Художні напрями та стилі

Реферат з предмету Художня Культура

Лопатіної Анни

2015-2016 рік

На тему «Художні напрями та стилі»

              

Зміст:

·        Вступ

·        Культури світового мистецтва

·        Основні Західноєвропейські стилі:

Ø  Готичний стиль

Ø  Стиль епохи відродження

Ø  Стиль епохи бароко

Ø  Стиль епохи класицизму

Ø  Стиль епохи романтизму

·        Висновок

·        Джерела

Для осмислення закономірностей художнього процесу, естетична теорія виробила низку понять:

Стиль – чинник твору, його соціального буття. Стиль обумовлює існування твору як закінченого художнього явища. 

Поняття "напрям" — відкрита система, що охоплює нові художні течії та видове багатство мистецтва. Щодо відношення між видами мистецтва у межах напрямів, то для них властива змінність домінантного мистецтва та внутрішніх взаємодій мистецтв.

Які саме бувають стилі та напрями- зараз дізнаємось.

Культури світового мистецтва:

Світова культура поділяється на культуру Заходу та Сходу. Найчастіше під Сходом розуміють Азію, а під Заходом — Європу та північну Америку. Проте Схід і Захід — не лише географічні поняття, а й різні типи культур, духовності, різні шляхи, способи людського буття у світі. 

Захід — це сфера буття європейської культури, поширення і визначального впливу християнської та античної системи цінностей. Захід — це Західна Європа в її історичних межах, що розділена на романський і германський світи.

Поняття "Сходу" складніше (аніж Захід) у зв"язку зі своєю внутрішньою неоднорідністю. Так, виділяють буддійський Схід, Схід арабо-мусульманський, Схід індуський, європейсько-іудейський.

Основні Західноєвропейські стилі:

У західноєвропейскій культурі виділяються такі стилі, як: Романський , Готичний, Стиль епохи Ренесансу, Бароко, Класицизм, Романтизм, Реалізм тощо. Роздивимось декілька з ним детальніше.

Ø  Готичний стиль-це художній стиль, що виявився завершальним етапом у розвитку середніх століть культури країн Західної Європи (XII-XVI ст.). Термін
Готика зародилася в Північній частині Франції (Ільде-Франс).

Для готики характерний символіко-алегоричний тип відображення. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків.

 

 

Ø  Стиль епохи відродження (XIV-XVIст.)- епоха в історії культури та мистецтва, яку з повним правом можна назвати найбільш визначним і яскравим етапом в контексті усієї еволюції людства.

Головна особливість Відродження — цілісність і різнобічність у розумінні людини, життя та культури. Різкий зріст авторитету мистецтва не призвів до протиставлення науці і ремеслу, а усвідомлювався як рівноправність та рівноцінність різних форм людської діяльності. У цей період високого рівня досягли прикладне мистецтво та архітектура, що поєднали художню творчість з конструюванням та ремеслом. Мистецтво Відродження мало демократичний і реалістичний характер, в його центрі стоїть людина і природа. Краса, гармонія, витонченість розглядаються як властивості дійсного світу.

  

Ø  Стиль епохи бароко- характеризується екстравагантністю орнаменту, асиметрією конструкцій і великою експресивністю. 

Домінував у європейському мистецтві в XVII ст. Барвисте, емоційне мистецтво бароко створювалося головним чином для служіння релігії. Воно прагнуло приголомшити глядача, розбудити в ньому піднесені почуття, але вищою його метою було ввести віруючого у світ чудес, екстатичних одкровень і митей тріумфу християнської віри.

Ø  Стиль епохи класицизму-

Класицизм був вираженням філософського раціоналізму, ідеологією і мистецтвом нового класу - буржуазії. Ця епоха тривала до кінця XIX ст. Концепція класицизму полягала в використанні в архітектурі античних систем Формоутворення, що, однак, наповнялись новим змістом. Естетика простих античних форм і точний ордер ставилися в противажіль випадковості, и строгості архітектурних і художніх проявів світогляду відживаючий аристократії.

 

Ø  Стиль епохи романтизму- це європейське піднесення духу, який виникає у Німеччині й охоплює всі країни Європи. Він впливає на політику, людську гідність, філософію, науку, живопис, архітектуру, музику, релігію та поезію.

Суттєвими ознаками романтизму виступає безперервний рух, цілісність без поділу, проте з постійними змінами, художня безмежність у невтомних перетвореннях, прагнення без мети, границя без напрямку, арабеск, невизначеність та нескінченність. Утворився наприкінціXVIII cт.

Художній стиль - сфера оперативної дії мистецтва на свідомість людей. Стиль вмить повідомляє про цілісну якість твори. Художній процес, як і будь-який інший, відрізняється певною закономірністю. Ця закономірність виражається у тому, що структура будь-якого твору ускладнюється за рахунок наростання в ньому стилістичних шарів. Що в свою чергу викликає, збільшення і відмінностей і общностей з іншими феноменами культури.

Джерела:

·         Э. Гомбрих История искусства. ООО «Издательство АСТ» 1995 Phaidon Press Limited

·         Ночвінова О.В. Образотворче мистецтво. 5 клас. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006

·         Масол Л.М. Художня культура: Підручн. для 9 кл. загальноосвіт., навч. закл/ Л.М. Масол. – К.: Генеза, 2009.