Міністерство освіти і науки України
Смілянський промислово - економічний коледж
Черкаського державного технологічного університету
Курсова робота
з предмету «Розробка застосувань клієнт-серверної архітектури»
Тема: "Клієнтський сценарій ASP.NET. Проект «Тестування знань»"
Студента ІV курсу групи ПР-9-12
напрямку підготовки: програмна інженерія
спеціальності: розробка програмного забезпечення
Сіренко Едуард Олександрович
Керівник викладач вищої категорії Зборівська В. П.
Національна шкала _________________________
Члени комісії _______ _________________
_______ _________________
_______ ________________
Сміла 2016
ЗАВДАННЯ
Для курсової роботи Клієнтський сценарій ASP.NET. Проект «Тестування знань»
Студенту_______________________________________
______________________________________________
Курсова робота на вказану тему виконується студентом технікуму в слідуючому обсязі:
1.Пояснювальна записка
І. Вступ
1) Висвітити загальні задачі створення web-застосувань;
2) Показати свою ознайомленість з основними положеннями дисципліни, існуючими міжнародними стандартами та правилами розробки;
3) Проаналізувати проблеми створення web-продуктів.
4) Вказати тему проекту, предмет вивчення.
Обсяг 1-2 ст.
ІІ. Теоретична частина відповідно до варіанту.
Розкрити питання, обсягом 10-12 ст.
ІІІ. Постановка задачі.
Призначення додатку, його функціїї та достоїнства. Обсяг 1 ст.
ІV. Опис проекту
Опис процесу завантаження проекту, інтерфейс процесу роботи.
Опис розміщення і переходу по сторінках проекту. 6-7 ст.
V. Детальне проектування
Розробка бази даних проекту. Логічна схема бази даних, структура таблиць. Основні модулі, алгоритми. 6-7 ст.
VІ Висновки
VII Література
2.Зміст додатків
1) Лістинг програми.
2) Системний код згенерованої бази даних.
3) Графічний матеріал.
4) Схеми проектів.
Дата видачі______________________
Зав.відділенням___________________
Викладач_________________________
Зміст
Вступ. 4
1. Клієнтський сценарій ASP.NET. 6
1.1. Клієнтський сценарій на веб-сторінках ASP.NET. 6
1.2. Програмна реалізація зворотних викликів клієнта без зворотної передачі в веб-сторінки ASP.NET. 15
2. Постановка задачі 18
2.1. Призначення, функції та достоїнства додатку. 18
3. Опис проекту. 19
3.1. Проектування інтерфейсу. 19
3.2. Основні елементи інтерфейсу. 19
4. Детальне проектування. 24
4.1. Розробка бази даних проекту, структура таблиць. 24
4.2. Основні модулі, алгоритми. 27
Висновок. 33
Література. 34
Додаток 1 – Лістинг програми. 35
Додаток 2 – Схеми проекту. 39
ASP.NET - це веб-платформа, що надає всі необхідні служби для створення серверних веб-додатків корпоративного класу. ASP.NET створена на основі платформи .NET Framework, тому всі функції .NET Framework доступні для додатків ASP.NET. Додатки можуть бути написані на будь-якій мові, сумісному з середовищем CLR, включаючи Visual Basic і C #.
Для створення веб-додатків ASP.NET можна скористатися Visual Studio. Крім того, є безкоштовний самостійний продукт Visual Studio Express для Web, який включає в себе базовий набір функцій веб-розробки, реалізованих в Visual Studio.
Хоча ASP.NET бере свою назву від старої технології Microsoft ASP, вона значно від неї відрізняється. Microsoft повністю перебудувала ASP.NET, грунтуючись на Common Language Runtime (CLR), яка є основою всіх додатків Microsoft .NET. Розробники можуть писати код для ASP.NET, використовуючи практично будь-які мови програмування, що входять в комплект .NET Framework (C #, Visual Basic.NET і JScript .NET). ASP.NET має перевагу в швидкості в порівнянні з скриптовими технологіями, так як при першому зверненні код компілюється і поміщається в спеціальний кеш, і згодом тільки виконується, не вимагаючи витрат часу на парсинг, оптимізацію, і т. д.
Предметом вивчення курсового проекту є веб-продукт «Тестування знань». Даним веб-продуктом зможуть користуватися всі користувачі. Проект «Тестування знань» містить в собі можливості протестувати знання по домашній техніці.
Метою даної курсової роботи є:
· Розробка веб-продукту «Тестування знань», яка дозволить виконувати тестування знань користувачів по техніці (комп’ютерна) та буде підраховувати загальну суму вибраної техніки;
· Отримання навичок самостійного визначення інтерфейсу веб-продукту;
· Отримання навичок самостійного визначення архітектури веб-продукту;
Метою створення веб-продукту є закріплення навичок по розробці додатків ASP.NET.
1. Клієнтський сценарій ASP.NET
ASP.NET передбачає два підходи до використання клієнтських можливостей. Перший підхід - використання функцій Ajax платформи ASP.NET. Система Microsoft Ajax включає файли бібліотеки скриптів, що містять функції клієнтських скриптів, що дозволяє використовувати в клієнтських скриптах багато переваг об"єктно-орієнтованого програмування і моделі ASP.NET. Microsoft Ajax також забезпечує серверну підтримку, в тому числі серверні веб-елементи управління, автоматично створюють клієнтські скрипти, необхідні для функціональних можливостей Microsoft Ajax.
Другий підхід - створення клієнтського скрипта і самостійна інтеграція його в веб-сторінки ASP.NET. Цей підходом зручно користуватися, якщо фрагменти клієнтського скрипта дуже невеликі або якщо потрібно інтегрувати існуючий клієнтський скрипт в додаток. Цей підхід використовується багатьма серверними веб-елементами управління ASP.NET (наприклад, елементами перевірки ASP.NET) для додавання клієнтської функціональності.
1.1. Клієнтський сценарій на веб-сторінках ASP.NETВеб-додатки ASP.NET не обмежені серверними інструментами і мовами. У веб-сторінки ASP.NET можна включати ECMAScript (javascript або JScript) для створення ефективних веб-додатків. У ASP.NET доступні різноманітні можливості для підтримки клієнтських сценаріїв.
Однією з можливостей є створення і додавання на веб-сторінки ASP.NET окремих фрагментів клієнтських сценаріїв для підтримки необхідного поводження додатка в браузері. Цей підхід є практичним, тільки якщо потрібно додати кілька невеликих частин коду javascript, або якщо використовується вже наявний код javascript. Такий спосіб також дозволяє зберегти розмір веб-сторінки ASP.NET мінімальним.
Альтернативне рішення - скористатися перевагами функцій AJAX, що надаються ASP.NET. Реалізація AJAX в ASP.NET є закінченою інфраструктуру, що включає:
· Об"єктно-орієнтоване програмування в javascript.
· Асинхронна зворотна передача.
· Веб-служби додатків для перевірки автентичності та роботи з профілями.
· Серверні елементи управління, які керують клієнтським сценарієм за допомогою розширених функцій налагодження і трасування.
Застосування можливостей AJAX ASP.NET дозволяє скористатися перевагами javascript з меншими витратами на ручне кодування. Вони надають розширені функціональні можливості javascript і платформу для створення клієнтської функціональності, інтегровані в ASP.NET.
Оскільки веб-сторінки ASP.NET просто відображають розмітку HTML, на сторінки ASP.NET можна додавати власні клієнтські сценарії. Підтримка сторінками ASP.NET клієнтських сценаріїв визначається можливостями оглядача, що запитує сторінку. Якщо сторінка виконується в браузері на мобільному телефоні або іншому пристрої, ступінь підтримки клієнтських сценаріїв залежить від оглядача.
Існує кілька можливостей включення клієнтських сценаріїв в сторінки ASP.NET:
· Можна включити клієнтський сценарій статично в блок script, що містить код сценарію або використовує атрибут include для посилання на файл javascript (з розширенням JS). Використовуйте цей метод для вставки блоків сценарію або файлів javascript, що містять клієнтський сценарій, динамічне створення якого не потрібно і який не використовує додаткові функції AJAX (ці функції надає Microsoft AJAX (бібліотека)).
· Можна динамічно створювати і додавати клієнтські сценарії на веб-сторінку ASP.NET за допомогою класу ClientScriptManager. Використовуйте цей метод, якщо потрібно створювати сценарії, які залежать від даних, доступних тільки під час виконання.
· Якщо планується використовувати можливості AJAX ASP.NET, можна управляти файлами клієнтських сценаріїв за допомогою серверного елемента управління ScriptManager. Серверний елемент управління ScriptManager також гарантує, що Microsoft AJAX (бібліотека) завантажується в оглядач перед виконанням сценаріїв.
Можна додавати блоки script на сторінку ASP.NET так само, як і на будь-яку HTML-сторінку. Клієнтський сценарій може реалізовувати обробку подій, наприклад події сторінки onload. Коли сторінка ASP.NET виконується в браузері, елементи розмітки сторінки є доступними з клієнтського сценарію. HTML-елементи викликають відповідні обробники клієнтських подій.
Зберігання клієнтських сценаріїв у зовнішніх JS-файлах, а не в самих сторінках, сприяє поліпшенню організації клієнтських сценаріїв. Завдяки цьому також спрощується управління контролем версій сценаріїв і полегшується спільне використання сценаріїв різними сторінками.
Зовнішні JS-файли кешуються оглядачем так само, як веб-сторінки і зображення. Після завантаження сценарію оглядачем із зовнішнього файлу він доступний в кеші для будь-якої іншої веб-сторінки, яку він буде потрібно. Це підвищує швидкодію веб-додатків.
У більшості випадків клієнтські сценарії створюються для сторінки декларативно, зазвичай у вигляді блоків сценаріїв. Однак можливо і динамічне створення клієнтського сценарію. Це корисно, коли сценарій залежить від інформації, доступної тільки під час виконання. Наприклад, клієнтський сценарій звертається до серверного елементу управління, ім"я (ідентифікатор) якого невідомо до виконання програми, або сценарій залежить від даних, одержуваних від користувача.
Методи класу ClientScriptManager вимагають вказівки типу і ключа, з якими буде асоційований блок сценарію. Вказівка типу допомагає уникнути неоднозначності, якщо і сторінка, і призначені для користувача елементи управління додають блоки сценаріїв на одну і ту ж сторінку. Використання ключа допомагає уникнути дублювання. Якщо викликається один з методів для додавання сценарію, а сценарій з таким ключем і типом вже існує, то цей сценарій повторно доданий не буде.
Якщо використовується AJAX ASP.NET, елемент управління ScriptManager надає можливість додавання файлів сценарію на сторінку - статичних файлів сценаріїв, що зберігаються на диску (з розширенням JS), і файлів сценарію, впроваджених в якості ресурсів в збірку. Файли сценаріїв в цьому елементі управління можна вказати декларативно. Крім того, методи реєстрації елемента управління ScriptManager дозволяють програмно управляти існуючими файлами клієнтських сценаріїв і використовувати сценарії для підтримки часткового оновлення сторінки.
При використанні клієнтських (але не серверних) можливостей AJAX ASP.NET застосовуйте методи класу ClientScriptManager для вставки сценаріїв на веб-сторінку ASP.NET. Наприклад, якщо не використовуєте локалізації для сценаріїв або елемент управління UpdatePanel, то елемент управління ScriptManager не потрібно. Тому не можна викликати його методи для вставки клієнтського сценарію на сторінку. Використання методів класу ClientScriptManager, як правило, більш ефективно, ніж використання методів елемента управління ScriptManager. Це пояснюється тим, що методи класу ClientScriptManager не вимагають додаткової обробки для серверних функцій, підтримуваних елементом управління ScriptManager. Якщо необхідно створити сценарій клієнта динамічно (а не управляти існуючим сценарієм), використовуйте клас ClientScriptManager для вставки клієнтського сценарію на сторінку. Наприклад, використовуйте клас ClientScriptManager, якщо потрібно створити клієнтський сценарій програмними засобами на основі відомостей, доступ до яких неможливий в разі статичного файлу сценарію.
ASP.NET підтримує інфраструктуру AJAX, що дозволяє використовувати клієнтські сценарії для додавання розширених функціональних можливостей до веб-сторінці. До них відносяться асинхронні зворотні передачі, бистрореагірующій призначений для користувача інтерфейс і т.д. Функціональні можливості AJAX реалізує Microsoft AJAX (бібліотека). Вона містить клієнтські сценарії, які використовують не залежать від оглядача технології ECMAScript (javascript) і динамічного HTML (DHTML). Функціональність AJAX інтегрована з платформою серверної розробки ASP.NET.
Microsoft AJAX (бібліотека) надає достатній рівень сумісності сценаріїв AJAX для роботи з найбільш поширеними браузерами (включаючи Microsoft Internet Explorer, Mozilla Firefox і Apple Safari). Це дозволяє створювати сценарії, які не залежать від того, в якому з підтримуваних оглядачів вони будуть виконуватися.
Функціональність деяких серверних елементів управління ASP.NET залежить від клієнтських сценаріїв. Наприклад, елемент управління LinkButton вимагає, щоб клієнтський сценарій підтримував зворотну передачу. Клієнтський сценарій, необхідний для серверних веб-елементів управління ASP.NET, додається автоматично на сторінку при її відображенні. Клієнтський сценарій, що генерується для цих елементів управління, не залежить від будь-яких клієнтських сценаріїв, що створюються розробником.
Елементи управління ASP.NET відображаються на сторінці як HTML-елементи. (Якими саме HTML-елементами представляється елемент управління, визначається мовою розмітки для сторінки - HTML, XHTML або іншою мовою.) Тому можна додавати клієнтський сценарій обробки подій для елементів управління, як і для будь-яких HTML-елементів на сторінці. Однак в деяких випадках необхідно знати, яким саме чином інтерпретується елемент управління і які атрибути елемент управління резервує для себе.
Якщо додати атрибут, який не відображається на якесь властивість елемента керування, ASP.NET під час обробки сервером проігнорує цей атрибут. Він передається без змін як частина розмітки, що генерується елементом управління для оглядача. Наприклад, елемент управління TextBox не має властивості з ім"ям onkeyup. Тому, якщо включити атрибут onkeyup в розмітку для елемента управління TextBox, цей атрибут буде переданий в оглядач. Така поведінка дозволяє додавати прив"язку подій до серверних елементів управління шляхом оголошення їх в розмітці.
При відображенні серверного елемента управління ASP.NET властивість ClientID елемента управління інтерпретується на сторінці як атрибути id і name кінцевого елемента. (Значення властивості ClientID автоматично генерується з властивості ID.)
Таким чином, використання цих атрибутів дозволяє звертатися до серверного елемент управління з клієнтського сценарію. Звернення до елементу управління з клієнтського сценарію зазвичай виконується по повній посиланням на цей елемент.
Точний синтаксис, необхідний для доступу до серверного елементу управління, визначається тим, який елемент управління використовується, і тим, чи є він дочірнім по відношенню до іншого елемента керування. Якщо немає впевненості в тому, як слід звертатися до елементу управління, можна запустити сторінку, подивитися її вихідний код і визначити, як саме елемент управління був інтерпретований.
Деякі елементи управління відображають на сторінці дочірні елементи управління. До таких елементів належать елементи управління списками даних, наприклад ListView, GridView, DetailsView, FormView, DataList і Repeater, а також призначені для користувача елементи управління і веб-частини.
У цих випадках дочірні елементи управління можуть не мати унікальних ідентифікаторів, тому що вони визначені в шаблоні, який створює нові екземпляри елементів управління для кожного рядка даних (елементи управління списками даних), або тому, що батьківський елемент управління доданий на сторінку з зовнішнього джерела ( призначені для користувача елементи управління і веб-частини). Тому ці батьківські елементи управління є контейнерами іменування (вони реалізують інтерфейс INamingContainer). Контейнер іменування гарантує, що його дочірні елементи управління мають унікальні ідентифікатори на сторінці.
Наприклад, нехай в елементі управління DataList створено властивість ItemTemplate, а в шаблон доданий елемент управління CheckBox, ідентифікатор якого встановлений в checkEnabled. При інтерпретації елемента DataList, для кожного елемента даних створюється новий елемент управління checkEnabled. Видима сторінка не повинна містити кілька примірників елементів з ім"ям checkEnabled. Тому елемент управління DataList створює унікальний ідентифікатор для кожного з дочірніх елементів управління.
Якщо відобразити сторінку, яка містить контейнер іменування, в браузері, можна відкрити вихідний код сторінки і переглянути унікальні ідентифікатори, згенеровані як атрибути name і id для дочірніх елементів контейнера іменування. Однак не рекомендується використовувати безпосереднє звернення до елементів за допомогою ідентифікаторів, що містяться в вихідному коді, тому що формула, яка використовується для генерації унікальних ідентифікаторів для дочірніх елементів управління, може змінитися. Замість цього в серверному коді отримуйте значення властивості ClientID дочірнього елемента управління і використовуйте його для звернення до дочірньому елементу управління. Наприклад, нехай на сторінці динамічно створений клієнтський сценарій. Якщо клієнтський сценарій звертається до дочірньому елементу управління, отримаєте властивість ClientID дочірнього елемента управління і використовуйте його в динамічному сценарії.
Як було зазначено раніше, можна додати клієнтське подія клацання в більшість серверних елементів управління ASP.NET шляхом додавання атрибута onclick в розмітку елемента управління. Однак деякі елементи управління резервують атрибут onclick для прив"язки до серверного події. Це відноситься до елементів управління Button, LinkButton і ImageButton. У цих елементах управління для додавання обробника клієнтського сценарію до елементу управління можна використовувати атрибут onclick декларативно.
Крім використання стандартних зворотних передач, веб-сторінки ASP.NET можуть організовувати взаємодію між клієнтським сценарієм і серверним кодом декількома способами. Такі серверні елементи управління з підтримкою AJAX в ASP.NET, як UpdatePanel, автоматизують завдання асинхронного часткового оновлення сторінки. Крім того, AJAX ASP.NET підтримує виклик веб-служб в асинхронному режимі.
Якщо не використовувати можливості AJAX ASP.NET, можна виконувати зворотні виклики клієнта безпосередньо і обмінюватися даними між браузером і сервером різноманітними методами. У наступному підрозділі містяться відомості про доступні методи.
Клієнтський сценарій може викликати серверний код безпосередньо шляхом реалізації зворотного виклику клієнта. У стандартній послідовності дій для веб-сторінок ASP.NET кожна дія користувача, що ініціює виконання серверного коду, вимагає зворотної передачі. Проте, також можна ініціювати з оглядача обробку на сервері без виконання повної зворотної передачі. В цьому випадку оглядач не подає на сервер запит на повне перезавантаження сторінки. Замість цього оглядач посилає на сервер невеликий об"єм даних. Коли сервер відправляє відповідь, клієнтський сценарій в браузері обробляє отримані дані без перезавантаження сторінки. Під час серверної обробки стан клієнта (наприклад, локальні змінні) зберігається. Цей процес називається асинхронної зворотного передачею і є ключовим при частковій відображенні сторінки.
Можна розділяти дані між клієнтським сценарієм і серверним кодом, додавши на сторінку елемент управління HiddenField, і звертатися до прихованого полю за його ідентифікатором і в клієнтському сценарії, і в серверному коді. Це дозволить зберігати значення в одному блоці коду і зачитувати їх в іншому. Для передачі інформації з серверного коду клієнтського сценарієм можна створити приховане поле програмно за допомогою методу RegisterHiddenField. Цей метод дозволяє вказати ідентифікатор і значення поля. Можна використовувати поле для зберігання динамічних значень на сторінці, щоб клієнтський сценарій міг зачитати їх.
При використанні можливостей AJAX ASP.NET можна відправити призначені для користувача дані у вигляді рядка від сервера до клієнта при виконанні асинхронних повторних передач (часткової відображенні сторінки) за допомогою методу RegisterDataItem. Метод RegisterDataItem дозволяє використовувати серверний код для реєстрації поля, яке приєднується до елементу управління. Значення цього поля є в клієнтському сценарії за допомогою об"єктів AJAX ASP.NETSys.WebForms.PageLoadingEventArgs, Sys.WebForms.PageLoadedEventArgs і Sys.WebForms.PageLoadedEventArgs. Метод RegisterDataItem можна викликати тільки під час асинхронної зворотної передачі.
Клієнтські компоненти - це об"єкти багаторазового використання, які інкапсулюють javascript і в основі яких лежить Microsoft AJAX (бібліотека). Ця бібліотека надає наступні базові клієнтські класи: Component (базовий клас для невізуальних компонентів), Control і Behavior.
Будь яка існуюча або призначений для користувача серверний елемент управління ASP.NET може бути перетворений в керуючий елемент-розширювач AJAX ASP.NET. Елемент розширення є серверним веб-елементом управління, який використовує можливості оглядача ECMAScript (javascript), DHTML і AJAX для додавання таких функцій, як інтерактивність і асинхронне взаємодія з сервером.
Функціональні можливості деяких серверних елементів управління ASP.NET залежать від клієнтського сценарію. Крім того, від клієнтського сценарію залежать також і деякі функціональні можливості сторінок ASP.NET. Корисно знати, яким чином елементи управління і сторінки ASP.NET використовують клієнтський сценарій, щоб розуміти, як відмінності в підтримці оглядачами клієнтських сценаріїв можуть впливати на веб-сторінки ASP.NET.
1.2. Програмна реалізація зворотних викликів клієнта без зворотної передачі в веб-сторінки ASP.NETУ моделі за замовчуванням для веб-сторінок ASP.NET користувач взаємодіє зі сторінкою і натискає кнопку або виконує іншу дію, яке призводить до зворотного передачі. Сторінка і її елементи управління повторно створюються, код сторінки запускається на сервері, і нова сторінка відображається в браузері. Однак в деяких ситуаціях корисно запустити код сервера з клієнта без виконання зворотної передачі. Якщо клієнтський сценарій на сторінці обробляє будь-які відомості стану (наприклад, значення локальної змінної), передача сторінки і повернення її нової копії призводить до видалення цього стану. Крім того, при зворотному відправці сторінки виконується додаткова обробка, яка призводить до зниження продуктивності і змушує користувача чекати обробки і повторного створення сторінки.
Щоб уникнути втрати стану клієнта і додаткової обробки циклу звернення до сервера, можна написати код веб-сторінки ASP.NET, щоб він міг виконувати зворотні виклики клієнта. При зворотному виклику клієнта функція клієнтського сценарію запитує веб-сторінку ASP.NET. Веб-сторінка запускає змінену версію свого звичайного життєвого циклу. Сторінка инициализируется, створюються елементи управління та інші члени, і потім викликається спеціально позначений метод. Цей метод виконує обробку, яка була запрограмована, і повертає оглядачеві значення, яке може бути прочитано інший функцією клієнтського сценарію. Під час цього процесу сторінка знаходиться в браузері.
Зворотні виклики клієнта можуть використовувати кілька елементів управління веб-сервера. Наприклад, елемент управління TreeView використовує зворотні виклики клієнта для реалізації його функціональної можливості заповнення на вимогу. Додаткові відомості див. У розділі Загальні відомості про серверному веб-елементі управління TreeView.
Існує кілька параметрів для автоматизації зворотних викликів клієнтів на веб-сторінці ASP.NET. Можливості AJAX в ASP.NET, такі як серверний елемент управління UpdatePanel, можуть автоматизувати асинхронне оновлення сторінки по частинах, а можливість зв"язку веб-служби може автоматизувати асинхронні виклики веб-служби.
Функція для зворотного виклику генерується в серверному коді. Фактичний зворотний виклик виконується функцією бібліотеки, яка доступна будь-якій сторінці, що реалізує інтерфейс ICallbackEventHandler. Можна отримати посилання на функцію бібліотеки за допомогою виклику методу GetCallbackEventReference сторінки, який доступний через властивість ClientScript сторінки. Потім виконується динамічна побудова клієнтської функції, яка включає виклик повертається з методу GetCallbackEventReference. Передайте цим методом посилання на сторінку (this в C # або Me в Visual Basic), ім"я аргументу, який буде використовуватися для передачі даних, ім"я функції клієнтського сценарію, який отримає дані зворотного виклику, і аргумент, який передає будь-який потрібний контекст.
Можна написати клієнтську функцію, яка статично отримує зворотні виклики на сторінці. Ім"я функції має відповідати імені, переданому у виклику методу GetCallbackEventReference. Яка отримує функція приймає два строкових значення: одне для значення, що повертається і додаткове - для значення контексту, переданого назад з сервера.
Клієнтські сценарії можна додавати в елементи управління веб-вузла ASP.NET декларативно - так само, як і в елементи HTML. Також події сценарію клієнта можна додавати в серверні веб-елементи управління ASP.NET програмними засобами, що зручно, якщо подія або код грунтується на інформації, доступної тільки під час виконання.
Будь-яка пара «атрибут-значення» в розмітці елементу управління, не відповідає властивостям елемента управління, передається оглядачеві без змін.
Клієнтський сценарій може виконувати потенційно шкідливі функції на клієнтському комп"ютері. Слід виключно обережно підходити до запису сценарію на сторінці, особливо в тому випадку, якщо він створюється або змінюється у відповідь на введення даних користувачем.
Отже, клієнтський сценарій являється важливою складовою будь-якого веб-додатку, який має можливість обробляти різні події на сторінці відразу після виклику його методу (методів).
2. Постановка задачі 2.1. Призначення, функції та достоїнства додатку
Веб-продукт призначений для створення тесту в електронному вигляді про техніку (комп’ютерну). В даному веб-додатку користувач зможе пройти тест де в кінці буде підрахована сума вибраної техніки. Техніка для вибору результату завантажується із бази даних. Також із бази даних завантажуються і питання на які потрібно дати відповіді. Його головним достоїнством є надання користувачу протестувати себе на знання по техніці (комп’ютерній) і отримати в кінцевому результаті підрахунок цін вибраної техніки.
3. Опис проекту 3.1. Проектування інтерфейсу
Для проектування інтерфейсу було використано принцип послідовності діаграми переходів станів. Проект реалізований у виглядів тесту, де користувачу надається вибір. Процес основується на описі вимог до інтерфейсу у текстовому вигляді:
1. На головну сторінку завантажується форма вибору відповіді. Завантажується асоційована картинка з питанням, завантажується питання, яке підготовлене в базі даних, завантажується випадаючий список підготовлених відповідей на питання, та кнопка відправлення форми з певним вибором користувача. По такому принципу працюють і наступні 5 сторінок;
2. На останню сторінку (сторінка підрахунку виборів користувача) завантажується список того, що користувач вибирав в процесі відповідання на поставлені питання, їх ціна, та загальна ціна всієї вибраної техніки.
3.2. Основні елементи інтерфейсуВізуальний інтерфейс WEB – додатку було визначено в процесі розробку WEB – проекту. Далі слідує опис основних елементів інтерфейсу.
Рис. 3.2.1 – Основні елементи інтерфейсу головно сторінки проекту.
Рис. 3.2.2 – Сторінка відповідання на запитання.
Рис. 3.2.3 – Сторінка відповідання на запитання.
Рис. 3.2.4 – Сторінка відповідання на запитання.
Рис. 3.2.5 – Сторінка відповідання на запитання.
Рис. 3.2.6 – Сторінка відповідання на запитання.
Рис. 3.2.7 – Сторінка підрахунку результатів.
Основні елементи інтерфейсу сторінки рисунка «3.2.1», «3.2.2», «3.2.3», «3.2.4», «3.2.5», «3.2.6»:
1. Назва сторінки;
2. Запитання до користувача;
3. Випадаючий список вибору для користувача;
4. Кнопка відправлення результату;
5. Завантажуєма картинка із бази даних для асоціації користувача.
Основні елементи сторінки підрахунку результатів:
1. Назва сторінки;
2. Колонка таблиці вибраних відповідей напитання;
3. Загальна підрахована сума техніки (комп’ютерної) вибраної користувачем;
4. Колонка таблиці зі посланням
на змінення результату вибраної відповіді.
4. Детальне проектування 4.1. Розробка бази даних проекту, структура таблиць
База даних веб - додатку «Тестування знань» створена розробником проекту. До проекту було допущено має доступ будь-який користувач. В базі міститься такі таблиці:
· ObjectOrders;
· ObjectQuestions;
· OrderChoices;
· QuestionChoices.
Таблиця «ObjectOrders» містить атрибути:
· ObjectOrderID;
· DateEntered.
Таблиця «ObjectQuestions» містить атрибути:
· ObjectQuestionID;
· ObjectQuestionText;
· PicPath;
· PicAltText;
· Sequence.
Таблиця «OrderChoices» містить атрибути:
· OrderChoiceID;
· ObjectOrderID;
· ChoiceID;
· ChoiceText;
· ChoiceCost.
Таблиця «QuestionChoices» містить атрибути:
· ChoiceID;
· ObjectQuestionID;
· ChoiceText;
· ChoiceCost.
Рис. 4.1.1 – Конструкторська схема таблиці ObjectOrders.
Рис. 4.1.4 – Контрукторська схема таблиці ObjectQuestions.
Рис. 4.1.5 – Контрукторська схема таблиці OrderChoices.
Рис. 4.1.6 – Контрукторська схема таблиці QuestionChoices.
Рис. 4.1.7 – Схема бази даних проекту.
При створенні проекту було використано наступні модулі:
1. Модуль відповідання на запитання:
Рис. 4.2.1 – Модуль відповідання на запитання.
Рис. 4.2.2 – Модуль отримання результатів відповідей.
Для роботи бази даних з проектом було
використано наступний алгоритм:
<%@ Page
Culture="en-us" UICulture="en-us" Language=VB
EnableSessionState=true Debug=true %>
<%@ Import Namespace="System.Data" %>
<%@ Import Namespace="System.Data.OLEDB" %>
Рис. 1 – Схема розмітки файлів проекту в файловій системі.
Рис. 2 – Схема бази даних проекту.
(zip - application/zip)
Статистика файлового архива
