Оцінка екологічної безпеки Скадовського району Херсонської області та виявлення факторів ризику››

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет водного господарства та природокористування

Навчально-науковий інститут агроекології та землеустрою

Кафедра екології

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

‹‹Оцінка екологічної безпеки Скадовського району Херсонської області та виявлення факторів ризику››

Виконала:

студентка III курсу, ННІАЗ

групи  ЕКО-32

Мосійчук Н.А.

Перевірила:

Рівне -2016

Зміст

Вихідні дані……………………………..……………………………………………3

Вступ………………………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ І. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ СКАДОВСЬКОГО РАЙОНУ………………………………………………………………………..…….7

1.1  .Відомості про територію та фізико-географічні умови розташування…...…7

1.2  .Кліматичні умови……………………………………………………………….9

1.3  .Характеристика ґрунтового покриву………………………..………………..10

1.4  .Гідрологічні та гідрографічні характеристики водних об"єктів ……...…….11

РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКО-ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ СКАДОВСЬКОГО РАЙОНУ……………………………...……..13

РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТНЕЦІЙНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ НЕБЕЗПЕК ТЕРИТОРІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ РИЗИКУ…………....21

3.1.Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру…...….21

3.2. Ідентифікація факторів екологічного ризику техногенного характеру..…..23

РОЗДІЛ IV. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ СКАДОВСЬКОГО РАЙОНУ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ БАЛАНСУ КИСНЮ….26

 РОЗДІЛ V. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ…………………………………....29

РОЗДІЛ IV. ОЦІНКА РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ…………………………...…….34

Висновок………………………………………………………………….…………49

Список використаної літератури……………………………………….………….52

Вихідні дані

до курсової роботи «Оцінка екологічної безпеки території та виявлення факторів ризику» з дисципліни «Екологічна безпека»

Шифр залікової книжки____34_______________________

Об’єкт ______Завод по виробництву алюмінію_________________

Показники		Значення
Площа біогеоценозу, км2	Змішаний ліс	0,4
	Рілля	67
	Пасовища	0,2
	Водна поверхня	0,0003
	Місто	34
Викиди забруднюючих речовин, тис.т
Стаціонарні джерела	Оксид вуглецю	0,009
	Оксид азоту	3,5
	Сірчистий ангідрид	234
Пересувні джерела	Оксид вуглецю	4,9
	Оксид азоту	12,7
	Сірчистий ангідрид	13,4
Фактичні викиди в атмосферу забруднюючих речовин, т/рік	М1	4,5
	М2	7,3
	М3	74
Гранично допустимі викиди  в атмосферу забруднюючих речовин, т/рік	Мгдв1	6
	Мгдв2	8,7
	Мгдв3	36,8
Забруднююча речовина/ ГДК, мг/м3 (клас небезпеки речовини)	Перша	8
	Друга	6
	Третя	7
Клас небезпеки підприємства		1
Забруднююча речовина 1	А	Ацетальдегід
Забруднююча речовина 2	В	Бутадієн,1,3-
Забруднююча речовина 3	С	Вінілхлорид
Забруднююча речовина 4	D	Гідразин
Забруднююча речовина 5	Е	Дихлорбензол,1,3
Забруднююча речовина 6	F	Дихлоретан,1,2-
Концентрація речовини, мг/м3	А	0,78
	В	0,0045
	С	0,05
	D	0,098
	E	0,09
	F	0,8
Забруднююча речовина   (6 штук)		Алліл хлористий
		Анілін
		Бензо(k)флуорантен
		Нікель очищений,пил
		Нітрозодиметиланін,N
		4-Нітрозофеніл)анілін,N
Концентрація речовини в атмосфернному повітрі, мг/м3		0,55555
		0,45
		0,0009
		1,5
		0,006
		0,0001

Дата видачі: 07.02.2016р.

Викладач : Буднік З.М.

Студент: Мосійчук Н.А.

Вступ

     Метою курсової роботи є оцінка стану екологічної безпеки території адміністративного району, дослідити небезпечні природні явища та техногенну небезпеку регіону, виявити антропогенні екологічні фактори які призводять до порушення екологічної безпеки.

     Для того щоб провести оцінку екологічної небезпеки потрібно вивчити розташування області, кліматичні умови, забезпеченість ресурсами, дослідити антропогенне навантаження, надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру. При вивчені цих характеристик можна провести оцінку екологічної безпеки даного регіону.

     Основні завдання курсової роботи:

• охарактеризувати природні умови району;

• визначити рівень господарського освоєння району та охарактеризувати господарсько-виробничий комплекс;

• охарактеризувати потенційні екологічні небезпеки території, визначити фактори екологічних ризиків;

• оцінити екологічну безпеку промислового об’єкту на локальному та регіональному рівнях;

• оцінити екологічну безпеку території на основі аналізу балансу кисню;

• оцінити канцерогенний і неканцерогенний ризик для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря.

     Згідно закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” ст.50 Екологічна безпека – це стан навколишнього природного середовища при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпек для здоров’я людей.

     Основними завданнями екологічної безпеки є:

1. Визначення і встановлення норм екологічної безпеки;

2. Розробка комплексних показників екологічної безпеки;

3. Виявлення зон екоризику та екологічних катастроф;

4. Оцінка екологічного ризику та прогнозування розвитку екологічних ситуацій;

5. Забезпечення екологічної та технологічної безпеки населення та господарських об’єктів;

6. Розробка критеріїв оцінки екологічної безпеки промислових об’єктів;

7. Прогнозування забруднення довкілля внаслідок аварійних ситуацій.

     В останні роки екологічна ситуація в світі та нашій країні продовжує погіршуватися. З втручанням людини у навколишнє середовище виявляється в посиленні парникового ефекту, випаданні кислотних опадів, зменшення озонового шару, забруднення гідросфери, знищення лісів і ґрунтового покриву, скорочення біорізноманіття. Всі ці проблеми обговорюються сьогодні у засобах масової інформації та в наукових колах.

     Причиною наступу цивілізації на природу є в першу чергу демографічний «вибух» – різке збільшення чисельності населення у світі в ХХ столітті, збільшення потреб людини і людства і як наслідок посилення тиску на навколишнє середовище. Не менш важливу роль грає і споживчий характер нашої цивілізації: вихідне уявлення, що природа багата і її єдине завдання – служити людям, а також надмірне споживання ресурсів природи і забруднення навколишнього середовища в першу чергу багатими розвиненими країнами.

РОЗДІЛ І. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ СКАДОВСЬКОГО РАЙОНУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1  Відомості про територію Скадовського району та фізико-географічні умови розташування

     Досліджуваний район розташований на лівобережжі річки Дніпро. На півночі він межує з Цюрупинським районом, на північному заході і заході з Голопристанським районом, на сході з Каланчацьким районом, а на півдні омивається Джарилгацькою затокою Чорного моря (див. рис.1.3).

     Районний центр Скадовського району - м.Скадовськ. Він розташований на узбережжі Чорного моря в 94 км. від м. Херсона, на березі мілководної Джарилгацької затоки. Площа Скадовського району становить 1,4 тис. кв.км. Протяжність кордонів близько 242,4 км, з них сухопутних - 117 км., а протяжність берегової лінії - 125,4 км.

     

Рис.1.1 Герб Скадовського району        Рис.1.2  Прапор Скадовського району

     На території Скадовського району в результаті відносно сильної протяжності берегової лінії сформувалися майже всі типи морських берегів: від смт Лазурне до с.Тарасівка абразійно-вирівняні (у глинистих породах) і абразійно-аккумулятивні бухтові морські береги. А на о.Джарилгач акумулятивні лопатні (на півночі) і акумулятивно рівні (на півдні).Територія Скадовського району має не складну геологічну будову.

     Крайня північна точка Скадовського району має координати 47°-27" пн.ш., 31° 52" східної довготи, крайня південна точка 45° 52 пн.ш., 32° 54 с.д., крайня західна точка 46° 18"с. ш . 32° 28 с.д., і нарешті крайня східна точка 45° 59 "пн.ш., 33° 04" східної довготи.

     Максимальна довжина Скадовського району з півночі на південь становить 26,4 км, а максимальна протяжність із заходу на схід 44,4 км.

     Скадовський район розташований на півдні Причорноморської низовини. Це типова рівнина з абсолютними висотами , що не перевищують 120-150 м. У сучасному вигляді рельєфу низовини головну роль відіграють лесові акумулятивні рівнини першої, другої і третина третьої надзаплавних терас. Крім цього на території Скадовського району Херсонської області є одна сучасна морська рівнина і одна лиманно-морська рівнина, яка сформувалася на о.Джарилгач.

       

        Рис 1.3 Фізико-географічне положення Скадовського району

      Скадовський район розташований у степовій зоні. Його північну, північно-східну і центральну частину займають типчаково-ковиловий степ , велика частина яких розорана. Типчаково-ковильні степи пов"язані з південними чорноземами, та, частково, з темно-каштановими грунтами. Її рослинний покрив характеризується вузьколистими злаками (ковила, типчак, тонконіг). Представлено різнотрав" я (поповник, кермек і ін).

     На крайньому заході, в прибережній смузі на каштанових грунтах поширена полинно-злакові степи, частково розорані. Рослинний покрив їх складає житняк. Із різнотрав"я тут панують полинь Бошняк. На плямах солонців ростуть кермек, камфоросна та ін.

     На острові Джарилгач сформувалися дернові переважно оглеєнні піщані, глинисто-піщані і супіщані грунти у комплексі із слабо гумусними пісками.

1.2  Кліматичні умови

     Скадовський район знаходиться на півдні України в межах степової зони помірного географічного поясу Євразії. Клімат Скадовського району помірно-континентальний із порівняно м"якою зимою (середні температури зимових місяців -1° -3° С) та жарким і довгим літом (середні температури - +22° - +23° С, максимальні більше 40° С).Середньорічна температура на території району дорівнює 9.3° - 9.8° і має зараз стійку тенденцію до підвищення/ Середня багаторічна кількість опадів по району близько 400 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Переважна кількість опадів випадає влітку в вигляді злив, сніговий покрив нестійкий, існує кілька десятків днів, а в прибережній частині області ще менше - близько 15 днів. В останні роки, в зв"язку із зміною клімату, сніговий покрив практично відсутній.

     Клімату притаманні літні суховії - потужні вітри (з швидкістю більше 5 м/с ) при низькій вологості повітря (менше 30 %), та високих температурах; (вище 25° С). Такі вітри негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур, шо призводить до істотного зменшення їх врожайності. Враховуючі виключно низький коефіцієнт зволоження - 0.2 - 0,4, на території райну не формується достатній поверхневий стік .

     Особливістю зазначеної оздоровчої зони є її клімат, який обумовлений географічним розташуванням території в межах Чорноморського узбережжя українського степу та характеризується великою кількістю світла та тепла. Особливості клімату визначаються найважливішими факторами кліматоутворення: радіаційним режимом, впливом Чорного моря та характером рельєфу. Клімат зони відповідає клімату півдня Східної Європи і характеризується як помірно-континентальний.

1.3  Характеристика ґрунтового покриву

Ґрунти району - важливий компонент його ландшафтів, який у значній мірі визначає спеціалізацію економіки області, спосіб існування її мешканців. Чорноземи займають північну та центральну частину району. Що стосується найбільш родючих - звичайних чорноземів. Характеризукяься вони високим вмістом гумусу в орному шарі - вище 4.5 %, добре розвинутим гумусовим профілем - 70 - 80 см. Чорноземи південні малогумусні залягають на рівнинних слабодренованих широких вододілах та їх схилах в центральній частині. Це досить однорідні за гранулометричним складом ґрунти. Головним чином, важко - та середньосуглинкові. Глибина гумусового профілю змінюється в межах 45-64см. Вміст гумусу в орному шарі - 2.0 -3.5%. Щодо територіального розподілу деяких властивостей чорноземів, які визначають їх родючість, то, наприклад, вміст гумусу в них зменшується з півночі на південь. Па південь від чорноземів південних залягають другі за загальною площею ґрунти району. Це залишково слабо - та середньосолонцюваті темно-каштанові ґрунти. В зв"язку із широким поширенням різних форм мікрорельєфу, в першу чергу, плоскодонних замкнутих западин - подів, темно-каштанові ґрунти зустрічаються в комплексі з іншими ґрунтами.За гранулометричним складом переважають важко - та легко - середньосуглинкові відміни. Каштанові грунти в комплексі з солонцями розповсюджені в приморській зоні. Дерново-піщані грунти поширені на піщаних косах в морі

Отже, ґрунти Скадовського району є родючими тому, що у центральній та північній частині району знаходяться чорноземи, які характеризуються великим вмістом гумусу. Але все ж таки їх родючість зменшується з півночі на південь, і на півдні переважають вже інші ґрунти, що підлягають  до ерозійних процесів.

1.4  Гідрологічні та гідрографічні характеристики водних об"єктів території Скадовського району

     Термальні води з температурами понад +20°С виявлені на значній території, Температура води на глибині близько 1 км становить +45-50°С, глибше - +50-60°С, 2 км - +70-80°С.

     Південна материкова частина вказаної території омивається водами Джарилгацької затоки. Зі сходу вона відкрита у Каркінітську затоку. З півдня Джарилгацька затока відокремлюється від Каркінітської затоки о.Джарилгач, який при загальній довжині біля 42 км тільки в корневій частині має вузьку протоку, що обумовлює їх поєднання і по якій, в залежності від напрямку вітру відбувається зміна напряму течії на протилежний від однієї затоки до іншої.

     Постійні природні поверхові водостоки на території цієї зони відсутні, тимчасові – виникають рідко. Наявність і особливості формування підземних вод пов’язані з розташуванням території в межах Причорноморського артезіанського басейну – гідрогеологічної структури на півдні України. Природними чинниками формування природних вод є фільтрація атмосферних опадів і поверхневих вод в межах басейну та надходження підземних вод з Українського кристалічного щита. Загальний напрям руху підземних вод – на південь, в цьому ж напрямку збільшується мінералізація води. Найбільш поширеними є водоносні комплекси антропогенових, неогенових та палеогенових відкладів, що складаються з чисельних гідравлічно пов’язаних між собою водоносних пісків і вапняків, розділених водотривкими породами.

     На території Скадовського району є озера. Найбільше з них – озеро Устричне на південному заході, поблизу смт Лазурного. Це солоне озеро лагунного походження, Від Чорного моря відокремлене пересипом, періодично сполучається з ним протокою . Розміри 3,2х2 км, площа 3,5 км², глибина 0,2-0,5 м, а максимальна 3 м. Також є озеро Підкрасне на території села Красне, та озеро Каржинське неподалік села Приморське. Це найбільші за своєю площею три озера на території Скадовського району.

     На захід від м.Скадовська розташовано близько 70 озер. На острові Джарилгач налічують близько сотні невеликих водойм. Важливе значення мають два канали, що тут протікають - це Краснознам’янський та Північнокримський канали, призначені, насамперед, для зрошення та забезпечення населення водою. Північно-Кримський канал споруджений для перекидання зарегульованого стоку Дніпра в посушливі степові райони півдня України з метою зрошення сільськогосподарських угідь.

                         

Рис.1.4 Чорне море

РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКО-ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ СКАДОВСЬКОГО РАЙОНУ

Промисловість

     Враховуючи наявність сировинної бази, в районі розвинута галузь переробної промисловості, яка представлена окремими переробними підприємствами, такими як хлібокомбінат районного споживчого товариства, сільськогосподарський виробничий кооператив “Лідія“, відкрите акціонерне товариство “Скадовська харчосмакова фабрика” та ДП ”Дослідне господарство інституту рису УААН”.

     Основними видами продукції, що випускаються цими підприємствами є хліб та хлібобулочні вироби, макаронні, кондитерські та ковбасні вироби, безалкогольні напої, олія соняшникова, овочеві консерви та інше.

     Більшість продукції, випущеної промисловими підприємствами району, споживається на внутрішньому ринку району. Окремі види продукції, такі як макаронні, ковбасні вироби, олія постачаються споживачам до інших районів області.

     Виробничі потужності переробних підприємств району дозволяють забезпечити значно більші обсяги виробництва окремих видів продовольчих товарів. Однак у зв’язку з ситуацією, що склалася на внутрішньому споживчому ринку району через існуючу конкуренцію на аналогічні види продукції інших товаровиробників, що завозяться з-за меж району, ці можливості на сьогодні є незатребованими.

     Крім зазначених вище переробних підприємств в районі є в наявності і інші потужності по переробці сільськогосподарської сировини. В основному вони знаходяться в існуючих сільгосппідприємствах, а також належать іншим суб`єктам господарювання. На сьогодні рівень завантаження цих потужностей досить незначний або ж вони у переважній більшості зовсім не використовуються.

Таблиця 2.1

Інформація  про наявні виробничі потужності підприємств та господарств Скадовського району № п/п Назва підприємства Виробнича потужність підприємства  (тонн на добу) Відсоток завантаженості виробничих потужностей Млини: 1. СТОВ «Восход» 8,0 12,0 2. СТОВ «Більшовик» 0,4 15,0 Олійниці: 1. ВАТ «Скадовська харчосмакова фабрика» 8,3 20,0 2. СГВК «Лідія» 4,5 12,0 3. Скадовське районне споживче товариство 0,5 - 4. СТОВ «Восход» 0,7 10,0 Крупорушки: 1. ДП ДГ інституту рису 10,0 92,0 2. СГВК «Лідія» 7,5 15,0 3. СТОВ «Більшовик» 1,5 8,0 4. СТОВ «Восход» 2,0 12,0 Консервні цехи: 1. СГВК «Лідія» 1,5 млн.туб/рік - 2. ПП «Меркурій» 2,0 20,0 3. ТОВ «Володимирівка» 1 муб/рік - Цехи з виробництва макаронних виробів: 1. Хлібокомбінат Скадовського районного  споживчого товариства 2,4 61,1 2. СГВК «Лідія» 2,4 - Кондитерські цехи: 1. Хлібокомбінат Скадовського районного  споживчого товариства 0,3 11,8 Хлібопекарні: 1. Хлібокомбінат Скадовського районного  споживчого товариства 30,0 30,6 2. СГВК «Лідія» 2,0 63,7 3. СТОВ «Більшовик» 1,0 45,8 4. СТОВ «Восход» 1,0 48,4 5. ТОВ «Володимирівка» 3,0 - Молокопереробні цехи: 1. СГВК «Лідія» 2,2 20,0

                                             Агропромисловий комплекс

     Провідною галуззю господарського комплексу району є сільське господарство. В результаті реформування в агропромисловому комплексі на базі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств було створено нові формування. На сьогодні у цій сфері працює шість сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю, один сільськогосподарський кооператив, одне приватне сільськогосподарське підприємство та один сільськогосподарський обслуговуючий кооператив. Разом із зазначеними господарствами в районі функціонує одне державне підприємство – дослідне господарство інституту рису УААН, 192 фермерських господарства та 10500 одноосібних господарств.

     Основним напрямком сільськогосподарського виробництва в районі є рослинництво. В основному сільськогосподарські підприємства спеціалізуються на вирощуванні зернових, овочевих та баштанних культур.

Щорічно, при сприятливих умовах, в районі вирощується в середньому понад 90,0 тис.тон зернових та зернобобових культур, понад 10,0 тис.тон рису, 65,0 тис.тон овочів, 100,0 тис.тон баштанних культур, 9,0 тис.тон соняшнику. Всіма категоріями господарств району щорічно виробляється в середньому 20,0 тис.тон молока, 5,0 тис.тон м’яса.

     Найпотужнішими сільськогосподарськими підприємствами району є :                                  

Рис.1 Інвестиційна карта Скадовського району

Транспорт

     Транспортна галузь району представлена підприємствами автомобільного і морського транспорту.

     Підприємства автомобільного транспорту району забезпечують перевезення господарських і комерційних вантажів, а також здійснюють пасажирські перевезення. Щорічно автомобільним транспортом району перевозиться в середньому понад 1,0 млн. пасажирів, пасажирооборот в середньому складає 60,0 млн.пасажиро-кілометрів. Територією району проходить автошлях E97.

     Морські вантажні перевезення і обробка вантажів в районі здійснюються Скадовським міжнародним морським торговельним портом, створеним ще до заснування самого міста Скадовська.

Будівельна галузь

     Основним напрямком діяльності будівельних підприємств району є будівництво об’єктів виробничого та соціально-побутового призначення, будівництво інженерних мереж та доріг.

     У 2011 році будівельними організаціями району виконано підрядних робіт в обсязі 3 млн.666 тис.грн., що на 10,7% більше проти 2010 року.

     За попередніми розрахунками протягом 2011 року у розвиток економіки району за рахунок усіх джерел фінансування вкладено 83065,0 тис.грн. капітальних інвестицій. Питома вага району в загальних обсягах внесених капітальних інвестиціях в цілому по області складає 2,9%.

     При цьому інвестиції і основний капітал зросли проти попереднього року на 8,9 % і відповідно склали 68876,7 тис.грн..

     За рахунок індивідуального житлового будівництва протягом 2011 року в районі введено в експлуатацію 9500,0 кв.м. житла, що на 14,4% більше до відповідного періоду 2010 року.

Туризм

     Сприятливі кліматичні особливості Скадовської курортної зони у поєднанні з теплим морем, піщаними пляжами, тривалим купальним сезоном характеризують даний район як місцевість придатну для лікування, відпочинку та туризму.

     На даний час в Скадовській курортній зоні розміщено біля 80 оздоровчих закладів загальною потужністю 22130 місць, з них 32 дитячих оздоровчих заклади. Із загальної кількості оздоровчих закладів щорічно функціонує у середньому 77 закладів, з яких: 30 закладів – для дітей, 3 – заклади змішаного відпочинку ( “Санаторій для дітей з батьками “Скадовськ” , ОК “Чайка“ та СОК “Гілея”), де відпочивають діти та дорослі з дітьми, 23 – заклади для сімейного відпочинку з організацією харчування та 21 – невеликих закладів сімейного відпочинку без харчоблоків.

     Згідно наявних статистичних даних за останніх вісім років у середньому на території району в літній період відпочиває близько 86,2 тисяч організованих туристів, з них 41,0 тис.дітей.

     Крім оздоровчих закладів району значна частина відпочиваючих приймається у приватних оселях місцевого населення та у наметових містечках. Згідно проведених розрахунків у середньому щорічно в такий спосіб на території району відпочиває понад 70,0 тис.чол.

                          

Рис.2 “Санаторій для дітей з батьками “Скадовськ”

Оздоровча зона м. Скадовськ:

САНАТОРНО-ОЗДОРОВЧІ ЗАКЛАДИ:

·        Санаторій "СКАДОВСЬК"

·        Пансіонат з лікуванням “ХВИЛЯ”

ОЗДОРОВЧІ ЗАКЛАДИ:

·        Оздоровчий комплекс "ЧЕРВОНІ ВІТРИЛА"

·        ДОРКСТ "ТАВРІЯ"

ПАНСІОНАТИ:

·        Пансіонат "СВЯЗИСТ"

·        Пансіонат "КРИВБАС"

·        Пансіонат "ПІВДЕННИЙ"

·        Пансіонат "ДІМ ВЕТПРАЦІВНИКА"

·        Пансіонат "РОМАШКА"

·        Пансіонат "ЕНЕРГІЯ"

·        Пансіонат "ІРБІС"

·        Пансіонат "ЛАЗУРНЕ"

·        Пансіонат "ДЖАРИЛГАЧ"

·        Пансіонат "СОНЯЧНИЙ"

ДИТЯЧІ ОЗДОРОВЧІ ЗАКЛАДИ:

·        Дитячий оздоровчий табір "РОМАНТИК"

·        Дитячий оздоровчий табір "НЕФТЯНИК"

·        Дитячий оздоровчий табір "ім. В. УСОВА"

·        Дитячий оздоровчий табір "ім. Ю. ГАГАРІНА"

·        Дитячий оздоровчий табір "ОРЛЯТКО"

·        Дитячий оздоровчий табір "ВЕСЕЛКА"

·        Дитячий оздоровчий табір "ЕНЕРГІЯ"

·        Дитячий оздоровчий табір "ЧЕРВОНІ ВІТРИЛА"

·        Дитячий оздоровчий табір "СЛАВА"

·        Дитячий оздоровчий табір “БРИГАНТИНА”

·        Дитячий оздоровчий табір "ДЕЛЬФІН"

·        Дитячий оздоровчий табір "АВРОРА"

·        Дитячий оздоровчий табір "ЛАСТІВКА"

·        Дитячий оздоровчий табір "СУЗІР"Я ТАВРІЇ"

·        Дитячий оздоровчий табір "БІЛІ КРИЛА"

БАЗИ ВІДПОЧИНКУ:

·        База відпочинку "ДЗЕРЖИНЕЦЬ"

·        База відпочинку "ПРИБОЙ"

Таблиця 2.2

Відомості про промислові підприємства та їх галузева специфіка

Комплекс галузі	Назва підприємства	Коротка характеристика	Категорія небезпечності	Ступінь ризику
1	2	3	4	5
Харчова	Сільськогосподарський виробничий кооператив “Лідія“,	Основними видами продукції, що випускаються цими підприємствами є макаронні, кондитерські та ковбасні вироби, безалкогольні напої, олія соняшникова, овочеві консерви та інше.	-	Низький
Харчова	Відкрите акціонерне товариство “Скадовська харчосмакова фабрика”		-	Низький
Харчова	ДП ”Дослідне господарство інституту рису УААН”		-	Низький
Харчова	Хлібокомбінат районного споживчого товариства	Випускається хліб та хлібобулочні вироби	-	Низький

     Отже, проаналізувавши промислові об"єкти досліджуваної території було встановлено, що у Скадовському районі провідною галуззю господарського комплексу району є сільське господарство і також із-за сировинної бази, в районі розвинута галузь переробної промисловості. Тому, переважає комплекс галузі – харчовий, який не несе ступеня ризику для населення.

РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТЕНЦІЙНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ НЕБЕЗПЕК ТЕРИТОРІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ РИЗИКУ

Потенційно екологічна небезпека – це сукупність ймовірних небезпек для живих природних систем і людини. З поняттям потенційної екологічної небезпеки пов’язане поняття потенційного екологічного ризику, який може визначатися як розрахункова величина і характеризувати цю величину в кількісних та якісних показниках.

Потенційний екологічний ризик – це явище небезпеки потенційного порушення стосунків живих організмів з навколишнім середовищем внаслідок дії природних, антропогенних та техногенних чинників. Частота реалізації потенційного екологічного ризику створює реальний екологічний ризик. Виділяють дві складові ризику: природну, антропогенну. До природніх чинників можна віднести такі несприятливі процеси і явища як землетруси, повені, зсуви, несприятливі метеорологічні умови. Джерела і райони можливого порушення довкілля техногенними чинниками вузько локалізовані і, як правило добре вивчені. Екологічний ризик притаманний територіям де зосереджені промислові виробництва.

3.1. Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру

Більшість надзвичайних ситуацій природного характеру, які виникають в районі зумовлені метеорологічними явищами.

Щорічно область зазнає  впливу стихійних і небезпечних метеорологічних явищ. Для краю є характерними сильні засухи, які є причиною завдання збитків сільськогосподарському та аграрному комплексу району, іноді бувають зливові дощі, які зумовлюють селеві потопи та паводки, град , сильний вітер.

З цими явищами пов’язані й інші процеси , такі як зсуви, карсти. В окремих випадках вони набувають катастрофічного характеру і завдають значних збитків господарству, населенню,  призводять до руйнування і пошкодження споруд, будівель, порушення функціонування систем життєзабезпечення.

Досліджуваний район розташований на лівобережжі річки Дніпро, а також на півдні омивається Джарилгацькою затокою Чорного моря. Тому, в даному районі можуть бути підтоплення.

Факторами небезпеки паводків та повеней є руйнування будинків та будівель, мостів, розмив залізничних та автомобільних доріг, аварій на інженерних мережах, знищення посівів, жертви серед населення та загибель тварин, просідання землі, зсуви та обвали.

У лютому 2010 відбулося підтоплення в якому було підтоплено 1,5 тис. будинків у 42 населених пунктах, серед яких є Скадовський район. Також відбуваються перемиви доріг у зв’язку з виходом  циклону з Чорного моря та посиленням вітру до 25-30 м/с. В районі також були зареєстровані снігові замети.

Лісові пожежі - це неконтрольоване горіння лісової рослинності, що стихійно розповсюджується на лісовій території. Основними причинами виникнення масових лісових пожеж  на території району можуть бути:

-                Довготривала посуха(спека);

-                Порушення населенням пожежної безпеки в місцях роботи і відпочинку;

-                Грозові розряди;

-                Використання на роботі в лісі несправної техніки.

Кількісні дані по НС природного характеру наведемо в таблиці 3.2

Проаналізувавши дані сформуємо таблицю 3.1.

Таблиця 3.1

Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру 2011 – 2015 роки

Природного характеру	Група НС	2011	2012	2013	2014	2015
	Метеорологічні НС	63	52	79	84	90
	НС пов’язані з отруєнням людей чадним газом	2	3	2	1	0
	Загибелі на водних об’єктах	5	6	8	5	4
	НС, пов’язані з лісовою пожежею	1	0	2	1	0
	НС, пов’язані з отруєнням людей продуктами харчування	17	22	10	5	9
	Всього	88	83	101	96	103

Отже, на території Скадовського району відбуваються такі надзвичайні ситуації природного характеру: метеорологічні, пожежі в природних екосистемах, отруєння людей, загибелі на водних об’єктах.

3.2. Ідентифікація факторів екологічного ризику техногенного характеру

На території району не розповсюджено  потенційно-небезпечних об’єктів. Дані підприємства, які знаходяться в районі не є дуже небезпечними, що можуть завдати дуже тяжких наслідків для населення, а саме переробна промисловість, яка представлена окремими переробними підприємствами, такими як хлібокомбінат районного споживчого товариства, сільськогосподарський виробничий кооператив “Лідія“, відкрите акціонерне товариство “Скадовська харчосмакова фабрика” та ДП ”Дослідне господарство інституту рису УААН”.

     Серед надзвичайних ситуацій техногенного характеру в районі  поширеними пожежі, внаслідок порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електропобутових приладів, необережного поводження з вогнем, короткого замикання в електромережі.  

На об’єктах сільського господарства в процесі виробництва та експлуатації механізмів утворюються однотипні промислові відходи які використовуються у власних цілях сільськогосподарських підприємств. Також відбуваються велика кількість транспортних аварій.

Район є радіаційно не забрудненим. На території району в підприємствах, організаціях, які мають відходи – високотоксичні відсутні. Відходи, розміщуються на полігоні твердих побутових відходів.

     Характеристику надзвичайних ситуації техногенного характеру наведемо в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Ідентифікація факторів екологічного ризику техногенного характеру 2011 – 2015 роки

Техногенного характеру	Група НС	2011	2012	2013	2014	2015
	НС унаслідок пожежі	13	8	9	15	12
	Раптове зруйнування споруд	0	1	0	0	0
	НС унаслідок автомобільного транспорту	21	18	25	34	39
	Всього НС	34	27	34	49	51

Отже, основні надзвичайні ситуації техногенного характеру Скадовського району представлені: пожежі та транспортні аварії.

За результатами аналізу виникнення надзвичайних ситуацій різних типів визначаємо питому вагу надзвичайних ситуацій  (табл.3.3).

Таблиця 3.3

Питома вага НС за 2011 – 2015 роки, %

Отже, більшість сучасних екологічних проблем зумовлені антропогенним (людським) впливом на природу. В першу чергу це втручання зумовлене економічної діяльністю людини. Постійно зростаючий вплив на природу зумовлений зростаючою потребую людства в ресурсах, в тих чи інших товарах та послугах. Усе це досить негативно впливає на природне довкілля.

Визначивши питому вагу надзвичайних ситуацій на території Скадовського району Херсонської області ми встановили, що питома вага надзвичайних ситуацій техногенного характеру є більшою, ніж природного характеру.

РОЗДІЛ IV. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ СКАДОВСЬКОГО РАЙОНУ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ БАЛАНСУ КИСНЮ

Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного кисню тісно пов"язана з екологічною ознакою територій локального та територіального рівнів. Її важливість та складність обумовлена як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора у господарюванні.

Загальна методика розрахунку відновлення-споживання атмосферного кисню запропонована В. Владіміровим. Згідно цієї методики для розрахунку балансу відновлення-споживання атмосферного кисню необхідно визначити:

1.  Загальний об’єм відновлення кисню на території виходячи з характеристики природних і штучних біогеоценозів (екосистема).

2.  Загальний об"єм споживання атмосферного кисню при викиді
забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами.

3.  Об"єм оптимального споживання кисню.

Об"єм відновлення атмосферного кисню на території визначають виходячи з об"єму щорічного відтворення і-тим рослинним угрупуванням. Загальний об"єм відтвореного кисню визначається як сума відтвореного кисню в ценозах за формулою:

                           П_В = , т/рік                                        (4.1)

де, П_В – регіональне відтворення кисню;

 - площа і-го біогеоценозу, км²;

Y – щорічне виробництво кисню і-тим рослинним угрупуванням, т/км².

   Таблиця 4.1.

Виробництво кисню рослинним угрупуванням

Загальний об’єм відтвореного кисню коректується на коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна забрати на потреби промисловості. Відомо, що порядку 60 % всього відтвореного кисню рослинні угрупування використовують на забезпечення своїх біологічних потреб (фактично, ця частина відтвореного кисню не підлягає вилученню), і взагалі за Н. Ф. Реймерсом, 1990, вилучення більше 10 % ресурсів екосистеми обумовлює невідновну її деградацію. Тому, коректовочний коефіцієнт був вибраний 0,04, що характеризує 4 % використання промисловістю відтвореного кисню.

Фактичне споживання кисню розраховують виходячи з об’ємів викидів забруднюючих речовин, які поступають від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Визначають об’єми тих забруднювачів, які зв’язують атмосферний кисень. Основними з них є оксид вуглецю, азоту та сірчистий ангідрид. Перехід від об’ємів забруднювачів до об’ємів спожитого кисню здійснюється за формулами, які залежать від молярних мас забруднювачів речовин. Так, для оксидів вуглецю (по СО) такий перехідний коефіцієнт рівний 0,571, для оксидів азоту (по NО₂) – 0,696, а для сірчистого ангідриду – 0,5.

Загальний об"єм відтвореного кисню буде становити:

П_в=(0,4*1000)+(67*500)+(0,2*400)+(0,0003*100)+(37*80)=36700,03 т/рік

Отже, об"єм спожитого кисню визначають за формулою:

П_с= 0.571V (СО) + 0.696V(NО₂) +0.5 V(SO₂), т/рік                    (4.2)

де, V(СО),V(NO₂),V(SO₂) - сумарні об"єми викидів оксиду вуглецю, оксиду азоту, сірчаного ангідриду від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, т/рік.

Пс - об"єм спожитого кисню, т/рік.  

П_с.с=(0,571*0,009)+(0,696*3,5)+(0,5*234)=119,44 т/рік

П_с.п=(0,571*4,9)+(0,696*12,7)+(0,5*13,4)=18,34 т/рік

                                                П_с= П_с.ст+ П_с.пр , т/рік                                          (4.3)

П_с=(119,44+18,34)*1000=137780 т/рік

Баланс відтвореного кисню П визначають за формулою:

                                                              П=0,04П_В-П_с                                               (4.4)

де, 0,04 - коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна використати для потреб промисловості без нанесення певної шкоди екосистемам регіону або області.

Якщо П<0 - екологічна рівновага не збережена, якщо П>0 - екологічна безпека збережена.

Баланс відтвореного кисню становить:

П=0,04*36700,03-137780=-136312 т/рік

Отже визначивши баланс відтвореного кисню П=-136312 т/рік, ми виявили, що П<0 тому екологічна рівновага не збережена, негативний екологічний баланс, небезпечна територія.

Для збереження екологічної рівноваги та підтримання позитивного екологічного балансу потрібно збільшити надходження кисню в навколишнє середовище, тому потрібно насаджувати дерева, створювати парки та лісові смуги.

РОЗДІЛ V. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ

Оцінку екологічної безпеки промислового об"єкта здійснюють за основними напрямками:

5.1 Оцінка потенційної небезпеки промислового об"єкта в умовах нормальної експлуатації.

Для характеристики цього напряму використовують коефіцієнт нормативної екологічної небезпеки Кн. , що характеризує ступінь - потенційної екологічної небезпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації при дотриманні всіх екологічних нормативів. Даний коефіцієнт вимірюється в балах і залежить від класу небезпечності підприємства. Для підприємств 1-го класу небезпеки він рівний 400, 2-го -100, 3-ю - 36, 4-го - 4, 5-го - 1. В моєму випадку цей коефіцієнт становить 400 балів.

5.2 Оцінка ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками.

Для характеристики цього напрямку використовують:

5.2.1 Показник перевищення нормативної зони забруднення S. Цей коефіцієнт характеризує  ступінь  перевищення нормативів забруднення атмосфери. Фактичні викиди підприємства не повинні призводити до перевищення ГДК забруднюючої речовини в приземному шарі атмосфери.   

(5.1)

де: R_СЗЗ – радіус санітарно-захисної зони, м;

V – об’єм викиду забруднюючих речовин в атмосферу, м³/с;

S_підп – площа підприємства, м²;

S_забр – площа зони забруднення підприємства, м²;

S_сзз =π*R²                                                      (5.2)

S_підп=(15-25%)S_сзз                                                                             
                 (5.3)

S_забр=(5-10%)S_сзз  +S_сзз                                                                             
  (5.4)

S_сзз=3,14*500²=0,785 км²

S_підп=0,13 км²

                                                    S_забр=1,4 км²

Розраховуємо показник перевищення нормативної зони забруднення:

                              S=

Показник перевищення нормативної зони забруднення складає

5.2.2 Показник перевищення нормативу об"єму викидів шкідливих речовин в атмосферу.

V_a - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує ступінь перевищення реальних викидів шкідливих речовин в атмосферу над нормативними рівнями гранично допустимих викидів.

V_a=Мсум. /Мгдв                                                               (5.5)

                                     Мсум=∑(М _і /С_{гдв і} ) ^bі                                                        (5.6)

                                     М_ГДВ=∑ (М_{ГДВ і}/ С_{гдв і}) ^bі                                                     (5.7)

де: М _і- кількість і-тої шкідливої речовини фактично викинутої в атмосферу від всіх джерел викиду підприємства, т/рік;

М_{гдв і} - гранично-допустимий викид і-тої шкідливої речовини, т/рік;

b_і - коефіцієнт відносної небезпеки і-тої забруднюючої речовини, який залежить від класу небезпечності речовини. Для речовини 1-го класу небезпечності рівний 1.7;2-го – 1.2;3-го – 1.0;4-го – 0.9.

Мсум=()^1,2+() ^1,2 +() ^1,2=19998,5 т/рік

М_ГДВ=()^1,2 +() ^1,2  +() ^1,2 =18023 т/рік

V_a =()  = 1,1 т/рік

5.2.3    Показник перевищення нормативного об"єму скидів шкідливих речовин у водойми.

V_в - безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення реальних скидів шкідливих речовин у водойми над нормативними рівнями ГДС. Розраховується аналогічно попередньому показнику, з врахуванням цінності відповідних водоймищ (рекреаційне, рибогосподарське, виробниче і т.п.).

V_в=1

5.2.4 Показник перевищення нормативного об"єму відходів.

V_від - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує ступінь перевищення реального об"єму вивезення і складування відходів над нормативними.

V_від=1

5.2.5    Показник перевищення нормативних рівнів фізичних впливів.

V_фв - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує перевищення реальних шкідливих фізичних дій (шум, ультразвук) над нормативними величинами.

V_фв=1

5.3 Оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій.

5.3.1 Коефіцієнт озеленення зони дії.

К_оз - характеризує ступінь озеленення зони дії підприємства. У разі, коли зона забруднення переважає зону дії, цей коефіцієнт характеризує ступінь озеленення зони забруднення.

                                          К_оз=S_д/Т_оз+ S_д                                                                          (5.8)

                                          Т_оз=(1…10%) Sсзз                                               (5.9)

S_д=π(R_сзз+V*S_під/π)²                                                            (5.10)

                                          S_д=3,14(500+(1,8*0,13)/3,14)²=785235,5=0,8

                                        К_оз=0,8/(0,079+0,8)=0.9

                                        Т_оз=0,079

5.3.2     Коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії.

К_люд  - безрозмірний коефіцієнт, який  характеризує ступінь заселення ареалу шкідливої дії підприємства:

                                                       К_люд=Н_р+()                                             (5.11).

де: Н_р - нормативна щільність населення, приймається одна людина на 1га;

      Р_н - щільність населення в межах ареалу шкідливої дії підприємства (Р_н=0,8-1,2).

Коефіцієнт, який  характеризує ступінь заселення ареалу шкідливої дії підприємства становить:

К_люд=0,9

5.3.3                       Коефіцієнт цінності території в межах ареалу.

Безрозмірний коефіцієнт який характеризує природну, суспільну, культурну, історичну, рекреаційну та інші цінності території в межах ареалу дії підприємства. Визначається експериментальним методом.

К_тер=3

5.4  Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства.
            Відображає комплексну інтегральну порівняльну оцінку рівня екологічної небезпеки підприємства з врахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів.
                           R_інт=К_оз*К_люд*К_тер*S*V_a*V_в*V_від*V_фв*К_н            (5.12)

R_інт ≤К_н - підприємство екологічно безпечне;

R_інт ≥К_н - підприємство екологічно небезпечне.

R_інт=0.9*0,9*3*1*1,1*1*1*1*400=1069,2

R_інт ≥К_н –екологічно небезпечне

Отже, після проведення оцінки безпеки заводу по виробництву алюмінію  можна зробити висновок, що дане підприємство є екологічно небезпечним.

Для зменшення шкідливості даного підприємства необхідно здійснити реконструкцію або повну заміну газоочисного устаткування, змінити технологію виробництва, удосконалити технологію виробництва методом оновлення існуючого обладнання на більш сучасне, яке затрачає менше енергії та викидає менше забруднюючих шкідливих речовин в атмосферне повітря, це також дасть можливість виготовляти якіснішу продукцію та зведе на мінімуму наслідки роботи на підприємстві для його працівників.

РОЗДІЛ VI. ОЦІНКА РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Сьогодні відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення функціонування системи державного соціально-гігієнічного моніторингу в нашій державі затверджені методичні рекомендації "Оцінка ризику для здоров"я населення від забруднення атмосферного повітря", які вміщують оцінку рівня канцерогенного та неканцерогенного ризиків для здоров"я населення від існуючого забруднення атмосферного повітря на території населеного пункту, яке сформоване за рахунок промислових викидів, життєдіяльності населення та процесів трансформації.

Методологія оцінки ризику - це вибір оптимальних у даній конкретній ситуації шляхів усунення або зменшений ризику, він складається з трьох взаємопов"язаних елементів: оцінка ризику; управління ризиком; інформування про ризик.

Саме їх сукупність дозволяє не лише виявити існуючі проблеми, розробити шляхи їх вирішення, а й створити умови для практичної реалізації цих рішень.

При цьому визначення ризику від забруднення атмосферного повітря дозволяє прогнозувати імовірність і медико-соціальну значимість можливих порушень здоров"я при різних сценаріях його впливу, а ще й встановлювати першочерговість і пріоритетність заходів з управління факторами ризику на індивідуальному та популяційному рівнях.

Визначення факторів ризику, доведення їх ролі у порушенні здоров"я людини, а також кількісна характеристика залежностей шкідливих ефектів від рівнів впливу конкретних факторів дозволяє оцінити реальну загрозу здоров"ю населення, що проживає на певних територіях, і дає об"єктивні підстави для впровадження профілактичних заходів.

Оцінка ризику. Повна, або базова, схема оцінки ризику передбачає проведення чотирьох взаємопов"язаних етапів, а саме: ідентифікацію небезпеки; оцінку експозиції; характеристику небезпеки (оцінку залежності "доза-відповідь"); характеристику ризику.

Ідентифікація небезпеки. Головним завданням цього етапу є відбір пріоритетних, індикаторних хімічних речовин, вивчення яких дозволить з достатньою точністю охарактеризувати рівні ризику порушення стану здоров"я населення та джерела його виникнення. Пріоритетність досліджуваних речовин визначають на основі даних щодо їх біологічної активності, у т.ч. канцерогенної, фізико- хімічних властивостей, які обумовлюють особливості поширеності і поведінки їх у навколишньому природному середовищі та впливу на організм людини, залежності розвитку негативних ефектів (специфічних і неспецифічних) від шляху надходження речовини в організм. При цьому, як правило, використовують вторинні джерела інформації (аналітичні огляди, звіти, довідники, бази даних), що вже містять висновки висококваліфікованих експертів про небезпечні властивості даної речовини.

Оцінка експозиції - етап оцінки ризику, у процесі якого встановлюється кількісний рівень надходження речовини до організму людини певним шляхом. Він передбачає визначення шляху розповсюдження у навколишньому середовищі і впливу на організм забруднюючої сполуки, вивчення її концентрацій, установлення терміну дії і загальної тривалості впливу, оцінки чисельності популяції, яка знаходиться або вірогідно може знаходитись під впливом шкідливого чинника.

Кількісна характеристика експозиції передбачає визначення концентрації хімічних сполук, що впливають на людину, орієнтуючись на дані: моніторингових досліджень; моделювання поширеності та поведінки хімічних сполук у повітряному (навколишньому природному) середовищі; комбінації результатів моніторингових спостережень із даними, отриманими на основі моделювання.

Концентрація речовини у зоні спостережень (місце перебування людини) визначається як середньоарифметична величина концентрацій, що мали місце протягом періоду експозиції, або як максимальна концентрація за обмежений час (у залежності від постановки завдання).

Для оцінки ризиків, зумовлених хронічним впливом хімічних речовин, мають застосовуватись середньорічні концентрації та їхні верхні 95%-ві довірчі межі.  При визначенні ризиків гострих (екстремальних, аварійних) ситуацій терміном до 24 год використовуються максимальні концентрації.

Визначаючи ризик впливу атмосферного повітря на здоров"я людей, теоретично бажано враховувати весь спектр хімічних сполук, що можуть діяти у цьому місці. Однак, реально допускається обмеження їх числа пріоритетними (індикаторними) для даної території речовинами. Критеріями вибору пріоритетних речовин антропогенного походження є їх токсичні властивості, розповсюдження у навколишньому середовищі, стійкість, здатність до біокумулящї та міграції природними ланцюгами, здатність викликати негативні ефекти (незворотні, віддалені) та вдсельність населення, на яке потенційно вони можуть впливати.

Результатом даного етапу оцінки ризику є визначення середньої добової дози (LADD), формула розрахунку якої за інгаляційного впливу речовини з атмосферного повітря має вигляд:

                                                                                         
                                       (6.1)

де: LADD - середня добова доза речовини, мг/кг-доба;

Са - концентрація речовини в атмосферному повітрі, мг/м3;

Ch - концентрація речовини у повітрі приміщення, мг/м3;

Tout - час, що проводиться поза приміщенням, год/доба;

Tin - час, що проводиться у приміщенні, год/доба;

Vout - швидкість дихання поза приміщенням, м/год;

Vin - швидкість дихання у приміщенні, м /гад;

EF - частота впливу, днів/рік;

ED - тривалість впливу, років;

BW - маса тіла, кг;

AT - період осереднення експозиції, років;

365 - число днів у році.

Характеристика небезпеки. Головним завданням етапу є узагальнення та аналіз наявних даних щодо гігієнічних нормативів, безпечних рівнів впливу (референтних доз та концентрацій), критичних органів/систем та негативних ефектів, що можуть виникати за дії певної речовини або групи речовин. Дія хімічних сполук зумовлює широкий спектр шкідливих ефектів, які залежать від шляху та тривалості надходження в організм, рівнів доз або концентрацій. У методології оцінки ризику прийнято орієнтуватися на той шкідливий ефект, який виникає за впливу найменшої із ефективних доз (критичний ефект, критичні органи/системи). При цьому міжнародна методологія оцінки ризику передбачає, що:

- для не канцерогенних речовин та канцерогенів негенотоксичної дії передбачається наявність порогових рівнів, нижче від яких шкідливі ефекти не виникають;

- канцерогенні ефекти, обумовлені дією генотоксичних канцерогенних чинників, можливі за дії будь-яких доз,дно викликають пошкодження генетичного матеріалу; для такого роду сполук відсутні порогові рівні.

Для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів найчастіше використовують два показники: максимальна недіюча доза, мінімальна доза, що викликає пороговий ефект.

Дані показники є основою для установлення рівнів мінімального ризику - референтних доз (RfD) і концентрації (RfC). Перевищення референтної дози не обов"язково пов"язане із розвитком шкідлігаого ефекту, але чим вища доза впливу і чим більше вона перевищує референтну, тим більша імовірність його виникнення, однак оцінити цю імовірність за даного методичного підходу неможливо. У зв"язку з цим кінцевими характеристиками оцінки експозиції на основі референтних доз і концентрацій є коефіцієнта (НQ) та індекси (НІ) небезпеки. Якщо референтна доза не перевищена, то ніяких регулюючих втручань не потрібно. У випадку, коли вплив речовини перевищує RfD, виникає небезпека, величину якої можна оцінити лише за допомогою вивчення залежності "доза-відповідь" та спектра шкідливих ефектів.

Значення референтних доз/концентрацій деяких хімічних речовин, а також критичних органів та систем, на які вони впливають, наведено у додатку.

Для оцінки ризику генотоксичних канцерогенів основним параметром є фактор канцерогенного потенціалу (СРF) або фактор нахилу (SF), що відображає ступінь наростання канцерогенного ризику на одну одиницю зі збільшенням дози впливу і має розмірність (мг/кг X доба).

Іншим параметром є величина так званого одиничного ризику (UR).

За інгаляційного впливу UR являє собою верхню, консервативну оцінку канцерогенного ризику у людини, яка зазнає постійного впливу протягом життя певного канцерогена в концентрації 1 мкг/м3.

Значення фактора канцерогенного потенціалу деяких хімічних речовин за повітряного шляху надходження наведено у додатку.

Характеристика ризику інтегрує дані про небезпеку досліджуваних речовин, величину експозиції, параметри залежності "доза-відповідь", які було отримано на попередніх етапах дослідження. На основі цих даних дається кількісна та якісна оцінка ризику окремих речовин та визначається порівняльний ряд небезпеки для здоров"я населення групи сполук.

Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів здійснюють шляхом порівняння фактичних рівнів експозиції з безпечними (референтними) рівнями впливу та визначенням коефіцієнта небезпеки:

                   HQ = AD/RfD або HQ = AC/RfC                                  (6.2)

де: HQ - коефіцієнт небезпеки;

АD - середня доза, мг/кг;

АС - середня концентрація, мг/м3;

RfD - референтна (безпечна) доза, мг/кг;

RfC - референтна концентрація, мг/м3.

За висновком російських експертів, у разі відсутності референтних доз/концентрацій як еквівалент можна використовувати гранично допустимі концентрації (ГДК) або максимально недіючі рівні чи концентрації (МНР, МНК), установлені за критерієм прямого ефекту на здоров’я.

Коефіцієнт небезпеки розраховують окремо за умов короткотривалого (гострого), підгострого і тривалого впливу хімічної речовини. При цьому період осереднення експозиції і відповідних безпечних рівнів впливу має бути аналогічним.

Критерії для характеристики коефіцієнта небезпеки наведено у таблиці 6.1.

Таблиця  6.1.

Критерії неканцерогенного ризику

Для характеристики канцерогенного ризику проводять розрахунок індивідуального та популяційного ризику впливу досліджуваних речовин.

Розрахунок індивідуального канцерогенного ризику СR здійснюють за формулою:

                                  СR=LADD*SF                                                    (6.3)

де: LADD - середня добова доза протягом життя, мг/(кг*доба);

 SF - фактор нахилу, (мг/(кг*доба))

Поряд з розрахунками індивідуального канцерогенного ризику проводять визначення популяційного ризику (PCR), який відображає додаткову (до фонової) кількість випадків новоутворень, які можуть виникнути протягом життя внаслідок впливу досліджуваного фактора:

                                   PCR=СR*POP                                                  (6.4)

де: СR – індивідуальний канцерогенний ризик;

 POP – чисельність популяції, що підпадає під вплив даного фактора, чол.

При оцінці ризиків для здоров"я, зумовлених впливом забруднювачів атмосферного повітря, доцільно орієнтуватися на систему критеріїв, рекомендовану у публікаціях ВООЗ (1996, 1999, 2000рр.) (табл. 6.2).

Аналіз невизначеностей. В кінці кожного етапу оцінки ризику проводять аналіз невизначеностей, що можуть вплинути на достовірність результатів. Невизначеності являють собою часткову відсутність знань або фактичних даних щодо певних параметрів, процесів або моделей. Можливі невизначеності поділяються на три категорії:

- невизначеності, зумовлені відсутністю або неповною інформацією, яка необхідна для коректного визначення ризику (наприклад, неповні або неточні дані про джерела забруднення навколишнього природного середовища, якісних та кількісних характеристиках емісії хімічних сполук тощо);

- невизначеності, пов"язані із деякими параметрами, які використовують для оцінки експозиції і розрахунку ризику (наприклад, установлення токсикологічних параметрів в експериментальних умовах та екстраполяція їх на населення);

- невизначеності, зумовлені пробілами в науковій теорії, яка необхідна для передбачення на основі причинних зв"язків, (неповнота інформації щодо параметрів, ярі застосовуються при аналізі ризику: характеристика популяції, довкілля, фізико-хімічні властивості сполуки тощо).

Таблиця  6.2.

Класифікація рівнів ризику

Оскільки невизначеність властива самому процесу оцінки ризику, в певних випадках вона може бути зменшена шляхом додаткових досліджень чи вимірювань через виділення декількох параметрів, точність визначення яких чинить найбільший вплив на кінцеві оцінки ризику і величину загальної невизначеності.

Невизначеності притаманні усім етапам оцінки ризику і повинні ураховуватись при підведенні підсумку і визначенні елементів управління ризиком.

Управління ризиком є логічним продовженням оцінки ризику. Основні завдання управління ризиком - порівняльне вивчення факторів ризику, установлення вагомості ризиків, їхнє ранжування і виявлення пріоритетів, обґрунтування найкращих в даній ситуації рішень з усунення або мінімізації ризику, а також оцінка ефективності і корегування оздоровчих заходів. Управління ризиком базується на сукупності політичних, соціальних і економічних оцінок отриманих величин ризиків, порівняльній характеристиці можливої шкоди для здоров"я людини і суспільства в цілому, можливих витрат на реалізацію різних варіантів управлінських рішень зі зниження ризику і тих вигод, які будуть отримані в результаті реалізації заходів.

Інформування про ризик

Останнім етапом методології аналізу ризику є інформування про ризик. Інформування про ризик - це процес розповсюдження результатів визначення ступеня ризику для здоров"я людини і рішень щодо його контролю.

На їх основі органи санепідслужби спільно з адміністративними органами, з огляду на пріоритетність як окремих джерел забруднення, так і провідних чинників, які формують найбільш високий і небезпечний рівень ризику для здоров"я населення та стану навколишнього природного середовища, розробляють комплекс профілактичних заходів і черговість їх впровадження.

Цей аспект є принципово новим і відрізняє концепцію ризику від попередніх концепцій, що використовувались при оцінці небезпеки впливу шкідливих факторів оточуючого середовища на населення.

.

6.1. Оцінка не канцерогенного ризику для здоров’я населення

За формулою (6.2.) ми розраховуємо коефіцієнти  небезпеки для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів таких речовин як: ацетальдегід, бутадієн1,3,  вінілхлорид,  гідразин,  дихлорбензол1,3,  дихдоретан1,2.

Характеристика досліджуваних речовин:

Ацетальдегід (оцтовий альдегід, етаналь, метілформальдегід) - органічна сполука класу альдегідів з хімічною формулою CH 3-CHO. Це один з найбільш важливих альдегідів, широко зустрічається в природі і виготовляється в великих кількостях індустріально. Ацетальдегід зустрічається в каві, в стиглих фруктах, хлібі, і синтезується рослинами, як результат їх метаболізму. Також проводиться окисленням етанолу, і більшість людей вважають його причиною похмілля.

Бутадієн-1,3, або дивинил, СН2 = СН-СН = СН2 являє собою газ, конденсується при -4,5 ° С. Внаслідок величезного технічного значення бутадієну-1,3 як одного з найважливіших вихідних мономерів для виробництва синтетичних каучуків було розроблено багато способів його отримання, в тому числі і промислових. Бутадієн утворюється при термічному розкладанні різних органічних речовин; в невеликих кількостях міститься в газах, одержуваних пиролизом нафтопродуктів і кам"яного вугілля. Він може бути отриманий піролізом циклогексана та інших вуглеводнів нафти, пиролизом циклогексанолу, дегідратацією 1,3-бутиленгліколь, а також конденсацією альдегіду і спирту в присутності глинозему як каталізатора (І. І. Остромисленскій). В останньому випадку, ймовірно, проміжно утворюється 1,3-бутиленгліколь який відразу ж дегидратируется. Інший спосіб отримання бутадієну зі спирту складається в окисленні етанолу в ацегальдегід, який конденсують в альдоль; відновлення альдоль дає 1,3-бутиленгліколь.

Вінілхлорид (хлористий вініл, хлорвініл, хлоретилен, хлоретил, етиленхлориду) - органічна речовина; безбарвний газ із слабким солодкуватим запахом, що має формулу C2H3Cl і представляє собою найпростіше хлорпохідне етилену. Речовина є надзвичайно вогне- та вибухонебезпечних, виділяючи при горінні токсичні речовини. Вінілхлорид - сильна отрута, який надає на людину канцерогенну, мутагенну та тератогенну дію.

Гідрази́н — хімічна сполука із формулою N2H4. На запах подібна до аміаку, але за фізичними характеристиками схожа на воду. Зазвичай гідразин використовується як 60% водний розчин. Часто його використовують як компонент наповнюючих газових сумішей для виготовлення полімерних пін, а також як прекурсор у каталітичній полімеризації та у фармакології. Також гідразин застосовують як компоненту ракетного палива і для виготовлення газових сумішей повітряних мішків. Щорічно виробляється приблизно 260 тисяч тонн гідразину для промислового використання.

Діхлорбензоли С6Н4Сl2, мол.м. 147,01. Наїб. практич. інтерес представляють о- і n-діхлорбензоли (соотв. 1,2- і 1,4-діхлорбензоли). о-діхлорбензоли - бесцв. рідина; n-дихлорбензол - бесцв. кристали, що існують в двох модифікаціях (див. табл.). Розчин. в етанолі і діетиловому ефірі, n-дихлорбензол - також в бензолі, хлороформі, CS2; р-рімость в воді о-дихлорбензола - 0,013% (20 ° С), 0,023% (60 ° С), n-дихлорбензола - 0,007% (20 ° С), 0,01% (35 ° С).

1,2-дихлоретан ClCH2-СН2Cl (ост. Хлористий етилен) - хлор органічна сполука, прозора безбарвна рідина з сильним запахом схожим на запах хлороформу, практично не розчинна у воді. Хороший розчинник багатьох органічних сполук і полімерів. Легко випаровується, утворює азеотропную суміш з водою (71,5 ° С, 82,9 вага% дихлоретан). 1,2-дихлоретан відноситься до токсичних речовин. Найбільш часто 1,2-дихлоретан використовується при виробництві полівінілхлориду, який в свою чергу використовується при виробництві більшості пластикових і вінілових продуктів, включаючи ПВХ труби, оббивку для меблів і автомобілів, покриття стін, посуду і автомобільних частин. 1,2-дихлоретан також використовується в якості проміжного хімічної сполуки для інших органічних хімічних сполук, а також як розчинник

Результати розрахунків зводимо у таблицю (6.1.1.)

                                                                                
              Таблиця 6.1.1

Отже, після розрахунку коефіцієнта небезпеки, неканцерогенний ризик для здоров’я населення за впливу таких речовин: ацетальдегід, бутадієн, вінілхлорид, гідразин, дихлорбензол, дихлоретан при їх відповідних концентраціях, можна зробити висновок, що HQ >1 окрім 1 речовини, тобто імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню НQ .

6.2. Оцінка канцерогенного ризику для здоров’я людини

                  Характеристика досліджуваних речовин:

Алліл хлорид або алліл хлористий - хлорорганічні з"єднання c емпіричної формулою C3H5Cl, систематичне назва 3-хлорпропен. Представляє собою безбарвну рухливу рідину з гострим їдким запахом. Алліл хлорид розчинний в звичайних органічних розчинниках, у воді ж практично не розчинний. Розчинність алліл хлорида в воді становить 0,36% при 20 ° С, а води в алліл хлориді 0,08% при 20 ° С. Легкозаймиста рідина. Токсичний. Особливо небезпечні пари алліл хлоиіда, так як володіють сильною дратівливою дією. Виявляє наркотичні властивості. Є сильною печінковою отрутою - вражає клітини і структуру (схожий за дією з ССl4).

Анілін — C6H5NH2 органічна сполука, найпростіший ароматичний амін. Безбарвна рідина, малорозчинна у воді, змішується зі спиртом, ефіром, бензеном; під впливом повітря швидко темніє, стає коричневою. Пара його отруйна.

Бензо (k) флуорантен - компонент поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ), чия присутність в навколишньому середовищі відбувається від неповного згоряння або піролізу органічних речовин, особливо викопного палива і тютюну. Ця речовина може бути небезпечною для навколишнього середовища; особлива увага повинна бути приділена повітрю і воді. Може спостерігатися біоакумуляція цієї хімічної речовини в ракоподібних і риб.

Пил — дрібні тверді частинки в повітрі, які осідають під дією власної ваги, але деякий час можуть перебувати в повітрі у зваженому стані. Діяння пилу на організм людини найбільше позначається на органи дихання, особливо якщо крупність частинок перевищує 10 – 15 мкм. При вдиханні такого пилу разом з повітрям частинки затримуються у верхніх дихальних шляхах і спричиняють їх роздратування і навіть запалення.

N-нітрозодіметіламін (НДМА), також відомий як диметилнітрозамін (ДМН), є полулетучім органічним хімікатом, одержуваних в якості побічного продукту кількох промислових процесів і присутнім в дуже малих концентраціях в деяких харчових продуктах, особливо приготованих, копчених або зварених. НДМА є безбарвним водорозчинних речовиною, зі слабким смаком і запахом. Речовина є токсичною для печінки і інших органів.

Нітрозофеноли (гідроксінітробензоли) - органічні речовини, що містять нітрозо- і гидроксогруппа, приєднані до бензольного кільця. Мають спільну формулу C6H6- (x + y + z) (OH) x (NO) yRz.Наіболее відомий 4-нітрозофенол, який являє собою безбарвна кристалічна речовина, добре розчинна в органічних розчинниках і помірно розчинна у воде.Нітрозофеноли мають всі властивості фенолів і нитрозосоединений ароматичного ряду: нитрозогруппу здатна відновлюватися до аміногрупи при дії відновників, а при окисленні перетворюватися в нітрогрупу. При дії галогенів протікає заміщення в ароматичному ядрі за механізмом реакції Фріделя-Крафтса. Гидроксиламин утворює з нітрозофеноламі бензохінондіоксіми. Крім того, нітрозофеноли здатні утворювати забарвлені комплекси з іонами важких металлов.Нітрозофеноли використовуються при отриманні барвників, наприклад, феноксазінов. Нітрозофеноли токсичні; викликають дерматити.

Розраховуємо середній добовий вплив речовин  на населення району.

Використовуючи стандарті дескриптори експозиції, розрахунок проводимо за формулою (6.1.).

Величина індивідуального ризику буде складати:

Враховуючи, що кількість населення в досліджуваному районі 47862 чоловік, розраховуємо величину популяційного ризику:

За класифікацією рівнів ризику ВООЗ, розрахований ризик буде для:

•        Алліл хлористий– низький;

•        Анілін – низький;

•        Бензофлуорантен – мінімальний;

•        Нікель очищений, пил – середній;

•        Нітрозодиметиланін – середній;

•        Нітрозофеніл – мінімальний.

     Отже, оцінивши канцерогенний ризик для здоров"я людини  за класифікацією рівнів ризику ми отримали, що алліл хлористий та анілін мають низький показник. Тобто припустимий ризик (рівень, на якому, як правило, встановлюються гігієнічні нормативи для (населення). Бензофлуорантен і нітрозофеніл – мінімальний - бажана (цільова) величина ризику при проведенні оздоровчих і природоохоронних заходів. Нікель очищений, пил і нітрозодиметиланін – середній припустимий для виробничих умов; за впливу на все населення необхідний динамічний контроль і поглиблене вивчення джерел і можливих наслідків шкідливих ВПЛИВІВ для вирішення питання про заходи з управління ризиком.

Висновок

     Метою курсової роботи була оцінка стану екологічної безпеки території Скадовського району. Було досліджено небезпечні природні явища та техногенну небезпеку регіону, виявлено антропогенні екологічні фактори які призводять до порушення екологічної безпеки.

     Отже, проведемо підсумки даної роботи:

1. Для початку ознайомилися з характеристикою природних умов Скадовського району. Досліджуваний район розташований на лівобережжі річки Дніпро. Площа Скадовського району становить 1,4 тис. кв.км. Населення – 47862 чол. Скадовський район знаходиться на півдні України в межах степової зони помірного географічного поясу Євразії. Клімат Скадовського району помірно-континентальний.  Ґрунти є родючими тому, що у центральній та північній частині району знаходяться чорноземи, які характеризуються великим вмістом гумусу. На захід від м.Скадовська розташовано близько 70 озер. На острові Джарилгач налічують близько сотні невеликих водойм. Важливе значення мають два канали, що тут протікають - це Краснознам’янський та Північнокримський канали.

2. У другому розділі була проведена характеристика господарсько-виробничого комплексу Скадовського району. Враховуючи наявність сировинної бази, в районі розвинута галузь переробної промисловості, яка представлена окремими переробними підприємствами. Транспортна галузь району представлена підприємствами автомобільного і морського транспорту.    Сприятливі кліматичні особливості Скадовської курортної зони характеризують даний район як місцевість придатну для лікування, відпочинку та туризму. На даний час в Скадовській курортній зоні розміщено біля 80 оздоровчих закладів загальною потужністю 22130 місць, з них 32 дитячих оздоровчих заклади.

  І проаналізувавши промислові об"єкти досліджуваної території було встановлено, що у Скадовському районі  переважає комплекс галузі – харчовий, який не несе ступеня ризику для населення.

3. Також була проведена характеристика потенційних екологічних небезпек Скадовського району та було визначено фактори ризику. Отже, більшість сучасних екологічних проблем зумовлені антропогенним (людським) впливом на природу. Тому визначивши питому вагу надзвичайних ситуацій на території Скадовського району Херсонської області ми встановили, що питома вага надзвичайних ситуацій техногенного характеру є більшою, ніж природного характеру.

4.Далі була проведена оцінка екологічної безпеки території Скадовського району на основі аналізу балансу кисню. Отже, визначивши баланс відтвореного кисню П=-136312 т/рік, ми виявили, що П<0 тому екологічна рівновага не збережена, негативний екологічний баланс, небезпечна територія. Було розроблено комплекс рекомендацій щодо покращення екологічної ситуації території.

5. У передостанньому розділі була проведена оцінка екологічної безпеки промислового виробництва на локальному рівні. Отже, після проведення оцінки безпеки заводу по виробництву алюмінію  можна зробити висновок, що дане підприємство є екологічно небезпечним. І тому було розроблено комплекс рекомендацій щодо покращення екологічної безпеки.

 6. І завершальним етапом даної курсової роботи була проведена оцінка ризику  для здоров"я населення від забруднення атмосферного повітря. Отже, після розрахунку коефіцієнта небезпеки, неканцерогенний ризик для здоров’я населення за впливу таких речовин: ацетальдегід, бутадієн, вінілхлорид, гідразин, дихлорбензол, дихлоретан при їх відповідних концентраціях, можна зробити висновок, що HQ >1 окрім 1 речовини, тобто імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню НQ . Оцінивши канцерогенний ризик для здоров"я людини  за класифікацією рівнів ризику ми отримали, що алліл хлористий та анілін мають низький показник, бензофлуорантен і нітрозофеніл – мінімальний, нікель очищений, пил і нітрозодиметиланін – середній.

     Отже, оцінивши стан екологічної безпеки Скадовського району можна зробити висновок, що він є екологічно небезпечним районом для проживання населення.

Список використаної літератури

1. С. М. Сухарев, С. Ю. Чундак, О. Ю. Сухарева „Основи екології та охорони довкілля” Київ, 2006р.

2. Класифікатор Надзвичайних ситуацій в Україні. - К., 1999, 178 с.

3. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення. - К.: НІС, 2001, 312 с.

4. Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні.- К.: Генеза, 2001, 216 с.

5. Шмандій В.М., Клименко М.О., Голік Ю.С., Прищепа А.М Бахарєв В.С., Харламова О.В. Екологічна безпека : Підручник. – Херсон Олді-плюс. 2013. 364 ст.

5.Офіційний сайт Херсонської обласної державної адмінісрації// [http://khoda.gov.ua/category/novini-rajoniv/skadovskogo-rajonu/]