної підготовки створюються додаткові можливості удосконалювати:

фізичну підготовленість — підвищити основні фізичні рухові якості, збагатити загальну рухову базу, руховий досвід юнака, навчити його вільно володіти своїм тілом, бути фізично загартованим і не залежати від життєвих і військових труднощів;

психологічну підготовленість — поліпшити психологічні якості і процеси: психологічну мобільність і стійкість, точність сприйняття вражень, багатство відчуттів, силу волі та характеру, пам’ять, увагу, здатність зосереджуватися;

моральну підготовленість — створити і зміцнити систему моральних цінностей, переконань, ідейну стійкість, патріотизм, стійкість духу.

Окремими тематичними заняттями у програмі ДПЮ передбачено: подолання перешкод і метання гранати, гімнастика, рукопашний бій, плавання, ігри.

Висновки

Фізична культура - частина загальної культури особистості, одна з сфер соціальної діяльності, спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних здібностей молодої людини. Фізичне виховання молоді сприймається як невід’ємна, найважливіша частина загального виховання допризовної молоді України. Очевидною є величезна роль, яку відіграє фізкультура, спорт і фізичне виховання у людському житті, житті суспільства і цілої країни. [17]

В даній курсовій роботі виконала такі завдання:
1) проаналізувала психолого-педагогічну літературу з питання виховання допризовної молоді.
2) визначила рівень нормативних вимог, які зазначені у програмі з фізичної культури.
3) визначила рівень фізичної підготовленості юнаків.
4) визначила рівень фізичнго розвитку допризовників, які проживають в різних екологічних умовах.

Підготовка до служби в Збройних Силах - це дуже складна і цілеспрямована діяльність. В ній тісно взаємопов’язані процеси навчання і виховання. Готовність до військової служби, в кінцевому варіанті, є результати їх впливу на особистість юнака. Аналіз науково-методичної літератури показує, що фізична підготовка є важливою складовою частиною підготовки молоді до служби в Збройних Силах України.

Служба в Збройних Силах вимагає розвитку сили, витривалості, швидкості і спритності, саме тих якостей, за якими юнаки, які проживають на території Маневицького району мають найбільше відставання. Зрозуміло, що цій категорії юнаків потрібно буде служити в армії і вимоги до них не будуть нижчі ніж до інших. Та й не потрібно, на нашу думку, з допризовників, які проживають на території Маневицького району робити другосортних солдатів, а в майбутньому і можливо людей. Значно кращий і перспективніший є інший підхід: розробити оптимальні засоби, методи і прийоми підвищення їх фізичного стану.

Рівень фізичного стану допризовників невисокий і вимагає спеціального комплексного впливу, а саме цілеспрямованого використання фізичних вправ, які підвищують силу, витривалість і спритність, ефективне використання їх на заняттях з фізичної культури, допризовної підготовки, а також в режимі дня учня: шкільних та позашкільних заходах і особливо в період літніх табірних зборів.

Фізичне виховання допризовників, які проживають на території Волинської області необхідно проводити поетапно. На першому етапі (підготовчий період) підбір засобів і методів фізичного виховання спрямовувався на вирішення оздоровчих завдань. На другому етапі (основний період) вирішувались завдання прикладної фізичної підготовки, в основі якої лежав розвиток фізичних якостей, підвищення захисних сил і опірності до зовнішнього середовища. Оздоровчий ефект досягається за допомогою застосування середніх і великих фізичних навантажень. Корекція методики фізичного виховання юнаків вірогідно підвищує їх фізичний розвиток, фізичну підготовленість та загальну успішність, що свідчить про її ефективність і можливість використання у практиці допризовної підготовки.

Список використаних джерел

1. Богданов, Г.П. Физические загрузки для развития выносливости и быстроты в беге / Г.П. Богданов // Физ. культура в школе. - 1977. - № 8. - С. 15

- Волков Л.В. Методика виховання фізичних здібностей учнів. - К.: Рад. школа, 1989. - 102 с.

- Глушко Г., Іванов В. Організація та методика розвитку рухових якостей учнів допризовного віку // Фізичне виховання в школі. - 2000 - № 3.

- За матеріалами зведених звітів про результати державного тестування фізичної підготовленості населення м. Луцька у 2006-2011 роках

- Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. - К.: Олимпийская литература, 2002. - 210 с.

- Гужаловский А.А. Темпы роста физических способностей как критерий отбора юных спортсменов // Теория и практика физической культуры, № 9, 1979. - с. 32-33.

- Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів / Богдан Михайлович Шиян. - Частина 2. - Т.: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 248 с.

-Програма для загально освітніх навчальних закладів. – Фізична культура 5-12 класи. – К.: Перун, 2005. – 271 с.

 -Іваськів С.В., Бучок О.М., Золочивський В.В. Рівень здоров’я і фізичної підготовленості школярів допризовного віку // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. – Луцьк, 1999. – С. 372-376.

-Чиженок Т.М. Порівняльна характеристика фізичного розвитку та фізичної підготовленості учнів загальноосвітніх шкіл різних регіонів України // В зб. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. – Київ-Вінниця: ДОВ ”Вінниця”, 2001. – С. 421-426.