МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ
КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
Р Е Ф Е Р А Т
з дисципліни «Графічний дизайн у виставковій діяльності»
на тему : «Організація першої всесвітньої виставки у Лондоні у 1851 році»
Виконала студентка Vкурсу
Заочного відділення
Групи МІБ - 155
Мартинова
С.М.
Перевірив:
професор
Сьомкін
В.В.
Київ
2016 рік
Зміст
1.Вступ
3
2. Ідея організації виставки 4
3.Роль та завдання виставки 4
4.Спорудження Кришталевого палацу 6
5.Використана література 11
Вступ
Велика виставка виробів промисловості всіх націй, що проходила в лондонському Гайд-парку з 1 травня по 15 жовтня 1851, стала віхою в історії промислової революції. Через участь багатьох країн незабаром її прозвали всесвітньою. На цій першій світовій виставці були представлені промислові товари та різні вироби ремесла, машини, виробничі методи, а також корисні копалини та роботи образотворчого мистецтва.
Ініціатива з проведення виставки належить британському союзу ремісників (англ. Society of Arts). Коли проект в 1849 році був представлений громадськості, то резонанс серед британських промисловців і бізнесменів був позитивним. Вони бачили у виставці ідеальну платформу для підтримки всесвітньої вільної торгівлі.
КРИШТАЛЕВИЙ ПАЛАЦ
Ідея організації виставки
Ідея організації такої виставки, на якій були б показані кращі досягнення в області суспільного виробництва, матеріальної і духовної діяльності людства, давно носилася в повітрі і полонила кращі уми Європи ще задовго до 1851 року. Правда, тоді жоден з проектів так і не був реалізований, головним чином через те, що більшість промисловців, побоюючись конкуренції, виступали проти головного принципу виставки - "вільної і доступної для всіх експозиції".
Остаточно ідея щодо організації всесвітньої виставки дозріла тільки до середини XIX століття. І тоді англійський принц Альберт запропонував влаштувати першу таку виставку в Англії. Проведення виставки саме в Лондоні стало можливим завдяки сміливості і рішучості англійських підприємців. До того часу з торговельно-економічним потенціалом, з технічної оснащеності виробництва і за якістю продукції Англія не знала собі рівних, тому її великі промисловці і могли зважитися на відкриту конкуренцію з підприємцями інших країн.
Роль та завдання виставки
В організації виставки велику роль зіграло Товариство мистецтв, засноване ще в 1754 році з метою заохочення мистецтв, ремесел і торгівлі. Завдання ставилося воістину грандіозне - зібрати під одним дахом вироби промисловості і мистецтва різних країн і народів. Для виконання такого завдання знадобилося небувале приміщення, яке саме стало однією з головних визначних пам"яток виставки. Англійці мало не миттєво - всього за півроку (а за деякими джерелами - за 17 тижнів) - створили в центрі Лондона, в Гайд-парку, знаменитий "Кришталевий палац", який здобув популярність далеко за межами Англії.
Комісії з організації виставки було представлено 245 найрізноманітніших проектів майбутньої будівлі. Але й самі художники, і публіка почували непридатність традиційних форм і матеріалів для вирішення абсолютно нового завдання. І ось тоді виступив Джозеф Пакстон, що запропонував архітектуру з одного заліза і скла.
Всі були приголомшені, а архітектори Європи просто обурювалися, що цей зухвалий Пакстон - не архітектор і не художник, а звичайний садівник - замість величного палацу збирається побудувати "якийсь скляний ковпак", "оранжерею" ... Цього не можна дозволити якомусь неуку, коли є справжнє мистецтво і справжні майстри.
Спорудження Кришталевого палацу
Будівля, збудована в якості виставкового павільйону, представляла собою величезну, розташовану терасами трихнефну споруду, що складалася з ажурного залізного каркасу, заповненого склом. Довжина всього будинку - 564 метра, а ширина - 125 метрів, його крита площа становила 100 000 квадратних метрів. Навряд чи інші країни могли тоді собі таке дозволити. Навіть у Парижі вся виставка швидше за все розмістилася б в якій-небудь кам"яній будівлі, а отже, була б в дуже поміркованих розмірах, що не відповідали грандіозності задуманого заходу. До того ж принципово нова архітектура, виникла при спорудженні Кришталевого палацу, стиль "скла і металу", була органічно неприйнятна для архітектурних і художніх шкіл інших країн.
Дійсно, Кришталевий палац дуже нагадував оранжерею. Маючи досвід створення величезних оранжерей для заморських пальм, Д. Пакстон придумав просте і оригінальне рішення і сміливо ввів у конструкцію Кришталевого палацу метал і скло, збільшивши віконні палітурки до небачено великих розмірів. Приклади застосування металевих конструкцій і покрівель зі скляним заповненням до того часу були вже відомі. Але щоб весь фасад величезного громадського будинку був скляним - таке робилося вперше!
На щастя, нова будівля було споруджено саме так, як задумав "неук-садівник", і публіка із захопленням прийняла його. У ньому якраз втілилося прагнення жителів туманного Альбіону до світла, адже вся споруда, весь її безкрайній інтер"єр був пронизаний потоками сонячних променів.
Кришталевий палац став однією з перших споруд, в якій були прийняті такі поширені зараз уніфіковані елементи: вся будівля була складена з однакових осередків, зібраних з 3300 чавунних колон однакової товщини, 300 000 однакових листів скла, однотипних дерев"яних рам і металевих балок. Збірні елементи стандартних розмірів були виготовлені в потрібній кількості заздалегідь, так що на будмайданчику залишалося їх тільки змонтувати.
Внутрішніх перегородок палац не мав, і його інтер"єр представляв собою один величезний зал. Архітектор дуже дбайливо віднісся до дерев Гайд-парку, рубати які було заборонено парламентом: два столітніх в"яза виявилися просто накритими будівлею палацу. Відомий російський філософ, історик і літератор A.C. Хомяков, який відвідав виставку, написав з цього приводу:
"Те, що будується, зобов"язане мати повагу до того, що виросло".
Сучасники вважали Кришталевий палац дивом архітектурного мистецтва того часу. Пізніше великий Корбюзьє писав:
"Я не міг відірвати очей від цієї торжествуючої гармонії".
Кришталевому палацу судилося увійти і в історію російської літератури та російської політичної думки. У 1859 році його відвідав Н.Г. Чернишевський. До того часу величезна будівля стала заважати жвавому життю лондонського центру та його розібрали. А потім знову зібрали, але вже в Сайденхемі, передмісті Лондона. Саме Кришталевий палац послужив прообразом тієї величезної будівлі, в якій живе комуна майбутнього в четвертому сні Віри Павлівни з роману "Що робити?". Російський письменник з дивовижною прозорливістю замінив у своєму творі залізо і чавун у конструктивних елементах палацу алюмінієм - металом, який тоді був дорожчий золота. Його ще не вміли отримувати у великих кількостях і застосовували в той час тільки в ювелірних виробах!
У Сайденхемському парку Кришталевий палац був зібраний з деякими змінами. Він був розташований у мальовничій місцевості на південь від Лондонського мосту і займав найвище місце в окрузі. Вид звідси на Лондон і його околиці був просто надзвичайний.
У Сайденхемі Кришталевий палац став одним з найулюбленіших і найцікавіших місць для заміських прогулянок. Особливо гарний був сад, та й сам палац був переповнений безліччю різних пам"яток. Наприклад, в помпеянського будинку в зліпках, зроблених з справжніх розкопок, зображувалася різна обстановка жител зруйнованого виверженням Везувію міста. Центральною частиною помпеянського будинку був закритий двір, який представляв собою чотирикутне приміщення, оточене внутрішніми фасадами. У середині його стелі оставлявся атріум - світловий колодязь, який служив єдиним вікном для денного освітлення двору. Разом з тим через нього в будинок протікала вода, що збиралась в спеціальному поглибленні - імплювії. З нього вона особливими трубками розподілялася в різні частини будинку для господарських потреб - кухні, лазні та ін.
У Китайській хатині перед захопленими відвідувачами поставала панорама водоспаду Вікторія на річці Замбезі. Такий же захват викликав у публіки Етнологічний музей, в якому мальовничо були представлені групи і сцени з життя тубільців Африки, Азії та Австралії.
Зовнішні стіни Римського залу відтворювали стіни знаменитого Колізею, а в самому залі розташовувалися зліпки з римських статуй. Непоборний інтерес викликала виставка, що розмістилася у дворі Римського залу, хоча спочатку вона здавалася дещо дивною. На ній експонувалася продукція Нової Зеландії, наприклад, обеліск, наочно зображав ту кількість золота, яку до 1900 року дала Англії ця колонія.
У Кришталевому палаці в Сайденхемі розміщувалися ще Єгипетський і Грецький зали, зал мавританського палацу Альгамбра з Левовим двориком, Акваріум, Звіринець, Оранжерея. З палацу дві тераси - Нижня і Верхня - вели в сад. Верхня тераса була оздоблена статуями, а в центрі її містився бюст творця палацу Джозефа Пакстона. У самому кінці тераси на невимовне захоплення дітвори була влаштована потішна залізниця.
На Нижній терасі розташовувалися оформлені в італійському стилі квітники і басейни з фонтанами, що б"ють вгору на 27 метрів, а фонтан головного басейну вистрілював струмінь води вгору на 45 метрів. У четвер і суботу вечорами тут влаштовувався феєрверк.
Зліва від центральної алеї, довжина якої складала 810 метрів, були влаштовані галявини для спортивних ігор та атракціони, в їх числі і знамениті "російські гірки". Але найцікавіше тут - острови, що представляють свого роду палеонтологічний музей, в якому була представлена вся історія земної поверхні. На майстерно розташованих геологічних шарах височіли різні доісторичні колоси, починаючи від плазунів вторинної епохи до мегатерія третинної.
Використана література:
- 1.Интернет сайт #«center»>Додатка
- Бойко Т. Ярмарки сучасні. ЕКО-2012.№5.
- Крупнейшие ярмарки мира. Діл.вісн.-2012 р.№2.
- Пиріг О.А. "Ринок і торгівля України (історичний аспект)" - Київ,
2008.