Операції у вентральній ділянці шиї

Міністерство  аграрної політики та продовольства України

Білоцерківський національний аграрний університет

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра хірургії

Курсова робота

                             На тему:

«Операції у вентральній ділянці шиї»

                                                                          Виконала:

                                                              студентка

                                                              2 СП  курсу 2 групи

                                                              Лежух Олеся

                                                              Валентинівна

                             Біла Церква 2013.

                        Зміст.

    Вступ

I.1. Анотмо-топографічні дані вентральної  ділянки шиї.

                        II.Резекція яремної вени.

II .2. Фіксація тварини при  резекції яремної вени.

II.3. Показання для проведення  резекції яремної вени.

II .4.  Список необхідних інструментів і перев’язувального матеріалу.

II .5 . Підготовка операційного поля,рук і перев’язувального матеріалу.

II. 6 . Знеболювання.

II. 7. Техніка операцій.

II. 8 . Післяопераційний догляд.

                        III. Езофаготомія  стравоходу.

III.2. Фіксація тварини при езофаготомії.

III.3. Показання для проведення езофаготомії.

III.5.  Підготовка операційного поля,рук і перев’язувального матеріалу.

III. 6 . Знеболювання.

III. 7. Техніка операцій.

III. 8 . Післяопераційний догляд.

                                                       Вступ

            I.1. Анатомо-топографічні дані вентральної ділянки шиї.

Вентральна ділянка шиї простягається донизу від

шийних хребців.

 Має такі межі:

·        передня — задній край гілок нижньої щелепи й лінія, що

·        з’єднує кути нижньої щелепи;

·        задня — рукоятка грудної кістки; верхня — рівень попе-

·        речно-реберних відростків шийних хребців і нижній край плечоголовного м’яза;

·        нижня— вільний край шиї. Внизу по серединній лінії права й ліва вентральні ділянки шиї зливаються.

До складу вентральної ділянки шиї входять:

·        гортань і трахея;

·        стравохід;

·        щитоподібна залоза;

·        м’язи й фасції, які їх оточують.

Взаємне розташування цих органів і покриваючих їх шарів тканин неоднакове в різних третинах шиї, що й варто враховувати при виконанні операції.(Рис.1).

 Рис.1.   Поперечні розрізи вентральної ділянки

шиї в коня:

 А — в краніальній третині, Б — в се-

редній, В — в каудальній третині. 1 — шкірний м’яз;

2 — груднино-щелеповий м’яз; 3 — плечопід’язиковий

м’яз; 4 — плечоголовний м’яз; 5 — груднино-щито-

подібний м’яз; 6 — передтрахеальна й 61 — позадутра-

хеальна частини вісцеральної фасції; 7 — фасція тра-

хеї; 8 — довгий м’яз голови; 9 — довгий м’яз шиї;

10, 11 — передхребцева дволисткова фасція; 12 — пе-

редхребцевий простір; 13 — білятрахеальний простір;

131 — вісцеральний простір; 14 — драбинчастий м’яз;

а — загальна сонна артерія; в — яремна вена; вн — зво-

ротний нерв; н — вагосимпатичний нервовий стовбур;

л — трахеальна лімфатична протока; п — стравохід

(оточений власною фасцією); т — трахея

Шкіра в даній ділянці тонка,рухлива. Під нею знаходяться:підшкірна клітковина(в якій розгалужуються вентральні гілки шийних нервів),шкірні кровоносні й міжфасціальні судини.І поверхнева дволисткова фасція шиї з’єднується з підлягаючим шаром,а по серединній лінії зростається із зовнішнім листком глибокої фасції. Яремний жолоб (sulcus  jugularis) розміщений з обох боків уздовж латеральних поверхонь вентральної ділянки шиї.В ньому можна виділити такі межі: верхня - утворюється  нижнім краєм плечоголовного  м’яза,а нижня – верхнім краєм груднино-щелепового м’яза. Дно жолоба у великої рогатої худоби утворене груднино-соскоподібним м’язом,а у коня у краніальному напрямку - плечо-під’язиковим м’язом,а у каудальному – є тільки глибока фасція шиї,що відокремлює ліву яремну вену від стравоходу.Ще в яремному жолобі знаходиться шкірний нерв шиї та парна  яремна  вена(у коня -vena jungularis),а великої рогатої худоби – зовнішня яремна вена,а внутрішня розміщується  під глибокою фасцією шиї(Рис.2).

Рис.2.Поперечний розріз вентральної ділянки

шиї великої рогатої худоби:

 1 — шкіра; 2 — поверхнева фасція; 3 —

плечоголовний м’яз; 4 — груднино-щелеповий м’яз;

5 — зовнішня яремна вена; 6 — власна фасція плечо-

головного, груднино-щелепового м’язів та яремної ве-

ни; 7 — груднино-соскоподібний м’яз; 8 — глибока

фасція шиї та її пластинки (а — передхребцева, поза-

дутрахеальна, в — передтрахеальна); 9 — фасції трахеї;

10 — трахея; 11 — стравохід; 12 — внутрішня яремна

вена; 13 — сонна артерія; 14 — вагосимпатичний стов-

бур; 15 — зворотний нерв; 16 — груднино-під’язиковий

та 17 — груднино-щитоподібний м’язи; 18 — довгий

м’яз шиї; 19 — біла лінія шиї

Гортань розташована у задній частині міжщелепового простору. Хрящовий

скелет гортані (Рис.3,4) складається з дев’яти хрящів:

·        1—3 — надгортанника з двома клиноподібними хрящами; останній лежить біля кутів основи надгортанника;

·        4 і 5 — двох черпакуватих хрящів;

·        6 і 7 — ріжкових хрящів, які лежать на верхівках черпакуватих хрящів;

·        8 — щитоподібного хряща, який складається з тіла й двох пластинок;

·        9 — перснеподібного (кільцеподібного) хряща.

Хрящі гортані зв’язані між собою 10-ма зв’язками: середня щитоподібно-перснеподібна,кишенькова й голосова. Черпакуваті  хрящі разом з м’язами,що кріпляться до них, і зв’язками формують  внутрішню бічну стінку гортані,що обмежовує голосову щілину.

                                                   
Рис.3.Гортань:1— щитоподібний хрящ; 2 — перснеподібний (кільцеподібний) хрящ; 3 — черпакуватий хрящ (з ріжковим хрящем); 4 — надгортанник;5, 6 — кільця трахеї: а — під’язиково-щитоподібна зв’язка; б — перснеподібно-щитоподібна зв’язка; в —перснеподібно-трахеальна зв’язка. Схематично зображені м’язи: г — поперечний черпакуватий; д — дорсальний перснеподібно-черпакуватий; е — під’язиково-щитоподібний; ж — перснеподібно-щитоподібний; з —груднино-щитоподібний.

        
Рис. 4. Поздовжній розріз гортані: 1 — перснеподібний (кільцеподібний) хрящ; 2 — черпакуватий хрящ; 3 — щитоподібний хрящ; 4 — надгортанник; 5 —клиноподібний хрящ; 6 — рожковий хрящ; г — вхід у бокову гортанну кишеньку (межі кишеньки показані пунктиром); гс — середня гортанна кишенька; гг — голосова зв’язка; кс — кишенькова складка; фг і щк —внутрішня й зовнішня пластинки перснеподібно-щитоподібної зв’язки; кт — перснеподібно-трахеальна зв’язка; с — слизова сумка на перснеподібному хрящі; сс — слизова сумка на першому трахеальному кільці; фи — фасція трахеї й гортані; м — м’язовий шар.

Трахея лежить вентрально від довгого м’яза шиї на рівні нижнього краю плечоголовного м’яза. Шийна частина її знаходиться між гортанню й входом у грудну порожнину. Вона складається з незамкнутих хрящових кілець (у рогатої худоби —  45—55, у коня — 48—60). Останні з’єднуються між собою міжкільцевими зв’язками, а їх кінці — поперечною зв’язкою. Перше кільце трахеї з’єднано з перснеподібним  хрящем  гортані перснетрахеальною зв’язкою. Трахея в коня дещо сплюснута в дорсо-вентральному напрямку, а в рогатої худоби — з боків і поперечний діаметр її складає 6—7 см.

Кровопостачання трахеї здійснюється трахеальними гілками загальної сонної артерії, а іннервується вона симпатичним і блукаючим нервами.

Щитоподібна залоза знаходиться в ділянці перших трьох кілець трахеї й складається з правої й лівої часток, з’єднаних перешийком. Вони лежать на рівні заднього кута крила атланта на боковій поверхні трахеї й мають круглувато-овальну форму. Стравохід починається глотковим отвором і спочатку розташовується на дорсальній поверхні гортані й трахеї, а починаючи з 4-го шийного хребця, переходить ліворуч від неї. На рівні 7-го шийного хребця він повертається на дорсальну поверхню трахеї й в такому положенні проникає в грудну порожнину. Стінка стравоходу складається з трьох оболонок — слизової, м’язової та адвентиції.Кровопостачання шийної частини стравоходу походить від загальної сонної й краніальної щитоподібної артерій, а іннервується стравохід гілками блукаючого, язико-глоткового й симпатичним нервами.

Судинно-нервовий пучок шиї містить у собі загальну сонну артерію, блукаючий й симпатичний нерви, а також поворотний нерв. Загальна сонна артерія є парною й починається від загального стовбура сонних артерій, який знаходиться вентрально від трахеї, в ділянці входа в грудну порожнину. Кожна сонна артерія проходить по латеральній поверхні трахеї. Вздовж дорсального краю кожної загальної сонної артерії проходять блукаючий та симпатичний нерви, а вздовж вентрального краю — зворотний нерв. Каудальніше 5-го шийного хребця загальна сонна артерія відділяється від яремної вени в коня тільки тонким шаром сполучної тканини. Блукаючий, симпатичний та зворотний нерви утворюють вагосимпатичний шийний стовбур. У великої рогатої худоби й коня вагосимпатичний стовбур, входячи в грудну порожнину, вступає в каудальний шийний ганглій чи зірчастий вузол.

II.Резекція яремної вени

II. 2. Фіксація тварини при резекції яремної вени.

Тварину фіксують  у лежачому положенні, на здоровому боці.

II.3.Показання для проведення резекції  яремної вени.

Гнійний тромбофлебіт, паратромбофлебіт, некроз яремної вени й прилеглих тканин.

 Найчастіше ці патологічні процеси виникають у наслідок потрапляння сильноподразнюючих лікарських речовин не в кровоносне русло, а в оточуючі судину м’які тканини при внутрішньовенному введенні (хлоралгідрат, кальцію хлорид, трипафлавін  тощо).

II.4.Список необхідних інструментів і перев’язувальногого   матеріалу.