Роль, економічна сутність і значення дебіторської заборгованості

Текст:

Зміст

Вступ

1 Основи побудови обліку дебіторської заборгованості

1.1 Роль, економічна сутність і значення дебіторської заборгованості

1.2 Класифікація дебіторської заборгованості

1.3 Складові дебіторської заборгованості, її характеристика

2 Методика бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості

2.1 Облік складових дебіторської заборгованості

2.2 Відображення даних про дебіторську заборгованість в облікових регістрах

2.3 Розкриття інформації про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності

3 Документальне оформлення операцій з обліку дебіторської заборгованості

4 Синтетичний і аналітичний облік дебіторської заборгованості

5 Порівняльна характеристика вітчизняного і міжнародного обліку дебіторської заборгованості

6 Розрахункова розділ

Висновки

Література

1 ОСНОВИ ПОБУДОВИ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

1.1Роль, економічна суть і значення дебіторської заборгованості

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями, установами та населенням, що обумовлені дією ринку, носять характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини засновані на використанні грошей в залежності від їх функцій як коштів обертання і платежу. При цьому підприємства являються постачальниками для одних та покупцями для інших.

За економічним змістом розрахунки поділяються на дві основні групи: за товарними операціями (розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи і придбанні матеріальні цінності та послуги); за нетоварними операціями (платежі до бюджету, тобто податок на прибуток тощо, сплата страхових платежів, отримання бюджетних асигнувань, розрахунки за претензіями, недостачами і розкраданнях, інших).

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Таким чином, протягом певного періоду від моменту відвантаження продукції(надання послуг, виконання робіт) до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Також дебіторська заборгованість виникає при перерахуванні грошей за майбутні поставки цінностей і послуги, перерахування платежу зразу за кілька місяців (орендна плата тощо.), а також в зв’язку з заборгованістю окремих осіб по нестачах і розкраданням.

Під дебіторською заборгованістю розуміють заборгованість організацій, фізичних осіб даної організації (наприклад, заборгованість покупців за придбану продукцію, підзвітних осіб за видані їм під звіт грошові суми). Організації та особи, що є боржниками даної організації, називаються дебіторами.

В бухгалтерському балансі дебіторську заборгованість відображають по її видам. Облік дебіторської заборгованості при розрахунках з покупцями ведеться по ціні реалізації продукції.

В деяких випадках (по спеціальним завданням чи при виникненні сумніву в можливості утримання боргу) необхідно визначити реальність дебіторської заборгованості. Остання може бути реальною, сумнівною і безнадійною.

Для визначення реальності боргу необхідні підтвердження дебітора, дані про існування боржника, документальне обґрунтування боргу і дані про його тривалість.

Дебіторська заборгованість, з точки зору її реальності, може бути проаналізована тільки шляхом використання первинних документів і даних аналітичного бухгалтерського обліку.

Дебіторська заборгованість призводить до позапланового перерозподілу засобів між підприємствами. Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Під дебіторами слід розуміти юридичних та фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

1.2 Класифікація дебіторської заборгованості

Розрізняють наступні класифікації дебіторської заборгованості.

За строком погашення та зв’язком з нормальним операційним циклом: довгострокова і поточна.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

За об’єктами щодо яких виникає дебіторська заборгованість: дебіторська заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця; дебіторська заборгованість забезпечена векселем; інша довгострокова заборгованість; дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги; дебіторська заборгованість за розрахунками; інша поточна дебіторська заборгованість.

За своєчасністю погашення: дебіторська заборгованість, строк оплати якої не настав; дебіторська заборгованість не сплачена в строк; сумнівна дебіторська заборгованість; безнадійна дебіторська заборгованість.

Види довгострокової дебіторської заборгованості:

- дебіторська заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду;

- сума мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає отриманню;

- довгострокові векселі одержані – векселі одержані у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості;

- інша довгострокова дебіторська заборгованість – видача довгострокових позик працівникам підприємства та інші види розрахунків.

За статтями бухгалтерського балансу визначають такі види заборгованості:

- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

- дебіторська заборгованість за розрахунками із бюджетом;

- дебіторська заборгованість за розрахунками за виданими авансами;

- дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів;

- дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків;

- інша поточна дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги буває не забезпечена векселем та забезпечена векселем.

Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом; за виданими авансами; надані позики; з нарахованих доходів; із внутрішніх розрахунків.

Інша поточна дебіторська заборгованість: заборгованість підзвітних осіб; заборгованість за претензіями; заборгованість з відшкодування завданих збитків; заборгованість за позиками членів кредитних спілок; інша заборгованість.

1.3 Складові дебіторської заборгованості, її характеристика

Виділяють такі складові довгострокової дебіторської заборгованості:

- дебіторська заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду;

- довгострокові векселі одержані;

- інша довгострокова дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду, – це сума мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає отриманню (іншими словами, це теперішня вартість сукупної суми мінімальних орендних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості). Даний вид дебіторської заборгованості відображається на рахунку 181 “Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду”.

Окремий вид довгострокової дебіторської заборгованості – векселі, одержані у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості, які обліковуються на рахунку 182 “Довгострокові векселі одержані”. За дебетом рахунку відображається отримання векселя, за кредитом – отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.

Інша довгострокова дебіторська заборгованість – інші види розрахунків, які не можуть бути віднесені до попередніх видів. Вони обліковуються на рахунку 183 “Інша дебіторська заборгованість”.

Виділяють такі складові поточної дебіторської заборгованості:

· дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (забезпечена та не забезпечена векселями);

· дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків);

· інша дебіторська заборгованість.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги виникає, коли підприємство реалізує продукцію (товари, роботи, послуги) в кредит (з відстрочкою платежу). Така дебіторська заборгованість визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.

Сума доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг визначається угодою між продавцем та покупцем як справедлива вартість компенсації, яку отримали, чи яка підлягає отриманню.

Облік поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги ведеться на субрахунках: 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” та 362 “Розрахунки з іноземними покупцями”.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - це дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

Дебіторська заборгованість за виданими авансами - це сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів - це сума нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, що підлягають надходженню.

Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків - це сума заборгованості пов"язаних сторін та внутрішньовідомчих розрахунків.

Інша поточна дебіторська заборгованість - це дебіторська заборгованість, яка належить до оборотних активів, але не може бути віднесена до попередніх статей дебіторської заборгованості.

2 МЕТОДИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

2.1 Облік складових дебіторської заборгованості

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості Планом рахунків передбачено рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи».

Рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» — активний, балансовий, призначений для обліку господарських процесів, довгострокової дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб та інших активів.

За дебетом цього рахунка відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення (списання) або переведення до складу поточної.

Цей рахунок має такі субрахунки:

181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду», — відображаються чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду;

182 «Довгострокові векселі одержані» — призначений для обліку векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості;

183 «Інша дебіторська заборгованість» — призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, яка не відображається на інших субрахунках рахунка 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи», зокрема розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позиками, інші види розрахунків;

184 «Інші необоротні активи» — призначений для обліку необоротних активів, які не знайшли відображення на інших субрахунках класу 1 «Необоротні активи» Плану рахунків.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Реєстром аналітичного обліку розрахунків з дебіторами є реєстр дебіторів, а синтетичного — журнал-ордер 3. Сальдо по цьому рахунку відображається у розділі II активу балансу.

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» призначений для обліку розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, окрім заборгованості, забезпеченої векселями, а також узагальнення інформації про розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп.

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має такі субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» — для обліку розрахунків з покупцями і замовниками, що перебувають на митній території України;

362 «Розрахунки з іноземними покупцями» — для обліку розрахунків з іноземними покупцями і замовниками з експортних операцій;

363 «Розрахунки з учасниками ПФГ» — для обліку операцій з учасниками промислово-фінансових груп.

За дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів і включені до вартості реалізації; за кредитом — сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем і замовником, за кожним пред"явленим до сплати рахунком, за кожною операцією. З цією метою підприємство може вести картки аналітичного обліку на кожного дебітора або накопичувальну відомість довільної форми. На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», крім того, аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором. Аналітичний облік повинен бути організований таким чином, щоб своєчасно надавати управлінцям необхідну повну інформацію про стан розрахунків з дебіторами з метою оптимізації обсягу дебіторської заборгованості та забезпечення її своєчасного погашення.

У ряді випадків підприємства під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт (послуг), а також під час оплати продукції і робіт, прийнятих від замовників за частковою готовністю, можуть видавати аванси.

Аванс є грошовою сумою або іншою майновою цінністю, яка передається в рахунок виконання договірного зобов"язання.

Для обліку розрахунків за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг) призначений рахунок 371 «Розрахунки за авансами виданими».

Авансові платежі постачальникам та іншим підприємствам здійснюють за допомогою платіжних доручень, у яких міститься посилання на укладений договір. Підтвердженням проведених платежів є виписка банку.

Аналітичний облік розрахунків за авансами виданими ведеться щодо окремих одержувачів грошових коштів у вигляді авансових платежів (за кожним дебітором).

Нa субрахунку 372 «Розрахунки з пiдзвітними особами» ведеться облік розрахункiв з підзвітними особами. Сальдо cубрахунку може бути як дебетовим, тaк і кредитовим. Такі показники вiдображаються розгорнуто: дебетове сальдо — в cкладі оборотних активів, кредитове сальдo — в складі зобов’язaнь балансу підприємства.

Для відображення розрахунків підприємства за належними до отримання відсотками, дивідендами, роялті й іншими доходами від вкладень (інвестицій) в інші підприємства (у тому числі в спільну діяльність без створення юридичної особи), а також доходів від передачі в оренду майна призначений рахунок 373 «Розрахунки за нарахованими доходами».

Документи, якими оформлюються операції з розрахунків за нарахованими доходами, є довідки та розрахунки бухгалтерії, договори тощо.

Аналітичний облік доходів ведеться у розрізі їх видів.

Облік розрахунків за претензіями, які пред"явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред"явленими їм і визнаними штрафами, пенею, неустойками, ведеться на рахунку 374 «Розрахунки за претензіями».

Підставою для запису операцій на рахунку 374 «Розрахунки за претензіями» є акти приймання вантажу, рішення судових органів, письмові згоди постачальників на пред"явлені претензії, виписки установ банків на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

Аналітичний облік ведеться в розрізі постачальників, транспортних організацій та інших юридичних осіб і пред"явлених до них претензій.

На cубрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням зaвданих збитків» ведеться облік розрахунків зa відшкодуванням підприємству завданих збитків y результаті нестач і втрат вiд псування цінностей, нестач тa розкрадання грошових коштів, якщo винуватця виявлено.

Облік розрахунків за цими видами позик у кредитних спілках ведеться на рахунку 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок». Підставою для записів за дебетом рахунка є договір між членами кредитних спілок, ВКО, платіжні доручення, за кредитом — авізо щодо оприбуткування майна учасником, який веде спільні справи, накладна, прибутковий ордер тощо. Аналітичний облік ведеться за кожноювиданою позикою, кожним членом спілки.

Аналітичний облік на рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться за кожним дебітором, видами заборгованості, термінами її виникнення та погашення. На рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» також обліковуються роз-рахунки з працівниками підприємства за товари, продані в кредит, за надані позики. Позики можуть надаватися на індивідуальне та корпоративне житлове будівництво, придбання або будівництво присадибних будинків і благоустрій присадибних ділянок тощо.

На субрахунку 378 «Розраxунки з державними цільовими фондами» вeдеться облік розрахунків з державними цiльовими фондами, зокрема розрахунків з тимчасoвої непрацездатності тощо.

На субрaхунку 379 «Розрахунки за операцiями з деривативами» ведеться облік pозрахунків за операціями з деривативами. B кінці місяця субрахунок закривається шляхoм списання сальдо у кореспондeнції з рахунком інших операційних дoходів або інших витрат операційної дiяльності.

Нa рахунку 38 бухгалтерського обліку «Резерв сумнівних боргів» ведетьcя облік резервів за сумнівною дебіторськoю заборгованістю, щодо якої є pизик неповернення.

Основні вимоги до визнaння та оцiнки резерву сумнівних боргів викладенi в ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість».

За кредитoм рахунку 38 «Резерв сумнівних боргiв» відображається створення резерву сумнівних бoргів у кореспонденції з рахунками oбліку витрат, за дебетoм — списання сумнівної заборгованості в кoреспонденції з рахунками обліку дебіторської зaборгованості абo зменшення нарахованих резервів y кореспондeнції з рахунком обліку дoходів.

При реалізації товарів у кредит підприємство має ризик непогашення всієї дебіторської заборгованості. Тому на підприємстві завжди є дебіторська заборгованість, щодо повернення якої є сумніви.

Строки оплати дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги визначаються умовами заключених договорів с дебіторами або виставленим ним рахункам. Згідно практики, яка на даний момент часу склалася на України нормальним строком протягом якого відбувається погашення дебіторської заборгованості є 30 днів з дати відвантаження продукції, товарів, робіт та послуг. Якщо після завершення цього терміну заборгованість не погашається клієнтом, то у підприємства продавця може виникнути сумнів що до оплати такої заборгованості.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

На суму такої заборгованості підприємство створює резерв сумнівних боргів. Згідно П(с)БО №10 підприємства мають можливість формувати резерв сумнівних боргів двома способами:

- або за методом абсолютної суми сумнівної заборгованості;

- або за методом застосування коефіцієнта сумнівності.

При застосуванні методу абсолютної суми сумнівної заборгованості резерв визначається шляхом оцінки платоспроможності окремих дебіторів. Тобто підприємство аналізує поточну дебіторську заборгованість на предмет виявлення сум сумнівної заборгованості, після чого на загальну суму виявленої сумнівної заборгованості створює резерв та відображає це в своєму обліку.

Використання цього методу виправдане в тому випадку, коли у підприємства є порівняно невелика кількість дебіторів та інформація про можливе непогашення ними наявної заборгованості (наприклад, порушення справи про банкрутство, періодичне невиконання інших зобов"язань, офіційне оприлюднення даних про неплатоспроможність дебітора тощо).

Метод застосування коефіцієнта сумнівності визначення суми резерву базується на статистичних розрахунках (обчисленні відповідного коефіцієнта). П(С)БО 10 передбачено три способи розрахунку коефіцієнта сумнівності:

1) визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході. Для цього підприємству спочатку потрібно проаналізувати, яка частина доходів, нарахованих у попередніх періодах, не оплачена покупцями. Підприємство на свій розсуд може встановлювати строки. Після цього слід обчислити коефіцієнт сумнівності шляхом ділення суми безнадійноїдебіторської заборгованості на суму чистого доходу від реалізації сумарно за обрані періоди;

2) класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення. Для використання коефіцієнта потрібно насамперед провести класифікацію дебіторської заборгованості за строками її непогашення. Період непогашення підприємство визначає самостійно. У разі застосування цього способу величина резерву сумнівних боргів на дату балансу має дорівнювати величині сумнівних боргів на ту саму дату;

3) визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3–5 років. Спочатку визначається сума списаної безнадійної заборгованості за обраний період, а потім обчислюється її питома вага у загальній сумі дебіторської заборгованості на початок періоду.

2.2 Відображення даних про дебіторську заборгованість в облікових регістрах та примітках до фінансової звітності

Для обліку довгострокової та поточної дебіторської заборгованості використовується Журнал 3 та відомості.

Журнал 3 складається з двох розділів:

Розділ І «Облік розрахунків за товари, роботи, послуги інших розрахунків і резерву сумнівних боргів» (за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68).

Розділ ІІ «Облік розрахунків з бюджетом, облік довгострокових та поточних зобов’язань» (за кредитом рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69). Записи в Журналі 3 здійснюються на підставі підсумкових даних відомостей 3.1 - 3.6 та первинних документів.

Для обліку дебіторської заборгованості використовуються такі відомості:

3.1Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками (до рахунку 36) за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, що відображаються на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», крім заборгованості, забезпеченої векселем.

3.2 Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами (до рахунку 37), (з підзвітними особами, за авансами, виданими за претензіями, за відшкодування завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями). У відомості 3.2 для обліку розрахунків за кожним дебітором відводиться необхідна кількість рядків. Сальдо на кінець звітного місяця у відомості визначається за кожним дебітором і переноситься на початок наступного місяця.

3.4 Відомість аналітичного обліку векселів призначена для аналітичного обліку заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена отриманими векселями, а також для розрахунків за зобов’язаннями за отримані сировину і матеріали, товари, роботи, послуги та за іншими операціями, на яку підприємством векселі видані (рахунки 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість», 34 «Короткострокові векселі одержані», 51 «Довгострокові векселі видані», 62 «Короткострокові векселі видані»).

Дані з відомостей у кінці звітного періоду переносяться в Журнал 3.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація підприємства:

- перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов’язаних сторін з виділенням внутрішньо групового сальдо дебіторської заборгованості;

- склад і суми статті балансу «Інша дебіторська заборгованість»;

- метод визначення величини резерву сумнівних боргів;

- сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

2.3 Розкриття інформації про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності

Відображення інформації про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності наведено на рис. 2.3.1.

Довгострокова дебіторська заборгованість відображається у Балансі у складі необоротних активів.

Поточна дебіторська заборгованість показується у складі оборотних активів. У балансі її класифікують на заборгованість за векселями одержаними, заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторську заборгованість за видами розрахунків.

Показники дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги характеризують заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги з відображенням резерву сумнівних боргів. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість такої заборгованості, що визначена шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація про дебіторську заборгованість підприємства: перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов’язаних сторін з виділенням внутрішньо групового сальдо дебіторської заборгованості; склад і суми статті балансу «Інша дебіторська заборгованість»; метод визначення величини резерву сумнівних боргів; сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

Рис. 2.3.1 Дебіторська заборгованість у фінансовій звітності

Форма №1 «Баланс»	Стаття	Код рядка
	Довгострокова дебіторська заборгованість	050
	Векселі одержані	150
Форми фінансової звітності, що відображають дебіторську заборгованість	Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: · чиста реалізаційна вартість · первісна вартість · резерв сумнівних боргів	160 161 162
	Дебіторська заборгованість за розрахунками: · з бюджетом · за виданими авансами · з нарахованих доходів · із внутрішніх розрахунків	170 180 190 200
	Інша поточна дебіторська заборгованість	210

Найменування показника	Код рядка
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	940
Інша поточна дебіторська заборгованість	950
Визнано заборгованістю винних осіб у звітному році	970

Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»

Таким чином, розглянувши даний рисунок можна зрозуміти порядок відображення дебіторської заборгованості у формі №1 «Баланс» та формі №2 «Примтки до річної фінансової звітності»

3 ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

На підприємстві господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування (види первинних документів наведено в таблиці 3.1). Записи в облікових регістрах щодо дебіторської заборгованості проводять на підставі первинних документів.

Таблиця 3.1 Первинні документи з обліку дебіторської заборгованості

Розрахунки з вітчизняними покупцями	Розрахунки з іноземними покупцями
Виникнення заборгованості
Накладні; Рахунки – фактури; Рахунки; Акт прийнятих робіт, послуг; Податкові накладні; Товарно - транспортні накладні.	Комерційні документи (рахунки – фактури); Транспортні накладні (авіа накладна, пакувальні листи); Платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ; Розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць.
Погашення заборгованості
Виписки банку Прибутковий касовий ордер Векселі	Виписки банку Векселі

Первинні документи складаються в момент проведення кожної господарської операції, або якщо це можливо, то безпосередньо після її завершення. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України.

Також первинні документи з обліку розрахунків слугують основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками.

Детально процес виникнення дебіторської заборгованості можна представити у такому вигляді.

Спочатку оформлюється договір купівлі - продажу цінностей (товарів, робіт, послуг) між підприємством - постачальником і підприємством – покупцем. Для забезпечення оплати підприємством-покупцем бажаних цінностей на його адресу від постачальника виставляється «Рахунок-фактура», в якому вказується кількість, ціна і загальна сума (з урахуванням ПДВ) щодо їх оплати. В свою чергу перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства - постачальника здійснюється за допомогою документа «Платіжне доручення». Підтвердженням здійснення оплати постачальника є виписка банку по розрахунковому рахунку підприємства.

Для отримання у постачальника придбаних цінностей самовивозом, представнику підприємства - покупця повинна бути видана «Довіреність на одержання цінностей».

Керівник підприємства уповноважує посадову особу видавати довіреності на отримання ТМЦ. Довіреність має бути виписана на ім’я працівника підприємства. Перед тим як передати працівнику довіреність, посадова особа реєструє її в Журналі реєстрації довіреностей.

Довіреність складається державною мовою, на машинних носіях або виписується від руки кульковою ручкою чорного або синього кольору. Довіреність повинна бути без виправлень і помарок. Хоча якщо все ж таки була допущена помилка при виписці довіреності, то її можна виправити коректурним способом. Для цього потрібно закреслити не правильний запис, а зверху написати правильний. Над виправленнями робиться надпис «Виправлено», закріплюються виправлення підписами посадових осіб, що підписали дану довіреність.

ТМЦ, що мають бути отримані згідно довіреності, мають бути обов’язково вказані в графі «Найменування цінностей». Пусті рядки довіреності прокреслюються. Строк, на який виписується довіреність, має бути не більше 10 днів. Але є й виключення. Дозволяється виписувати довіреність на 1 календарний місяць, якщо розрахунок за ТМЦ буде проводитися поступово або постачання ТМЦ буде здійснено центрально-кільцевими перевезеннями.

Довіреність можливо відкликати або анулювати. Для цього потрібно письмово повідомити про це покупця. Відпускати ТМЦ за анульованою довіреністю не можна.

Видача покупцю із складу постачальника товарно-матеріальних цінностей здійснюється на підставі документа «Товарно-транспортна накладна».

Записи у «Картки складського обліку» цінностей, що надійшли, здійснюються на підставі товарно-транспортних накладних або «Прибуткового ордера», який оформляється комірником по факту їх надходження. Узагальнення інформації щодо розрахунків із постачальниками та підрядниками знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері №3.

4 СИНТЕТИЧНИЙ І АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Для бухгалтерського обліку поточної дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» (типова кореспонденція наведена в таблиці 4.1), для обліку довгострокової дебіторської заборгованості використовується рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи».

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» призначений для обліку розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, окрім заборгованості, забезпеченої векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп (типова кореспонденція по рахунку 36 наведена в таблиці 4.1).

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має такі субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - для обліку розрахунків з покупцями і замовниками, що знаходяться на митній території України;

362 «Розрахунки з іноземними покупцями» - для обліку розрахунків з іноземними покупцями і замовниками з експортних операцій. На ньому ведеться облік сум, аналогічних тим, що обліковуються на субрахунку 361;

363 «Розрахунки з учасниками ПФГ» - для обліку операцій з учасниками промислово-фінансових груп.

За дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає: податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації; за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства у банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (товари, послуги).

Таблиця 4.1 - Типова кореспонденція розрахунків з покупцями та замовниками

Зміст перації	Кореспонденція
Зміст перації	Дебет	Кредит
Нараховано заборгованість покупцям за відвантажену їм продукцію (виконані роботи, надані послуги)	36	70
Відображення надходження грошей від покупців і замовників	30,31	36
Отримано від покупців вексель в рахунок оплати продукції (виконаних робіт, наданих послуг)	18,34	36
Отримано від покупця в рахунок оплати цінні папери, придбані ним на фінансовому ринку	14,35	36
Відображено проведення взаємозаліку між покупцем і продавцем	63	36
Погашено заборгованість покупцям за реалізовані йому товари, роботи і послуги за рахунок раніше одержаного від нього авансу	68	36

Рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» призначено для обліку дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу, для обліку активів, використання яких, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців з дати балансу, а також для обліку інших необоротних активів, які не знайшли безпосереднього відображення на інших рахунках обліку необоротних активів.

Рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» має такі субрахунки:

- 181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду»;

- 182 «Довгострокові векселі одержані»;

- 183 «Інша дебіторська заборгованість»;

- 184 «Інші необоротні активи».

За дебетом рахунку 18 відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості та одержання інших необоротних активів, за кредитом - погашення (списання) довгострокової дебіторської заборгованості та вибуття інших необоротних активів.

На субрахунку 181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду» відображаються чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду.

На субрахунку 182 «Довгострокові векселі одержані» ведеться облік векселів, одержаних на забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.

Субрахунок 183 «Інша дебіторська заборгованість» призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, яка не відображається на інших субрахунках рахунку 18, зокрема розрахунків з працівниками за виданими довгостроковими позиками тощо, інші види розрахунків.

На субрахунку 184 «Інші необоротні активи» ведеться облік активів, використання яких, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців з дати балансу, зокрема грошових коштів, а також інших активів, які безпосередньо не можуть бути відображені на інших рахунках обліку необоротних активів.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення, за видами інших необоротних активів.

5 ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІТЧИЗНЯНОГО І МІЖНАРОДНОГО ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Проблема обліку дебіторської заборгованості загострюється на підприємстві з кожним роком. На сьогоднішній день питання з обліку дебіторської заборгованості, за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО) та міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), знаходяться на постійному контролі, адже досить часто переглядаються регламентуючі документи, нормативні акти, розробляються шляхи удосконалення обліку дебіторської заборгованості, організація та методика розрахунків з дебіторами. Тому, корисним буде проаналізувати П(С)БО та МСФЗ, які регламентують облік дебіторської заборгованості і знайти шляхи вирішення проблеми в країні. Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національні стандарти бухгалтерського обліку не повинні суперечити міжнародним стандартам. На відмінну від П(С)БО МСФЗ конкретного стандарту, що регулює порядок обліку і відображення у звітності дебіторської заборгованості, не передбачено. Однак, для вирішення питань щодо обліку дебіторської заборгованості у МСФЗ, можна керуватися МСФЗ 1 «Подання фінансової звітності», МСФЗ 8 «Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці», МСФЗ 11 «Будівельні контракти», МСФЗ 18 «Дохід», МСФЗ 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання» та МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». Згідно вище перелічених МСФЗ дебіторська заборгованість – це фінансовий актив, який є конкретним правом отримувати цінні папери або грошові кошти від іншого підприємства. Для встановлення умов визнання й оцінки дебіторської заборгованості можна проаналізувати П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», П(С)БО 13 «Фінансові активи» та МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». Щодо П(С)БО, то виникає два положення, які регулюють визнання та оцінку значної частини дебіторської заборгованості, що є фінансовим активом. Але у цих стандартах немає взаємних посилань і складається враження, що вони стосуються різних активів. Окремого стандарту, який би визнавав та оцінював дебіторську заборгованість, у МСФЗ не передбачено. Розкриття інформації здійснюється за МСФЗ 39, тобто її класифікують, як один із видів фінансових інструментів. Порівнюючи П(С)БО№ 10 та МСФЗ№ 39 бачимо, що відмінними є:

- згідно П(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод і може бути достовірно визнана її сума;

- згідно МСФЗ 39 підприємству слід визнавати дебіторську заборгованість у балансі, коли воно стає стороною контрактних зобов’язань і внаслідок цього має юридичне право отримувати грошові або інші цінності.

Також відмінним є оцінка: за П(С)БО дебіторська заборгованість оцінюється за первісною вартістю (або чистою вартістю реалізації відповідно), а МСФЗ визнання дебіторської заборгованості здійснюють за справедливою вартістю.

При порівнянні знайшлися і спільні риси, а саме: відображення дебіторської заборгованості. Вона відображається в фінансовій звітності у складі поточних активів з класифікацією на довгострокову і короткострокову.

Отже, можна сказати, що в Україні облік дебіторської заборгованості чітко регулюється П(С)БО, а у МСФЗ зазначені лише загальні правила. Між національними та міжнародними стандартами існують як спільні риси, так і відмінності. Але так як на сьогоднішній день облік дебіторської заборгованості є головною проблемою підприємств в Україні, то вирішенням її буде удосконалення національної системи обліку дебіторської заборгованості, враховуючи досвід ведення бухгалтерського обліку за МСФЗ. Адже за допомогою цього досвіду ми зможемо удосконалити облікову інформацію з метою підвищення її суттєвості і достовірності, що у свою чергу впливають на прийняття на її основі управлінських рішень. Тобто, застосування існуючого досвіду і досвіду МСФЗ дозволить нам розкрити повністю облікову інформацію для ефективного управління господарською діяльністю підприємств, для ефективного управління дебіторською заборгованістю, що забезпечить в державі належне функціонування бізнесу та підприємництва.

6РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ

На ТОВ «Чернігіввовна-плюс» за 2014 рік були здійснені наступні операції з іншою поточною дебіторською заборгованістю:

1) заступника директора підприємства для ведення переговорів направлено у відрядження до іншого міста, з каси видано аванс у сумі 560 грн., мета відрядження досягнута; працівником подано звіт, а саме:

- проживання в готелі – 380 грн.;

- проїзд – 120 грн.;

- добові – 180 грн.;

2) видано аванс транспортній організації у розмірі 480 грн.; послуги одержано протягом п’яти днів (транспортування реалізованої продукції);

3) виставлено претензію постачальнику за недопоставлений товар у розмірі 1200 грн. (в т.ч. ПДВ), претензію було задоволено шляхом до поставки товару.

Необхідно:

- відобразити всі операції на рахунках бухгалтерського обліку шляхом оформлення журналу реєстрації господарських операцій.

На основі даних операцій з поточної дебіторської заборгованості на ТОВ«Чернігіввовна - плюс» формуємо журнал реєстрації господарських операцій.

Таблиця 6.1 - Журнал реєстрації господарських операцій

№ з/п	Первинний документ	Зміст операції	Кореспонденція		Сума, грн.
№ з/п	Первинний документ	Зміст операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
		Ситуація 1
1	ВКО	Видано з каси аванс на відрядження	372	301	560,00
2	Авансовий звіт	Відображено витрати на проживання в готелі	92	372	316,67
Продовження таблиці 6.1
3	Податкова накладна	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641	372	63,33
4	Авансовий звіт	Відображено витрати на проїзд	92	372	100
5	Податкова накладна	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641	372	20
6	Бух. довідка	Нараховано добові працівнику	92	372	180
7	ВКО	Відшкодовано надлишково використані кошти	372	301	120
		Ситуація 2
1	Виписка банку	Видано аванс транспортній організації	371	311	480
2	Податкова накладна	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641	644	80
3	Накладна	Отримання виробничих запасів, за які був сплачений аванс	20	631	400
4	Податкова накладна	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	644	631	80
5	Бух. довідка	Здійснено взаємозалік заборгованостей	631	371	480
		Ситуація 3
1	Акт, претензія	Виставлено претензію постачальнику	374	631	1200
2	М - 1	Надійшов товар згідно з виставленою претензією	201	374	1000
3	Податкова накладна	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	644	374	200

На основі журналу реєстрації господарських операцій формується уявлення про здійснювані операції з обліку поточної дебіторської заборгованості на підприємстві. Ці операції оформлюються відповідними документами, які є підтвердженням того, що дана операція дійсно відбулась.