ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РЕКОНСТРУКЦІЇ СКВЕРУ БІЛЯ ГОЛОВНОГО КОРПУСУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНИ

Біологічний факультет

Кафедра лісового та садово – паркового господарства

КУРСОВА РОБОТА

на тему: « ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РЕКОНСТРУКЦІЇ СКВЕРУ БІЛЯ ГОЛОВНОГО КОРПУСУ

СНУ ІМ. ЛЕСІ УКРАЇНКИ»

Виконав:

Студент СПГ - 52

Гуль Олександр Іванович

Керівник:

Сахарук Галина Антонівна

Дата захисту: __________

Оцінка:

007мир риємства:           Жуковський О.В.Луцьк – 2015

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Передпроектне вивчення території садово–паркового об’єкту

1.1. Історична довідка про об’єкт………………………………………………………4

1.2. Паспорт об’єкту…………………………………………………………………….5

1.3. Натурне обстеження об’єкту………………………………………………………5

1.3.1. Аналіз містобудівельних умов…………………………………………………..6

1.3.2. Природні умови району розташування об’єкта ……………………………….7

1.3.3. Інвентаризація насаджень………………………………………………...…......8

Розділ 2. Комплексний аналіз і оцінка результатів вивчення об’єкту ……….10

Розділ 3. Проектні пропозиції з реконструкції

3.1. Реконструкція партерної частини обєкту………………………………………..13

3.2. Реконструкція зеленців…………………...………………………………………15

3.3. Реконструкція малих архітектурних форм ……………………………………..16

3.4. Реконструкція дорожньо-стежкової мережі ……………………………………17

Висновки ………………………………………………………………………….......19

Список використаних джерел………………………………………………………20

Додатки………………………………………………………………..........................21

Вступ

Зелені насадження відіграють важливу роль у формуванні навколишнього середовища, надають йому індивідуальні, своєрідні риси. Вони підкреслюють, виявляють найбільш цінні будівлі, елементи споруд, декорує стіни, огорожі, промислові об’єкти. За допомогою зелених насадженнь підкреслюються особливості або приховуються недоліки рельєфу. Об’єкти зеленого будівництва повинні бути самостійними витворами садово – паркового мистецтва.

В даний час спостерігаються чітко виражені тенденції підвищення містобудівельної ролі насаджень. В якості повноправного конструктивного містобудівельного елемента зелені насадження беруть участь в організації території міста, в оформленні міського ландшафту, може бути центром або віссю просторового вирішення міського ансамблю, його обрамленням.

Ландшафтна архітектура є мистецтвом дуже своєрідним, тому що має справу з живим будівельним матеріалом – рослинністю, яка  постійно розвивається, змінюється, старіє, тому потребує належного професійного нагляду і підтримки. Якщо вони відсутні, то композиції втрачають характер витворів мистецтва і перетворюються просто в зелені насадження. Ця обстава стала однією з основних причин, із-за яких до нас дійшла відносно невелика кількість парків-пам"ятків садово-паркового мистецтва. На наш час ті сади і парки, що збереглися, вимагають найбільш дбайливого відношення при їх використанні, відновленні та адаптації в сучасних умовах.

РОЗДІЛ І  ПЕРЕДПРОЕКТНЕ ВИВЧЕННЯ ТЕРИТОРІЇ САДОВО-ПАРКОВОГО ОБ’ЄКТУ

1.1. Історична довідка про об’єкт

Майдан СНУ – неофіційний майдан із головним корпусом Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на проспекті Волі в Луцьку. Головний корпус із навколишніми будівлями становлять єдиний архітектурний ансамбль і є пам"ятками архітектури 1950-х років. У ранньорадянський час це був головний майдан міста. Протягом шістдесятирічної історії над ним працювали близько десяти архітекторів та скульпторів.

Теперішній проспект Волі почав активно забудовуватися у 1950-х роках, коли згідно з новим генеральним планом розвитку Луцька було вирішено утворити головну вулицю і головний майдан міста [7].

В другій половині 1950-х почали будувати головний майдан. Центральне місце займав адміністративний будинок обласного комітету та обласного виконавчого комітету Комуністичної партії. Проект виконаний архітектором Ю. Бородіним у 1954 році. Також були зведені дві пари житлових будинків-близнюків: поруч з обкомом (архітектор – В. Бабій) та навпроти через дорогу (архітектори К. Юровська, І. Рейтер). Як і більшість тогочасних головних вулиць радянських міст, будівництво було виконане у стилі сталінського ампіру, якому притаманні як риси класицизму, так і суто радянські архітектурні прийоми.

 Майдан був відкритим на південь, де він рельєфно спускався донизу. Проект оформлення цієї південної частини був виконаний у 1956-1957 роках архітектором Р. Метельницьким. Згідно з планом був збудований фонтан, підпірні стінки, сходи та озеленено територію.

6 листопада 1967 року навпроти обкому через дорогу було відкрито пам"ятник Леніну. Над проектом працювали скульптор О. Олійник та архітектор І. Ланько. Обличчям пам"ятник повернений до домінанти ансамблю – будинку обкому. Це було негативним прийомом, оскільки погіршувало сприйняття пам"ятника. У сімдесятих роках замінили тиньк на цьому будинку на білий. У вісімдесятих було виконано реконструкцію південної частини майдану – було збудовано каскадний фонтан. В радянські часи в одному із будинків комплексу містився кінотеатр «Хроніка».

У 1990-ті роки пам"ятник Леніну прибрали. Фонтан розібрали ще раніше. Корпус обкому був переданий Університету. 1995 року біля нього на пожертви волинян був відкритий пам"ятник Тарасові Шевченку. Згодом на місці колишнього пам"ятника Леніну був збудований новий фонтан. У 2000-х була виконана невелика реставрація комплексу [10].

З часу побудови і до сьогодні архітектурний комплекс місця лише в незначних обсягах зазнав змін. Будинки, які утворюють його, є пам"ятками архітектури. Сьогодні це місце офіційно не є майданом, але за типом місцевості він таки є. Тут проводиться багато концертів, масових розважальних заходів.

1.2. Паспорт об’єкта

На основі архівних матеріалів та існуючої документації було проведено аналіз історичного розвитку об’єкту,  результати досліджень   занесено у паспорт об’єкту (Додатку А).

Паспорт на садово-парковий об’єкт містить наступні дані: категорія; назва; місцерозташування; площа; коли і яким рішенням оголошений; у якому відомстві знаходиться; переданий під охоронне зобов’язання; коротка характеристика; природно-історична цінність; відмітки про зміну меж; відмітки про виключення зі складу природно-заповідного фонду; фото загального виду; додаткові відомості; режим утримання; викопіровка з плану землекористування з позначенням меж території об’єкту природно-заповідного фонду; бібліографія; дата складання та підписи осіб, що складали паспорт.

 1.3. Натурне обстеження об’єкту

Проведення натурного обстеження (дослідження загальної структури об’єкту, визначення кордонів існуючої рослинності і відкритих просторів, виявлення загальної композиції, розміщення будівель і малих форм та ін.) включає великий обсяг робіт, які досить часто потребують використання знань спеціалістів різних галузей: дендрологів, архітекторів, ґрунтознавців, істориків, археологів, геодезистів, фітопатологів.

Натурні обстеження рекомендується проводити у такому порядку:

а) мікрокліматична характеристика об’єкту;

б) характеристика мікрорельєфу;

в) характеристика ґрунтів;

г) інженерно - геологічна характеристика;

д) археологічне обстеження території метою якого є виявлення паркових елементів (встановлення історичних форм рельєфу і алейно- дорожної мережі, обстеження і фіксація історичної рослинності, картографування, гідротехнічне обстеження водних устроїв, визначення розмірів малих форм існуючих архітектурних елементів);

е) оцінка сучасної планувальної структури та функціонального використання парку;

є) інвентаризація насаджень;

ж) обстеження водойм;

з) виявлення архітектурних елементів;

и) оцінка санітарно-гігієнічного стану.                                                

1.3.1. Аналіз містобудівельних умов

Дана оцінка здійснюється на основі генплану населеного пункту та розміщення об’єкта в ньому.

Даний об’єкт розташований в центральній частині міста Луцька. На цій території центральне і головне місце займає головний корпус Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Оскільки з усіх сторін об’єкт оточений автомобільними дорогами, а з південної сторони проходить центральна дорога міста проспект Волі, тому поруч корпусу розташована зупинка громадського транспорту, а з двох бокових сторін влаштовані  стоянки для автомобілів.

Навпроти університету знаходиться парк культури і відпочинку ім. Лесі Українки, а зелені насадження, що знаходяться біля університету є початком входу у парк. Обіруч об’єкту знаходяться житлові будинки-близнюки, в яких перші поверхи відведені під магазини, офіси, заклади харчування тощо.

Висновок: враховуючи місцерозташування даної території, його прохідність з усіх сторін, тому даний об’єкт можна перейменувати у транзитний сквер.

1.3.2. Природні умови району розташування об’єкта

Територія даного об’єкта знаходиться в західній частині м. Луцька. Луцьк знаходиться у зоні помірно-континентального клімату, з м"якою зимою і теплим літом. Середньорічна температура повітря становить 7,4°С, найнижча вона у січні (- 4,9°С), найвища – в липні (+18,0°С). Тривалість періоду із середньодобовими температурами від +5 до +15°С становить 100-110 днів. Важливо зазначити часті весняні й осінні заморозки. Період без заморозків на поверхні ґрунту продовжується 135-140 днів.

В останні 100–120 років температура повітря в Луцьку, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °С. Більшим, у цілому, є підвищення температури в першу половину року.

У середньому за рік у Луцьку випадає 560 мм атмосферних опадів, найменше – у березні, найбільше – в липні. У середньому за рік у місті спостерігається 148 днів з опадами; найменше їх (10) у серпні, найбільше (16) – у грудні. Щороку в Луцьку утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78 %, найменша вона у травні (64 %), найбільша – у грудні (89 %). Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – в грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри із заходу, найменшу – з північного сходу. Найбільша швидкість вітру – у листопаді, найменша – влітку. У січні вона в середньому становить 4,1 м/с, у липні – 2,8 м/с. Спостереження за погодою веде метеостанція в Луцьку [6].

Рельєф території на якій розташований об’єкт є рівнинним. Гідрографічна мережа міста належить до басейну річки Стир. Річкова сітка добре розвинена. Глибина залягання ґрунтових вод коливається в межах від 0,5 -3,5 м.

На території Луцького району найбільшу площу займають дерново-підзолисті піщані ґрунти. Глинисто-піщані, суглинисті, рівною мірою оглеєні та опідзолені, а також торфово-болотні ґрунти і торфовища орієнтовно рівномірно поширені на території району.

1.3.3. Інвентаризація насаджень

Одним із найбільш цінних компонентів садово-паркових об’єктів є рослинність. Обстеження, визначення таксаційних показників, санітарного стану, декоративних якостей рослинних угруповань є важливим критерієм для ландшафтної оцінки території об’єкту.

Обстеження насаджень починали із загального огляду рослинних угруповань. На кожній ділянці вказали місцезнаходження, найменування рослинного угруповання (солітер, група, масив та ін.), таксаційні показники (загальні розміри, приблизний вік, крону). Також зазначили санітарний стан декоративних елементів рослинних угруповань. Дані щодо характеристики угруповань та кожної рослини зокрема занесли в інвентаризаційну відомість (Додаток Б).

Інвентаризацію рослин проводили методом подеревної фіксації кожного виду у рослинних угрупованнях. В результаті інвентаризації було встановлено, що на території присутні хвойні дерева і чагарники, асортиментом в 10 різних видів. Їх асортимент і кількість одиниць наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Асортиментна відомість порід (існуюча) за інвентаризацією

Крім хвойних дерев і кущів на території також присутні багаторічники, а саме: очиток видний – 3шт., алісум  скельний – 25шт., ясколка повстяна – 9шт., флокс шиловидний – 18шт., молодило – 50шт.

В загальному дерева та чагарники знаходяться в доброму та задовільному стані. Дорослі дерева ялини колючої та туї західної колоновидної своєю висотою закривають архітектуру будівлі. Деякі екземпляри  уже втратили, а інші  частково втрачають  свої декоративні властивості.

На сьогоднішній час асортимент порід дуже різноманітний і дозволяє підібрати такі породи, які більш виразно будуть підкреслювати даний об’єкт, а  також декоративність яких зберігається тривалий період, не втрачаючи своїх форм.

Зеленці вирізняються великим різноманіттям видів і форм. Рослини на даний час досягли  періоду найвищої декоративності. Проте у зв’язку з відсутністю належного догляду по їх утриманню та експлуатації, вони є дуже загущеними, виходять за відведені їм межі, а також пригнічують ріст один одного.

РОЗДІЛ ІІ  КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ І ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ОБ’ЄКТУ

Комплексна оцінка територіїоб’єкта складена на основі попередніх окремих оцінок – історико-культурних, архітектурних, ландшафтних, містобудівельних. Вона проведена для обґрунтування можливостей та доцільності відновлення території об’єкта.

У процесі комплексної оцінки встановлено: межі території об’єкта; основні елементи ландшафтної композиції; ділянки території, які потребують різних підходів до їх відновлення .

Усі наявні ландшафтні об’єкти розподілено залежно від містобудівельних, стильових, ландшафтно-композиційних особливостей, цінності та ступеня збереженості.

Враховуючи містобудівельні особливості, цей ландшафтний об’єкт належить:

- за розташуванням – до міських;

- за величиною – до малих;

- за функціональним  призначенням та використанням – транзитний сквер.

Залежності від стильових особливостей даний об’єкт є:

- за архітектурно-планувальним рішенням – регулярний з елементами пейзажного планування;

- за часом створення – друга половина XX ст.;

Залежно від ландшафтно-композиційних особливостей об’єкт:

- за ландшафтними умовами є рівнинний;

- за композицією – змішаний;

- за складом насаджень – переважають хвойні дерева і чагарники.

Об’єкт історичної цінності немає, так як не був пов"язаний з історичними подіями.

Залежно від ступеня збереженості планувальної структури і композиції ландшафтного об’єкта та елементів насаджень, ландшафту, архітектурних споруд, досліджувана територія належить до об’єктів, що збереглися в доброму стані, проте насадження на цьому етапі потребують відновлення та доповнення .

Так як об’єкт знаходиться в центральній частині міста і є доповнюючим елементом до головного корпусу СНУ ім. Лесі Українки, виконує роль партеру, то потрібно брати це до уваги. Сквер має мати високу естетичну цінність, оскільки він проглядається з центральної  проїжджої частини, являється прогулянковим місцем  і короткочасним відпочинком для туристів, студентів і жителів міста. Об’єкт являється початком входу до парку ім. Лесі Українки, в якому часто відбуваються різноманітні заходи присвячені  пам’яті Т. Г. Шевченку.

Під час роботи провели композиційно-ландшафтний аналіз території. Встановлено, що більшу частину території цього об’єкта становлять відкриті - 80% та напіввідкриті простори - 20%. Археологічно цінні ділянки, реліктові та історично цінні насадження, дерева, водні об’єкти відсутні.

Під час натурних обстежень була проведена інвентаризація зелених насаджень. В ході інвентаризації було виокремлено наступні види декоративних рослин: Ялина колюча ф. голуба, Туя західна, Туя західна «Smaragd», Ялина звичайна ф. подушковидна «Nidiformis», Туя західна золотиста «Rheingold», Ялівець лускатий «Blue Star», Туя західна «Miky», Ялівець середній «Old Gold», Ялівець конферта, Туя західна «Teddy», Очиток видний, Алісум  скельний, Ясколка повстяна, Флокс шиловидний, Молодило.

Їх декоративність визначається зовнішніми ознаками, зокрема розміром і формою крони; формою, забарвлення і розміром хвої, листя та квітів, забарвленням стовбура а також довговічністю. Декоративність даних рослин також залежить і від суб’єктивного сприйняття. Тому аналізуючи декоративні рослини, що ростуть на даному об’єкті можна зробити висновок, що їх декоративність на даний час дуже низька. Основною причиною є відсутність проведення своєчасних доглядів, що призвело до значного загущення рослин, а як внаслідок пригнічений стан рослин. На території присутні дерева ялини колючою та туї західної,  де одні екземпляри вже втратили, а інші поступово втрачають свою декоративність внаслідок досягнення старшого віку.

Трав’яний покрив на території має прогалини, неоднорідне забарвлення, тому перебуває в незадовільному стані. Нас стан насаджень також впливає близьке розташування до проїжджої частини, яка слугує джерелом забруднення повітряного середовища. Тому під час вибору рослин для озеленення даної території, потрібно враховувати їх стійкість до несприятливих факторів міського середовища.

Центральною композиційною віссю даного об’єкту є пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. Таким чином усі заходити щодо реконструкції спрямовані підсилення пам’ятника, а також архітектури університету.

Транзитний та прогулянковий рух здійснюється по всій території, яка покрита асфальтовим покриттям. В південно-західній частині об’єкту біля ялини присутнє осідання ґрунту на глибину в середньому 20 см, діаметром близько 3 м. Дана частина території потребує детального вивчення і з’ясування причини осідання ґрунту, з подальшим прийняттям необхідних рішень, щодо ліквідування даної проблеми. Якщо в найближчий термін не прийняти певних мір, наслідки можуть бути непередбачувані, що призведуть до значних затрат.

На даній території присутні також малі архітектурні форми, зокрема лавки, смітники, ліхтарі, парковка для велосипедів, стаціонарні контейнери з рослинами. Лави на території розміщені не рівномірно, а також потребують проведення поточного ремонту. Ліхтарі потребують заміни на нові, оскільки знаходяться в незадовільному стані, хоч ще і виконують свою функцію. Смітники розташовані також нерівномірно і виконані в різних стильових формах (квадратні та круглі).

Стаціонарні контейнери розташовані в ряд з обох боків об’єкта, таким чином зумовлюють відсутність руху автомобілів  по даній території. Вони виконують свою функцію в повному обсязі, а також гарно вписуються в даний стиль об’єкту.

Внаслідок аналізу комплексної оцінки території на схемі зображені ділянки, що підлягають  реконструкції, зокрема це дві площадки де на даний час ростуть дерева ялини колючої, а також зеленці перед університетом і маленькі квітники в стаціонарних контейнерах біля сходинок при вході в університет.

РОЗДІЛ ІІІ ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ З РЕКОНСТРУКЦІЇ

3.1. Реконструкція партерної частини об’єкту

Партерна частина об’єкту представлена двома однаковими ділянками, площею по 360 м² кожна, які розташовані по обидва боки пам’ятника Т. Г. Шевченку.

Оскільки територія знаходиться перед головним корпусом СНУ ім. Лесі Українки, головного вищого навчального закладу Волині, то можна сказати, що вона в комплексі з оточуючими будівлями створює загальне враження і є обличчям університету та міста, умовно кажучи – його візиткою.

Зелені насадження повинні підкреслювати, підсилювати і відповідати стилю композиції, його назві, а також регіону і країні де знаходиться університет.

 При погляді зверху оформлення даної ділянки близьке до українського орнаменту. Стверджувати, що оформлення композиції виконано в  класичному українському стилі  характерного для ландшафтного дизайну ми не можемо.  Але можна припустити, і назвати його  « Український стиль XXI ст. ».

 В партерній частині території  по периметру проектуємо створити низькі бордюри висотою до 50 см, у формі геометричних фігур які переплітаються. Рослини для  одного бордюру ми вибираємо барбарис Тунберга «Admiration», який представляє повільноростучий карликовий чагарник шаровидної форми  з оранжево-червоним листям з жовтим обідком. Для другого бордюру використовуємо барбарис Тунберга «Bonanza Gold», також карликовий чагарник шаровидної форми з блідо-жовтим забарвленням листя.

В середині між бордюрами, які утворюють ромб, ми проектуємо висаджувати тую західну «Danica», яка має шаровидну форму з світло зеленим забарвленням хвої. А між бордюрами, які утворюють шестикутник ми висаджуємо канну. По кутах ділянки всередині між бордюрами з барбарису проектуємо висадити кипарисовик Лавсона «Ellwoodii» з вузькоколоновидною формою, із сріблясто-голубим забарвленням хвої, який у дорослому вигляді досягає до 3,0 м. у висоту і близько 1 м у діаметрі.

В середині даної ділянки ми створюємо бордюри у вигляді ромбів різного розміру, які перетинаються один з одним. Центральний ромб є найбільшим, його діаметр становить 5 м. Для його створення використовуємо спірею японську «Froebelii», чагарник висотою до 1м з темно-зеленим листям, квіти темно-пурпурові зібрані в суцвіття на кінцях пагонів, цвітуть в липні-серпні.

По обидва боки менші ромби, діаметром 3м. Для їх створення використовуємо спірею густоквіткову, висотою до 0,8 м, листя зелені, квіти рожеві зібрані в плоскі суцвіття на кінцях пагонів, цвітуть в червні-липні.

 Крайні ромби діаметром у 4,0 м створюємо з спіреї японської  «Crispa», висота до 0,5 м, листя світло-зелене, квіти рожево-лілові, в плоских суцвітях на кінцях пагонів, цвітуть в липні-вересні. Таким чином висота бордюрів від центру до країв зменшується на 0,25 м, а також відрізняються забарвленням листя від темнішого до світлішого.

В центральному і крайніх ромбах висаджуємо клен гостролистий «Globosum». В середньому ромбі клен більш старшого віку, ніж у крайніх і він має діаметр крони близько 2,0 м, а у крайніх діаметр крони близько 1,5 м. В середніх ромбах висаджуємо тис середній «Hillii», який представляє собою прямостоячий чагарник висотою до 1,5 м з зеленою хвоєю.

Для виділення бордюрів від газону по периметру ромбів засипаємо мульчою шириною 0,5 м. В середині ромбів також засипаємо мульчою. В середині центрального і бокових ромбів, а також по периметру середніх ромбів засипаємо мульчою темного кольору, а в середині середніх ромбів, і по периметру центрального і бокових ромбів світлішою мульчою. Світлою мульчою також засипаємо ромби, в яких висаджені туї «Danica». На усій вільній території влаштовуємо звичайний газон.

Оскільки об’єкт невеликий за площею, тому всі роботи по реконструкції проводимо одночасно.

3.2. Реконструкція зеленців

Зеленці на даному об’єкті знаходяться під будівлею головного корпусу з обох сторін від парадного входу в університет. Рослинність в зеленцях вирізняється своїм видовим різноманіттям. Асортимент рослин представлений хвойними чагарниками різних видів і багаторічниками.

Декоративність зеленців на даний час дуже низька. Основною причиною є відсутність проведення своєчасних доглядів. Рослини розрослись, що призвело до значного загущення рослин, і як внаслідок  більш швидкорослі рослини пригнітили менш швидкорослі. Для надання зеленцям гарного декоративного вигляду, вони потребують проведення певних реконструктивних заходів.

Усі рослини які ростуть на зеленцях підлягають видаленню, крім туй західних «Smaragd» і ялини звичайної «Nidiformis», оскільки ці рослини мають гарний декоративний вигляд, і вони будуть використані в новому архітектурному рішенні. Рослини, які ми проектуємо видалити із зеленців, рекомендуємо висадити у парк ім. Лесі Українки.

Центром композиції даних зеленців являється 3 туї західної «Smaragd», але оскільки в правому зеленці росте тільки 2 туї, тому ми проектуємо досадити 3-тю такого ж розміру. Другорядним акцентом слугує ялівець лускатий  «Loderi» кущ конічної форми до 1,5 м у висоту з сіро-зеленим забарвленням хвої.

Доповнюють зеленець тис ягідний «Summergold» повільно рослий чагарник висотою до 0,8 м і до 1,0 м в діаметрі із золотисто-жовтим забарвленням хвої у літній період.

Туя західна «Danica» кулястий чагарник, який досягає висоти до 0,8 м і до 1,0 м в діаметрі з світло-зеленим забарвленням хвої.

Барбарис Тунберга  «Helmond Pillar» - чагарник вузької колоновидної форми, досягає до  1,5 м у висоту і 0,4-0,6 м у діаметрі з пурпурово-червоним листям.

Барбарис самшитолистний «Nana» - низький чагарник кулеподібної форми до 0,5 м у висоту, з темно-зеленим листям, яке у теплі зими не опадає.

 Барбарис Тунберга «Tiny Gold» - карликовий сорт з густою плоскошаровидною формою, досягає до 0,3 м у діаметрі із золотисто-жовтим листям.

Ялина звичайна «Nidiformis» - карликовий гніздовидний чагарник, висотою до 0,4 м при діаметрі 1,0 м, пагони тонкі і гнучкі, хвоя коротка зеленого забарвлення.

Хоста «Minuteman» - багаторічник, який утворює кущ висотою до 0,5 м, листя темно-зелені з широким, кремово білим краєм. Верхня сторона листя має легкий блиск. Квітконоси до 0,75 м з блідо-лавандовими квітами.

 Завершує композицію ялівець козацький «Arcadia» - чагарник, який виростає до 0,3 м у висоту при діаметрі 1,5-2,0 м, крона припіднята, кінці пагонів звисаючі із світло-зеленою хвоєю. Уся вільна між рослинами територія засипається мульчою світлого забарвлення.

3.3. Реконструкція малих архітектурних форм

Малі архітектурні форми на даному об’єкті представлені лавочками,  урнами для сміття,  ліхтарями, стаціонарними і переносними контейнерами.

Лавочки, які розміщенні на даній території цілком підходять під існуючий стиль оформлення території. До наявних рекомендуємо добавити ще дві аналогічні лавочки, в загальному на території рекомендуємо розмістити 8 лавочок. По дві лавочки з обох сторін партеру до пам’ятника Т. Г. Шевченку, а також по дві лавочки вздовж внутрішньої частини партеру.

Урни для сміття рекомендуємо замінити на нові, які більш функціональні і  спростять вивіз сміття з них, а також краще підходять під стиль лавочок і всієї ділянки в цілому. Орієнтовний стиль оформлення урн для сміття представлений  на малюнку 1. Розмістити їх рекомендуємо біля кожної лавочки, а також біля сходів, до входу в університет. В загальному на ділянці передбачається розміщення 11 урн для сміття.

Присутні ліхтарі на ділянці виконують свої функції і підходять по стилю. Тому міняти ліхтарів ми не будемо. Але оскільки ліхтар з правої сторони має зламану одну частину, тому ми проектуємо його заміти на новий такої ж моделі.

Стаціонарні контейнери, які розташовані в ряд з обох сторін, ми також в них нічого не міняємо, і залишаємо їх на тих же місцях. Оскільки головна їх функція на даному об’єкті – перешкоджання руху автомобілів по території.

Стаціонарні контейнери при вході в університет привертають на себе значну увагу. Висадженні рослини в них не надають їм гарного декоративного ефекту в літньо-осінній період часу, оскільки основна їх декоративність припадає на весну. Тому ми проектуємо в них висаджувати однорічні квіткові рослини, які будуть квітнути в них увесь вегетаційний період. Можливий варіант оформлення, коли по краю ми висаджуємо хлорофітум, а в центрі пеларгонію з червоним забарвленням квітів. Поєднання цих рослин є класичним, вони не потребують значних доглядів, а також декоративні аж до осінніх заморозків.

3.4.   Реставрація дорожньо-стежкової мережі

Дорожньо-стежкова мережа на даній території знаходиться в хорошому стані, тому міняти її на нове покриття не має необхідності. Тільки в північно-західній частині на куті лівого партеру і на покриті присутнє просідання ґрунту. В цьому місці передбачається засипання, вирівнення і ущільнення ґрунту, а також  відновлення покриття.

РОЗДІЛ IV СТАДІЙНІСТЬ РОБІТ З ВІДНОВЛЕННЯ ОБ’ЄКТУ

Стадійність робіт з відновлення об’єкту рекомендують проводити в три етапи здійснення проекту в натуру: підготовчого, відновлювального та повсюдних робіт. Кожний з цих етапів повинен включати  заходи відновлення природних та архітектурно-планувальних об’єктів.

Підготовчі роботи на даному об’єкті включають детальну інвентаризації зелених насаджень. В партерній частині проводимо зрізання усіх дерев, з подальшим викорчовуванням пеньків, завантаження і вивезення їх з території. В зеленцях проводимо викопування усіх рослин, крім туї західної «Smaragd». В стаціонарних контейнерах при вході в університет також видаляємо усі  декоративні рослини. Вивезення смітників з території. Видалення в правій частині партеру пошкодженого ліхтаря.

Відновлювальні роботи передбачають вирівняння ґрунту у партерних частинах і на площі зеленців. Викопування ям під посадку  одиноких саджанців, і траншей під бордюри з барбарису і спіреї,  внесення добрив під посадку. Посадка всіх декоративних рослин, спочатку в центральній частині партеру, потім по краях, а також посадка декоративних рослин у зеленці. Створення газону в партерних частинах. Посадка рослин у стаціонарні контейнери біля входу в університет. Засипання, вирівнення і ущільнення у місці де наявне осідання ґрунту. Відновлення твердого покриття. Проведення поточного ремонту лавочок і велопарковки.

Повсюдні роботи передбачають засипання мульчі в місцях згідно проекту. Встановлення ліхтаря в правій частині партеру. Розташування лавочок і урн для сміття згідно проекту. Прибирання території і вивіз сміття

Висновки:

Для проведення реставрації скверу, який розміщений на проспекті Волі 13 біля головного корпусу СНУ ім. Лесі Українки, ми провели передпроектне вивчення території. На основі архівних матеріалів та існуючої документації було проведено аналіз історичного розвитку об’єкту,  результати досліджень   занесено у паспорт об’єкту. При аналізі містобудівельних умов, враховуючи місцерозташування, його прохідність території з усіх сторін, даний об’єкт можна назвати транзитним сквером.

В результаті інвентаризації було встановлено, що на території ростуть хвойні дерева і чагарники, асортиментом в 10 різних видів, а також присутні багаторічники. В загальному дерева та чагарники знаходяться в доброму та задовільному стані. Деякі екземпляри  дорослих дерев ялини колючої та туї західної колоновидної уже втратили, а інші  частково втрачають  свої декоративні властивості.

Рослинність в зеленцях вирізняється своїм видовим різноманіттям. Асортимент рослин представлений хвойними чагарниками різних видів і багаторічниками. Їх декоративність на даний час дуже низька. Основною причиною є відсутність проведення своєчасних доглядів.

Малі архітектурні форми на території розміщені не рівномірно, потребують проведення поточного ремонту, а також заміни на нові.

На основі всіх цих даних, була проведена реставрація партерної частини, зеленців під корпусом, і стаціонарних контейнерів при вході. В результаті був складений проект виконаний у регулярному стилі, але саме оформлення близьке до українського орнаменту. Асортимент  рослин представлений видами, які не потребують частих доглядів, декоративні якості яких зберігаються протягом тривалого періоду, ефектно виглядають і підкреслюють парадність даного об’єкту, завдяки різноманітністю форм і їх забарвленню.

Але все ж необхідно пам’ятати, що рослинність постійно розвивається, змінюється, старіє, тому потребує належного професійного нагляду і підтримки. Якщо вони відсутні, то композиції через певний час втратять декоративний вигляд і просто перетворяться в зелені насадження.

Список використаних джерел:

1. Аксенова Н. А. Деревья для садоводства и озеленения / Н. А. Аксенова, Л. А. Фролова. – М. : МГУ, 1989. – 155 с.

2. Боговая И. О. Озеленение населенных мест / И. О. Боговая, В. С. Теодоронский. – М. : Агропромиздат, 1990. – 239 с. 

3. Грибкова С. И. Проблемы создания устойчивой системы зеленых насаждений с учетом экологических условий города. Новые приемы озеленения  / [Електронний ресурс] / [С. И. Грибкова, С. В. Кильдишева] // Джерело: портал ecocity.ru. – Режим доступу: http://www.ecocity.ru/ insertfiles/_5.pdf

4. Жирнов А. Д. Рослинні композиції садів і парків : навч.-метод. посіб. / А. Д. Жирнов, Я. В. Мельничук. – Львів : УкрДЛТУ, 1998. – 42 с.

5. Інструкція з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затверджено Наказом Міністерства будівництва, архітектури  та житлово-комунального господарства України від 16.01.2007  N 8 [Електронний ресурс] / Міністерство будівництва, архітектури  та житлово-комунального господарства України. – Офіц. джерело : сайт ВР України – zakon.rada.gov.ua – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0082-07

6. Кліматичні дані Луцька [Електронний ресурс] – Джерело : сайт meteoprog.ua – Режим доступу : http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Lutsk/

7. Колосок Б. Луцьк. Архітектурно-історичний нарис / Б. Колосок, Р. Метельницький – К. : 1990. – 131-136 с.

8. Кучерявий В. П. Озеленення населених місць : Підручник для студ. вузів / В. П. Кучерявий . – Львів : Світ, 2005 . – 455 с.

9. Листяні дерева і чагарники [Електронний ресурс] – Джерело : сайт розсадника декоративних рослин PROXIMA – Режим доступу: http://proxima.net.ua/listvennie-derevja-i-kustarniki.html

10. Пясецький В. Вулиці і майдани Луцька / В. Пясецький, Ф. Мандзюк – Луцьк 2005. –66-71 с.

11. Улейская Л. И. Живые изгороди / Л. И. Улейская, Л. Д. Комар-Тёмная. – М. : ЗАО Фитон+, 2005. – 224 с.

Додатки