Проектування асфальтобетонного заводу (АБЗ) для обслуговування будівництва шарів покриття автомобільної дороги Первомайський – П’ятигірське у Харківській області

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра дорожньо-будівельних матеріалів і хімії

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Асфальтобетон»

на тему:

“Проектування асфальтобетонного заводу (АБЗ) для обслуговування будівництва шарів покриття автомобільної дороги Первомайський – П’ятигірське у Харківській області”

Студента ІV курсу, групи ТК-ІV-1

Напряму підготовки: будівництво

Фахового спрямування: технології будівельних

конструкцій, виробів та матеріалів

Бондара В. М.

Керівник: асистент Баран С. А.

Національна шкала ______________

Кількість балів: ______ ECTS _____

Члени комісії: ________________________

________________________

________________________

м. Київ, 2015 рік

ЗМІСТ

	ст.
Вступ ................................................................................ ..................................	4
1	Природні умови і економіка району будівництва ...............................	5
2	Визначення джерел постачання сировинних матеріалів на АБЗ .....	7
3	Визначення розміщення АБЗ ..................................................................	8
4	Визначення терміну будівництва і часу чистої роботи ......................	9
5	Визначення необхідної (річної) продуктивності АБЗ ........................	11
6	Вибір змішувального устаткування ........................................................	13
7	Визначення необхідного запасу щебеню і піску на складі ................	14
8	Визначення типу сушильного барабану .................................................	20
9	Визначення площі складу щебеню та піску ..........................................	21
10	Розрахунок площі складу мінерального порошку ...............................	25
11	Розрахунок потреби бітуму і визначення розмірів бітумосховища ..	27
12	Теплові розрахунки бітумосховища .......................................................	30
	12.1	Злив бітуму ................................................................................ .....	30
	12.2	Розігрів бітуму в сховищі ..............................................................	31
	12.3	Розрахунок бітумоплавильних установок .................................	37
13	Проектування електропостачання АБЗ .................................................	38
14	Розрахунок потреби води ........................................................................	42
15	Технологія виготовлення гарячих асфальтобетонних сумішей на АБЗ ................................................................................ .............................	46
16	Розробка схеми генерального плану АБЗ .............................................	49
17	Охорона праці на АБЗ ..............................................................................	50
18	Охорона навколишнього середовища ...................................................	57
Перелік посилань ................................................................................ ..............	58

ВСТУП

Збільшення кількості та протяжності автомобільних доріг потребує широкого виробництва асфальтобетонних сумішей. Асфальтобетонні суміші застосовують, як правило, у верхніх шарах дорожнього одягу.

Асфальтобетон – це композиційний будівельний матеріал, отриманий в результаті ущільнення перемішаної при оптимальній температурі раціонально підібраної суміші з мінерального остова та органічного в`яжучого. В даному курсовому проекті для вирішення поставлених задач використовуємо гарячі асфальтобетонні суміші. В даному курсовому проекті розглянуто проектування асфальтобетонного заводу для будівництва дороги ІІ категорії у Харківській області між населеними пунктами Первомайський – П’ятигірськ протяжністю 20 км. Асфальтобетонний завод, що проектується, призначений для виробництва асфальтобетонних сумішей, які укладаються у верхні шари дорожнього одягу:

-         верхній шар покриття – дрібнозернистий асфальтобетон типу Б, товщиною 4 см ;

-         нижній шар покриття – крупнозернистий асфальтобетон типу А, товщиною 12 см .

Термін будівництва 1 рік з 01.01.2015 по 31.12.2015 р.

1 ПРИРОДНІ УМОВИ І ЕКОНОМІКА РАЙОНУ БУДІВНИЦТВА

Район будівництва автомобільної дороги розташований у Харківській області, що відповідає дорожньо-кліматичній зоні У-2. Область розташована на північному сході України на межі лісостепової та степової фізико-географічних зон та займає 31,4 тис.км², що займає 5,2% території України. За природно-кліматичними умовами територію області можна розділити на дві зони: лісостепову – це центральні, північні і західні райони і степову – південні і східні райони.

На півночі і північному сході Харківська область межує з Бєлгородською областю Російської Федерації, на сході – з Луганською, на південному сході – з Донецькою, на південному заході – з Дніпропетровською, на заході і північному заході – з Полтавською та Сумською областями України.

Клімат області помірно-континентальний. Середня температура повітря у липні +20, а у січні -7. Середньорічна кількість опадів складає 457-569 мм.

Велику частину території області займає степова зона. Раніше її покривала різнотравно-типчаково-ковилова рослинність. До теперішнього часу в своєму первозданному вигляді степ практично ніде не зберігся: він суцільно розорана й представляє величезні оброблені поля пшениці, кукурудзи, соняшнику тощо. По балках і ярах тут посаджені байрачні ліси, а на піщаних терасах річок поширені дубово-соснові ліси. В порівнянні з лісостеповою частиною ґрунтовий покрив степової зони області більш простий. Тут переважають ґрунти, що сформувалися під впливом дернового процесу. Пануючі типи ґрунтів — могутні і типові чорноземи. В цілому переважна частина ґрунтового покриву області характеризується значним вмістом гумусу і відрізняється високою родючістю.

Населення Харківської області, станом на 2012 рік, становить 2743,4 тис.чол.

У даній області розташовано понад 700 промислових підприємств. У структурі реалізації промислової продукції переважають такі галузі, як виробництво харчової продукції, машинобудування, паливно-енергетичного комплексу, частка яких у загальному обсязі реалізованої продукції області становить більше 70%.

2 ВИЗНАЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ПОСТАЧАННЯ СИРОВИННИХ МАТЕРІАЛІВ НА АБЗ

Гранітний щебінь постачається із м. Валки. Фізико-механічні властивості гранітного щебеню: дійсна щільність 2,63…2,68 г/см, середня щільність 2,52…2,60 г/см, водонасичення 0,2…0,7%, пористість 0,34…0,87%, межа міцності при стиску в сухому стані 79,6…202,0 МПа, зношування в барабані Деваля 6,5…8,6%, тимчасовий опір удару на копрі Педжа 10…12, коефіцієнт морозостійкості 0,83…1,0. Гранітний щебінь відповідає вимогам чинних норм і може використовуватися при виробництві асфальтобетонних сумішей. Доставка щебеню на АБЗ відбувається автомобільним транспортом.

Пісок доставляється автомобільним транспортом із м. Сахновщина.

Мінеральний порошок постачається з м. Красноград автомобільним транспортом.

Бітум транспортується автомобільним транспортом із м. Харків.

3 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІЩЕННЯ АБЗ

Розміщення АБЗ визначається з урахуванням рози вітрів і відстані транспортування асфальтобетонної суміші із АБЗ до місця виробництва робіт (для асфальтобетонних сумішей – не більше 1,5 – 2,0 год.).

Таблиця 3.1 – Середньорічний напрям вітру у Харківській області

Рисунок 3.1 – Роза вітрів

Оптимальне розміщення АБЗ по відношенню до заселеної зони є південна, південно-східна сторони заселених зон, так як доля вітрів перерахованих сторін світу в загальному вітропотоці мінімальна. АБЗ проектуємо в селі Киселі, час транспортування асфальтобетонної суміші із АБЗ до самої далекої точки ділянки дороги, що будується не перевищує 1,5 год.

4 ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ БУДІВНИЦТВА І ЧАСУ ЧИСТОЇ РОБОТИ

Для визначення терміну будівництва автомобільної дороги необхідно встановити часові параметри при яких дозволено виконувати відповідні дорожньо-будівельні роботи. У відповідності із чинним нормативним документом ДБН В. 2.3-4 «Автомобільні дороги» згідно п. 15. 34.1 покриття та основу із традиційної гарячої асфальтобетонної суміші (АБС) слід влаштовувати в суху погоду при температурі повітря не нижче +5 весною та влітку, восени – не нижче +10. За кліматичними умовами асфальтобетонні шари в Харківській області можна влаштовувати з 07.04 – 11.04 (відповідає середній температурі повітря +5) по 29.09 – 03.10 (відповідає середній температурі повітря +10).

Таким чином, календарна тривалість дорожньо-будівельних робіт  при використанні гарячих асфальтобетонних сумішей визначається за формулою (4.1).

                                                                                          (4.1)

де ,  - відповідно кінець та початок робіт.

Кількість робочих днів , протягом яких можна виконувати роботи, визначається за формулою (4.2).

                                                                      (4.2)

де  - кількість вихідних (субота, неділя) та святкових днів, визначається по календарю.

Тоді з урахуванням (4.1) та (4.2) час «чистої» роботи  АБЗ визначається за формулою (4.3).

                                                                         (4.3)

де  - коефіцієнт використання річного робочого часу;

 - коефіцієнт використання робочого часу на протязі зміни.

Час чистої роботи АБЗ, виражене в змінах:

                                                                                      (4.4)

де  - кількість змін.

5 ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ (РІЧНОЇ) ПРОДУКТИВНОСТІ АБЗ

Кількість асфальтобетонної суміші Q, необхідної для влаштування шару асфальтобетону, визначається за формулою (5.1).

                                                                              (5.1)

де  - коефіцієнт, що враховує кількість а/б суміші, необхідна для вирівнювання основи;

L – довжина ділянки дороги, яку необхідно побудувати на протязі заданого періоду, м;

B – ширина проїзної частини, м;

h – товщина шару асфальтобетону, м;

 – щільність асфальтобетону в ущільненому стані, т/м³;

 – коефіцієнт втрат.

Змінна продуктивність  АБЗ для влаштування шару АБ визначається за формулою:

                                                                                                  (5.2)

Годинна продуктивність  АБЗ для влаштування шару АБ визначається за формулою:

                                                                                                 (5.3)

Результати визначення необхідної продуктивності АБЗ заносимо у таблицю 5.1.

Таблиця 5.1 – Результати визначення необхідної продуктивності АБЗ

6 ВИБІР ЗМІШУВАЛЬНОГО УСТАТКУВАННЯ

Вибір змішувача виконується у відповідності із таблицею 5.1 виходячи із необхідної годинної продуктивності асфальтобетонного заводу, що визначається за формулою:

                                                                               (6.1)

де  - годинна продуктивність АБЗ, пов’язана з випуском додаткового об’єму асфальтобетонної суміші, яка необхідна для інших потреб. Для даного курсового проекту .

За знайденими значеннями необхідної годинної продуктивності асфальтобетонного заводу вибираємо 1 змішувач ДС-117-2Е та 1 змішувач ДС-617-2.

Таблиця 6.1 – Технічні характеристики змішувачів

7 ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОГО ЗАПАСУ ЩЕБЕНЮ І ПІСКУ НА СКЛАДІ

Одним із основних питань при проектуванні асфальтобетонних заводів є розрахунок запасів зберігання мінеральних заповнювачів асфальтобетону.

Понаднормативні запаси матеріалів потребують великих площ, великої кількості обслуговуючого персоналу, мобілізації допоміжних засобів тощо. Крім того визначення запасів щебеню та піску необхідне для визначення площі складів де вони будуть зберігатися.

Основні нормативні показники, які необхідні для визначення запасів мінеральних матеріалів та визначення площ складських приміщень наведені в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 – Основні нормативні показники для проектування складу кам’яних матеріалів

Для визначення кількості мінеральних заповнювачів на добу необхідно визначити добову кількість асфальтобетонної суміші, а потім на основі запроектованого складу асфальтобетону визначити спочатку відсотковий вміст матеріалів з перерахунком їх на масову кількість.

 Підберемо зерновий склад для асфальтобетонної суміші верхнього і нижнього шарів. Зерновий склад мінеральних матеріалів наведений у таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 – Зерновий склад мінеральних матеріалів

На основі вихідних матеріалів, використовуючи ДСТУ Б.В.2.7-119 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний» були запроектовані склади асфальтобетонних сумішей. Результати проектування складу асфальтобетонних сумішей типу Б для верхнього шару представлені в таблиці 7.3, а типу А для нижнього шару в таблиці 7.4.

Таблиця 7.3 – Розрахунок зернового складу асфальтобетону типу Б, щільного, непераривчастої гранулометрії з максимальною крупністю мінеральних зерен до 20 мм

Матеріал	Результати розрахунку зернового складу мінеральної частини асфальтобетонної суміші у % при розмірах комірок у мм
40	20	15	10	5	2,5	1,25	0,63	0,315	0,14	0,071	<0,071
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Щебінь 5-20, 42%	42,0	41,2	31,5	17,2	1,7	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Відсів, 47%	47,0	47,0	47,0	47,0	47,0	40,0	29,6	21,6	15,0	7,5	3,8	0,0
Мінеральний порошок, 11%	11,0	11,0	11,0	11,0	11,0	11,0	10,8	10,5	9,9	9,5	8,5	0,0
Всього, 100%	100	99,2	89,5	75,2	59,7	51,0	40,4	32,1	24,9	17,0	12,2	0,0
Вимоги ДСТУ Б В.2.7-119-2011		10095	93 84	82 69	65 55	53 41	42 31	33 23	25 16	18  11	14  8	0

Таблиця 7.4 – Розрахунок зернового складу асфальтобетону типу А, щільного, непераривчастої гранулометрії з максимальною крупністю мінеральних зерен до 40 мм

Матеріал	Результати розрахунку зернового складу мінеральної частини асфальтобетонної суміші у % при розмірах комірок у мм
40	20	15	10	5	2,5	1,25	0,63	0,315	0,14	0,071	<0,071
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Щебінь 20-40, 33%	30,7	9,2	5,9	4,0	2,6	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Щебінь 5-20, 32%	32,0	31,4	24,0	13,1	1,3	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Відсів, 28%	28,0	28,0	28,0	28,0	28,0	23,8	17,6	12,9	9,0	4,5	2,2	0,0
Мінеральний порошок, 7%	7,0	7,0	7,0	7,0	7,0	7,0	6,9	6,7	6,3	6,0	5,4	0,0
Всього, 100%	97,7	75,6	64,9	52,1	38,9	30,8	24,5	19,5	15,3	10,5	7,6	0,0
Вимоги ДСТУ Б В.2.7-119-2011	100 95	80 65	73 55	65 45	55 35	42 24	30 17	22 12	16 9	12 6	10 4	0

Після розрахунку процентного вмісту мінеральних складових асфальтобетонної суміші необхідно розрахувати їх запаси для будівництва даної ділянки автомобільної дороги. Для цього спочатку визначимо добову потребу в асфальтобетонних сумішах для верхнього  і нижнього шарів . Для цього скористаємося формулою:

                                                                                       (7.1)

де  - змінна необхідна продуктивність АБЗ, т/зміну;

 - кількість змін на добу.

Для АБС типу Б приймаємо кількість бітуму  за масою, а для АБС типу А .

Після визначення кількості бітуму, визначаємо добову потребу в мінеральних матеріалах для верхнього та нижнього шарів за формулою:

                                                           (7.2)

де  - кількість бітуму зверху 100% кількості мінеральної складової асфальтобетонної суміші (%).

Тоді з урахуванням відсоткового вмісту щебеню (Щ) та піску (П) визначаємо їх добову потребу відповідно для верхнього  та нижнього  шарів за формулами:

                                                                                     (7.3)

                                                                                      (7.4)

Знаходимо кількість щебеню та піску для верхнього шару.

Аналогічно знаходимо кількість щебеню та піску для нижнього шару.

Отже добова потреба:

1. щебеню фракції 5-20 мм для верхнього та нижнього шарів становить

2. щебеню фракції 20-40 мм

3. піску для верхнього та нижнього шарів

Так, як мінеральні матеріали доставляються автомобільним транспортом їх нормативний запас на складі приймаємо 8 діб. Визначаємо нормативний запас щебеню та піску на складі згідно формул:

                                                                                   (7.5)

                                                                                     (7.6)

де Т_н.з. – добовий запас кам’яних матеріалів.

З урахуванням втрат запасу щебеню та піску остаточна їх кількість  визначається за формулами:

                                                                                     (7.7)

                                                                                       (7.8)

де k_вт – коефіцієнт втрат щебеню та піску на складі, як правило приймається в межах .

8 ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ СУШИЛЬНОГО БАРАБАНУ

Визначають годинну потребу щебеню і піску для виробництва асфальтобетонних сумішей:

                                                                                        (8.1)

де  - кількість робочих змін на добу;

 - тривалість однієї зміни, годин;

 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність споживання піску і щебеню.

За годинною продуктивністю  вибирається сушильний барабан.

Таблиця 8.1 – Технічна характеристика сушильного барабану

Продуктивність, т/год	Об’єм, м3	Діаметр, мм	Довжина, мм	Потужність, кВт
50	9,3	1400	6000	14,0

9 ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩІ СКЛАДУ ЩЕБЕНЮ ТА ПІСКУ

Так як щебінь транспортується автомобілями, то його можна складувати у вигляді штабелю, який формується бульдозером (рисунок 9.1).

В — ширина штабелю понизу, м; L — довжина штабелю понизу; φ – кут природного укосу; l — довжина штабелю поверху, м; Н — висота штабелю, м;α — кут нахилу, який долає бульдозер при формуванні штабелю, α <20°

Рисунок 9.1 – Штабель мінеральних матеріалів, що формується бульдозером

Тому об’єм штабелю визначається за формулою:

                                                            (9.1)

З формули (9.1) виразимо довжину штабелю поверху:

                                                                  (9.2)

Об’єм штабелю дорівнює об’єму мінерального матеріалу, що зберігається, наприклад об’єм штабелю із щебеню можна визначити за наступною формулою:

                                                                                                   (9.3)

де  т/м³ – насипна щільність щебеню в штабелі.

Ширина штабелю щебеню понизу визначається за формулою:

                                                                                          (9.4)

За формулою (9.2) визначаємо довжину штабелю поверху:

Площа штабеля щебеню в цьому випадку дорівнює

                                                               (9.5)

Так як пісок транспортується автомобілями, то приймаємо для зберігання склад піску у вигляді штабелю, який формується бульдозером.

Об’єм штабелю піску визначається за формулою (9.3).

Ширина штабеля піску понизу визначається за формулою (9.4).

Довжина штабелю піску поверху визначається за формулою (9.2).

Площа штабелю піску визначається за формулою (9.5).

Корисна площа складу, яка необхідна для одночасного збереження запасу піску і різних фракцій щебеню визначається за формулою:

                                                                                              (9.6)

Корисна площа складів, з урахуванням проходів і проїздів:

                                                                                               (9.7)

де  - коефіцієнт, що враховує збільшення площі складів за рахунок проходів і проїздів.

Призначаємо склади мінеральних матеріалів відкритого типу.

10 РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ СКЛАДУ МІНЕРАЛЬНОГО ПОРОШКУ

Мінеральний порошок необхідно зберігати в складах силосного типу. Силосні ємності бувають металеві і залізобетонні, механізовані й автоматизовані з механічною чи пневматичною подачею. Запас мінерального порошку на складах залежить від способу доставки. В даному випадку мінеральний порошок доставляють автомобільним транспортом на відстань більше 50 км, тобто з запасом на 10…20 діб.

Визначаємо добову потребу в мінеральному порошку для влаштування асфальтобетонних шарів згідно формули:

                                                                                      (10.1)

де МП – частка мінерального порошку (%) у мінеральній частині суміші.

Тоді запас мінерального порошку на складі буде дорівнювати:

Необхідна місткість складу мінерального порошку:

                                                                                           (10.2)

де  - коефіцієнт втрат при транспортуванні і розвантаженні;

 т/м³ – насипна щільність мінерального порошку;

 - коефіцієнт, що враховує ступінь заповнення ємностей.

Площу яку займає склад мінерального порошку можна визначити за наступною формулою:

                                                                                         (10.3)

де D – діаметр силосу, м;

n_c – кількість силосів.

Мінеральний порошок буде зберігатися в 6 силосах діаметром 5 м та висотою 11 м.

11 РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ БІТУМУ І ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ БІТУМОСХОВИЩА

Для перевезення бітуму на відстань до 300 км використовують авто бітумовози.

Для визначення місткості бітумосховища встановимо потребу в бітумі для випуску продукції на АБЗ.

Добова потреба у бітумі для влаштування асфальтобетонних шарів визначається за формулою:

                                                                                           (11.1)

Тоді запас бітуму буде становити для автомобільного транспорту:

Таким чином, об’єм бітуму, що зберігається можна визначити за формулою:

                                                                                         (11.2)

де  - щільність бітуму, як правило в розрахунках приймаємо 1 т/м³;

 - коефіцієнт втрат бітуму при завантаженні та розвантаженні.

Приймаємо середню товщину шару бітуму  м.

Необхідна площа бітумосховища з урахуванням запасу при прямокутній його формі дорівнює:

                                                                                                    (11.3)

А площа однієї секції при проектуванні їх з однаковими розмірами дорівнює:

                                                                                                    (11.2)

де  - кількість секцій бітумосховища.

Відношення довжини до ширини однієї секції бітумосховища приймають, як привило

Тоді площа однієї секції буде дорівнювати  звідси

а довжина буде дорівнювати

Оскільки стінки бітумосховища влаштовуємо з укосом l:n (де n=1,5). Тоді розміри по дну бітумосховища повинні бути зменшені на

а розміри по брівці збільшені на

де 0,2 м – відстань від поверхні бітуму до брівки.

Тоді розміри по дну будуть дорівнювати , а розміри поверху – .

Дожину і ширину секцій бітумосховища в розрахунках округлюємо у відповідності із будівельним модулем, який дорівнює 3. Тобто розміри по дну будуть дорівнювати , а розміри по верху будуть дорівнювати

Загальна довжина або ширина бітумосховища визначається за наступною залежністю:

                                                                                            (11.3)

                                                                                           (11.4)

Таким чином, бітумосховище буде мати такі розміри поверху , а його загальна площа F_заг буде:

12 ТЕПЛОВІ РОЗРАХУНКИ БІТУМОСХОВИЩА

12.1 Злив бітуму

При перевезені бітуму він може охолонути. Перед розвантаженням в бітумосховище бітум необхідно нагріти за допомогою відповідної системи підігріву для забезпечення його текучості. Вязкий бітум нагрівають до температури , рідкий – , біту модифікований полімерами – .

Необхідна витрата тепла для розігріву бітуму визначається за формулою:

                                                                             (12.1)

де  - маса бітуму, що розігрівається, в одній ємності, кг (вантажопідйомність цистерни авто бітумовоза – 5т);

 - питома теплоємність бітуму, , залежить від температури бітуму,  при ;

 – початкова і кінцева температури бітуму відповідно, приймається взимку ; навесні і восени , значення  приймаємо рівним ;

 - коефіцієнт, що враховує втрати тепла;

 – кількість ємностей, які розвантажуються одночасно;

 год – час розвантаження.

12.2 Розігрів бітуму в сховищі

Розігрів бітуму в сховищі здійснюється по двохступеневій схемі. На першому етапі визначаємо витрату тепла на розігрівання бітуму  для забезпечення його надходження в приямок. На другому етапі визначають витрату тепла на розігрів бітуму  для можливості його перекачування по трубопроводу.

Визначення кількості теплоти на всіх етапах наступний:

1. Визначаємо годинну кількість тепла, необхідного для розігріву бітуму в сховищі до  за формулою:

                                                                            (12.2)

де m – годинна потреба в бітумі для виробництва асфальтобетонної суміші, кг/год.

                                                                                          (12.3)

де  - сумарна добова потреба в бітумі, кг;

 - коефіцієнт використання робочого часу на протязі зміни.

2. Визначаємо годинну кількість тепла, необхідного для плавлення бітуму

                                                                                              (12.4)

де  - питома теплота плавлення бітуму.

3. Визначаємо втрати тепла при розігріву бітуму в сховищі, що відбувається при передачі тепла бітуму дну сховища, а також при передачі тепла вище лежачим шарам бітуму. Втрати тепла з поверхні бітуму в повітря, а також через стінки сховища не відбуваються, тому що в сховищі розігрівається тільки тонкий шар бітуму на дні, що швидко стікає в приямок. Тоді втрати тепла при розігріві бітуму в сховищі:

                                       (12.5)

де  - коефіцієнт теплопередачі від бітуму до дна;

 - площа дна сховища, м²;

 - температура розігрітого бітуму в сховищі, ;

 - температура дна сховища , ;

 - коефіцієнт передачі у вище лежачі шари бітуму, ;

 - площа поверхні бітуму, м².

                                                                                                    (12.6)

де  – коефіцієнт теплопровідності бітуму.

4. Визначають повну витрату тепла на розігрів бітуму в бітумосховищах до температури .

                                                                                (12.7)

5. Визначаємо кількість тепла, необхідного для розігріву бітуму в приямку до температури .

                                                                             (12.8)

6. Визначаємо втрати тепла при розігріву бітуму в приямку з поверхні бітуму в повітря, а також через дно і стінки приямку.

            (12.9)

де  - площа дна приямку, як правило, призначається

 і товщиною шару бітуму в ньому ;

 - площа стін приямку, яка визначається за формулою (12.10);

 - коефіцієнт теплопередачі через стіни приямку;

;

 - температура дна, стін приямку і навколишнього повітря;

 - коефіцієнт теплопередачі від поверхні бітуму повітря, визначається за формулою (12.11);

 - площа поверхні бітуму в приямку.

                                                                                           (12.10)

де  - периметр приямку.

                                                                                  (12.11)

де  - в’язкість по Єнглеру.

7. Визначаємо повну витрату тепла на розігрів бітуму в приямку до

                                                                                       (12.12)

8. Визначаємо сумарні витрати тепла, необхідні для одночасного розігріву бітуму в цистернах, сховищі і приямку

                                                                              (12.13)

9. Визначаємо необхідні витрати пару для підведення потрібного тепла

                                                                                                     (12.14)

де  - питома ентальпія пару.

За відомою годинною витратою пари підбираємо два пароутворювачі Д-564 (ДС-20).

Таблиця 12.1 – Технічна характеристика пароутворювача

Для визначення необхідної площі поверхні нагрівальних елементів, розташованих на дні бітумосховища для розігріву бітуму до температури .

                                                                               (12.15)

де  - коефіцієнт теплопередачі стінки труб;

 - температура насиченого пару при робочому тиску ;

 - температура конденсату при тиску .

Необхідну довжину труб при цьому визначають

                                                                                               (12.16)

де  – зовнішній діаметр труб.

Для визначення площі поверхні труб, необхідної для розігріву бітуму в приямку до заданої температури  скористаємось формулою (12.17).

                                                                               (12.17)

Необхідну довжину труб при цьому визначають за формулою

                                                                                                (12.18)

12.3 Розрахунок бітумоплавильних установок

Необхідну продуктивність бітумоплавильних установок визначають за формулою:

                                                                                              (12.19)

де  – коефіцієнт, що враховує витрати часу на підігрів бітуму в бітумосховищах на початку зміни, а також нерівномірність споживання бітуму.

За відомою необхідною продуктивністю 6,25 т/год вибираємо бітумоплавильну установку з продуктивністю 10 т/год.

Таблиця 12.2 – Технічні характеристики бітумоплавильної установки

13 ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ АБЗ

Проектування електропостачання здійснюються за таким алгоритмом:

1. Визначають кількість енергії необхідної для внутрішнього освітлення приміщень

                                                                                           (13.1)

де  Вт/м² – нормативна освітленість;

 - освітлювальна площа приміщень, м²;

 – коефіцієнт, що враховує зниження освітлення через забруднення ламп і іншої забруднювальної апаратури;

 при потужності ламп 100 Вт – середня питома горизонтальна освітленість при рівномірному розташуванні світильників по площі.

Для визначення площі приміщень визначаємо спочатку чисельність робітників. Кількість обслуговуючого персоналу становить 37 чол..

Використовуючи норми для розрахунку площ приміщень визначимо їх площу.

Таблиця 13.1 – Норми для розрахунку площ приміщень

Показник	Одиниці виміру	Норма	Кількість	Розрахунок необхідної кількості
Гардероб з умивальниками	м	на 1 чол.	0,6
Їдальня	м	на 1 чол.	1,0
Приміщення для обігріву	м	на 1 чол.	0,1
Приміщення для сушіння одягу	м	на 1 чол.	0,2
Душова	м	на 10 чол.	3,0
Санвузли	м	на 15 чол.	3,0
Контора	м	на 1 чол.	4,0
Прохідна	м	на завод	8-10	10
Всього, S1	м			246,8

2. На освітлення території біля змішувачів витрата потужності складає P₁=2 Вт/м², для проходів і проїздів – P₂=3 Вт/м², на іншій території АБЗ при середньому ступені освітленості витрата потужності на освітлення дорівнює P₃=0,5 Вт/м². Площа проходів і проїздів складає половину площі, займаної змішувачами.

Тоді з урахуванням цього визначають:

а) площу, що займають змішувачі

                                                                                           (13.2)

де  - розміри асфальтозмішувальної установки, м;

 - кількість асфальтозмішувальних установок.

б) площу проходів і проїздів

                                                                                                     (13.3)

в) площу іншої території АБЗ

                                                                            (13.4)

де S – площа, яку займає АБЗ.

Для визначення загальної площі скористаємося мінімальними нормативними показниками забудови площадок підприємств. В даному випадку знаючи річну продуктивність АБЗ коефіцієнт забудови .

                                                                                                  (13.5)

де  - площа забудови, яка визначається як сума площ ділянок, які зайняті спорудами та будівлями всіх видів.

                                                             (13.6)

де  - сумарна площа складських приміщень;

 – сумарна площа інших складських приміщень, яка залежить від продуктивності АБЗ.

                                                                                           (13.7)

г) потужність зовнішнього освітлення території АБЗ обчислюється:

                                                            (13.8)

3. Потужність силових установок

                                                     (13.9)

де  - потужність відповідно електродвигуна та електронагрівача асфальтозмішувальної установки, кВт;

 - потужність електродвигуна складу мінерального порошку, кВт;

 – потужність електродвигуна і електронагрівача бітумоплавильної установки, кВт;

 – потужність електродвигуна сушильного барабана, кВт.

4. Необхідна кількість електроенергії

                                                      (13.10)

де 1,1 – коефіцієнт, що враховує втрати потужності в електромережі;

 - коефіцієнт попиту, що залежить від виду і числа споживачів для силового устаткування;

 - коефіцієнт потужності для силового устаткування.

5. За необхідною потужністю вибираємо джерело енергії. В даному випадку 3 пересувні електростанції ЕСДА-500 із загальною потужністю 1500 кВт.

14 РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ ВОДИ

Вода на АБЗ потрібна для:

·        виробничих потреб;

·        господарсько-питних і побутових потреб;

·        пожежогасіння.

Джерела водопостачання можуть бути як постійні водопровідні магістралі, так і відкриті водойми (ставки, озера, ріки) або підземні води. Вибір джерела питної води повинен узгоджуватись із місцевими органами державного санітарного нагляду.

1. Витрати води на виробничі потреби

1.1 Витрата води на промивання щебеню

                                                                                         (14.1)

де  - сумарна добова потреба в щебені, т/добу;

 - кількість робочих змін на добу;

 - (л), витрата води на промивання 1 т щебеню, 500 л/т.

1.2 Витрата води на поливання території заводу

                                                                                             (14.2)

де  - площа території заводу, м²;

 - (л/добу), добова норма витрати води на поливання території, 2,5 л/м².

1.3 Сумарні витрати води на виробничі потреби

                                                                                          (14.3)

2. Витрати води на господарсько-питні і побутові потреби

2.1 Витрати води на господарсько-питні потреби

                                                                                    (14.4)

де  - змінна норма потреби у воді для господарсько-побутових потреб на одну людину;

 - кількість працівників на АБЗ;

 - коефіцієнт нерівномірності споживання води.

2.2 Витрати води на побутові потреби

                                                                               (14.5)

де  - відповідно кількість кранів і душових сіток, в розрахунку на 1 душова сітка на 1,5 м² площі душу, кількість кранів і душових сіток однакова;

 - змінна норма витрати води відповідно на один кран 200 л і одну душову сітку – 375 л.

2.3 Сумарні витрати води на господарсько-питні і побутові потреби

                                                                                       (14.6)

3. Витрати води на пожежогасіння

                                                                                   (14.7)

де 3600 – кількість секунд в годині;

 - тривалість гасіння пожежі, приблизно 3 години в зміну;

 - витрата води на погашення пожежі, від 5 л/с до 10 л/с.

Сумарні витрати води

                                                                                   (14.8)

Тоді секундна розрахункова витрата води

                                                                                              (14.9)

де  - коефіцієнт, що враховує нерівномірність споживання води на протязі зміни;

 – коефіцієнт, що враховує витік води;

 - тривалість зміни.

Таким чином, діаметр трубопроводу визначається за наступною формулою:

                                                                                               (14.10)

де  – швидкість руху води по трубах, 1-1,8 м/с.

15 ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ГАРЯЧИХ АСФАЛЬТОБЕТОННИХ СУМІШЕЙ НА АБЗ

Асфальтобетонну суміш готують, як правило, одним з таких способів: 

·       в асфальтозмішувачах примусового перемішування періодичної дії з попередніми просушуванням, нагріванням і дозуванням мінеральних матеріалів. У зв’язку найбільш широким поширенням цієї технології вона називається традиційною;

·       в асфальтозмішувачів примусової дії, в яких віддозовані холодні вологі мінеральні матеріали перемішують з гарячим бітумом, а потім вони поступають в сушильний барабан, де їх нагрівають до заданої температури. Така технологія називається безпильною;

·       в асфальтозмішувачів вільного перемішування барабанного типу, в яких віддозовані мінеральні матеріали просушуються, нагріваються і змішуються з бітумом. Така технологія називається турбулентною.

У нашій країні асфальтобетонні суміші виготовляють в основному за традиційною технологією (рисунок 15.1) в змішувачах періодичної дії.

Холодний вологий пісок і щебінь подають зі складу в бункери агрегату живлення (10) за допомогою навантажувачів. З бункерів агрегату живлення холодний і вологий пісок та щебінь безперервно подаються за допомогою живильників в певних пропорціях на збірний стрічковий конвеєр, розташований в нижній частині агрегату живлення. Зі збірного конвеєра матеріал надходить на похилий стрічковий конвеєр, який завантажує холодні та вологі пісок і щебінь в сушильний барабан (9). У барабані пісок і щебінь висушують та нагрівають до робочої температури. Нагрівання матеріалу здійснюється внаслідок спалювання рідкого або газоподібного палива в топках сушильного барабану. Гази і пил, які утворюються при спалюванні палива і просушуванні матеріалу, надходять у пиловловлюючий пристрій, що складається з блоку циклонів (2), в якому пил осідає. Не осаджений тонкий пил вловлюється мокрим пиловловлювачем (1) і видаляється у вигляді шламу.

Нагріті до робочої температури пісок і щебінь надходять з сушильного барабана на елеватор, який подає їх у сортувальний пристрій змішувача (8). Сортувальний пристрій розділяє матеріали на фракції за розмірами зерен і подає їх у бункери для гарячого матеріалу. З цих бункерів пісок і щебінь різних фракцій надходять в дозатори, а звідти в змішувач (6).

Мінеральний порошок надходить з агрегату мінерального порошку (7), до складу якого входить обладнання для зберігання і транспортування цього матеріалу. За допомогою дозатора, встановленого на агрегат мінерального порошку, забезпечується заданий вміст порошку в суміші. З дозатора порошок подається в змішувач шнеком.

Бітум, розігрітий в сховищі до рідкого текучого стану, за допомогою нагрівального-перекачуючого агрегату подається в бітумоплавильну установку (4), в якому бітум зневоднюється і нагрівається до робочої температури. Бітум з бітумоплавильні бітумопроводом надходить до змішувача, дозується і вводиться в змішувач.

Всі компоненти, подані в змішувач, перемішуються. Потім готова продукція вивантажується в автомобілі-самоскиди або надсилається за допомогою підйомників у бункери для готової суміші (5).

Управління асфальтозмішувальних установок здійснюється з кабіни (3).

Асфальтозмішувачі, працюють за такою технологічною схемою, служать надійно і дають високу якість продукції.

 

16 РОЗРОБКА СХЕМИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ АБЗ

У складі АБЗ передбачені:

1.     склад щебеню;

2.    склад піску;

3.     склад мінерального порошку;

4.     витратний бункер мінерального порошку;

5.     компресорне обладнання;

6.     бітумосховище;

7.     бітумоплавильне відділення;

8.     бітумоварочні котли;

9.     парокотельня;

10.                        асфальтозмішувальна установка;

11.                        склад паливо мастильних матеріалів;

12.                        гараж;

13.                        ремонтно-механічна майстерня;

14.                        адміністративно-побутовий будинок;

15.                        трансформаторна підстанція;

16.                       прохідна.

В результаті планування і забудови території АБЗ забезпечує найбільш сприятливі умови для виробничого процесу і відпочинку людей, раціональне використання земельної ділянки.

17 ОХОРОНА ПРАЦІ НА АБЗ

Охорона праці – система законодавчих актів і відповідних заходів, що забезпечують безпеку, схоронність здоров`я і працездатність людини в процесі трудової діяльності.

Основними і відповідальними виконавцями заходів з охорони праці на асфальтобетонних заводах є виробники та старші виконавці робіт, а також майстри окремих цехів. У межах доручених їм об"єктах вони зобов"язані:

·       проводити первинний (при вступі на роботу) і повторні інструктажі на кожному робочому місці, а також повсякденний контроль, інструктаж і навчання робітників безпечним прийомам роботи;

·       забезпечувати робочих спецодягом, спец взуттям та іншими засобами індивідуального захисту та контролювати їх правильне використання;

·       відповідати за справний стан і своєчасно виправляти при необхідності огородження місць робіт - сходів, переходів і зміцнення траншів, контролювати і відповідати за дотримання працюючими правил техніки безпеки контролювати ступінь освітлення робочих місць, проходів та проїздів;

·       забезпечувати небезпечні робочі місця попереджувальними написами, плакатами та інструкціями з безпечних прийомів робіт, брати участь у розробці заходів щодо запобігання нещасних випадків, приймати участь у своєчасному розслідуванні нещасних випадків, пов"язаних з виробництвом.

Лінійні механіки та енергетики на своїх ділянках відповідають за технічний (справний) стан машин і устаткування, за систематичний контроль виконання робітниками правил техніки безпеки при експлуатації та ремонті дорожніх машин, механізмів підйомних пристосувань, механізованого та ручного інструменту, а також електрообладнання, за своєчасне проведення планово-попереджувального ремонту машин і устаткування, за контроль справності силової та освітлювальної електропроводки, правильності і надійності заземлюючих пристроїв, електричних машин, обладнання та інструменту, за наявність та справність огорож рухомих деталей обладнання та електропускових пристроїв, за своєчасний інструктаж і навчання робітників, зайнятих обслуговуванням машин, обладнання та інструмента по безпечним прийомам робіт, за забезпечення і своєчасну установку плакатів, попереджувальних написів з техніки безпеки.

Робочі місця на всіх ділянках робіт повинні забезпечувати безпечне виконання всіх видів робіт. Для цього робочі місця повинні бути обладнані необхідними огорожами, захисними і запобіжними пристроями. 
Стороннім особам перебувати на робочих місцях і в зоні робіт машин і обладнання забороняється.

Адміністрація об"єкта зобов"язана забезпечити працюючих спецодягом і спец взуттям відповідних розмірів та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до характеру виконуваної роботи і діючими нормами. Майстер або виконавець робіт не повинні допускати до роботи осіб, які не мають відповідного спецодягу, спец взуття та інших засобів індивідуального захисту.

На асфальтобетонних заводах, а також в окремих цехах повинні бути аптечки з медикаментами та засобами для надання першої допомоги постраждалим, газована або питна вода, яка повинна відповідати ГОСТ 2874-73.

Для кожного заводу або самостійного цеху розробляється інструкція щодо забезпечення пожежної безпеки старшим виконавцем робіт або майстром дільниці, погоджується з місцевими органами пожежної охорони та місцевим комітетом профспілки, затверджується начальником будівельного управління або іншим керівником підприємства і вивішується на видних місцях. Ця інструкція повинна визначати заходи пожежної безпеки і включати в себе:

-         вказівки по утриманню території, в тому числі під"їзних доріг до всіх будівель і споруд;

-         порядок руху транспортних засобів по території, правила і норми зберігання різних матеріалів і речовин;

-         систему виробництва пожежонебезпечних робіт;

-         порядок поведінки робітників на території, а також на робочих місцях, де дозволено розводити відкритий вогонь і курити;

-         правила утримання засобів пожежогасіння, пожежного зв"язку та сигналізації.

Сигнали пожежної тривоги і телефони пожежної команди слід вивішувати на видних місцях.

Між будівлями і спорудами повинні бути протипожежні розриви, які повинні бути протягом усього року в проїжджому стані, не допускаючи навіть короткочасного його використання для складування матеріалів і устаткування.

Пожежний інвентар і обладнання повинні знаходитися на видних місцях і бути у справному стані. Використання пожежного інвентарю і обладнання для господарських та виробничих потреб, не пов"язаних з пожежогасінням, забороняється.

Водопостачання для гасіння пожежі повинно здійснюватися з водоймищ чи пожежних гідрантів. Пожежні крани, рукави і стволи слід зберігати в закриваються і опломбованих шафках, дверцята яких повинні легко відкриватися у разі потреби їх використання при виникненні пожежі. 
Пожежний інвентар і первинні засоби пожежогасіння передаються під відповідальність майстрам ділянок або іншим відповідальним особам. 
Нові робітники, яки прийшли працювати на асфальтобетонному заводі перед допуском до роботи зобов"язані пройти медичний огляд, отримати вступний інструктаж з техніки безпеки та виробничої санітарії. Інструктаж з безпечних прийомів роботи безпосередньо на робочому місці. Інструктаж з техніки безпеки безпосередньо на робочому місці також має здійснюватися при переході робітника на іншу роботу або при зміні умов роботи. 
Навчання безпечним прийомам робіт за всіма видами робіт повинні пройти робочі комплексних бригад.

Для всіх робітників не рідше 1 разу на 3міс. Повинен здійснюватися повторний інструктаж з техніки безпеки на робочому місці з обов"язковою реєстрацією в спеціальному журналі.

Не пізніше 3 міс. з дня надходження робітника на АБЗ необхідно навчити працюючих безпечним методам і прийомам робіт за програмою, затвердженою головним інженером будівельного управління або аналогічної дорожній організації.

Перевірку знань робітниками зазначених методів і прийомів робіт після закінчення навчання і надалі щорічно повинен забезпечувати головний інженер дорожній організації. Перевірка знань оформляється документально з видачею посвідчень робочим.

Робітники та інженерно-технічні працівники асфальтобетонних та цементобетонних заводів, зайнятих пристроєм і експлуатацією електричних установок і електроінструменту повинні бути навчені практичним прийомам звільнення від струму і надання першої медичної допомоги постраждалим.

Пускові пристрої повинні виключати можливість пуску електродвигунів машин, механізмів та обладнання, а також електричних мереж сторонніми особами.

Неізольовані дроти, шини, контакти магнітних пускачів і запобіжників, що знаходяться поза електротехнічних приміщень, повинні бути з усіх сторін огороджені або перебувати на висоті, недоступної для дотику до них. 
Електричні дроти електродвигунів приводів машин, механізмів та обладнання повинні бути укладені в металеві труби або гумовий шланг з міцною коробкою для захисту від механічних пошкоджень. 
У всіх магнітних пускачів, рубильників і запобіжників силових і освітлювальних мереж повинні бути чіткі написи із зазначенням призначення лінії і номінальної величини струму плавкої вставки.

Працюючі на обслуговуванні електричних установок і освітлювальних ліній повинні бути забезпечені інструментом з ізольованими ручками та іншими засобами індивідуального захисту.

До управління машинами, механізмами та устаткуванням на АБЗ допускаються особи, які досягли 18-річного віку, які мають посвідчення на право керування даною машиною, механізмом чи обладнанням, визнані придатними до даної роботи медичною комісією і знаючі вимоги безпечного ведення робіт. 

Щорічно повинна проводитися перевірка знань правил техніки безпеки та безпечного ведення робіт машиністів машин і обслуговуючого персоналу механізмів та обладнання. Перевірка знань проводиться кваліфікаційною комісією, яку організує на підставі наказу на АБЗ.

Машиністам машин і обслуговуючому персоналу механізмів та обладнання, що здали іспити, повинні видаватися або тривати посвідчення на право самостійного керування відповідною машиною, механізмом чи обладнанням.

Машиністам машин і обслуговуючому персоналу механізмів і обладнання повинна видаватися Інструкції з експлуатації, що містить такі основні відомості: призначення машини, механізму та обладнання та область їх застосування; короткий опис конструкції; опис і схему управління; дані про граничні навантаженнях і швидкостях роботи; вимоги техніки безпеки при їх роботі і обслуговуванні; опис порядку регулювання та періодичності виконання регулювальних робіт; карту мастила з точним зазначенням марки мастильного матеріалу, місць мастила, способів та періодичності. 
Для масляних ванн і картерів двигунів повинна бути вказана і їх місткість. 
Кожна машина, механізм і обладнання повинні бути закріплені наказом за певними особами або бригадою, яка обслуговує їх. 
Самохідні машини повинні знаходитися в технічно справному стані та мати світлову, звукову або комбіновану сигналізацію. Працювати на несправних машинах забороняється.

Машини, механізми та обладнання, що мають електропривод, повинні мати заземлення відповідно до «Інструкції з заземлення пересувних будівельних механізмів і електрифікованого інструменту» (СН 38-58). 
Ланцюгові, ремінні та інші види передач, а також всі рушійні частини машин і механізмів повинні бути огороджені місцях доступу до них людей. Для зручності обслуговування і ремонту огорожі повинні легко зніматись або мати дверцята. Працювати на машинах і механізмах зі знятими або несправними огородженнями, а також з відкритими дверцятами рухомих частин машин і механізмів забороняється.

У зоні роботи або на машині необхідно вивішувати написи, знаки або плакати з техніки безпеки.

Обслуговувати та ремонтувати машини, механізми і ручний інструмент дозволяється тільки після їх повної зупинки (при вимкненому двигуні). При їх обслуговуванні або ремонті повинна бути виключена можливість пуску двигуна.

Під час роботи, а також при обслуговуванні та ремонті забороняється перебувати стороннім особам на майданчику управління і в зоні обслуговування. Вхід в машинні приміщення компресорних і парокотельні стороннім особам забороняється.

У приміщеннях підлоги і сходи повинні утримуватися в чистоті. 
На кожному АБЗ повинен бути заповнений паспорт санітарно-технічного стану.

На всіх ємностях, призначених і використовуються для зберігання токсичних і вогненебезпечних матеріалів (органічних розчинників - бензолу, ксилолу, толуолу, сольвент, бензину та ін.), повинні бути відповідні написи «Вогненебезпечно».

Ємкості для зберігання токсичних і вогненебезпечних матеріалів повинні закриватися герметичними кришками і замикатися. Наповнення ємностей і роздачу матеріалів необхідно проводити за допомогою насосів і трубопроводів. Роздача матеріалів черпаками, відрами і сифонами забороняється. 

АБЗ повинні розташовуватися по відношенню до найближчого житлового району з підвітряного боку для вітрів переважного напряму і відокремлюватися не менше 1000 м від житлових районів санітарно-захисними зонами, які повинні бути озеленені та впорядковані. На всіх заводах слід мати під"їзні та внутрішньозаводські дороги з твердим покриттям, які повинні регулярно очищатися і поливатися в суху пору року. 
У місцях переходу через конвеєри, траншеї і канави повинні бути встановлені містки шириною не менше 0,6 м з поручнями заввишки 1 м. 
Використовувати для житла будови, розташовані на території заводів, забороняється. 

Гілку широкої колії залізниці доцільно розташовувати у жодному з кордонів території так, щоб не було перетинань з нею транспортних внутрішньозаводських доріг.

По території заводу на окремих ділянках внутрішньозаводських автомобільних доріг повинні бути встановлені попереджувальні та заборонні знаки, добре видимі шоферам в будь-який час доби. 
Внутрішньозаводські дороги і пішохідні доріжки в зимовий час повинні регулярно очищатися від снігу та льоду і посипатися піском або дрібним шлаком.

АБЗ повинні бути обладнані душовими, умивальниками, приміщеннями для сушіння, знепилювання і знешкодження одягу і взуття. 

18 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Виробництво асфальтобетонних сумішей на АБЗ пов`язано з виділенням в атмосферу шкідливих забруднюючих речовин: пилу, окису вуглецю, двоокису азоту, вуглеводнів і т. д. Тому при роботі люди повинні знаходитися по можливості з протилежної сторони від джерел забруднення, а самі заводи проектуються з підвітряної сторони від житлової забудови.

      Очисні споруди встановлюються тільки на змішувальних установках, які уловлюють пил із сушильного барабана. Пилоочисні системи змішувачів дуже часто не забезпечують відповідного очищення газових викидів. Тому охорона навколишнього середовища передбачає контроль концентрації шкідливих речовин у повітрі і порівняння їх із гранично допустимими.

      Крім того, необхідно цілком виключити попадання в навколишнє середовище багатьох канцерогенних речовин наявних на АБЗ. Такими речовинами є : дьогті, бітуми, кам`яновугільна смола, кам`яновугільний пек і інші продукти переробки вугілля, нафти, пальних сланців і т. п. Усі паливо мастильні речовини повинні знаходитися в щільно закритих герметичних ємностях.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.     ДСТУ Б. В.2.7-119:2011 Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови.

2.     ДБН В. 2.3-4-2007. Автомобільні дороги, К., 2007.

3.     ДБН В. 2.-5-2001. Вулиці та дороги населених пунктів, К., 2001.-54 с.

4.     ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

5.     Савенко В. Я., Славінська О.С., Касків В.І., Петрович В. В. Проектування асфальтобетонних та цементобетонних заводів для потреб дорожнього будівництва. Ч.ІІ. Навчальний посібник.-Київ, 2001. – 217 с.

6.     Методичні вказівки до проведення курсової роботи з дисципліни «Асфальтобетон», для студентів спеціальності «Технології будівельних конструкції, виробів і матеріалів». / Укл.: В.В. Мозговий, А.М. Онищенко, В.В. Заіченко, І.Ю. Лозовська – К.: НТУ, 2009. – 84 с.