Міністерство аграрної політики та продовольства України
Білоцерківський національний аграрний університет
Факультет ветеринарної медицини
Кафедра хірургії
Курсова робота
На тему:
«Операції у вентральній ділянці шиї»
Виконала:
студентка
2 СП курсу 2 групи
Лежух Олеся
Валентинівна
Біла Церква 2013.
Зміст.
Вступ
I.1. Анотмо-топографічні дані вентральної ділянки шиї.
II.Резекція яремної вени.
II .2. Фіксація тварини при резекції яремної вени.
II.3. Показання для проведення резекції яремної вени.
II .4. Список необхідних інструментів і перев’язувального матеріалу.
II .5 . Підготовка операційного поля,рук і перев’язувального матеріалу.
II. 6 . Знеболювання.
II. 7. Техніка операцій.
II. 8 . Післяопераційний догляд.
III. Езофаготомія стравоходу.
III.2. Фіксація тварини при езофаготомії.
III.3. Показання для проведення езофаготомії.
III.5. Підготовка операційного поля,рук і перев’язувального матеріалу.
III. 6 . Знеболювання.
III. 7. Техніка операцій.
III. 8 . Післяопераційний догляд.
Вступ
I.1. Анатомо-топографічні дані вентральної ділянки шиї.
Вентральна ділянка шиї простягається донизу від
шийних хребців.
Має такі межі:
· передня — задній край гілок нижньої щелепи й лінія, що
· з’єднує кути нижньої щелепи;
· задня — рукоятка грудної кістки; верхня — рівень попе-
· речно-реберних відростків шийних хребців і нижній край плечоголовного м’яза;
· нижня— вільний край шиї. Внизу по серединній лінії права й ліва вентральні ділянки шиї зливаються.
До складу вентральної ділянки шиї входять:
· гортань і трахея;
· стравохід;
· щитоподібна залоза;
· м’язи й фасції, які їх оточують.
Взаємне розташування цих органів і покриваючих їх шарів тканин неоднакове в різних третинах шиї, що й варто враховувати при виконанні операції.(Рис.1).
Рис.1. Поперечні розрізи вентральної ділянки
шиї в коня:
А — в краніальній третині, Б — в се-
редній, В — в каудальній третині. 1 — шкірний м’яз;
2 — груднино-щелеповий м’яз; 3 — плечопід’язиковий
м’яз; 4 — плечоголовний м’яз; 5 — груднино-щито-
подібний м’яз; 6 — передтрахеальна й 61 — позадутра-
хеальна частини вісцеральної фасції; 7 — фасція тра-
хеї; 8 — довгий м’яз голови; 9 — довгий м’яз шиї;
10, 11 — передхребцева дволисткова фасція; 12 — пе-
редхребцевий простір; 13 — білятрахеальний простір;
131 — вісцеральний простір; 14 — драбинчастий м’яз;
а — загальна сонна артерія; в — яремна вена; вн — зво-
ротний нерв; н — вагосимпатичний нервовий стовбур;
л — трахеальна лімфатична протока; п — стравохід
(оточений власною фасцією); т — трахея
Шкіра в даній ділянці тонка,рухлива. Під нею знаходяться:підшкірна клітковина(в якій розгалужуються вентральні гілки шийних нервів),шкірні кровоносні й міжфасціальні судини.І поверхнева дволисткова фасція шиї з’єднується з підлягаючим шаром,а по серединній лінії зростається із зовнішнім листком глибокої фасції. Яремний жолоб (sulcus jugularis) розміщений з обох боків уздовж латеральних поверхонь вентральної ділянки шиї.В ньому можна виділити такі межі: верхня - утворюється нижнім краєм плечоголовного м’яза,а нижня – верхнім краєм груднино-щелепового м’яза. Дно жолоба у великої рогатої худоби утворене груднино-соскоподібним м’язом,а у коня у краніальному напрямку - плечо-під’язиковим м’язом,а у каудальному – є тільки глибока фасція шиї,що відокремлює ліву яремну вену від стравоходу.Ще в яремному жолобі знаходиться шкірний нерв шиї та парна яремна вена(у коня -vena jungularis),а великої рогатої худоби – зовнішня яремна вена,а внутрішня розміщується під глибокою фасцією шиї(Рис.2).
Рис.2.Поперечний розріз вентральної ділянки
шиї великої рогатої худоби:
1 — шкіра; 2 — поверхнева фасція; 3 —
плечоголовний м’яз; 4 — груднино-щелеповий м’яз;
5 — зовнішня яремна вена; 6 — власна фасція плечо-
головного, груднино-щелепового м’язів та яремної ве-
ни; 7 — груднино-соскоподібний м’яз; 8 — глибока
фасція шиї та її пластинки (а — передхребцева, поза-
дутрахеальна, в — передтрахеальна); 9 — фасції трахеї;
10 — трахея; 11 — стравохід; 12 — внутрішня яремна
вена; 13 — сонна артерія; 14 — вагосимпатичний стов-
бур; 15 — зворотний нерв; 16 — груднино-під’язиковий
та 17 — груднино-щитоподібний м’язи; 18 — довгий
м’яз шиї; 19 — біла лінія шиї
Гортань розташована у задній частині міжщелепового простору. Хрящовий
скелет гортані (Рис.3,4) складається з дев’яти хрящів:
· 1—3 — надгортанника з двома клиноподібними хрящами; останній лежить біля кутів основи надгортанника;
· 4 і 5 — двох черпакуватих хрящів;
· 6 і 7 — ріжкових хрящів, які лежать на верхівках черпакуватих хрящів;
· 8 — щитоподібного хряща, який складається з тіла й двох пластинок;
· 9 — перснеподібного (кільцеподібного) хряща.
Хрящі гортані зв’язані між собою 10-ма зв’язками: середня щитоподібно-перснеподібна,кишенькова й голосова. Черпакуваті хрящі разом з м’язами,що кріпляться до них, і зв’язками формують внутрішню бічну стінку гортані,що обмежовує голосову щілину.
Рис.3.Гортань:1—
щитоподібний хрящ; 2 — перснеподібний (кільцеподібний) хрящ; 3 — черпакуватий
хрящ (з ріжковим хрящем); 4 — надгортанник;5, 6 — кільця трахеї: а —
під’язиково-щитоподібна зв’язка; б — перснеподібно-щитоподібна зв’язка; в
—перснеподібно-трахеальна зв’язка. Схематично зображені м’язи: г — поперечний
черпакуватий; д — дорсальний перснеподібно-черпакуватий; е —
під’язиково-щитоподібний; ж — перснеподібно-щитоподібний; з
—груднино-щитоподібний.
Рис.
4. Поздовжній
розріз гортані:
1 — перснеподібний (кільцеподібний) хрящ; 2 — черпакуватий хрящ; 3 —
щитоподібний хрящ; 4 — надгортанник; 5 —клиноподібний хрящ; 6 — рожковий хрящ;
г — вхід у бокову гортанну кишеньку (межі кишеньки показані пунктиром); гс —
середня гортанна кишенька; гг — голосова зв’язка; кс — кишенькова складка; фг і
щк —внутрішня й зовнішня пластинки перснеподібно-щитоподібної зв’язки; кт —
перснеподібно-трахеальна зв’язка; с — слизова сумка на перснеподібному хрящі; сс
— слизова сумка на першому трахеальному кільці; фи — фасція трахеї й гортані; м
— м’язовий шар.
Трахея лежить вентрально від довгого м’яза шиї на рівні нижнього краю плечоголовного м’яза. Шийна частина її знаходиться між гортанню й входом у грудну порожнину. Вона складається з незамкнутих хрящових кілець (у рогатої худоби — 45—55, у коня — 48—60). Останні з’єднуються між собою міжкільцевими зв’язками, а їх кінці — поперечною зв’язкою. Перше кільце трахеї з’єднано з перснеподібним хрящем гортані перснетрахеальною зв’язкою. Трахея в коня дещо сплюснута в дорсо-вентральному напрямку, а в рогатої худоби — з боків і поперечний діаметр її складає 6—7 см.
Кровопостачання трахеї здійснюється трахеальними гілками загальної сонної артерії, а іннервується вона симпатичним і блукаючим нервами.
Щитоподібна залоза знаходиться в ділянці перших трьох кілець трахеї й складається з правої й лівої часток, з’єднаних перешийком. Вони лежать на рівні заднього кута крила атланта на боковій поверхні трахеї й мають круглувато-овальну форму. Стравохід починається глотковим отвором і спочатку розташовується на дорсальній поверхні гортані й трахеї, а починаючи з 4-го шийного хребця, переходить ліворуч від неї. На рівні 7-го шийного хребця він повертається на дорсальну поверхню трахеї й в такому положенні проникає в грудну порожнину. Стінка стравоходу складається з трьох оболонок — слизової, м’язової та адвентиції.Кровопостачання шийної частини стравоходу походить від загальної сонної й краніальної щитоподібної артерій, а іннервується стравохід гілками блукаючого, язико-глоткового й симпатичним нервами.
Судинно-нервовий пучок шиї містить у собі загальну сонну артерію, блукаючий й симпатичний нерви, а також поворотний нерв. Загальна сонна артерія є парною й починається від загального стовбура сонних артерій, який знаходиться вентрально від трахеї, в ділянці входа в грудну порожнину. Кожна сонна артерія проходить по латеральній поверхні трахеї. Вздовж дорсального краю кожної загальної сонної артерії проходять блукаючий та симпатичний нерви, а вздовж вентрального краю — зворотний нерв. Каудальніше 5-го шийного хребця загальна сонна артерія відділяється від яремної вени в коня тільки тонким шаром сполучної тканини. Блукаючий, симпатичний та зворотний нерви утворюють вагосимпатичний шийний стовбур. У великої рогатої худоби й коня вагосимпатичний стовбур, входячи в грудну порожнину, вступає в каудальний шийний ганглій чи зірчастий вузол.
II.Резекція яремної вени
II. 2. Фіксація тварини при резекції яремної вени.
Тварину фіксують у лежачому положенні, на здоровому боці.
II.3.Показання для проведення резекції яремної вени.
Гнійний тромбофлебіт, паратромбофлебіт, некроз яремної вени й прилеглих тканин.
Найчастіше ці патологічні процеси виникають у наслідок потрапляння сильноподразнюючих лікарських речовин не в кровоносне русло, а в оточуючі судину м’які тканини при внутрішньовенному введенні (хлоралгідрат, кальцію хлорид, трипафлавін тощо).
II.4.Список необхідних інструментів і перев’язувальногого матеріалу.