ВСТУП
Автомобільний транспорт є найбільш стабільним, масовим і зручним видом транспорту, що володіє великою маневреністю, гарною прохідністю і пристосованістю для роботи в різних кліматичних і географічних умовах. Він є ефективним засобом для перевезення вантажів і пасажирів.
Для підтримання вашої технічної готовності рухомого складу, забезпечення працездатності рухомого складу, забезпечення працездатності протягом встановлених строків напрацювання, необхідно широко використовувати технології діагностики, максимально механізувати виробничої ділянки та ділянки технічного обслуговування (ТО), поточного ремонту (ПР) автомобіля, аналізувати їх підйомно-транспортними механізмами і контрольно-регулювальними приладами, а також активно вдосконалювати технологію ПР і управління виробництвом, створювати необхідні виробничо-побутові та санітарно-гігієнічні умови праці водіїв і ремонтних робітників.
Проведення цих та інших технічних і організаційних заходів сприяє підвищенню виробничих потужностей підприємства, зростання продуктивності праці при проведенні ТО і виконання ремонту рухомого складу, забезпечує скорочення трудових і матеріальних витрат.
Економічна реформа, проведена в автомобільному транспорті, відкрила великі можливості підвищення ефективності виробництва на основі технологічного процесу, раціональне використання виробничих фондів і здійснення режиму економії.
Важливе значення має підвищення коефіцієнта технічної готовності парку автомобілів, зниження витрат на ТО і ремонт. Необхідно ще більше удосконалювати організацію і технологію ТО і ПР.
1. Загальна характеристика.
1.1.Призначення та коротка характеристика об’єкту проектування.
На слюсарно-механічній дільниці проводять відновлення і виготовлення простих деталей, а також складання вузлів, в основному,для зони ПР і агрегатної дільниці. До основних робіт, що виконують на дільниці належать токарні фрезерні і стругальні, шліфувальні та слюсарні.
Токарні роботи виконуються при обточуванні зовнішніх циліндричних, конусних і фасонних поверхонь деталей (валів, осей пальців та інших);розточуванні отворів, прорізання канавок,свердлінні отворів, нарізанні різьб,виготовленні кріпильних виробів.
Фрезерні і стругальні роботи виконують при обробці площин кронштейнів, лап, і інших деталей, прорізання шпоночних пазів і канавок у осях, валах,пальцях
Шліфувальні роботи виконують при чистовій обробці зовнішніх і внутрішніх циліндричних і плоских поверхонь, заточуванні та доведенні різального інструменту.
Слюсарні роботи включають в себе свердління, зенкерування, розгортання отворів; розмічання деталей перед механічною обробкою та припасування після механічної обробки; підготовку деталей для зварювання та їх обробку після зварювання; нарізання та прогонку різьби і інші роботи.
Після завершення обробки у відділенні деталі спрямовують у інші відділення для подальшої обробки або у агрегатне відділення для установки на певний агрегат.
1.2. Вибір і обґрунтування вихідних даних для проектування.
Вибрані вихідні дання, необхідні для розрахунку річної виробничої програми, занесені в таблицю.
Таблиця 1
|
№ |
Марка автомобіля |
Кількість |
Середній пробіг |
Категорія умов експлуатації |
К-сть робочих днів |
К-сть авто, які перебувають в КР% |
|
1 |
ГАЗ-53А |
150 |
250 |
III |
305 |
35 |
|
2 |
ЗИЛ -130 з причепом |
100 |
270 |
III |
305 |
35 |
Вихідні даних наведених в таблиці 1 недостатньо для вирішення виробничої програми по ТО і ремонту рухомого складу. В зв’язку з цим недостатні дані і нормативи виробляємо є «Положення по технічного обслуговувані і ремонту рухомого автомобільного транспорту на відповідні марки і моделі рухомого складу.
Положення по ТО і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту
Таблиця 2
|
№ |
Марка авто. |
Пробіг, км |
Простої,дні |
Трудомісткість |
|||||||
|
Добов |
До То-1 |
До То-2 |
До КР |
В ТО і ПР на 1000 км |
КР |
ЩО |
ТО-1 |
ТО-2 |
ПР 1000 км |
||
|
1 доб. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
1 |
ГАЗ-53А |
150 |
4000 |
16000 |
300 |
0,35 |
- |
0,30 |
3,6 |
14,4 |
3,0 |
|
2 3 |
ЗИЛ-130 причеп |
100 100 |
4000 |
16000 |
450 120 |
0,38 - |
- - |
0,3 0.05 |
3,6 0,9 |
14,46 3,6 |
3,4 0,35 |
1.3. Технічна характеристика рухомого складу.
Таблиця
3
|
Основні параметри |
ГАЗ-53А |
ЗИЛ-130 |
|
Габарити (довжина/ширина/висота) |
6395/2380/2220 |
6675/2500/2400 |
|
Дорожній просвіт,мм |
265 |
275 |
|
Пасажировмісткість |
2 |
3 |
|
Маса спорядженого/повна), тони |
3250/7400 |
4300/10525 |
|
Коробка передач |
Механічна, чотирьохступенева. |
Механічна, п’ятиступінчаста. |
|
Двигун |
ГАЗ-53, карбюраторний, Потужність115л.с., V-подібний |
ЗИЛ -130, карбюраторний, Потужність150л.с., V-подібний |
|
Гальмівна система |
Гідравлічна |
Пневматична |
2. Розрахунково-технологічна частина.
2.1. Розрахунок річної виробничої програми.
2.1.1.Вибір і корегування періодичності обслуговування.
Скореговані значення нормативів ТО і ремонту визначаємо за формулами:
Періодичності ТО-1: 
;
(1)
Періодичності ТО-2: 
;
Ресурсу ДТЗ: 
;
Тривалості простою: 
;
Трудомісткості ЩО: 
;
Трудомісткості ТО-1: 
;
Трудомісткості ТО-2: 
;
Трудомісткості ПР: 
,
де 
-
коефіцієнт механізації виконання мийних робіт при ЩО. При виборі нормативів
згідно з ОНТП-01-91 приймається рівним: =1,4-1,5- при виконанні
миття ручним способом; =1-при
виконанні миття з застосуванням мийної установки.
Для групи Газ-53А
Періодичності ТО-1: 
(км);
Періодичності ТО-2: 
(км);
Ресурсу ДТЗ: 
(км);
Тривалості простою: 
(днів);
Трудомісткості ЩО: 
(люд.-год);
Трудомісткості ТО-1: 
(люд.-год);
Трудомісткості ТО-2: 
(люд.-год);
Трудомісткості ПР: 
(люд.-год/1000).
Для групи ЗИЛ -130
Періодичності ТО-1: 
(км);
Періодичності ТО-2: 
(км);
Ресурсу ДТЗ: 
(км);
Тривалості простою: 
(днів);
Трудомісткості ЩО: 
(люд.-год);
Трудомісткості ТО-1: 
(люд.-год);
Трудомісткості ТО-2: 
(люд.-год);
Трудомісткості ПР: 
(люд.-год/1000).
Для групи причепа
Періодичності ТО-1: 
(км);
Періодичності ТО-2: (км);
Ресурсу ДТЗ: 
(км);
Тривалості простою: (днів);
Трудомісткості ЩО: 
(люд.-год);
Трудомісткості ТО-1: 
(люд.-год);
Трудомісткості ТО-2: 
(люд.-год);
Трудомісткості ПР: 
(люд.-год/1000).
Коригуємо періодичність ТО-1, ТО-2 і ресурсу ДТЗ за кратністю між собою та кратністю середньодобового пробігу виконуємо згідно з формулами (3-5):
ГАЗ-53А ЗИЛ-130
Для періодичності ТО-1:
(2)
Причеп
Для періодичності ТО-2:
ГАЗ-53А ЗИЛ-130
(3)
Причеп
Для ресурсу ДТЗ:
ГАЗ-53А ЗИЛ-130
(4)
Причеп
Результати
розрахунків зводимо до
таблиці.
Таблиця 4
Продовження таблиці 4 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Норматив |
УмовПозн. |
Одиниці виміру |
Норм. значення |
|
|
|
|
|
|
Скор. За ‘’K” |
Скор. за “n” |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
ЗИЛ-130 |
|||||||||||
|
Періодичність ТО-1 |
|
км |
4000 |
0,8 |
- |
1,0 |
- |
- |
- |
3200 |
3200 |
|
Періодичність ТО-2 |
|
км |
16000 |
0,8 |
- |
1,0 |
- |
- |
- |
12800 |
12800 |
|
Ресурс (пробіг до КР) |
|
км |
450000 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
- |
- |
- |
240000 |
243200 |
|
Тривалість простою в ТО і ПР |
|
|
0,38 |
- |
0,9 |
- |
- |
- |
- |
0,38 |
|
|
Трудомісткість ЩО |
|
Люд.-год. |
0,30 |
- |
0,9 |
- |
- |
- |
1 |
0,30 |
|
|
Трудомісткість ТО-1 |
|
Люд.-год. |
3,6 |
- |
0,9 |
- |
1,19 |
- |
- |
3,85 |
|
|
Трудомісткість ТО-2 |
|
Люд.-год. |
14,46 |
- |
0,9 |
- |
1,19 |
- |
- |
15,48 |
|
Трудомісткість ПР |
|
|
3,4 |
1,2 |
0,9 |
1,0 |
1,19 |
1,0 |
- |
5,583 |
Продовження таблиці 4
|
Норматив |
УмовПозн. |
Одиниці виміру |
Норм. значення |
|
|
|
|
|
|
Скор. За ‘’K” |
Скор. за “n” |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Причеп |
|||||||||||
|
Періодичність ТО-1 |
|
км |
4000 |
0,8 |
- |
1,0 |
- |
- |
- |
3200 |
3200 |
|
Періодичність ТО-2 |
|
км |
16000 |
0,8 |
- |
1,0 |
- |
- |
- |
12800 |
12800 |
|
Ресурс (пробіг до КР) |
|
км |
120000 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
- |
- |
- |
96000 |
89600 |
|
Тривалість простою в ТО і ПР |
|
|
0,38 |
- |
0,9 |
- |
- |
- |
- |
0,38 |
|
|
Трудомісткість ЩО |
|
Люд.-год. |
0,05 |
- |
0,9 |
- |
- |
- |
1 |
0,30 |
|
|
Трудомісткість ТО-1 |
|
Люд.-год. |
0,9 |
- |
0,9 |
- |
1,19 |
- |
- |
1,71 |
|
|
Трудомісткість ТО-2 |
|
Люд.-год. |
3,6 |
- |
0,9 |
- |
1,19 |
- |
- |
6,85 |
|
|
Трудомісткість ПР |
|
|
0,35 |
1,2 |
0,9 |
1,0 |
1,19 |
1,0 |
- |
0,533 |
|
2.1.2. Розрахунок коефіцієнту технічної готовності та коефіцієнту використання парку.
Коефіцієнт технічної готовності визначається для одного автомобіля, приймається як за середнє значення для усього парку:
,
(5)
де 
середньодобовий
пробіг, км;
скорегований час
простою в ТО і ПР, дні/1000 км.
Значення коефіцієнту використання парку визначається по формулі:
(6)
ГАЗ-53А
;
.
ЗИЛ-130
Причеп
Результати розрахунків коефіцієнтів технічної готовності та використання парку заносимо в таблицю.
Таблиця
5
|
Розрахункова група ДТЗ |
Коефіцієнт технічної готовності |
Коефіцієнт використання парку |
|
ГАЗ-53А |
0,934 |
0,779 |
|
ЗИЛ -130 |
0,967 |
0,807 |
|
Причеп |
26 |
21,7 |
2.1.3. Визначення річного пробігу автомобільного парку.
Загальний річний пробіг визначаємо по формулі:
, км;
(7)
де 
- число
автомобілів однієї групи ДТЗ, од;
ГАЗ-53А
ЗИЛ
-130 
Причеп
Результати розрахунків заносимо в таблицю річного пробігу автомобільного парку:
Таблиця 6
|
Розрахункова група ДТЗ |
Річний пробіг |
|
км |
|
|
ГАЗ-53А |
10662562,5 |
|
ЗИЛ -130 |
7952985 |
|
Причеп |
2138535 |
2.1.4.Визначення кількості обслуговувань по парку за рік.
Число КР, а також ТО по парку за рік визначається за формулами:
Кількість списань або КР: 
(8)
Кількість ТО-1: 
( при списані
ДТЗ);
( при КР
ДТЗ);
Кількість ТО-2: 
( при списані
ДТЗ);
( при КР ДТЗ);
Кількість ЩО:
Кількість
СО:
Кількість
Д-1:
Кількість-2:
Визначаємо річну програму для групи
ГАЗ-53А :
Для групи ЗИЛ-130
Причеп
Результати зводимо в таблицю
|
Вид дій |
Розрахунок |
||
|
ГАЗ-53А |
ЗИЛ -130 |
Причеп |
|
|
КР за рік |
4,384 |
32,7 |
23.8 |
|
ТО-1 за рік |
249,9 |
1864 |
501,2 |
|
ТО-2 за рік |
78,91 |
588,6 |
143,2 |
|
ЩО за рік |
4265 |
29455,5 |
21385,35 |
|
СО за рік |
2850 |
1900 |
700 |
|
Д-1 за рік |
3538 |
2639 |
694,52 |
|
Д-2 за рік |
947 |
706,32 |
171,84 |
Таблиця7
2.1.5 Визначення добової кількості виробничих працюючих
Кількість обслуговувань за добу визначається для кожної розрахункової групи ДТЗ за формулами:
(9)
.
Де 
- кількість робочих
днів автомобілів у році;
- кількість робочих
днів зон ТО і ПР у році.
Для даного АТП приймаємо такий режим роботи:
Річне число робочих днів зони ЕО співпадає з режимом роботи зони ПС:
=305
днів;
Для інших
виробничих зон річне число робочих днів рівне - =305 днів.
Для
групиГАЗ-53А: Для групи ЗИЛ-130
Причеп
Результати розрахунків заносимо в таблицю:
Таблиця 8
|
Вид вій |
Розрахунок |
||
|
ГАЗ-53А |
ЗИЛ -130 |
Причеп |
|
|
ТО-1 за добу |
8,1 |
6,1 |
1,6 |
|
ТО-2 за добу |
2,5 |
1,9 |
0,4 |
|
ЩО за добу |
139,8 |
96,6 |
70,1 |
|
Д-1 за добу |
11,6 |
8,6 |
2,2 |
|
Д-2 за добу |
0,31 |
2,3 |
0,5 |
2.1.6. Вибір і обслуговування методу організації технологічного процесу ТО і ПР.
Змінна програма технологічного обслуговування і діагностування автомобіля являє собою кількість обслуговувань даного виду за зміну. Такий розрахунок виконується тільки при організації робіт зон ТО в
дві і більше змін. У випадку однозмінної роботи змінна програма рівна добовій.
Змінна програма для всіх видів обслуговування визначається з урахуванням кількості змін:
(10)
Де с- кількість робочих змін.
Змінна програма є визначальним фактором при виборі форми організації і методу обслуговування.
Для групи ГАЗ-53А Для групи ЗИЛ-130
Причеп
Результати розрахунку зводимо в таблицю:
Таблиця
9
|
Вид дій |
Розрахунок |
||
|
ГАЗ-53А |
ЗИЛ-130 |
Причеп |
|
|
ТО-1 за зміну |
4,05 |
3,05 |
0,8 |
|
ТО-2 за зміну |
1,25 |
0,95 |
0,2 |
|
ЩО за зміну |
69,9 |
18,25 |
35,05 |
|
Д-1 за зміну |
5,8 |
4,3 |
1,1 |
|
Д-2 за зміну |
0,155 |
1,15 |
0,25 |
2.1.7.Розрахунок річної трудомісткості по всіх видах праці.
Розрахунок об’ємів робіт по ТО і ПР розраховується по формулам:
ЩО: 
(11)
Трудомісткість
ТО-1,ТО-2 і СО визначаються за наступними формулами:
(12)
Де 
коефіцієнт, що
враховує частку робіт супутнього ПР при виконанні робіт ТО (приймається
0,15…0,2);
коефіцієнт,
що враховує частку робіт сезонного обслуговування в трудомісткості ТО-2 (
приймається: 0,5-для дуже холодного і дуже жаркого клімату; 0,3- для холодного
і жаркого сухого клімат; 0,2- для інших кліматичних районів).
Річний обсяг робіт ТО-1 і ТО-2 визначається за формулами:
(13)
Річний обсяг робіт ПР визначається, виходячи з річного пробігу групи автомобілів і скорегованої трудомісткості ПР на 1000 км пробігу і визначається за формулою:
(14)
Розраховуємо річну трудомісткість по всіх видах праці для кожної групи.
Для групи ГАЗ-53А
(люд.-год);
(люд.-год);
1279,5+78,91=1358,41(люд.-год);
ТО-1,ТО-2 і СО:
(люд.-год);
(люд.-год);
(люд.-год);
(люд.-год);
(люд.-год).
ПР: 
(люд.-год).
Для групи ЗИЛ -130
(люд.-год);
(люд.-год);
7952,98+529,7=8482,6(люд.-год);
ТО-1,ТО-2 і СО:
(люд.-год);
(люд.-год);
(люд.-год);
(люд.-год);
(люд.-год).
ПР: 
(люд.-год).
Результати вище приведених розрахунків зводимо в таблицю
Таблиця 10
|
Розрахункова Група ДТЗ |
ЩО |
ТО-1 |
ТО-2 |
СО |
ПР |
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
ГАЗ-53А |
1358,41 |
2770,88 |
12528,32 |
9028,8 |
40442,46 |
57100,07 |
|
ЗИЛ -130 |
8482,6 |
20093,91 |
31394,6 |
5882,4 |
15083,3 |
73054.41 |
|
Всього по АТП |
9841 |
22864,79 |
4390,92 |
14911,2 |
4059329,3 |
93493,3 |
2.2. Технологія розрахунку об’єкту проектування.
2.2.1. Визначення річної трудомісткості робіт по об’єкту проектування.
Загальна трудомісткість робіт ТО і ПР на АТП:
Для групи ГАЗ-53А (15)
1358,41+2770,88+12528,32+40442,46=57100,07
(люд.-г
од);
Для групи ЗИЛ-130
8482,6+20093,91+31394,6+15083,3=75054,41
(люд.
– г од);
2.22. Визначення кількості виробничих працюючих на шино монтажній дільниці.
Явочна і штатна чисельність виробничих робітників залежить від обсягу робіт на даній ділянці і фонду робочого часу:
(16)
Де 
- річний обсяг
робіт на дільниці, люд./год.;
річний фонд часу
робочого місця виробничих робітників, год;
річний ефективний
фонд часу робітника з урахуванням трудових втрат, спричинених хворобою,
виконанням державних обов’язків, тощо, год;
Фонд робочого місця визначаємо за формулою:
(17)
Де 
кількість робочих
днів у році. дні;
тривалість робочої
зміни;
кількість
святкових днів;
Річний ефективний фонд часу робітника залежить від кількості днів основної та додаткової відпусток:
(18)
Де 
кількість днів
основної відпустки, 18 днів;
5 днів;
5днів.
;
;
;
.
2.2.3.Підбір технологічного обладнання.
Відомість технологічного обладнання на слюсарно-механічну майстерню внесено до таблиці.
Таблиця 11
|
№ |
Найменування |
Тип і модель |
К-сть |
Розмір |
Займана Площа,м² |
|||||
|
1 |
Токарно-гвинторізнй верстат |
1В62Г Росія |
4 |
3400х1190 |
0,91 |
|||||
|
2 |
Вертикально свердлильний верстат |
2С125 Росія |
3 |
700х700 |
0,78 |
|||||
|
3 |
Точильно шліфувальний верстат |
3Т634 Тульський СРЗ Росія |
2 |
925х650 |
0,52 |
|||||
|
4 |
Плита перевірна і розміточна |
ГОСТ10905-86 |
3 |
400х400 |
0,12 |
|||||
|
5 |
Верстак слюсарний |
ВС-3МЕталика Росія |
1 |
2000х700 |
0,25 |
|||||
|
6 |
Лещата слюсарні |
ТСС-200 |
2 |
------ |
0,88 |
|||||
|
7 |
Стелаж для інструментів і деталей |
. ГАРО 05.5.2000-500 |
1 |
1000х300 |
1,8 |
|||||
|
8 |
Тумба інструментальна |
ТС2-14Н Hicdoor |
1 |
900х500 |
0,16 |
|||||
|
9 |
Шафа інструментальна |
Hicdoor |
1 |
950х500 |
0,21 |
|||||
|
10 |
Стелаж поличний |
СГ-102 Росія |
1 |
1800х600 |
0,32 |
|
11 |
Умивальник |
----- |
1 |
500х500 |
1,25 |
|
12 |
Скриня з піском |
Власного виготовлення |
1 |
400х400 |
1,22 |
|
13 |
Консольний вертикально фрезерний верстат |
ВМ-127 |
2 |
2260х2500 |
0,66 |
|
14 |
Довбальний верстат |
ГД-200 |
1 |
1900х1270 |
0,07 |
|
15 |
Круглошлі- фувальний верстат |
ЗС130В Росія |
2 |
2200х1600 |
1,96 |
|
16 |
Молоток |
Habero |
3 |
--- |
1,23 |
|
17 |
Зубило |
Habero |
3 |
----- |
0,17 |
|
18 |
Стенд для розбирання і складання двигунів |
Р641 ГАРО |
2 |
570х410 |
0,44 |
|
19 |
Стенд для розбирання і складання агрегатів |
Р600 ГАРО |
1 |
1180х670 |
0,79 |
|
20 |
Стенд для розбирання заднього моста |
М-411 |
1 |
1200х500 |
0,6 |
|
21 |
Стенд для розбирання – складання редукторів і коробок передач |
М-407 |
1 |
1200х600 |
0,72 |
|
22 |
Стенд для розбирання і складання зчеплення |
Р-207 |
1 |
400х400 |
0,16 |
|
23 |
Стенд для розбирання-складання передньої підвіски |
М-410 |
1 |
600х400 |
0,24 |
|
24 |
Прес гідравлічний |
П-40 ГАРО |
1 |
1600х500 |
0,8 |
|
25 |
Прес для клепки фрикційних накладок |
Р-335 Авто спец |
1 |
420х430 |
0,18 |
|
26 |
Пристрій для притирання клапанів |
Р-117 |
1 |
450х300 |
0,13 |
|
27 |
Пристрій дл проточування дисків коліс |
МАР2000 США |
1 |
450х300 |
----------- |
|
28 |
Комплект для ремонту головки блока |
ГАРО-3 |
1 |
------------ |
-------------- |
|
29 |
Комплект вимірювального інструменту |
ГАРО-4 |
1 |
-------------- |
------------- |
|
30 |
Комплект знімачів |
Baldur |
1 |
----------------- |
------------ |
|
31 |
Гайковерт |
АТ770 |
1 |
-------------- |
------------ |
|
32 |
Ключ дина метричний |
МТ-1-800 |
1 |
----------------- |
------------- |
|
33 |
Дриль |
9022Fini |
1 |
--------------- |
-------------- |
|
34 |
Візок інструментальний |
WH-500 HAZET |
1 |
900х650 |
-------------- |
|
35 |
Комплект інструменту |
HAZET |
1 |
4000х250 |
0,58 |
|
36 |
Набір автомеханіка |
----- |
1 |
----------------- |
0,1 |
|
37 |
Кран для знімання і встановлення двигунів |
Власного виготовлення |
1 |
2260х2500 |
2,65 |
|
Всього |
51,79 |
2.2.4. Розрахунок площини об’єкту проектування.
Площа виробничої дільниці ПР визначається сумарною площею виробничого обладнання і щільністю його розташування:
(19)
Де 
- коефіцієнт
щільності розташування обладнання (Додаток 30)
Отже сумарна площа тех.. обладнання становить 51,79 м². Коефіцієнт щільності вибираємо 4. Таким чином:
(м²);
Fд=
=18+12
=210 М2
РЯ=17 чол.
3.Організаційна частина.
3.1. Вибір і обґрунтування режиму праці та відпочинку виробничого персоналу.
Слюсарно-механічна майстерня працює в 2 зміни, з годиною перервою на обід. Кожному працівнику надається відпустка раз у рік. Надається вихідний у перед святкові дні.
3.2. Схема організації ТО і ПР
Однією із основних зон АТП є зона зберігання. У цій зоні рухомий склад у міжзмінний період зберігається.
Поточний ремонт рухомого складу і його агрегатів разом із зоною ПР виконують на універсальних та спеціалізованих постах.
3.3 Опис технології праці на об’єкті проектування
Одним з видів робіт на слюсарно-механічній дільниці є виготовлення нових деталей на токарному, фрезерному, шліфувальному верстатах. В основному це кріпильні деталі. Також на дільниці виконується такі відновлювальні роботи як відновлення різьбових з’єднань, заміну фрикційних накладок на ведучому диску зчеплення і на гальмівних колодках.
3.4. Розробка технологічних карт.
Зміст роботи: Відновлення фрикційних накладок на гальмівних колодках
. Виконавці: 1 чоловік.
Спеціальність і розряд: Авто слюсар IV розряду
Таблиця 1
|
№ |
Найменування операції, переходів, прикладів. |
Місце виконання операції. |
К-сть. |
Спеціальність і розряд |
Обланан. і інструмент |
|
1 |
Демонтувати колесо з автомобіля. |
На авто. |
1 |
IV |
Гайковерт електор. |
|
2 |
Демонтувати гальмівний барабан |
На авто. |
1 |
IV |
Гайковерт електор. |
|
3 |
Демонтувати гальмівну колодку |
На авто. |
1 |
IV |
Силова викрутка |
|
4 |
Висвердлити заклепки |
Слюсарна майстерня |
1 |
IV |
Дриль |
|
|
Наклепати нову накладку |
Слюсарна майстерня |
1 |
IV |
Прес для клепки фрикційних накладок |
|
6 |
Встановити на місце колодки |
На авто. |
1 |
IV |
Самостійно |
|
7 |
Встановити гальмівний барабан |
На авто. |
1 |
IV |
Гайковерт електор. |
|
8 |
Встановити на місце колесо |
На авто. |
1 |
IV |
Гайковерт електор. |
4.Техніка безпеки, виробнича санітарія.
4.1. Вимоги по виробничій санітарії на об’єкті проектування.
У робітника слюсарно-механічної майстерні повинен бути спецодяг, рукавиці, халат та черевики.
Вимоги
виробничої санітарії до робочого місця. Площа
робочого місця має бути такою, щоб, по-перше, дозволяла зручно, з найменшими
витрами енергії, безпечно та продуктивно проводити трудовий процес, тобто щоб
відповідала нормам технологічного проектування, і, по-друге, складала не менше
4,5 м2 на одного працівника,
передбаченої СН 245-71.
Кожне робоче місце повинне:
- обладнуватись необхідними засобами колективного захисту;
- укомплектовуватись необхідними засобами індивидуального захисту;
- мати достатнє натуральне та штучне освітлення;
- мати параметри мікроклімату відповідно до санітарних норм;
- мати вентиляцію;
- мати параметри інших санітарно-гігієнічних факторів такі, що не перевищують гранично допустимих значень відповідних нормативних документів.
4.2 Протипожежні заходи на об’єкті проектування.
Загальні вимоги пожежної безпеки:
- Кожний працівник повинен знати правила поведінки при пожежі, шляхи евакуації, вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння, знати місце їх знаходження.
- Легкозаймисті та горючі рідини необхідно зберігати у спеціально відведених місцях окремо від інших матеріалів.
- У разі виникнення пожежі працівники повинні негайно повідомити про це пожежну охорону телефоном 101 та керівництво підприємства і негайно розпочати ліквідацію пожежі всіма наявними засобами.
Комплекс технічних, експлуатаційних, організаційних і режимних заходів по відверненню пожеж розробляє і проводить Державний пожежний нагляд. Представники органів Державного пожежного нагляду мають право перевіряти стан протипожежного захисту будівель, споруд, складів, вимагати відповідні документи та інформацію, притягувати до відповідальності осіб, винних у порушенні постанов, правил, норм, інструкцій з пожежної охорони, частково чи повністю забороняти роботу підприємства при наявності небезпеки виникнення пожежі.
Пожежна безпека забезпечується:
1. Системою попередження та відверненням пожежі.
2. Системою протипожежного захисту.
3. Організаційно-технічними заходами.
4.3. Вимоги та заходи з техніки безпеки на об’єкті проектування.
Обов’язковим для кожного підприємства є правила проведення інструктажів з техніки безпеки.
Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці зі всіма особами, які приймаються на роботу. При цьому робиться запис у журналі обліку вступного інструктажу.
Первинний інструктаж проводиться з особами які знову прийняті на роботу, переводяться з одного підрозділу на другий, з робочими, які виконують нову для них роботу, з учнями та студентами.
Повторний інструктаж проводять усі робітники, незалежно від кваліфікації, не рідше, ніж в 6 місяців. Він проводиться з метою перевірки та підвищення рівня знань правил інструкцій по охороні праці.
В неплановий інструктаж проводиться при заміні правил по охороні праці, зміні технологічного процесу, в заміні або модернізації обладнання та інших факторів, які впливають на безпеку праці.
4.4. Питання охорони навколишнього середовища на об’єкті проектування.
Основними шкідливими факторами що забруднюють навколишне середовище на слюсарно-механічній дільниці є розливання відпрацьованого мастила ,забруднення повітря при шліфуванні.
На ділянці потрібно передбачити щоденне прибирання
6. Список використаної літератури.
1. Канарчук В.Е «Техническое обслуживание, ремонт и хранение автотранспортных средств». Учебник. В 3-х книгах, кН. 1. Теоретические основы. Технология; кН. 2. организация, планирование исправление –К. Вища школа, 1980 г.
2. Баранов Ю.П. , Мирошниченков Л.В. –Техническая эксплуатация автомобилей М. Транспорт, 1983 г.
3. Краткий автомобильный справочник. М. Транспорт. 1985 г.
4. Ванчукевич В.Ф., Седюкевич В.Н. Справочник слюсаря-ремонтника. М. Высшая шнола, 1982 г.
5. Кузнецова Е.С. Техническая эксплуатация автомобилей. М. Транспорт, 1991г.
6. Положення про профілактичне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту – К; Мштранс України, 1994 р.
7. Афанасьев Л.Л., Маслов А.А. Гаражи и станции технического обслуживания –М Транспорт, 1990 г.
8. Кукурудзяк Ю.Ю., Рудь, О.В., Кукурудзяк Л.В. «Дипломне проектування виробничих підрозділів підприємств автомобільного транспорту, навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, 2010р.
(zip - application/zip)
Статистика файлового архива
