РОЗРОБЛЕННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ Т

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності

                                            КУРСОВИЙ ПРОЕКТ                                           

з дисципліни «Соціально-економічна діагностика в умовах глобалізації»

на тему:

«РОЗРОБЛЕННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТзОВ «ЄВРОVКЛУБ» В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ»

Виконала:

ст. гр. МЕ- 45

Потоцька О.

№ залікової книги1205474

Перевірила:

к.е.н., доц. каф. ЗМД

Петришин Н.Я.

Львів 2016

Анотація

У даному курсовому проекті передбачено здійснення діагностики підприємства. Потрібно проаналізувати  стан, тенденції та перспективи розвитку підприємства на основі бізнес-індикаторів з метою створення інформаційної бази для виявлення слабких та сильних сторін і прийняття відповідних управлінських рішень. Ми будемо використовувати індикатори розвитку та інвестиційної привабливості підприємства. Під час проведення діагностики розвитку необхідно знайти темпи зростання основних індикаторів, зробити оцінку їх зростання, розрахувати суми квадратів рангових відхилень, коефіцієнт рангової кореляції Спірмана, коефіцієнт збігів Фехнера, визначити рівні масштабності розвитку, рівні якості розвитку, інтегральні рівні розвитку підприємства. В діагностиці інвестиційної привабливості оцінюються характеристики станів складових інвестиційної привабливості та будується матриця вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства.

Annotation

In this course project provides for diagnostic companies. It is necessary to analyze the status, trends and prospects of the company based on business indicators in order to create an information base to identify strengths and weaknesses and making appropriate management decisions. We will use indicators of development and investment attractiveness. At the time of diagnosis of growth rates necessary to find basic indicators to assess their growth, to calculate the sum of squared deviations rank coefficient Spearman rank correlation coefficient matches Fechner, to determine the level of scale, quality level of development, integrated level of the enterprise. In the diagnosis of investment attractiveness evaluated characteristics of the components of investment attractiveness and weight matrix components based investment attractiveness.

ЗМІСТ

1.    ВСТУП...........................................................................
....................................5

2.    ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ДІАГНОСТИКИ..................................................7

3.    РОЗДІЛ 1. ДІАГНОСТИКА РОВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА.......................8

4.    РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА....................................................................
.......................19

5.    ВИСНОВОК........................................................................
.............................26

6.    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................................28

7.    ДОДАТКИ

ВСТУП

В умовах глобалізації та динамічних змін ринкового середовища управління підприємством не може бути ефективним без якісної інформаційно-аналітичної бази, яка формується у результаті реалізації діагностичних процедур.

Процес діагностики є невід’ємною складовою системи менеджменту кожного підприємства, оскільки вона скоординована на оцінку та ідентифікацію  минулого, поточного та майбутнього станів з метою формування інформаційної бази для розроблення превентивних, санаційних і реактивних управлінських рішень, спрямованих на вирішення проблем та використання шансів середовища функціонування. Соціально-економічна діагностика як ключовий напрям діагностики оперує системою обґрунтованих критеріїв, що характеризують межі оптимальності функціонування підприємства в різних діапазонах ділової активності та формують базу для багатовекторного комплексного оцінювання підприємства. Такі тенденції є логічно зумовленими, оскільки сьогодні, оцінюючи функціонування підприємств, не можна керуватись лише одним критерієм ефективності функціонування підприємства. Адже, як свідчить практика, поширені ситуації, коли підприємства працюють рентабельно, але водночас є неплатоспроможними, є високотехнологічними, але збитковими тощо.

Доцільно зазначити, що будь-яке підприємство, функціонуючи у ринкових конкурентних умовах, а особливо в умовах глобалізації, повинно володіти інформацією про стан та перспективи власного розвитку, існуючі та потенційні проблеми з метою своєчасного розроблення обґрунтованих управлінських рішень, які спрямовані на підвищення ефективності та результативності діяльності. Саме діагностика діяльності підприємства, яка має яскраво виражений цільовий характер, покликана сформувати необхідну інформаційну систему підтримки прийняття управлінських рішень, яка ґрунтується на результатах аналізу, порівняння, узагальнення, групування, економіко-математичного моделювання тощо.

Отже, метою цього курсового проекту є формування системи теоретичних знань, прикладних вмінь і навичок щодо використання методичного апарату та інструментарію соціально-економічної діагностики для дослідження підприємства за різними аспектами його діяльності в конкурентному середовищі.

Сьогодні набувають популярності  різноманітні системи діагностики діяльності підприємства, серед них і система соціально-економічної діагностики, що є особливо актуальною в умовах глобалізації. При цьому існує неоднозначність стосовно визначення сутності, видів та функціонального призначення соціально-економічної діагностики підприємства. Під час побудови на підприємствах системи соціально-економічної діагностики виникає значний перелік проблем, а саме: фінансового, соціального, організаційного, технічного характеру тощо. Призначенням соціально-економічної діагностики є оцінювання стану, тенденцій, та перспектив розвитку підприємства на основі основних індикаторів з метою формування структурованої інформаційної бази для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на усунення проблемних моментів та слабких сторін організації чи використання умов функціонування і сильних позицій підприємства із врахуванням соціальної складової.

Об’єкт роботи виступає туристична компанія «ЄВРОVКЛУБ» – провідна структура на ринку туристичних послуг, основними видами діяльності якої є сфера ділового та відпочинкового туризму.  Хоч під такою назвою компанія є відносно недавно, проте працівники цієї фірми давно сформовані кваліфіковані професіонали, які в туристичному бізнесі понад 18 років. Змагаючись за  лідерство на ринку, основною нашою перевагою серед інших, є факт нашого представництва в Парижі, через призму Українського Дому, президентом якого є власник фірми «ЄВРО КЛУБ» Олег Коваль.

Предметом соціально-економічної діагностики є процес розпізнавання й визначення кризових явищ у діяльності підприємст­ва на основі помічених локальних змін, установлених залежнос­тей, а також особливо помітних явищ поточної підприємницької діяльності.

 Завданням курсового проекту є системне оцінювання результативності господарської діяльності за кілька періодів, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на неї, визначення реальної фінансової стійкості підприємс­тва в цілому чи окремих аспектів його інвестиційної привабливості тощо.

Практична значущість даного проекту полягає у проведення діагностики, яка допоможе нам скоординувати наші дії щодо усуненню «слабких місць» та розробки стратегії покращення діяльності підприємства.

ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ДІАГНОСТИКИ

Таблиця 1

Показники, необхідні для проведення подальших діагностичних розрахунків

РОЗДІЛ 1. ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Обґрунтування переліку ключових індикаторів, що найбільш репрезентативно свідчать про перетворення, які відбуваються  на підприємстві.Найбільш інформаційно насиченими з позиції характеристики функціонування підприємства є такі абсолютні індикатори:

–                        чистий прибуток/збиток підприємства;

– чистий дохід від реалізації продукції;

– собівартість підприємства;

– середньорічна вартість активів;

– середньорічна вартість основних засобів;

– середньорічна вартість оборотних засобів;

– середньоспискова чисельність працівників;

Обґрунтування динамічного критерію – тобто еталонного рейтингу темпів приросту означених індикаторів. На цьому етапі виникає необхідність у визначені еталонного рейтингу зміни показників. Згідно із «золотим правилом економіки» зміна вказаних показників повинна відбуватися у такій послідовності: Tп>Toa>To>Ta>Toз>Tc >Tч>1,

де Tп – темп зростання (зменшення) прибутку; Toa – темп зростання (зменшення оборотних активів; To – темп зростання (зменшення) доходу від реалізації; Ta – темп зростання (зменшення) вартості активів; Toз – темп зростання (зменшення) основних засобів; Tc – темп зростання (зменшення) собівартості; Tч – темп зростання (зменшення) чисельності працівників. Формування інформаційного масиву даних стосовно значень за роками обраних індикаторів.

Таблиця 1.2

Основні індикатори, що характеризують функціонування підприємства за 2012-2016 рр.

Показники	Коди	2012 р.	2013 р.	2014 р.	2015 р.	2016р. (прогнозоване значення)
	показників
1	2	3	4	5	6	7
Чистий прибуток/збиток, тис. грн.	Ф3	-0,7	-1,3	-1,3	-2,8	-2,212
Чистий дохід від реалізації, тис. грн.	Ф1	0,3	0,3	0,3	0,1	0,118
Собівартість, тис. грн.	(Ф1 -  Ф3)	1	1,6	1,6	2,9	2,33
Середньорічна вартість активів, тис. грн.	Ф4	57	57,5	57,5	56,5	55,8672
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	Т1	6	6	6	6	6,78
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	Ф10	50,9	51,3	51,3	50,3	50,3
Середньоспискова чисельність працівників, ос.	К2	4	4	3	4	4

Обчислення ланцюгових темпів приросту за відповідними показниками впродовж аналізованого періоду

Таблиця 1.3

Темпи зростання основних індикаторів, що характеризують функціонування підприємства за 2012-20116 рр.

Показники	2012 р.	2013 р.	2014 р.	2015 р.	2016 р.
1	1	3	4	5	6
Чистий прибуток/збиток, тис. грн.	*	0,86	0	1,15	-0,21
Чистий дохід від реалізації, тис. грн.	*	0	0	-0,67	0,18
Собівартість, тис. грн.	*	0,6	0	0,81	-0,20
Середньорічна вартість активів, тис. грн.	*	0,009	0	-0,017	-0,011
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	*	0	0	0	0,13
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	*	0,008	0	-0,019	0
Середньоспискова чисельність працівників, ос.	*	0	-0,25	0,333	0

Рейтингування фактичної зміни аналізованих показників у відповідних часових періодах.

Таблиця 1.4

Рейтингова оцінка темпів зростання показників підприємства за 2013-2016 рр.

Показники	Динамічний	2013 р.	2014 р.	2015 р.	2016 р.
	критерій
1	2	3	4	5	6
Чистий прибуток/збиток, тис. грн.	1	1	1	1	7
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	2	4	4	6	3
Чистий дохід від реалізації, тис. грн.	3	5	5	7	1
Середньорічна вартість активів, тис. грн.	4	3	3	5	5
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	5	6	6	4	2
Собівартість, тис. грн.	6	2	2	2	6
Середньоспискова чисельність працівників, ос.	7	7	7	3	4

Зіставлення фактичної варіації темпів зміни показників із динамічним критерієм на засадах обчислення коефіцієнта рангової кореляції Спірмана та коефіцієнта збігів Фехнера.

Коефіцієнт рангової кореляції Спірмана (Ks) відображає відхилення між еталонними та фактичними рангами у динамічних рядах показників за відповідний період часу та перебуває в діапазоні Х{-1;1}:

де n – кількість показників, які відображають динамічний критерій (у нашому випадку 7);  – відповідний показник динамічного нормативу;  - еталонні ранги відповідних показників динамічного критерію;  - фактичні ранги відповідних показників динамічного критерію.

Коефіцієнт збігів Фехнера () – відображає на підставі послідовного попарного порівняння рангів показників динамічного критерію відповідність фактичних рангових темпів зростання еталонним та перебуває у діапазоні {-1;1};

 ;

де F – сума позитивних і негативних співвідношень між рангами; A – максимальна кількість попарних порівнянь між рангами (у нашому випадку А=21).

Таблиця 1.5

Сума квадратів рангових відхилень та коефіцієнти рангової кореляції Спірмана за показниками підприємства за 2013-2016 рр.

Показники	Динамічний критерій	2013	2014	2015	2016
Чистий прибуток/збиток, тис.грн.	1	0	0	0	36
Середньорічна вартість оборотних активів, тис.грн.	2	4	4	16	1
Чистий дохід від реалізації, тис.грн.	3	4	4	16	4
Середньорічна вартість активів, тис.грн.	4	1	1	1	1
Середньорічна вартість основних засобів, тис.грн.	5	1	1	1	9
Собівартість, тис. грн.	6	16	16	16	0
Середньоспискова чисельність працівників, ос.	7	0	0	16	9
Сума квадратів рангових відхилень	*	26	26	66	60
Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена	*	0,54	0,54	-0,18	-0,07

1)   

2)   

3)   

4)   

Таблиця 1.6

Коефіцієнти збігів Фехнера за показниками підприємства у 2013-2016 рр.

Показники	2013	2014	2015	2016
Чистий прибуток // Середньорічна вартість оборотних активів	1	1	1	-1
Чистий прибуток // Чистий дохід від реалізації	1	1	1	-1
Чистий прибуток // Середньорічна вартість активів	1	1	1	-1
Чистий прибуток // Середньорічна вартість основних засобів	1	1	1	-1
Чистий прибуток // Собівартість	1	1	1	-1
Чистий прибуток // Середньоспискова чисельність працівників	1	1	1	-1
Середньорічна вартість оборотних активів // Чистий дохід від реалізації	1	1	1	-1
Середньорічна вартість оборотних активів // Середньорічна вартість активів	-1	-1	-1	1
Середньорічна вартість оборотних активів // Середньорічна вартість основних засобів	1	1	-1	-1
Середньорічна вартість оборотних активів // Собівартість	-1	-1	-1	1
Середньорічна вартість оборотних активів // Середньоспискова чисельність працівників	1	1	-1	1
Чистий дохід від реалізації // Середньорічна вартість активів	-1	-1	-1	1
Чистий дохід від реалізації // Середньорічна вартість основних засобів	1	1	-1	1
Чистий дохід від реалізації // Собівартість	-1	-1	-1	1
Чистий дохід від реалізації // Середньоспискова чисельність працівників	1	1	-1	1
Середньорічна вартість активів // Середньорічна вартість основних засобів	1	1	-1	-1
Середньорічна вартість активів // Собівартість	-1	-1	-1	1
Середньорічна вартість активів // Середньоспискова чисельність працівників	1	1	-1	-1
Середньорічна вартість основних засобів // Собівартість	-1	-1	-1	1
Середньорічна вартість основних засобів // Середньоспискова чисельність працівників	1	1	-1	1
Собівартість // Середньоспискова чисельність працівників	1	1	1	-1
Сума позитивних та негативних відношень між рангами	9	9	-5	-1
Коефіцієнт збігів Фехнера	0,43	0,43	-0,24	-0,05

1)     = 0,43;

2)    ;

3)    ;

4)    ;

Визначення рівня масштабності розвитку () на підставі інтеграції коефіцієнтів рангової кореляції Спірмана та збігів Фехнера за формулою:

де  j – кількість індикаторів, що інтегруються (у нашому випадку j = 2).

Рівень масштабності розвитку дозволяє синтезувати два показники: коефіцієнт рангової кореляції Спірмена та коефіцієнт збігів Фехнера. Таким чином ми отримуємо єдиний інтегральний показник, який змінюється в діапазоні [0;1] та свідчить про рівень масштабності розвитку підприємства, тобто кількісний аспект розвитку. Результати розрахунків коефіцієнтів розвитку для підприємства заносимо у табл. 1.7

Таблиця 1.7

Рівні масштабності розвитку підприємства

Аналізовані періоди, роки	Ks	Kf	Rm
2013	0,54	0,43	0,55
2014	0,54	0,43	0,55
2015	-0,18	-0,24	0,16
2016	-0,07	-0,048	0,22

1)     

2)     

3)     

4)   

На наступному етапі після оцінювання масштабності розвитку для визначення рівня розвитку підприємства здійснюється діагностика якості такого розвитку. Ключовими показниками, які дозволяють діагностувати якість розвитку підприємства, є бездефектність виробництва продукції (Кб) відображає частку якісної продукції, яка відповідає усім стандартам якості, у обсязі товарної продукції. Він набуває значень в діапазоні [0;1] і обчислюється за формулою:

;

де В1 – обсяг товарної продукції, В5 – частка бракованої продукції у товарній продукції.

Коефіцієнт ритмічності виробництва (Кр) свідчить про систематичність виробничо-господарської діяльності, тобто виготовлення продукції а встановленим графіком і асортиментом. Коефіцієнт ритмічності виробництва розраховується у помісячному або у поквартальному розрізі на засадах порівняння планового та фактичного значення завантаження виробничих потужностей і набуває значень у діапазоні [0;1]. Коефіцієнт ритмічності виробництва рекомендується розраховувати за формулою:

де i=1…i – кількість періодів в роц, за якими відбувається порівняння планових та фактичних обсягів виробництва;  – мінімальна частка товарної продукції порівнянні з річним еквівалентом міжплановою та фактичною виробничою програмою, %.

Використовуючи формулу середньої геометричної ми можемо розрахувати рівень розвитку (), який інтегрує коефіцієнти без дефектності та ритмічності виробництва та перебуває у діапазоні [0;1], а саме:

Результати розрахунків коефіцієнтів бездефектності та ритмічності виробництва, а також рівнів якості розвитку для підприємства заносимо у табл. 1.8

Таблиця 1.8

Рівні якості розвитку підприємства

Аналізовані періоди, роки	Кб	Кр	Rq
2013	0,95	0,96	0,95
2014	0,96	0,98	0,97
2015	0,95	0,97	0,96
2016	0,96	0,93	0,94

Розрахунок рівня якості розвитку:

1.    

2.    

3.    

4.    

Таблиця 1.9

Дані для розрахунку коефіцієнту бездефектності 2013 – 2016 рр.

Показники	2013 р.	2014 р.	2015 р.	2016р.
Обсяг товарної продукції, %	100%	100%	100%	100%
Обсяг браку, %	5%	4%	5%	4%

Розрахунок коефіцієнта бездефектності:

1.     Кб= 100%*(1-5)/100% = 0,95;

2.     Кб= 100%* (1 -4)/100% = 0,96;

3.     Кб= 100%* (1 -5)/100% = 0,95;

4.     Кб= 100%* (1 -4)/100% = 0,96.

Таблиця 1.10

Дані для розрахунку коефіцієнта ритмічності 2013 р.

Виробнича програма	1 кв.	2 кв.	3 кв.	4 кв.	Сума
План	23	26	27	24	100
Факт	20	26	26	28	100
B min	20	26	26	24	96

Таблиця 1.11

Дані для розрахунку коефіцієнта ритмічності 2014 р.

Виробнича програма	1 кв.	2 кв.	3 кв.	4 кв.	Сума
План	24	25	27	24	100
Факт	24	24	29	23	100
B min	24	24	27	23	98

Таблиця 1.12

Дані для розрахунку коефіцієнта ритмічності 2015 р.

Виробнича програма	1 кв.	2 кв.	3 кв.	4 кв.	Сума
План	22	26	24	28	100
Факт	20	25	27	28	100
B min	20	25	24	28	97

Таблиця 1.13

Дані для розрахунку коефіцієнта ритмічності 2016 р.

Виробнича програма	1 кв.	2 кв.	3 кв.	4 кв.	Сума
План	23	21	27	29	100
Факт	24	26	28	22	100
B min	23	21	27	22	93

На підставі значень рівня масштабності та рівня якості розвитку підприємства визначаємо інтегральний рівень розвитку підприємства, який аналогічно перебуватиме у діапазоні [0;1]. Відповідно, з наближенням показника до одиниці можна стверджувати про високий рівень розвитку підприємства, до нуля – низький рівень розвитку. Показник доцільно розраховувати на підставі середньої арифметичної зваженої вихідних рівнів масштабності та якості розвитку за формулою:

де g – вагомість рівня масштабності розвитку для підприємства, %; h - вагомість рівня якості розвитку для підприємства, % (h–1-g).

Інтегралні рівні розвитку для підприємства наводимо у табл. 1.14

Таблиця 1.14

Інтегральні рівні розвитку підприємства

Аналіовані періоди, роки	Rm	G	Rq	h	Rr
2013	0,55	40	0,95	60	0,79
2014	0,55	45	0,97	55	0,78
2015	0,16	45	0,96	55	0,60
2016	0,22	50	0,94	50	0,58

Інтегральні рівні розвитку підприємства:

1.    

2.    

3.    

4.    

На підставі розрахунків виникає необхідність у побудові траєкторії рівня розвитку підприємства.

Рис.1 Траєкторія рівня  розвитку підприємства

У теорії та на практиці практично не показуються інтегральні показники діагностики масштабності та якості розвитку підприємства, що не дає змогу комплексно та узагальнено сформувати уявлення про напрям руху підприємства та масштабність перетворень.

Вибрано перелік ключових індикаторів, що свідчать про перетворення, які відбуваються на підприємстві. Уся множина індикаторів, яка характеризує різноманітні сфери функціонування підприємства, у динаміці відображає певні перетворення, але зацікавлення викликають лише ті показники, що відображають обсяги діяльності, результати, капітал, обороти, ефективність функціонування підприємства. Найбільш інформаційно насиченими є такі абсолютні індикатори:

-  Чистий прибуток/збиток підприємства;

-  Чистий дохід від реалізації;

-  Собівартість підприємства;

-  Середньорічна вартість активів;

-  Середньорічна вартість основних засобів;

-  Середньорічна вартість оборотних засобів;

-  Середньоспискова чисельність працівників.

   Рівень масштабності розвитку підприємства засвідчує кількісну характеристику змін та перетворень які відбулися на підприємстві. одним із основних показників, який відображає фінансову результативність підприємства є чистий дохід від реалізації,  динаміка темпів зростання цього показника у 2012 – 2014 дохід залишається сталим і не змінюється у 2015 році даний показник характеризується спадом ,  а у 2016 році за прогнозованим значення показник знову збільшується на 18%. Собівартість має тенденцію до зростає, але лише у 2016 р. вона значно зменшується порівняно з 2015 р.        

При порівнянні  темпів змін оборотних активів та сукупних активів підприємства, загальні активи: 2013 р. – (+0,009 ), 2014 р. жодних змін не відбулося, у 2015 р.  (- 0,017) і в 2016 році ( прогнозоване значення ) має тенденцію до зменшення і становлять (-0,011). Щодо оборотних активів, то: 2013 р. – (+ 0,008), 2014 р. жодних змін не відбувалось,   2015 р . -  (– 0,019),  в 2016 році прогнозоване значення порівняно з 2015 роком не змінюється.

В основному темпи спадання активів перевищують темпи спадання оборотних активів.

Середньоспискова чисельність працівників впродовж 2012 та 2013 рр. не змінювалася у 2014 році відбулось скорочення 1 працівника а у 2015 знову збільшилась кількість працівників.

У курсовому проекті для узагальнення динамічних тенденцій сукупності показників діяльності підприємства використано методи рангової кореляції, які за допомогою коефіцієнта кореляції Спірмана та коефіцієнта збігів Фехнера дають змогу оцінити фактичний стан динаміки індикаторів порівняно із критеріальними значеннями.        

Коефіцієнт рангової кореляції Спірмана відображає відхилення між еталонними та фактичними рангами за динамічним рядами показників у відповідний період та перебуває у діапазоні від -1 до 1

Значення коефіцієнта рангової кореляції Спірмана ( 2013 – 0,54; 2014 – 0,54; 2015 р. – (-0,18); 2016 р. – (-0,07), загалом значення коефіцієнтів  свідчить про незагрозливі відхилення між еталонними критеріями та фактичними значеннями даних показників.

Коефіцієнт збігів Фехнера () відображає на підставі послідовного попарного порівняння рангів показників динамічного критерію відповідність фактичних рангових темпів зростання еталонним та перебуває у діапазоні [-1; 1]. Значення коефіцієнтів збігів Фехнера 2013 р. – (0,43), 2014 р. – (0,4); 2015 р. – (-0,24 ); 2016 р. (– 0,05) свідчить, що існують  відхилення між еталонними темпами зміни даних показників та фактичними темпами зміни..

На основі розрахованих коефіцієнтів було розраховано показник рівня масштабності та рівня якості розвитку підприємства, а за їхніми даними – побудовано траєкторію рівня розвитку ТзОВ “Євроvклуб”.

Щодо траєкторії розвитку підприємства, простежується спад, проте в межах 0,60, що засвідчує певні негативні, проте не загрозливі тенденції розвитку рівня підприємства.

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Таблиця 2.1

Діагностика інвестиційної привабливості підприємства (2012 р.)

№ з/п	Складові інвестиційної привабливості	Оцінка за шкалою Харрінг-тона,Ii	Лінгвістичні оцінки для діагностики станів складових інвестиційної привабливості
1	2	3	5
1	Фінансово-економічна привабливість (І1)	0,48	Задовільна  привабливість
2	Технологічно майнова привабливість (I2)	0,26	Низька привабливість
3	Соціальна привабливість (І3)	0,53	Задовільна привабливість
4	Логістично-територіальна привабливість (І4)	0,32	Низька привабливість
5	Партнерська привабливість (І5)	0,65	Достатня привабливість
6	Іміджево-брендова привабливість (І6)	0,47	Задовільна привабливість
7	Адміністративно-правова привабливість (І7)	0,75	Достатня привабливість
8	Товарна привабливість(І8)	0,46	Задовільна привабливість

Таблиця 2.2

Матриця вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства за 2012 р.

Складові інвестиційної привабливості	І1	І2	І3	І4	І5	І6	І7	І8	Сукупна частота переваг за стрічками	Сукупна частота переваг за стовпцями	Сукупна частота переваг	Вагомість складових	Рейтинг складових
Фінансово-економічна привабливість (І1)	-	І1	І3	І1	I5	І1	І7	І1	4	-	4	0,14	4
Технологічно-майнова привабливість (І2)	-	-	І3	І4	І5	І6	І7	І8	0	0	0	0,00	8
Соціальна привабливість (І3)	-	-	-	І3	І5	І3	І7	І3	3	2	5	0,18	3
Логістично-територіальна привабливість (І4)	-	-	-	-	І5	І6	І7	І8	0	1	1	0,04	7
Партнерська привабливість (І5)	-	-	-	-	-	І5	І7	І5	2	4	6	0,21	2
Іміджево-брендова привабливість (І6)	-	-	-	-	-	-	І7	І6	1	2	3	0,11	5
Адміністративно-правова привабливість (І7)	-	-	-	-	-	-	-	І7	1	6	7	0,25	1
Товарна привабливість (І8)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	2	2	0,07	6
Сума									11	17	28	1,00	-

Комплексне оцінювання інтегрального рівня інвестиційної привабливості (І) машинобудівного підприємства пропонується здійснювати згідно узагальню вального показника за шкалою Харрінгтона за формулою:

І = ∑ ( І_і *µ_і ),

де І_і – кількісна оцінка відповідної складової інвестиційної привабливості підприємства за шкалою Харрінгтона ; µ_і–вагомість відповідної складової інвестиційної привабливості; і- кількість складових інвестиційної привабливості, за якими здійснюється її оцінка.

I=0,48*0,14+0,26*0+0,53*0,18+0,32*0,04+0,65*0,21+0,47*0,111+0,75*0,25+0,46*0,07=
0,58

Інтегральний рівень інвестиційної привабливості свідчить, що підприємство має задовільний рівень привабливості

Таблиця 2.3

Діагностика інвестиційної привабливості підприємства (2013 р.)

№ з/п	Складові інвестиційної привабливості	Оцінка за шкалою Харрінг-тона,Ii	Лінгвістичні оцінки для діагностики станів складових інвестиційної привабливості
1	2	3	4
1	Фінансово-економічна привабливість (І1)	0,5	Задовільна  привабливість
2	Технологічно майнова привабливість (I2)	0,26	Низька привабливість
3	Соціальна привабливість (І3)	0,54	Задовільна привабливість
4	Логістично-територіальна привабливість (І4)	0,3	Низька привабливість
5	Партнерська привабливість (І5)	0,66	Достатня привабливість
6	Іміджево-брендова привабливість (І6)	0,48	Задовільна привабливість
7	Адміністративно-правова привабливість (І7)	0,62	Задовільна привабливість
8	Товарна привабливість(І8)	0,27	Низька привабливість

Таблиця 2.4

Матриця вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства за 2013 р/

Складові інвестиційної привабливості	І1	І2	І3	І4	І5	І6	І7	І8	Сукупна частота переваг за стрічками	Сукупна частота переваг за стовпцями	Сукупна частота переваг	Вагомість складових	Рейтинг складових
Фінансово-економічна привабливість (І1)	-	І1	І3	І1	I5	І1	І7	І1	4	-	4	0,14	4
Технологічно-майнова привабливість (І2)	-	-	І3	І4	І5	І6	І7	І8	0	0	0	0,00	8
Соціальна привабливість (І3)	-	-	-	І3	І5	І3	І7	І3	3	2	5	0,18	3
Логістично-територіальна привабливість (І4)	-	-	-	-	І5	І6	І7	І4	1	1	2	0,07	6
Партнерська привабливість (І5)	-	-	-	-	-	І5	І5	І5	3	4	7	0,25	1
Іміджево-брендова привабливість (І6)	-	-	-	-	-	-	І7	І6	1	2	3	0,11	5
Адміністративно-правова привабливість (І7)	-	-	-	-	-	-	-	І7	1	5	6	0,21	2
Товарна привабливість (І8)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	1	1	0,04	7
Сума									13	15	28	1,00	-

І=0,5*0,14+0,26*0+0,54*0,18+0,3*0,07+0,66*0,25+0,48*0,11+0,62*0,21+0,27*0,04=0,5
5

Інтегральний рівень інвестиційної привабливості свідчить, що підприємство має задовільний рівень привабливості

Таблиця 2.5

Діагностика інвестиційної привабливості підприємства (2014 р.)

№ з/п	Складові інвестиційної привабливості	Оцінка за шкалою Харрінг-тона,Ii	Лінгвістичні оцінки для діагностики станів складових інвестиційної привабливості
1	2	3	4
1	Фінансово-економічна привабливість (І1)	0,5	Задовільна  привабливість
2	Технологічно майнова привабливість (I2)	0,26	Низька привабливість
3	Соціальна привабливість (І3)	0,47	Задовільна привабливість
4	Логістично-територіальна привабливість (І4)	0,28	Низька привабливість
5	Партнерська привабливість (І5)	0,23	Низька привабливість
6	Іміджево-брендова привабливість (І6)	0,45	Задовільна привабливість
7	Адміністративно-правова привабливість (І7)	0,54	Задовільна привабливість
8	Товарна привабливість(І8)	0,29	Низька привабливість

Таблиця 2.6

Матриця вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства за 2014 р.

Складові інвестиційної привабливості	І1	І2	І3	І4	І5	І6	І7	І8	Сукупна частота переваг за стрічками	Сукупна частота переваг за стовпцями	Сукупна частота переваг	Вагомість складових	Рейтинг складових
Фінансово-економічна привабливість (І1)	-	І1	І1	І1	І1	І1	І7	І1	6	-	6	0,21	2
Технологічно-майнова привабливість (І2)	-	-	І3	І4	І5	І6	І7	І8	0	0	0	0,00	8
Соціальна привабливість (І3)	-	-	-	І3	І5	І3	І7	І3	3	1	4	0,14	4
Логістично-територіальна привабливість (І4)	-	-	-	-	І5	І6	І7	І8	0	1	1	0,04	7
Партнерська привабливість (І5)	-	-	-	-	-	І5	І7	І5	2	3	5	0,18	3
Іміджево-брендова привабливість (І6)	-	-	-	-	-	-	І7	І6	1	2	3	0,11	5
Адміністративно-правова привабливість (І7)	-	-	-	-	-	-	-	І7	1	6	7	0,25	1
Товарна привабливість (І8)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	2	2	0,07	6
Сума									13	15	28	1,00	-

І=0,5*0,21+0,26*0+0,47*0,14+0,28*0,04+0,23*0,18+0,45*0,11+0,54*0,25+0,29*

0,07=0,43

Інтегральний рівень інвестиційної привабливості свідчить, що підприємство має задовільний рівень привабливості.

Таблиця 2.7

Діагностика інвестиційної привабливості підприємства (2015 р.)

№ з/п	Складові інвестиційної привабливості	Оцінка за шкалою Харрінг-тона,Ii	Лінгвістичні оцінки для діагностики станів складових інвестиційної привабливості
1	2	3	4
1	Фінансово-економічна привабливість (І1)	0,55	Задовільна  привабливість
2	Технологічно майнова привабливість (I2)	0,29	Низька привабливість
3	Соціальна привабливість (І3)	0,5	Задовільна привабливість
4	Логістично-територіальна привабливість (І4)	0,18	Неприваблива  привабливість
5	Партнерська привабливість (І5)	0,36	Низька привабливість
6	Іміджево-брендова привабливість (І6)	0,64	Достатня привабливість
7	Адміністративно-правова привабливість (І7)	0,56	Задовільна привабливість
8	Товарна привабливість(І8)	0,47	Задовільна привабливість

Таблиця 2.8

Матриця вагомості складових інвестиційної привабливості підприємства за 2015 р.

Складові інвестиційної привабливості	І1	І2	І3	І4	І5	І6	І7	І8	Сукупна частота переваг за стрічками	Сукупна частота переваг за стовпцями	Сукупна частота переваг	Вагомість складових	Рейтинг складових
Фінансово-економічна привабливість (І1)	-	І1	І1	І1	I1	І6	І7	І1	5	-	5	0,19	2
Технологічно-майнова привабливість (І2)	-	-	І3	І2	І5	І6	І7	І8	1	0	1	0,04	7
Соціальна привабливість (І3)	-	-	-	І3	І3	І6	І6	І3	3	1	4	0,15	4
Логістично-територіальна привабливість (І4)	-	-	-	-	І5	І6	І7	І8	0	0	0	0,00	8
Партнерська привабливість (І5)	-	-	-	-	-	І6	І7	І8	0	2	2	0,07	6
Іміджево-брендова привабливість (І6)	-	-	-	-	-	-	І6	І6	2	5	7	0,26	1
Адміністративно-правова привабливість (І7)	-	-	-	-	-	-	-	І7	1	4	5	0,19	3
Товарна привабливість (І8)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	3	3	0,11	5
Сума									12	15	27	1,00	-

І=0,55*0,19+0,29*0,04+0,5*0,15+0,18*0+0,36*0,07+0,64*0,26+0,56*0,19+0,47*0,11=0,
54.

Інтегральний рівень інвестиційної привабливості свідчить, що підприємство має задовільний рівень привабливості.

Найсприятливішою формою фінансування результативного розвитку підприємства є залучення інвестицій. Інвестор ризикує, тому прагне вкладати власні високоліквідні кошти у реалістичні інвестиційні проекти, які дають змогу забезпечити оптимальний рівень дохідності. Проблема вибору для інвестора об’єкта інвестування тісно пов’язана із критеріями порівняльного аналізу альтернативних проектів, системності та комплексності охоплення індикаторами усіх сфер діяльності організації, прогнозування перспективного розвитку підприємств з урахуванням реалізації інвестиційних проектів тощо. Тому, інвестиційна привабливість підприємств – це сукупність фінансово-економічних, соціальних, логістичних, технологічно-майнових, адміністративно-правових, партнерських, іміджево-брендових, товарних характеристик підприємства, які забезпечують його пріоритетне становище у конкурентній боротьбі за інвестиційні ресурси.

Головною ціллю даного розділу є визначення інтегрального рівня інвестиційної привабливості  з узагальненим показником за шкалою Харінгтона. Для цього ми в процесі діагностики визначили кількісні оцінки відповідних складових інвестиційної привабливості  та їх вагомість. Варто зауважити, що вищенаведені методи діагностики інвестиційної привабливості підприємства призначені для таких користувачів, як інвестори чи їхні представники, що дасть змогу їм  достатньо об’єктивно визначити параметри інвестиційної привабливості за істотними характеристиками її складових.

Отже, за результатами діагностики інвестиційної привабливості підприємства маємо такі результати: що інвестиційна привабливість у 2012 році досягла рівня         0,58, в 2013 році – 0,55, в 2014 – 0,43, в 2015– 0,54 . Як видно із наведених даних загалом для туристичної фірми характерний  задовільний рівень інвестиційної привабливості. Перебування у зоні задовільної інноваційної привабливості досліджуваних років характеризується насамперед тим, що відбувалися зміни в економіці у дані періоді існували певні відхилення у сфері партнерської, іміджевої, логістично – територіальної та товарної привабливості, а ці показники є дуже важливими для підприємства, яке надає туристичні послуги  і на них потрібно зосередити увагу.

У 2012 році рівень інвестиційної привабливості організації є найвищий  і становить  0,58. Основними чинниками, що спричинили таке зростання інтегрального індексу інвестиційної привабливості є: високий рівень партнерської та адміністративно – правової привабливості підприємства. Тобто підприємство має високий рівень залежності від постачальників та споживачів, хоча співпраця є достатньо стабільною, не достатньо позитивна кредитна історія при співпраці з фінансово-кредитними установами, наявність окремих неприємних фактів взаємодії із державними органами влади та обслуговуючими організаціями; наявність знаного у спеціалізованих колах бренду підприємства, прийнятний імідж товарної марки, але з існуванням тенденцій до його погіршення

Заголом можна зробити такі висновки про основні складові інвестиційної привабливості впродовж 2012 – 2015років:

-  фінансово-економічна привабливість підприємства є задовільна Це свідчить про фінансову нерезультативність, або про зниження ділової активності, або про виявлення певних ознак зниження фінансової незалежності

-  технологічно-майнова привабливість – низькою істановит 0,26, що означає, що підприємство використовує орендоване майно, хоча даний показник не є важлий для туристичної фірми.

-  соціальна привабливість (0,47-0,54)  - задовільна, тобто підприємство дбає про своїх працівників, немає затримок щодо виплати заробітної плати працівникам, існують задовільні умови праці та потреба в додаткових працівниках.

-  логістично-територіальна привабливість – низька, тобто означає, що ТзОВ «Євроvклуб» має невигідне територіальне розміщення, віддаленість від магістральних шляхів сполучень, наближеність до окремих сировинних баз, віддаленість від обслуговуючих організацій.

-  товарна привабливість – задовільно - низька, що свідчить про те, продукція  не унікальна, конкурентоспроможна лише за певними параметрами, не користується стабільним попитом на ринку, хоча має мінімально стабільне коло споживачів.

ВИСНОВОК

У сучасних умовах функціонування підприємств, які характеризуються динамічністю, мінливістю, загостренням конкурентної боротьби, зростання вимог споживачів до параметрів продукції, впливом світової фінансово-економічної кризи у сфері діагностики підприємств зміщується концептуальна спрямованість оцінювання станів,  параметрів, складових функціонування, що зумовлює актуалізацію багатовекторного комплексного  оцінювання цільових об`єктів.

Метою діагностики є надання необхідних знань для прийняття рішення суб"єкта управління про використання різноманітного методологічного апарату та інструментарію для визначення стану об"єкта управління у невизначеному середовищі функціонування та розроблення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення цього стану.

До того ж ефективність, результативність та якість діагностики підприємств значною мірою залежить від методологічного і методичного забезпечення цього процесу,  обґрунтованості нормативно - критеріального складу, відпрацьованих механізмів інформаційного забезпечення, що зумовлюють необхідність застосування системного підходу у цій сфері який дає змогу врахувати всі істотні та невід`ємні елементи.

       Отже, у даному курсовому проекті була проведена соціально-економічна діагностика підприємства ТзОВ «ЄВРОVКЛУБ», на основі індикаторів, які найбільш повно відображають поточний стан підприємства:

- чистий прибуток/збиток підприємства,

- чистий дохід від реалізації продукції,

- собівартість продукції,

- середньорічна вартість активів,

- середньорічна вартість основних засобів,

- середньорічна вартість оборотних засобів,

- середньоспискова чисельність працівників.

Виконавши розробку системи соціально-економічної діагностики ТзОВ «ЄВРОVКЛУБ» на основі діагностики розвитку та інвестиційної привабливості підприємства було виявлено усі слабкі та сильні сторони підприємства та запропоновано рішення по покращенні ефективності діяльності підприємства.

А саме:

- нарощувати обсягів реалізації туристичних послуг та продуктів;

- оптимально скоротити собівартість туристичних послуг та продуктів, бо в нас собівартість збільшується;

- підвищити продуктивность праці співробітників компанії.

Діагностика розвитку підприємства характеризувалася високим рівнем якості. Щоб його підтримати необхідно спостерігати за бездефектністю виробництва та  надання комплексу туристичних послуг створивши відповідний відділ, який б все це контролював і не допускав помилок, та на основі минулорічних звітів про продажі і дослідивши дані ринку  туристичних послуг, створити відповідний план по продажу для забезпечення високого рівня ритмічності.

Якість туристичних послуг  категорія, яка характеризує відно­сини, що складаються між виробниками послуг і споживачами з приводу формування суспільно необхідного рівня корисних властивостей туристичних послуг. Поліпшення якості туристичних послуг має велике соціально-економічне значення.

   Для того аби підвищити якість послуг потрібно :

      - навчання і підвищення кваліфікації працівників;

     - мотивація праці співробітників;

     - поліпшення організації роботи персоналу.

Отже, для ефективного впливу на процеси фінансово-економічної діяльності підприємств необхідно в господарський алгоритм їхньої діяльності ввести сучасні механізми, які включають систему показників, що найбільш повно та адекватно відображають фінансове становище суб"єкта господарювання. Для розвитку вітчизняних підприємств у сучасних умовах дуже важливим є знання про кризу, її характер, можливі вияви в життєдіяльності окремого підприємства. Це вимагає знань про процеси антикризового управління. Поглиблення знань про технології підвищує ефективність управління, що сприяє стабільнішому розвитку вітчизняних підприємств.

Таким чином, для підприємств, незалежно від їхньої форми власності, формування системи антикризового управління має першочергове значення, адже вона визначає життєздатність, стійкість та рівновагу підприємства, формує фінансову стабільність, спрямовану на досягнення економічних результатів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1) Бачевський Б. Є. Потенціал і розвиток підприємства : навч. посіб. / Б. Є. Бачевський , І. В. Заблодська, О. О. Решетняк. – К. : Центр навч. л-ри. 2009. – 400 с.

2) Гадзевич О. І.Основи економічного аналізу і діагностики  фінансово-господарської діяльності підприємств / О. І. Гадзевич. – К. : Кондор, 2004. – 180с. 

3) Діагностика стану підприємства: теорія і практика / за заг. ред. проф. А. Е. Воронкової. – Х. : ІНЖЕК, 2006. -448с.

4) Економічна діагностика : навч. посіб. / О.Є. Кузьмін, О. Г. Мельник. – К. : Знання,  2012. – 318 с.

5) Євдокимова Н. М. Економічна діагностика : навч. –метод. посіб.  / Н. М. Євдокимова, А. В. Кірієнко. – К. : КНЕУ, 2005. – 110с.

6) Загорна Т.О. Економічна діагностика : навч. посіб. / Т.О. Загорна. – К. : Центр навч. Л-ри. 2007. – 400с.

7) Костирко Р. О. Комплексна оцінка вартості підприємства  /  Р. О. Костирко, Н. В. Тертична, В. О. Шевчук : за заг. ред. д-ра. екон. наук, акад. НАН України М. Г. Чумаченка.  – 2-ге вид.,  перероб. і доповн. – Х. : Фактор, 2008. - 278с.

8) Кузьмін О. Є.  Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків : навч. посіб. /  О. Є. Кузьмін, Г. Л. Вербицька, О. Г. Мельник. – Л. : Вид – во НУ «Львів. Політехніка» , 2008. – 212 с.

9) Лук’янова В. В. Діагностика ризику діяльності підприємства /  В.В. Лукянова.  – Хмельницький : ПП «Ковальський В. В. ». – 2007. – 312 с.

10) Мельник О. Г. Моделі взаємозв’язків між фінансовими індикаторами діяльності підприємницьких структур  / О. Г. Мельник  // Фінанси України. – 2008.  - №4. – с. 98-103.

11) Мельник О. Г. Формування системи бюджетування та збалансованої  системи індикаторів діяльності підприємства: теоретичні засади та методичні положення  / О.Г. Мельник. – Л. : Укрпол, 2008. – 240с.

12) Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Соціально-економічна діагностика в умовах глобалізації» / Укл. О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник,  Н. Я. Петришин, Л. С. Ноджак, В. Й. Жежуха. – Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2013. –  42 с.

13) Мороз О. В. Фінансова діагностика у системі антикризового управління на підприємствах  /  О.В. Мороз. О. А. Сметанюк. – Вінниця : УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2006. – 167 с.

14) Яремко І. Й. Управління капіталом підприємства : економічний і фінансовий інструментарій  /  І. Й. Яремко. – Л. : Каменяр, 2006. – 176 с.

Додатки