Господарство молочного напрямку (24 корови із шлейфом молодняку)

Описание:
Доступные действия
Введите защитный код для скачивания файла и нажмите "Скачать файл"
Защитный код
Введите защитный код
Нажмите на изображение для генерации защитного кода

Текст:

ВСТУП

         У основі внутрішньогосподарського землеустрою лежить науково обгрунтований проект, якого не можна раціонально організувати виробництво і територію. Його орієнтовано на максимальне задоволення економічних інтересів землевласників і землекористувачів і на охорону здоров"я та організацію раціонального використання земель.

         Основною метою внутрішньогосподарського землеустрою, є організація раціонального використання, охорони і поліпшення земель і пов"язаних із нею коштів виробництва, забезпечує максимальну економічну ефективність сільськогосподарського виробництва та його природоохоронну спрямованість.

         У цьому при внутрігосподарське  землеустрій сільськогосподарських підприємств, з одного боку, проводять територіальну організацію та влитися розміщення сільськогосподарського провадження з урахуванням якості та місця розташування окремих ділянок його земель, з другого — намічають систему заходів із підвищення ефективність використання, охорони і влаштуванню території кожної ділянки землі господарства.

         Отже внутрігосподарське землевпорядкування – це соціально-економічний процес організації раціонального використання коштів і охорони землі і пов"язаних із нею коштів виробництва, у конкретних сільськогосподарських підприємствах, до складу якого систему заходів із організації виробництва та території, здійснюваних з урахуванням проекту.

         Основні завдання внутрішньогосподарського землеустрою:

- визначення призначення і організація раціонального використання коштів і охорони кожної ділянки землі господарства за відповідність до його агроекологічними властивостями і місцезнаходженням, сучасним розвитком продуктивних сил, досягненнями науково-технічного прогресу, земельними відносинами, щоб забезпечити високу врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність угідь, підвищення родючості грунтів і припинення процесів їх деградації;

- забезпечення збалансованості, кількісної та якісної пропорційності між основними елементами та умовами виробництва, у господарстві: землею, робочої силою, засобами виробництва, їх взаимоувязка;

- встановлення структури, ж розмірів та розміщення галузей сільськогосподарського провадження з урахуванням природних особливостей окремих частин землеволодіння і землекористування, економічних умов, продуктивних і територіальних властивостей землі, що дозволяє виконати намічену виробничу програму максимально ефективно, створити міцну кормову базу, збільшити ефективність капітальних вкладень, трудових ресурсів, грошово-матеріальних коштів, а цілому поліпшити конкурентоспроможність і рентабельність сільськогосподарського виробництва підприємства;

- створення організаційно-територіальних умов, сприяють підвищенню культури землеробства, високопродуктивному використанню сільськогосподарської техніки, впровадженню прогресивних систем ведення господарства, технологій обробітку культур, наукову організацію праці та управління сільськогосподарським виробництвом, правильному здійсненню робочих процесів в землеробстві;

- розробка і впровадження комплексу заходів із меліорації земель, охорони навколишнього середовища, підтримці екологічного рівноваги у природі, створенню культурних ландшафтів;

- розробка системи земельно-оціночних нормативів, необхідні регулювання внутрішньогосподарських земельних відносин, внутрішньогосподарського планування та управління, вирішення інших завдань із урахуванням площі, якості та місця розташування кожного земельних ділянок.

         Мету й завдання внутрішньогосподарського землеустрою визначають його утримання і порядок розробки проекту.

         Проект внутрішньогосподарського землеустрою є сукупність документів (розрахунків, креслень) з організації раціонального використання коштів і охороні земель і пов"язаних із нею коштів виробництва, у конкретному сільськогосподарському підприємстві.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

1.1           Місце розташування господарства

Цюрупинський район в межах якого знаходиться фермерське господарство, має площу 1416950 км2 , населення – 72,5 тис чол. На 1 км2  та знаходиться у центральній частині Херсонської області. Фермерське господарство розташоване  на території Козачелагерської ради, що входить до Цюрупинського району. Сільська рада знаходиться у Північній частині району на березі ріки Конка, притоку Дніпра. Центр  сільської ради село Козачі Лагеря, розташоване за 25 км на Схід від районного центру. Населення сільської ради становить близько 3966 чоловік.

         Фермерське господарство «Криниця» займає земельний масив  у Західній частині сільської ради, за 5 км від с Козачі Лагеря. З північної сторони фермерське господарство межує з землями Козачелагерської  сільської ради, з південного боку господарство оточує землі громадянки Петрової О.В. і по західній межі землі фермерського господарства межують з земельною ділянкою  громадянина Павлова А.Д. , зі сходу господарство межує з землями громадянина Романова Д.М.

1.2           Природні умови

1.2.1    Клімат

         Клімат Херсонської області  помірно-континентальний. Температура  повітря в середньому дорівнює 9,8оС. Найнижча – мінус 3оС у січні, найвища – 21,9оС у липні. Більш детальні подробиці наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – Температура повітря по місяцях

Температура(°С)

            місяць

  I

   II

  III

  IV

  V

  VI

 VII

 VIII

   IX

  X

 XI

 XII

Рік

Середня

-3,0

-1,8

2,3

10,0

16,0

19,9

21,9

21,3

16,4

9,8

4,4

0,1

9,8

Денна максимальна

0

1

5

14

21

25

26

26

21

14

6

2

13

Нічна мінімальна

-6

-5

0

6

11

14

16

15

12

6

2

-2

6

         Середньорічні атмосферні опади становлять 441 мм , найбільше їх спостерігається  у вересні а найменше у липні. Більш детальні подробиці приведені в таблиці 2.

         Таблиця 2 – Середня кількість опадів

Місяць

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VІ

VІІ

VІІІ

ІХ

Х

ХІ

ХІІ

Рік

опади

33

31

26

33

42

45

49

38

40

28

36

40

441

         Вологість повітря в середньому за рік дорівнює 74%, найбільша в грудні 88%, найменша в серпні 62%. Більш детальні подробиці в таблиці 3.

         Таблиця 3 – Відносна вологість повітря

Місяць

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VІ

VІІ

VІІІ

ІХ

Х

ХІ

ХІІ

Рік

Вологість%

85

84

79

70

66

65

63

62

68

76

86

88

74

На  території Херсонської області  найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – у грудні. Характеристика хмарності по балам розписана в таблиці 4.

         Таблиця 4 – Загальна хмарність

Місяць

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VІ

VІІ

VІІІ

ІХ

Х

ХІ

ХІІ

Рік

хмарність

7,5

7,8

7,2

6,6

6,1

5,1

4,7

4,2

4,5

5,5

7,8

8,1

6,3

         Повторюваність вітру найбільшою є північно-східного напрямку, найменшою південно-східного і південного. Більш детальні подробиці в таблиці 5.

         Таблиця 5 – Повторюваність вітру

Напрямок

Пн

ПнС

С

ПдС

Пд

ПдЗ

З

ПнЗ

Штиль

Повторювальність (%)

14,5

16,3

14,6

9,4

9,9

12,7

11,5

11,1

6,9

         Швидкість вітру в середньому становить  4,3 м/с .  Найбільша вона у січні – березні, найменша у вересні. Більш детальні подробиці приведені в таблиці 6.

         Таблиця 6 – Швидкість вітру по місцях

Місяць

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VІ

VІІ

VІІІ

ІХ

Х

ХІ

ХІІ

Рік

швидкість

4,3

4,5

4,3

3,9

3,4

3,1

3,1

3,0

2,9

3,2

3,8

4,0

3,6

1.2.2    Рельєф

         Херсонська область повністю розташована в межах найнижчого геоморфологічного рівня України – Причорноморського, пануючі висоти якого 50-60 м над рівнем моря. Широкі міжріччя є майже плоскими рівнинами  без великих коливань відносних висот.

         Територія області має загальний ухил з північного заходу на південний схід. Середня абсолютна висота території  області становить 46 м, максимальна амплітуда висот 101,4 м. Біля с. Ушкалка Верхньорогачинського району знаходиться найвища точка  області 101 м. Мінімальні  відмітки – мінус 0,4 м на деяких ділянках узбережжя Сиваша.

         Цюрупинський район має поверхню у вигляді плоскої низовини подекуди розчленовану балками. Середній ухил  до 1о.  на території фермерського господарства «Криниця» рельєф спокійний , експозиція схилу з північного- заходу на південний схід.

1.2.3    Грунти

         На території господарства поширені 2 типи грунтів : чорноземи південні середньсуглинкові та лучно-чорноземні глеюваті середньо суглинкові грунти подів.

         Грунти в значній мірі піддаються дефляції та потребують проведення протидефляційних  міроприємств. Всі види обробітку цього ґрунту повинні проводитись поперек напрямку  переважаючих вітрів. Оранка  повинна бути безвідвальна  на глибину 27-28 см. Ефективним прийомом на дефльованих грунтах  є щілювання . Внесення добрив проводиться частіше ніж на не еродованих грунтах.

         Ґрунтоутворююча порода лучно-чорноземних глеюватих суглинкових грунтів подів – оглеєні ліси. Ці  грунти утворились  в умовах  періодичного  перезволоження водами  поверхневого стоку. Вони характеризуються  розвинутим гумусовим профілем  потужністю 60-75 см, вмістом  гумусу – 2,99% скипання від соляної кислоти спостерігається з глибини 80-100 см, вилугованістю профілю від карбонатів кальція та легкорозчинних солей, важко суглинистим механічним складом , нейтральною реакцією, високою забезпеченістю рухомими поживними речовинами. Грунти  високо потенційної родючості, що знижується негативними водно-фізичними  властивостями. Використовувати ці грунти раціонально у польових  сівозмінах. Під сади та виноградники вони не придатні, тому що глеєвий горизонт неблагоприємно  впливає на ріст і розвиток  насаджень. Для підвищення родючості грунтів та захисту їх від вітрової ероції  необхідно застосовувати комплекс міроприємств. Найбільш ефективним є різноглибинна оранка, внесення добрив.

1.3   Характеристика землеволодіння

Загальна площа фермерського господарства «Криниця» Козачелагерської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області становить 141,69 га.

         Для оцінки території фермерського господарства з точки зору її компактності використано формулу 1 :

         К=П/4√Р                                                                         
                (1)

         де К – коефіцієнт компактності;

              П – площа землеволодіння,м2;

              Р – периметр землеволодіння, м.

         Компактним вважається таке землеволодіння та землекористування, яке при заданій площі має найменший периметр(квадрат). Згідно з розрахунком ,коефіцієнт компактності фермерського господарства «Криниця» становить 0.46. Таке значення коефіцієнта свідчить про те, що територія фермерського господарства досить компактна.

         Землеволодіння фермерського господарства представляє собою неправильний восьмикутник . Площа, яку займає рілля в господарстві 96,06% від загальної площі  господарства, сіножаття становлять 1,53% , шляхи – 0,54% , лісосмуги – 1,30% , чагарники – 0.87% .

         Детальна характеристика площ фермерського господарства по угіддям приведена в таблиці 7

         Таблиця 7 – Склад земельних угідь

Назва угідь

Площа,га

Рілля

137,89

Сіножаття

1,53

Всього с.г. угідь

139,42

Під господарськими шляхами

0,69

Полезахисні лісосмуги

0,86

Чагарники

0,72

Всього земель в межах плану

141,69

         Чагарник та сіножаття є вкрапленим у ріллю, не є ґрунтозахисними, тому в подальшому проекті буду передбачено ,для покращення просторових умов , трансформувати їх в ріллю.


2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

2.1 Вибір напрямку господарської діяльності фермерського господарства на перспективу.

При виборі напрямку діяльності фермерського господарства необхідно враховувати  багато факторів. Понад усе необхідно зробити вибір: якої і скільки продукції необхідно виробляти. Тільки після рішення цього питання можна визначити потребу в капіталовкладеннях для виробництва.

         При виборі галузевих структур фермерського господарства в умовах ринкової економіки головним критерієм вигідності стає прибуток і оббіг капіталу. Головними факторами, які визначають вигідність того чи іншого продукту є розмір  земельної ділянки, наявність робочої сили і грошових ресурсів.

         Отже, знаючи усі умови вибору спеціалізації господарства та враховуючи розмір земельної ділянки, природні умови, районування сільськогосподарських культур в проекті прийнято два варіанти спеціалізації фермерського господарства «Піонер» для подальшого вибору кращого з варіантів. І варіант напрямку господарської діяльності – це м`ясо- молочний , другий – це м`ясо-молочний та вирощування овочів.

2.2 Розрахунок поголів’я худоби на перспективу

         В залежності від спеціалізації фермерського господарства уточнюють показники кількості голів худоби.

         Поголів’я тварин на перспективу проведено з урахуванням щільності голів на 100 га. відповідних угідь. Розрахунок поголів’я ВРХ проведено на 100 га сільськогосподарських угідь, свинопоголів’я – на 100 га ріллі. Структура статевовікових груп худоби приймається в залежності від виробничого напрямку господарської діяльності фермерського господарства. Розрахунок проектного поголів’я худоби для фермерського господарства «Піонер» приведено в таблиці 8.

Таблиця 8 – Поголів’я і структура статевовікових груп худоби на перспективу.

Види худоби

Показник по якому проводиться розрахунок

Кількість сотень гектарів

Щільність голів на 100 га відповідних угідь

Кількість голів худоби

Структура груп тварин

1

2

3

4

5

6

ВРХ – всього

100 га с/г угідь

1,39

45

63

100

В т.ч. корови

22

35

Нетелі

2

3,6

Молодняк старше 1 року

24

38,10

Молодняк до 1 року

15

23,3

Свині – всього

100 га с/г ріллі

1,39

60

83

100

В т.ч. свиноматки основні

10

12,50

Свиноматки разові

3

3,5

Молодняк

25

30,50

Відгодівельне поголів’я

44

53,50

2.3 Розрахунок потреби в матеріально – технічних засобах та площі під виробничу і житлову зони

         Після визначення видів і кількості худоби необхідно визначити місцезнаходження та площу ділянок під розміщення виробничих і житлових приміщень.

         На розрахунок площі під виробничу і житлову зони впливають: виробничий напрямок, об’єм виробництва, площа фермерського господарства, склад і співвідношення угідь. Розрахунок площі проводять по нормативним показникам. З урахуванням цих нормативів для даного фермерського господарства площа вирахувана в таблиці 9

Таблиця 9 – Розрахунок площі виробничої і житлової зони

Об’єкти розрахунку

Розрахункова одиниця

Кількість одиниць

Норма площі на одну одиницю, м2

Потрібна площа,м2

Ферма на 200 корів з молодняком до 6 місяців

1 голова

24

110

2640

Відгодівельне поголів’я

1 голова

39

30

1170

Свиноферми :маточні

                        Відгодівельні

1 свин.

1 голова

13

70

50

7

650

490

Складський сектор

100 га ріллі

138,11

138,11

13811

Машинно-тракторний двір

1 трактор

2,00

2

1200

Житлова забудова

0,25

0,25

2500

Всього

22461

         З розрахунків видно, що для житлової зони потрібно 0,25 га , а для виробничої – 2,13 га. З урахуванням багатьох факторів і рекомендацій буде запроектовано в подальшому і житлову і виробничу зони розрахованої площі.

         Для створення побутових умов для життя сім’ї фермера і ведення господарства необхідно визначити об’єм матеріально-технічних ресурсів та потрібну кількість капіталовкладень. Даний розрахунок для фермерського господарства «Піонер» представлено в таблиці 10.

Таблиця 10 – Потреба матеріально-технічних засобів і капіталовкладень для фермерського господарства

Назва матеріально-технічних засобів

Потреба матеріально-технічних засобів,шт

Вартість за 1 шт.,грн

Потреба капіталовкладень,тис.грн

1.                Господарство молочного напрямку (24 корови із шлейфом молодняку)

Купівля племінних тварин

22

1500

33

Приміщення для молодняку ВРХ на худобо-місце

63

3000

189

Сховище для кормів: силососховище

200,86

20

4,01

Зерносховище

136,43

35

0,47

Сіносховище

47,78

10

0,52

Сховище для паливно-мастильних матеріалів

1

5000

5

Трактор ЮМЗ-6ЛС

1

9000

9

Вантажний автомобіль

1

11000

11

Гараж для тракторів і автомобілів

2

25000

50

Навіс для стоянки і ремонту

1

1000

1

Набір с/г знарядь

1

50000

50

Всього

357,27

2.Господарство свинарського напрямку (11 основних свиноматок із шлейфом молодняку)

Купівля племінних тварин

10

800

8

Приміщення для свиней

83

400

33,2

Всього

41,2

Разом

468,47

2.4 Розрахунок потреби в кормах на планове поголів’я худоби

Потребу в кормах розраховують виходячи із середньорічного поголів’я худоби в господарстві і річним нормам годівлі. Норми годівлі встановлюються виходячи з наявності і забезпечення повноцінної годівлі худоби. Одночасно встановлюють потребу в кормах для худоби населення , при цьому норми годівлі приймають такі ж, як для корів, що знаходяться у господарстві.

         З метою забезпечення худоби на випадок неврожаю або стихійного лиха при встановленні потреби в кормах до розрахункових значень додають страховий фонд в розмірі 10 %. Загальну потребу в кормах отримують як суму потреби в кормах для поголів’я господарства, потреби в кормах для кількості худоби визначаємо кількість кормів, які приведено в додатку З.

         З метою забезпечення худоби зеленими кормами розроблено зелений конвеєр – систему заходів, направлених на безперебійне постачання тварин зеленими кормами протягом усього вегетаційного періоду. Необхідність його викликана тим, що зелена маса на протязі усього літнього періоду надходить худобі нерівномірно. Розрахунки площ сільськогосподарських культур для забезпечення тварин зеленими кормами приведено у додатку І.

         Для перевірки, чи достатня кормова база господарства для забезпечення загальної потреби в кормах складено кормовий баланс, в якому порівнюють потребу в кормах по видам з їх надходженням з різних джерел. Потребу в концентрованих кормах покривають за рахунок відходів рослинництва, в сіні за рахунок посіву с.г. культур в сівозмінах, в зелених кормах за рахунок природних пасовищ. Розрахунки кормового балансу приведені в таблиці 11.

Таблиця 11– Кормовий баланс

Види кормів

Потреба в кормах,ц

Джерело постачання

Відходи рос.

Пр.корм.угіддя

Посіви

Концентрати

1364

68,22

1296,09

Сіно

477,84

477,84

Сінаж

475,20

475,20

Силос

3884,20

2008,60

Зелені корма

4205,70

0,00

3884,2

Кормові коренеплоди

1567,90

Підстилка

453,75

453,75

1567,90

         На основі розрахованого кормового балансу встановлюють необхідні посівні площі сільськогосподарських культур. При цьому об’єм кормів, який необхідний господарству посівах ділять на середню врожайність цих культур. Потреба в сіні покривається за рахунок посіву багаторічних та однорічних трав у співвідношенні 70% і 30%. Потреба в силосі покривається за рахунок посіву кукурудзи на силос, потреба в коренеплодах – за рахунок посіву кормових буряків або кормової моркви. Розрахунки площі посівів кормових культур приведені в таблиці 12.


Таблиця 12 – Проектування площі посівів кормових культур

Види кормів

Об’єм кормів в посівах, ц

Площа посівів

Врожайність, ц/га

Сіно

Однорічні трави  30%

143,35

2,70

53

Багаторічні трави 70%

334,49

4,58

73

Сінаж

Однорічні трави 50%

237,6

3,96

60

Багаторічні трави 50%

237,6

2,97

80

Силос

2174,00

2008,60

7,44

Кормові коренеплоди

1696,20

1567,90

3,92

         Дані розрахунку площі посівів кормових культур та зеленого конвеєру є вихідними для зведеної таблиці посівних площ кормових культур. Розрахунок посівних площ кормових культур приведено в таблиці 13.

Таблиця 13 – Посівні площі кормових культур

Назва культур

Посівні площі для виробництва

Всього,га

сіно

сінаж

силос

зел.кормів

Кормові корн.

Багаторічні трави

4,58

2,97

4,32

11,87

Однорічні трави

2,70

3,96

2,02

8,69

Кукурудза на силос

7,44

7,44

Кормові коренеплоди

1,56

5,48

Озима на зелений корм

2,90

2,90

Кукурудза на зелений корм

3,66

3,66

Всього

40,04

         Посівні площі кормових культур на концентровані корма покривають за рахунок посіву ячменю, гороху, озимої пшениці, кукурудзи на зерно, вівса. Розрахунки площ посіву сільськогосподарських культур на концентровані корма приведені в таблиці 14.

Таблиця 14 – Посівні площі кормових культур на концентровані корма

Концентровані культури

Об’єм кормів, ц

Площа , га

Врожайність, ц/га

Ячмінь

15%

194,41

6,94

28

Горох

10%

129,61

5,18

25

Озима пшениця

5%

64,80

2,16

30

Овес

5%

64,80

3,24

20

Кукурудза на зерно

65%

842,46

15,32

55

Всього

100%

1296,09

32,85

2.5Проектування сівозмін

Проектування системи сівозмін зводиться до визначення типів, видів, кількості сівозмін, розмірів сівозмінних масивів, розміщення їх по території, закріпленню за бригадами і іншими підрозділами, розробки схеми чергування посівів і парів. Перед тим як проектувати сівозміни необхідно провести трансформацію угідь.

         Трансформація угідь – це переведення угідь з одного виду в інший.

Трансформація може бути таких типів :

1.                Переведення угідь з менш продуктивних в більш продуктивні з метою збільшення загальної площі сільськогосподарських земель;

2.                Переведення угідь з одного виду в інший з метою покращення просторових умов землеволодіння;

3.                Трансформація угідь в зв’язку з розміщенням об’єктів і  споруд, що мають ґрунтозахисне і природоохоронне  значення.

Враховуючи завдання на складання проекту, а також землевпорядні вишукування, проведені в результаті підготовчих робіт, проведені роботи по переведенню одного виду угідь в інший, тобто трансформацію. А саме :

-                   для будівництва господарського двору з ріллі вилучено 2,13 га та 1 га для створення санітарно-захисної зони між житловою зоною та господарським двором, яка буде використовуватись як город та 0,25 га для створення житлової зони.

-                   для збільшення площі ріллі вирішено розкорчувати 1,25 га чагарників, які вкраплені у ріллю та 1,13 га сіножатей, які також вкраплені у ріллю;

Трансформація угідь на території фермерського господарства «Піонер» відображена в додатку Ж.

         Сівозміни поділяються на чотири основні групи : польові, кормові, спеціальні, ґрунтозахисні.

         На вибір типів і видів сівозмін в визначеній кількості і співвідношенні здійснюють вплив наступні умови : спеціалізація господарства і підрозділів;три типи утримання і годівлі худоби; концентрація поголів’я ; структура сільськогосподарських угідь і їх якість; розміщення основних і допоміжних господарських центрів; наявність еродованих земель і ступінь ерозійної небезпеки; територіальне розміщення масивів ріллі, її конфігурація.

         Для овочевих сівозмін необхідні рихлі ґрунти легко суглинистого або супіщаного механічного складу достатньо забезпечені вологою. Найкращі місця для вирощування – річкові долини і пойми. Зважаючи на те, що овочеві сівозміни праце- і грунтоємні їх розміщують  поблизу населених пунктів, тваринницьких комплексів і ферм. Тим самим зводячи до мінімуму транспортні витрати на перевезення людей, вантажів, добрив і різноманітних матеріалів.

         Кормові сівозміни вводять для наближення до ферм місць виробництва вантажоміських  кормів (трав,кукурудзи на зелений корм,силос).

         Враховуючи всі умови фермерського господарства «Дружба», а саме: грунтові умови, організаційно – господарську структуру, розміри орних масивів, характер рельєфу та два напрямки спеціалізації , запроектовано два варіанти  розміщення сівозмін та схеми чергування в них .

         Отже, у першому варіанті, на всій площі ріллі  147,88 га  запроектовано кормову 5-ти пільну сівозміну , з середнім розміром поля 29,58 га, і таким чергуванням культур:

1.                Багаторічні трави(12,86)+ озима пшениця (16,72)

2.                Однорічні трави(14,79)+горох(14,79)

3.                Кукурудза на силос(14,79)+ячмінь(14,79)

4.                Кормові коренеплоди(13,03)+кукурудза на зерно(16,55)

5.                Овес(9,86)+кукурудза на зелений корм(9,86)+озимі на зелений корм(9,84)

У другому варіанті, було запроектовано 4-ри пільну овочеву сівозміну на площі 31,20 га, з середнім розміром поля 7,80 га і таким чергуванням культур :

1.                Буряк

2.                Цибуля

3.                Капуста

4.                Помідори

А також кормову 4-ри пільну кормову сівозміну на площі 116,68 га, з середнім розміром поля 29,17 га і таким чергуванням культур :

1.     Багаторічні трави(12,86)+ озима пшениця (8,15)+ озимі на зелений корм(8,15)

2.     Однорічні трави(10,0)+горох(9,58)+кукурудза на зелений корм(9,59)

3.     Кукурудза на силос(9,72)+ячмінь(9,72)+овес(9,73)

4.     Кормові коренеплоди(12,62)+кукурудза на зерно(16,55)

2.6 Складання структури посівних площ

         Структура посівних площ складається на основі схеми чергування культур у сівозміні, з урахуванням потреби в продукції рослинництва та попитом на ринку тієї чи іншої культури.

         При обчисленні структури посівних площ різні сільськогосподарські культури об’єднуються в споріднені групи, і тому спочатку визначають питому вагу окремих груп, а потім провідних сільськогосподарських культур. Структура посівних площ фермерського господарства «Піонер» представлена в додатку Ї у двох варіантах.

2.7 Економічний аналіз

         Кожне фермерське господарство зацікавлене в збільшенні прибутку, а це в значній мірі залежить від собівартості, на розмір якої господарство може і повинно впливати. Вартість встановлює ринок в залежності від попиту і пропозиції.

         Для отримання обґрунтованих результатів і порівняння варіантів проектних рішень необхідно провести ряд розрахунків по рослинництву і тваринництву. Зокрема по рослинництву, попередньо провівши ескізне розміщення полів сівозмін і визначивши площі посівів сільськогосподарських культур, одержані дані заносять до таблиці 15 економічних показників в двох варіантах.

         Таблиця 15 – Економічні показники по рослинництву (І і ІІ віріант)


Назва культур

Площа посіву, га

Врожайність,ц/га

Вихід продукції, т

В тому числі , т

Вартість,грн

Собівартість, грн/т

Загальна , тис.грн

Чистий прибуток, тис.грн

На корм

На продаж

вартість

собівартість

І варіант

озима пшениця

15,2

3

45,6

6,48

39,12

1073

630

41975,76

28728

13247,76

Ячмінь

15,21

2,8

42,588

19,44

23,148

947

200

21921,156

8517,6

13403,556

Овес

13,53

2

27,06

6,48

20,58

947

200

19489,26

5412

14077,26

Горох

23,73

2,5

59,325

12,96

46,365

1163

540

53922,495

32035,5

21886,995

Кукурудза

28,59

5,5

157,245

84,24

73,005

1163

440

84904,815

69187,8

15717,015

Із них кукурудза на силос

0

22

0

0

0

1912

950

0

0

0

Кукурудза на ЗК

7,44

27

200,88

200 ,88

0

111

80

0

16070,4

-16070,4

Багаторічні трави на ЗК

3,66

28

102,48

102,48

0

88

80

0

8198,4

-8198,4

Багаторічні сіно

4,32

25

108

108

0

133

50

0

5400

-5400

Багорічний сінаж

4,58

7,3

33,434

33,434

0

556

400

0

13373,6

-13373,6

Однорічні трави зк

2,97

8

23,76

23,76

0

133

50

0

1188

-1188

Продовження таблиці 15

Однорічні сіно

2,7

5,3

14,31

14,31

0

529

400

0

5724

-5724

Однорічні сінаж

3,96

6

23,76

23,76

0

133

50

0

1188

-1188

Кормові коренеплоди

5,48

40

219,2

219,2

0

299

150

0

32880

-32880

Озимі зк

2,9

13

37,7

37,7

0

299

150

0

5655

-5655

Всього

+12960,814

ІІ варіант

озима пшениця

15,2

3

45,6

6,48

39,12

1073

630

41975,76

28728

13247,76

Ячмінь

15,21

2,8

42,588

19,44

23,148

947

200

21921,156

8517,6

13403,556

Овес

13,53

2

27,06

6,48

20,58

947

200

19489,26

5412

14077,26

Горох

23,73

2,5

59,325

12,96

46,365

1163

540

53922,495

32035,5

21886,995

Кукурудза

28,59

5,5

157,245

84,24

73,005

1163

440

84904,815

69187,8

15717,015

Овочі

38,71

22

851,62

0

851,62

1912

950

1628297,44

809039

819258,44

Із них кукурудза на силос

7,44

27

200,88

200 ,88

0

111

80

0

16070,4

-16070,4

Кукурудза на ЗК

3,66

28

102,48

102,48

0

88

80

0

8198,4

-8198,4

Багаторічні трави на ЗК

4,32

25

108

108

0

133

50

0

5400

-5400

Продовження таблиці 15

Багаторічні сіно

4,58

7,3

33,434

33,434

0

556

400

0

13373,6

-13373,6

Багорічний сінаж

2,97

8

23,76

23,76

0

133

50

0

1188

-1188

Однорічні трави зк

2,02

16

32,32

32,32

0

133

50

0

1616

-1616

Однорічні сіно

2,7

5,3

14,31

14,31

0

529

400

0

5724

-5724

Однорічні сінаж

3,96

6

23,76

23,76

0

133

50

0

1188

-1188

Кормові коренеплоди

5,48

40

219,2

219,2

0

299

150

0

32880

-32880

Озимі зк

2,9

13

37,7

37,7

0

299

150

0

5655

-5655

Всього

806297,626

         По тваринництву необхідно провести розрахунки по визначенню об’ємів і вартості продукції тваринництва. Розрахунок планового об’єму реалізації м’яса в живій вазі представлено в таблиці 16.

         Таблиця 16 – Плановий об’єм реалізації м’яса в живій вазі  

Статево-вікова група

Буде реалізовано голів

Жива вага

Вартість, грн

Загальна вартість, тис грн.

Однієї голови, кг

Всього,ц

Молодняк старше 1 року:

24

Нетелі

12

400

48

238,9

11,47

Бички

12

403

48,36

238,9

11,55

Молодняк до року

15

Продовження таблиці 16

Нетелі

7

400

28

238,9

6,69

Бички

8

400

32

238,9

7,64

Поросята

60

30

18

215,05

3,87

Ремонтний і відгодівельний молодняк свиней

25

110

27,5

215,05

5,91

Свині на відгодівлі

45

180

81

215,05

17,42

Всього

64,56

         Таким чином розраховують й інші види продукції, з урахуванням внутрігосподарського споживання, які надійдуть від галузі тваринництва. Плановий вихід продукції ВРХ приведено в таблиці 17.

         Таблиця 17 – Плановий вихід продукції тваринництва

Вид продукції

Од. вимір

Кількість

вартість

Собівартість

Чистий прибуток, тис.грн

На одну тварину

всього

Однієї одиниці,грн.

всього

Однієї одиниці, грн

всього

молоко

ц.

30,0

720

39,61

28519,2

12,8

9216

19,30

         Для подальшого визначення чистого прибутку по тваринництву необхідно розрахувати собівартість продукції тваринництва, розрахунок якої представлено в таблиці 18.

         Таблиця 18 – Розрахунок собівартості продукції тваринництва

Види тварин

Кількість голів

Жива вага,ц

Собівартість

голови

всього

1 ц.,грн

Всього,тис.грн

Корови

22

5,80

127,60

88,80

11,33

Нетелі

2

4,00

8,00

88,80

0,71

Молодняк старше 1 р.

24

Нетелі

12

4,00

48,00

88,80

4,26

Бички

12

4,03

48,36

88,80

4,29

Продовження таблиці 18

Молодняк до року

15

Нетелі

7

4,00

28,00

88,80

2,49

Бички

8

4,00

32,00

88,80

2,84

Свиноматки

Основні

10

1,80

18,00

23,60

0,42

Разові

3

1,80

5,40

23,60

0,13

Поросята

130

0,50

65,00

23,60

1,53

Відгодівельний і ремонтний молодняк

25

1,50

37,50

23,60

0,89

Свині на відгодівлі

45

1,80

81,00

23,60

1,91

Всього

30,81

         За розрахованими даними в попередніх таблицях визначаємо найпродуктивніший, економічно вигідніший варіант. Для цього спочатку треба визначити чистий прибуток по тваринництву. Від суми загальної вартості (таблиця 16) віднімаємо загальну собівартість (таблиця 18) і додаємо чистий прибуток з таблиці 17. Отже, маємо такий розрахунок чистого прибутку по тваринництву: (17,69-30,81)+64,56=51,44 тис.грн

         Для визначення кращого варіанта необхідно визначити прибуток по проекту в цілому, тобто врахувавши і прибуток по рослинництву.

         У першому варіанті прибуток становитиме : 12960,81+51,44 =130122,5 тис.грн.

         У другому варіанті прибуток становитиме : 806297,63+51,44 =806349,07 тис.грн.

         Із отриманих розрахунків можна зробити висновок, що найбільш рентабельний і економічно вигідний є другий варіант проектних рішень.

2.8 Розрахунок кількості працездатних, необхідних господарству.

         Згідно із розрахованим поголів’ям худоби (таблиця 8) розраховуємо прямі трудові витрати в тваринництві у додатку С, при цьому використовуються нормативи витрат часу на обслуговування голови худоби. При розрахунку прямих трудових витрат у рослинництві (додаток Р) використовують дані по посівним площам сільськогосподарських культур і також використовуються нормативи витрат часу на вирощування сільськогосподарської культури.

         Загальну необхідну кількість працездатних для повноцінного функціонування фермерського господарства  визначають за формулою 2 :

Т=Тр+Тт,                                (2)

де Т – потреба в працюючих на перспективу, чол..;

     Тр – потреба  в працюючих в галузі рослинництва,чол..;

     Тт – потреба в працюючих в галузі тваринництва, чол.

         Потреба в працюючих в галузі рослинництва визначають за формулою 3 :

Тр=Пвр/Пр*К1*К2                                  (3)

А потребу в працюючих в галузі тваринництва визначають за формулою 4:

Тт=Пвт/Пт*К1                                                           (4)

де, Пвр і Пвт – прямі трудові витрати відповідно в галузях рослинництва і тваринництва,чол./год.;

        Пр і Пт – тривалість робочого періоду в рослинництві та тваринництві (Пр=210дн, Пт =290 дн );

         К1 – коефіцієнт, який враховує неоднакову трудову діяльність чоловіків та жінок , і становить 1,1 – 1,5 ;

        К2 – коефіцієнт, який враховує сезонний характер сільськогосподарського виробництва, і приймається  1,1,2 – 1,3

         Потреба в працівниках в галузі рослинництва згідно з розрахунками додатку К та Л та формули 3 по варіантам становить : І варіант -32  ; ІІ  варіант - 158 .

         Потреба в працівниках в галузі тваринництва згідно з розрахунками в додатку М та формули 4 становить 17  чоловік.

         Загальна потреба в працівниках по господарству становить : І варіант - 49 чоловік; ІІ варіант - 175 чоловік.

3. УСТРІЙ ТЕРИТОРІІ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

3.1           Проектування житлової і виробничої зони

Проектування починається з функціонального зонування території, тобто виділення таких ділянок земель,які по своїм природним якостям і місцеположенню найбільш придатні для тих чи інших цілей (поля, госп.двір, житло, залуження, багаторічні насадження).

         Потім приступають до розміщення господарського центру фермерського господарства. Господарський центр складається з двох частин : житлової і виробничої. На території житлової зони розташовують будинок, гараж для легкового автомобіля, город, сад, лазню.

         Виробнича зона складається з тваринницької ферми, складу, гараж для с/г техніки, а також приміщення для зберігання і переробки с/г продукції (коптильні ковбасні цехи).

         При визначенні місця знаходження виробничих і житлових будівель, необхідно враховувати ряд вимог і рекомендацій , а саме : природні умови, рельєф, грунти, грунтові води, водні ресурси, санітарно-гігієнічні умови місцевості, архітектурно- планувальні вимоги, зв"язок з населеним пунктом.

         Починають устрій території з розміщення садиби фермера, потім виробничих будівель. При цьому необхідно продумати оптимальні шляхи під’їзду до садиби та до полів сівозмін, а також продумати де і як будуть вирощуватись культури.

         Враховуючи вказані вимоги та попередньо проведені розрахунки (таблиця 7) на території фермерського господарства «Піонер» було запроектовано господарський двір в центральній частині масиву, на перетині існуючих шляхів загальною площею 1,99 га . житлова зона становить 0,25 га і розміщена з навітряного боку та вище по рельєфу відносно виробничої.  Між житловою і виробничою зонами створено санітарно-захисну зону шириною 50 метрів та площею 0,49 га, яка буде використовуватись як город.

3.2           Розміщення полів і робочих ділянок

Проектування полів сівозмін починають з уточнення їх кількості і уточнення напрямку довгих сторін полів по кожному контуру ріллі. В степовій зоні довгі сторони  полів орієнтують перпендикулярно переважаючим суховійним вітрам або з невеликим відхиленням від прямого кута.

         Встановлюючи напрямок полів встановлюють розміри їх сторін (довжину і ширину), форму, виходячи із вимог правильної організації в них виробничих процесів.

         Поля сівозмін проектують у формі прямокутників або трапецій, при цьому кути при скошених сторонах трапецій повинні бути не менше 50о  і не більше 130о. Якщо  цього досягнути не можна в полі проектують хоча б один прямий кут.

         Проектування полів у кормових сівозмінах проводять з урахуванням того, що в більшості випадків поперечний обробіток полів у цій сівозміні майже не проводиться, тому поля можна проектувати у вигляді витягнутих трапецій чи прямокутників зі співвідношенням сторін 1 : 4. При розміщенні полів овочевих сівозмін необхідно обов’язково забезпечити правильні форми полів, паралельність довгих сторін полів і розміщення їх поперек схилу. Площі полів повинні бути рівновеликими.

         В результаті впорядкування території даного господарства запроектовано у кормовій сівозміні поля у формі видовжених трапецій із співвідношенням сторін 1 : 4, довгими сторонами поперек схилу та поперек напрямку переважаючих вітрів. Поля у овочевій сівозміні запроектовано у формі трапецій. Експлікація земель по полям сівозміни по двох варіантах представлена в таблиці 19.

         Таблиця 19 – Експлікація земель по полях сівозміни

Назва сівозміни

Площа сівозміни, га

В тому числі по полям

І

ІІ

ІІІ

ІV

І варіант

Кормова

137,86

45,23

28,19

25,73

38,71

ІІ варіант

Кормова

99,15

45,23

28,19

25,73

Овочева

38,71

9,72

19,06

9,93

Після завершення впорядкування території сівозмін необхідно провести оцінку запроектованих полів сівозмін за складом грунтів, рівновеликостю. Оцінка однорідності полів за складом грунту представлена в двох варіантах таблиці 20.

         Таблиця 20 – Характеристика розміщення полів сівозмін за складом грунтів

№ поля

Площа поля,га

В тому числі за агрогрупами

Оціночний бал поля

Умовна площа поля

71д

Бал бонітету

166д

Бал бонітету

І варіант

Кормова сівозміна

І

45,23

44,73

42

0,5

55

48

21,71

ІІ

28,19

23,14

42

5,05

55

48

13,53

ІІІ

25,73

16,03

42

9,7

55

48

12,35

ІV

38,71

15,3

42

23,41

55

48

18,58

Продовження таблиці 20

ІІ варіант

Кормова сівозміна

І

45,23

44,73

42

0,5

55

48

21,71

ІІ

28,19

23,14

42

5,05

55

48

13,53

ІІІ

25,73

16,03

42

9,7

55

48

12,35

Овочева сівозміна

І

9,72

7,52

42

2,2

55

48

4,67

ІІ

19,06

7,56

42

11,5

55

48

9,15

ІІІ

9,93

9,93

55

55

5,46

         Визначення умовної площі поля сівозміни проводиться за формулою 5 :

Рум=                              (5)

де Рум  - умовна площа поля, га

    Р – фактична площа поля , га

    Б – оціночний бал поля .

         Оцінка полів сівозміни за рівно великістю проводиться шляхом порівняння кожного поля сівозміни з середнім розміром поля сівозміни в абсолютних величинах (га) і у % . якщо поля сівозмін різні за якістю грунтів , визначається умовна площа, по якій і оцінюється рівно великість полів, яка не повинна перевищувати 5 – 10 % - в умовах рівнинної місцевості та 10 – 20% - в умовах складного рельєфу. Розрахунок рівно великості полів по фермерському господарству «Дружба» приведено в таблиці 21.

Таблиця 21 – Характеристика полів сівозмін по рівно великості в залежності від бальної оцінки поля. (І і ІІ варіанти)

№ поля

Площа поля, га

Оціночний бал поля

Умовна площа поля,га

Відхилення від середнього розміру

фактичного

Умовного

га,(+)(-)

%,(+)(-)

га,(+)(-)

%,(+)(-)

І варіант

Продовження таблиці 21

Кормова сівозміна

І

45,23

48

21,71

-10,76

-31,2

-5,17

-31,26

ІІ

28,19

48

13,53

+6,28

+18,2

+3,01

+18,19

ІІІ

25,73

48

12,35

+8,74

+25,4

+4,19

+25,33

ІV

38,71

48

18,58

-4,24

-12,3

-2,04

-12,33

Сер.розмір

34,47

16,54

ІІ варіант

Кормова сівозміна

І

45,23

48

21,71

-12,18

-36,8

-5,85

-36,88

ІІ

28,19

48

13,53

+4,86

+14,7

+2,33

+14,69

ІІІ

25,73

48

12,35

+7,32

+22,1

+3,51

+22,13

Сер.розмір

33,05

15,86

Овочева сівозміна

І

9,72

48

4,67

+3,18

+24,6

+1,76

+27,37

ІІ

19,06

48

9,15

-6,16

-47,7

-2,72

-42,30

ІІІ

9,93

55

5,46

+2,97

+23,0

+0,97

+15,08

Сер.розмір

12,90

6,43

         Після цього проводиться оцінка запроектованих полів сівозміни з точки зору створення сприятливих умов для високопродуктивного  використання сільськогосподарської техніки.

         З цією метою дається просторова характеристика полів сівозмін у формі таблиці 22.   

Таблиця 22 – Характеристика просторових умов запроектованих полів сівозмін (І та ІІ варіанти)

Номери

Площа, га

Назва фігур

Фактичні розміри

Поля

Роб. ділянки

Ширина, м

Довжина, м

І варіант

Кормова

І

1

16,04

Трапеція

570

275

2

29,19

620

450

ІІ

28,19

Трапеція

1100

260

Продовження таблиці 22

ІІІ

25,75

Трапеція

1005

260

ІV

1

18,61

Трапеція

530

370

2

20,1

Неправильний

п’ятикутник

520

450

ІІ варіант

Кормова сівозміна

І

1

16,04

Трапеція

570

275

2

29,19

620

450

ІІ

28,19

Трапеція

1100

260

ІІІ

25,73

Трапеція

1005

260

Овочева сівозміна

І

9,72

Трапеція

530

235

ІІ

19,06

Трапеція

525

295

ІІІ

9,93

Неправильний

П’ятикутник

520

295

         Для розрахунку довжини і ширини полів у формі трапецій та паралелограмів використовують формули 6 та 7 :

В = 0,2*(3Н+с+d)                            (6)

де, В – умовна ширина трапеції, м ;

      с,d – довжини її бокових сторін, м;

      Н – висота трапеції, м .

L= P/B,                                   (7)

де, L – умовна довжина поля, м;

      Р – площа поля, м2;

      В – умовна ширина поля, м.

         Для визначення умовної довжини поля складної конфігурації використовують формулу 8 :

L=S*K,                                   (8)

де, S – максимальна довжина поля в напрямку основного обробітку, м;

     К – коефіцієнт, що належить від конфігурації поля. Для видовженого поля з паралельними довгими і ламаними короткими сторонами його значення приймається 0,7 – 0,97, в залежності від ступеня ламаності. В середньому його можна прийняти 0,87. Для оцінки правильності проектування полів проводять розрахунки середнього ухилу місцевості за формулою 9 :

lм =                                                         (9)

де, lм – середній ухил поля (ділянки) в градусах

     с – загальна довжина горизонталей в межах поля, м

     h – висота січення рельєфу, м

     Р – площа поля, га.

         Розрахунки середнього ухилу місцевості приведені в додатку Л.

         Середній робочий ухил місцевості визначено по формулі 10 :

lм =                                 (10)

де, lм – середній робочий ухил поля (ділянки) в градусах

     h - перевищення в межах поля, м

     Д – довжина робочого гону,м.

         Розрахунки середнього робочого ухилу поля приведені в додатку  М. При проектуванні необхідно намагатись, щоб середній робочий ухил  не перевищував 1о. Якщо ухил більший , то прямолінійний обробіток заміняють контурним.

         Детальна характеристика кожного поля представлена у вигляді листів формату А4.


1 варіант

Кормова сівозміна

Поле №1

 


                            1190                                                               

 


362,5

Назва показників

Показник

Довжина робочого гону, м

1190

Робочий ухил, градусів

1,2/0,8

Агровиробничі групи ґрунтів, га

45,23

Чорноземи південні середньо суглинкові

44,73

лучно-чорноземні глеюваті середньо суглинкові грунти подів

0,5

Механічний склад

середньо суглинковий

Потужність гумусового горизонту, см

51-57/60-75

Глибина орного шару, см

0,27/0,27

Вміст гумусу, %

2,2-2,8/2,99

1 варіант

Кормова сівозміна

Поле №2

 


                                               1100

 


                                                                                
              260

Назва показників

Показник

Довжина робочого гону, м

1100

Робочий ухил, градусів

0,86

Агровиробничі групи ґрунтів, га

28,19

Чорноземи південні середньо суглинкові 

23,14

лучно-чорноземні глеюваті середньо суглинкові грунти подів

5,05

Механічний склад

Середньо суглинковий

Потужність гумусового горизонту, см

51-57/60-75

Глибина орного шару, см

0,27/0,27

Вміст гумусу, %

2,2-2,8/2,99

1 варіант

Кормова сівозміна

Поле №3

 


                                                                                           1005

 


                                                                                              260

Назва показників

Показник

Довжина робочого гону, м

1005

Робочий ухил, градусів

1,3

Агровиробничі групи ґрунтів, га

25,73

Чорноземи південні середньо суглинкові 

16,03

лучно-чорноземні глеюваті середньо суглинкові грунти подів

9,7

Механічний склад

Середньо суглинковий

Потужність гумусового горизонту, см

51-57/60-75

Глибина орного шару, см

0,27/0,27

Вміст гумусу, %

2,2-2,8/2,99

1 варіант

Кормова сівозміна

Поле №4

 


1090

 


                           

 


                                                                                
              410

Назва показників

Показник

Довжина робочого гону, м

1090

Робочий ухил, градусів

1,1/1,4

Агровиробничі групи ґрунтів, га

38,71

Чорноземи південні середньо суглинкові 

15,3

лучно-чорноземні глеюваті середньо суглинкові грунти подів

23,41

Механічний склад

Середньо суглинковий

Потужність гумусового горизонту, см

51-57/60-75

Глибина орного шару, см

0,27/0,27

Вміст гумусу, %

2,2-2,8/2,99

2 варіант

Кормова сівозміна

Поле №1

 


                            1190                                                               

 


362,5

Назва показників

Показник

Довжина робочого гону, м

1190

Робочий ухил, градусів

1,2/0,8

Агровиробничі групи ґрунтів, га

45,23

Чорноземи південні середньо суглинкові 

44,73

лучно-чорноземні глеюваті середньо суглинкові грунти подів

0,5

Механічний склад

середньо суглинковий

Потужність гумусового горизонту, см

51-57/60-75

Глибина орного шару, см

0,27/0,27

Вміст гумусу, %

2,2-2,8/2,99

2 варіант

Кормова сівозміна

Поле №2

 


                                               1100

 


                                                                                
              260

Назва показників

Показник

Довжина робочого гону, м

1100

Робочий ухил, градусів

0,86

Агровиробничі групи ґрунтів, га

28,19

Чорноземи південні середньо суглинкові 

23,14

лучно-чорноземні глеюваті середньо суглинкові грунти подів

5,05

Механічний склад

Середньо суглинковий

Потужність гумусового горизонту, см

51-57/60-75

Глибина орного шару, см

0,27/0,27

Вміст гумусу, %

2,2-2,8/2,99

2 варіант

Кормова сівозміна

Поле №3

                               


                                                                                           1005

 


260

Назва показників

Показник

Довжина робочого гону, м

1005

Робочий ухил, градусів

1,3

Агровиробничі групи ґрунтів, га

25,73

Чорноземи південні середньо суглинкові 

16,03

лучно-чорноземні глеюваті середньо суглинкові грунти подів

9,7

Механічний склад

Середньо суглинковий

Потужність гумусового горизонту, см

51-57/60-75

Глибина орного шару, см

0,27/0,27

Вміст гумусу, %

2,2-2,8/2,99

2 варіант

Овочева сівозміна

Поле №1

 


                                               530

                                                                                            

 


                                                                                
  235

Назва показників

Показник

Довжина робочого гону, м

530

Робочий ухил, градусів

1

Агровиробничі групи ґрунтів, га

9,72

Чорноземи південні середньо суглинкові 

7,52

лучно-чорноземні глеюваті середньо суглинкові грунти подів

2,2

Механічний склад

Середньо суглинковий

Потужність гумусового горизонту, см

51-57/60-75

Глибина орного шару, см

0,27/0,27

Вміст гумусу, %

2,2-2,8/2,99

2 варіант

Овочева сівозміна

Поле №2

 


                                               525               

 


                                                                                
  295

Назва показників

Показник

Довжина робочого гону, м

525

Робочий ухил, градусів

1,5

Агровиробничі групи ґрунтів, га

19,06

Чорноземи південні середньо суглинкові 

7,56

лучно-чорноземні глеюваті середньо суглинкові грунти подів

11,5

Механічний склад

Середньо суглинковий

Потужність гумусового горизонту, см

51-57/60-75

Глибина орного шару, см

0,27/0,27

Вміст гумусу, %

2,2-2,8/2,99

2 варіант

Овочева сівозміна

Поле №3

 


                                               520 

 


                                                                                
  295

Назва показників

Показник

Довжина робочого гону, м

520

Робочий ухил, градусів

1,2

Агровиробничі групи ґрунтів, га

9,93

Чорноземи південні середньо суглинкові 

лучно-чорноземні глеюваті середньо суглинкові грунти подів

9,93

Механічний склад

Середньо суглинковий

Потужність гумусового горизонту, см

60-75

Глибина орного шару, см

0,27

Вміст гумусу, %

2,99

3.3           Розміщення захисних лісосмуг

         Лісосмуги перш за все розташовують по межах полів сівозмін, потім всередині меж (якщо дуже великі). При цьому повздовжні (основні) лісосмуги проектують вздовж довгих сторін полів сівозмін, перпендикулярно до напрямку шкідливих вітрів (південного та східного напрямку).

         Відхилення від перпендикулярності допускається до 45о. відстань між основними лісосмугами від 400 до 600 м. Ширина між повздовжніми лісосмугами в овочевих сівозмінах приймається 300 – 350 м при чому лісосмуги проектують не по всіх межах полів. Повздовжні лісосмуги проектують вздовж коротких сторін  полів, перпендикулярно основним. Відстань між ними встановлюється довжиною полів, оптимальна відстань 1500 – 2000 м.

         Ширина полезахисних лісосмуг приймається від 5 до 15 м. В місцях стику лісосмуг проектують розриви шириною 10 – 20 м для переїзду с.г. техніки .

         Лісові насадження в господарстві представлені полезахисними лісосмугами . Всі насадження штучного походження. Становище існуючих лісосмуг  добре, всі вони виконують захисні протиерозійні функції і поліпшують санітарно – гігієнічне становище території.

         Для захисту грунтів від вітрової ерозії проектом передбачено створення по межах полів 3,42 га по І варіанту та по ІІ варіанту полезахисних лісосмуг шириною 9 м. На час освоєння проекту загальна площа полезахисних лісосмуг становитиме 4,12 га по І варіанту та по ІІ варіанту. Розміщення лісосмуг та їх площа в обох варіантах проекту майже однакова. Характеристика лісосмуг та визначення їх площі приведені в додатку С.

3.4           Проектування польових шляхів

         Паралельно з розміщенням полів сівозмін і лісосмуг запроектовано польові шляхи, які разом із шляхами загального користування, що виконують роль магістральних в господарстві, забезпечує зручний зв"язок господарського центру з полями сівозмін та полів між собою.

         Польові шляхи за призначенням поділяються на основні та допоміжні. Основні шляхи запроектовано так, щоб кожен з них обслуговував кілька полів сівозмін, а також ділянки інших угідь. Ці польові шляхи запроектовано по коротким сторонам полів шириною 6 м. На них здійснюється розворот транспортних агрегатів, заправку паливно – мастильними матеріалам, насінням, інше. Допоміжні шляхи розміщено вздовж довгих сторін полів шириною 4 м. Основне  призначення допоміжних шляхів – створення умов для вивезення врожаю, підвезення добрив та інше. Розрахунок площі та густоти шляхової мережі в сівозмінах по двом варіантам приведено в таблиці 23.

         Таблиця 23 – Розміщення польових шляхів (І і ІІ варіанти)

Назва сівозміни

Площа сівозміни, га

Площа,зайнята під шляхами

Максимальна протяжність, км

га

% до S сівозмін

І варіант

Кормова

136,3

5,36

3,93

1,06

ІІ варіант

Кормова

97,59

4,18

4,28

1,06

Овочева

38,71

1,66

4,29

0,21

3.5           Аналіз і оцінка варіантів устрою території сівозмін

         При розробці двох або більше варіантів устрою території сівозмін використовують вартісні показники, які дозволяють дати їх порівняльну оцінку:

-                   вартість щорічних витрат на холості заїзди і повороти машино-тракторних агрегатів;

-                   величина додаткового чистого прибутку від агрокліматичної дії полезахисних лісосмуг.

         По цим же показникам оцінюють економічну ефективність проектних рішень по устрою території сівозмін.

         Оцінку розміщення захисних лісосмуг починають з становлення коефіцієнту захисного впливу лісосмуг. Для цього беруть дані повторюваності вітрів протилежних напрямків. Потім на плані транспортиром встановлюють кути підходу до напрямків лісосмуг. Сума цих кутів повинна завжди бути 180о. потім по значенням вирахуваних кутів підбирають і записують коефіцієнти захисного впливу по нормативним показникам. Після цього сумарні проценти повторюваності вітрів множать на відповідні коефіцієнти і отримують показник захисного впливу лісосмуг. Склавши суму цього показника по всім чотирьом напрямкам поділивши на 100 отримують   середньозважений коефіцієнт захисного впливу лісосмуг.

         Ширину захисного впливу лісосмуги визначають по формулі 11 :

С=30Н*К                               (11)

де, С – ширина захисного впливу,м

      Н – висота лісосмуги, м (15)

      К – коефіцієнт захисного впливу лісосмуги.

         Після цього встановлюють площу, яка захищається лісосмугою за формулою 12 :

Р = L1*C1*n+L2*C2*n-C1*C2*n                           (12)

де, L1  і  L2  - довжина лісосмуги І та ІІ напрямки, м

     С1 та С2 – ширина захисного впливу лісосмуг І та ІІ напрямку, м

      N – число міжсмугових ділянок.

         Далі у двох варіантах представлені розрахунки коефіцієнту захисного впливу лісосмуг, ширини захисного впливу лісосмуги та площі, що захищається лісосмугою по варіантам для кожного поля.

Таблиця 24 – Встановлення коефіцієнту захисного впливу лісосмуг для ІV поля кормової сівозміни (І варіант) та І, ІІ, ІІІ поля овочевої сівозміни (ІІ варіант)

Напрямок суховійних вітрів

Повторюваність, %

Лісосмуга 1

Лісосмуга 2

кут

Коефіцієнт по норматив.

Коефіцієнт зах. впливу

кут

Коефіцієнт по норматив.

Коефіцієнт зах. впливу

Пн.-Пд

15

45

0,71

10,65

4

0,06

0,9

ПнСх-ПдЗх

26

0

0,005

1,3

47

0,734

19,08

Сх-Зх

38

45

0,71

26,98

90

1,0

38,0

ПдСх-ПнЗх

21

90

1,0

21,0

39

0,63

13,15

Всього

100

180

59,93

180

71,1

С1=30*15*0,59=265,5 м.

С2=30*15*0,0,71=319,5 м.

Р1=725*265,5+1336*319,5-265,5*319,5=53,45га

Таблиця 25 – Встановлення коефіцієнту захисного впливу лісосмуг для І, ІІ, ІІІ поля кормової сівозміни (І та ІІ варіант)

Напрямок суховійних вітрів

Повторюваність, %

Лісосмуга 1

Лісосмуга 2

кут

Коефіцієнт по норматив.

Коефіцієнт зах. впливу

кут

Коефіцієнт по норматив.

Коефіцієнт зах. впливу

Пн.-Пд

15

85

0,99

14,85

10

0,2

3

ПнСх-ПдЗх

26

47

0,734

19,084

45

0,71

18,46

Сх-Зх

38

7

0,105

3,99

85

0,99

37,62

ПдСх-ПнЗх

21

41

0,654

13,734

40

0,64

13,44

Всього

100

180

51,658

180

72,52

С1=30*15*0,52=234 м

С2=30*15*0,73=328,5 м

Р2=300*234+2125*328,5-234*328,5=76,07га

         Отже ,у першому та у другому варіанті площа, що захищається лісосмугою становить 129,52 га, тобто  вся площа ріллі 136,3 га захищається не повністю.

                   Вартість щорічних витрат на холості заїзди і повороти машино-тракторних агрегатів визначається за формулою 13 :

Сх=Р*Ц*(КВ/L+Kn/B)                                (13)

де, Сх – вартість щорічних витрат на холості заїзди і повороти,грн.

     Р – площа поля, сівозміни, км2

     Ц – вартість холостого заїзду агрегату, грн./км (0,8 грн)

     КВ , Kn – конструктивні коефіцієнти-відношення довжини холостого ходу до ширини захвату агрегату  (КВ – при виконанні робіт вздовж поля, Kn – в поперек поля )

     L – робоча довжина поля, км

     В – робоча ширина поля, км

         Значення довжини поля вираховують за формулою 14 :

L=Р/Шу                                            (14)

а умовну ширину поля визначають за формулою 15 :

В=Р/ Ду                                            (15)

де, Р – площа поля, м2

      Шу – умовна ширина поля

      Ду – умовна довжина поля

         Розрахунок вартості щомісячних витрат на холості заїзди і повороти машино-тракторних агрегатів представлено в двох варіантах.

І варіант

         І поле:Сх=3,12*0,8*(79,05/1,04+10,25/0,30)=275

         ІІ поле:Сх=2,33*0,8*(84,3/1,04+10,6/0,22)=240,90

         ІІІ поле: Сх=3,12*0,8*(111,6/0,96+7/0,33)=343,11

         ІV поле: Сх=3,21*0,8*(139,8/0,96+7/0,34)=426,83

         V поле: Сх=3,00*0,8*(96,13/0,96+7/0,31)=294,52

         Всього : 1580,36

         Загальна вартість щорічних витрат на холості заїзди і повороти машино-тракторних агрегатів у першому варіанті становить 1580,36 грн..

ІІ варіант

Кормова сівозміна

         І поле:Сх=3,12*0,8*(74,43/1,04+9,17/0,30)=254,93

         ІІ поле:Сх=2,33*0,8*(102,93/1,04+9,4/0,22)=264,13

         ІІІ поле: Сх=3,21*0,8*(102,07/0,96+7/0,34)=325,91

         ІV поле: Сх=3,00*0,8*(139,8/0,96+7/0,31)=403,69

                  Всього :1248,66

Овочева сівозміна

         І поле: Сх=0,87*0,8*(160,7/0,30+42,2/0,26)=485,79

         ІІ поле: Сх=0,87*0,8*(160,7/0,30+42,2/0,26)=485,79

         ІІІ поле: Сх=0,87*0,8*(160,7/0,30+42,2/0,26)=485,79

         ІV поле: Сх=0,87*0,8*(160,7/0,30+42,2/0,26)=485,79

         Всього :1943,16

         Загальна вартість щорічних витрат на холості заїзди і повороти машино-тракторних агрегатів у другому варіанті становить 3191,82 грн.

         Для визначення чистого прибутку від агрокліматичної дії лісосмуг усі розраховані дані з оцінки розміщення лісосмуг заносять в таблицю 28.

         Таблиця 28 – Розрахунок чистого прибутку від агрокліматичної дії лісосмуг

Показники

Одиниця виміру

Варіанти

І

ІІ

Загальна площа запроектованих лісосмуг на ріллі

Га

3,42

3,42

Довжина лісосмуг

М

3800

3800

Площа поля захищена лісосмугою

Га

129,52

129,52

Прибавка врожаю від захисту лісосмугою на 1 га сівозмінної площі

Ц

2,5

2,5

Додатково зібраний врожай

Ц

323,8

323,8

Недобір врожаю з площі, зайнятої лісосмугою

Ц

119,7

119,7

Закупівельна ціна 1ц продукції

Грн.

107,3

107,3

Загальна вартість додаткової продукції

Грн.

34743,74

34743,74

Виробничі витрати на збір, обробку та транспортування додаткової продукції

Грн.

868,59

868,59

Чистий прибуток

Грн.

21031,34

21031,34

         Для визначення економічної оцінки варіантів проекту необхідно звести показники розрахунків до таблиці 29

         Таблиця 29 – Економічна оцінка варіантів устрою території ріллі

Показники

Варіанти

І

ІІ

Витрати на холості заїзди і повороти машино-тракторних агрегатів

1580,36

3191,82

Величина додаткового чистого прибутку за рахунок агрокліматичної дії лісосмуг

21031,34

21031,34

Прибуток по проекту

3=2-1

         З розрахунків таблиці 29 можна зробити висновок, що в цілому варіанти проекту по влаштуванню території сівозмін практично однакові. Але, якщо враховувати економічні розрахунки то кращим все ж таки є другий варіант. Тому проектом буде прийнято другий варіант.

4. СИСТЕМА ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

         Оскільки в сільськогосподарському виробництві несприятливі природні та антропогенні процеси проявляються в взаємозв’язку, обумовлені багатьма факторами і їх сполучення , то і міри боротьби з ними не обмежуються окремими прийомами, а застосовуються в комплексі, забезпечую чому єдність вимог економічного розвитку господарства, збереження і поліпшення природного середовища .

         В проекті передбачається комплекс заходів :

-                   організаційні протиерозійні заходи ;

-                   заходи по відновленню родючості грунтів.

         До організаційних протиерозійних заходів можна відвести і агрокліматично-обгрунтовану систему сівозмін, правильну організацію території сівозмін, а також правильну технологію вирощування сільськогосподарських культур, яку встановлено в залежності від вирощування культури та їх попередника.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЯ

         Основний обробіток грунту: лущіння стерні на глибину 6-8 см дисковими знаряддями ЛДГ – 15, БДТ – 7, БД - 10, оранка на глибину  20 – 22 см.

         Передпосівний обробіток грунту: раньовесінній обробіток зябу боронами БЗТС – 1,  передпосівна культивація на глибину 6-8 см культиватором КПС-4.

         Посів : посів насіння в ранні терміни СЗ03,6 з одночасним внесенням Р10 . Норми посіву 1,2-1,4 млн/га. Оптимальна глибина посіву 5-6 см, при не хватці вологи 7-8 см.

         Догляд за посівами: до сходове боронування. Боронування сходів в фазі 3-4 справжніх листків, коли рослини ще не переплелись вусиками. При цьому використовують легкі борони. Роботи виконують на пониженій швидкості поперек посівів або по діагоналі в другій половині дня.

         Збирання: збирання проводиться, в основному, прямим комбайнуванням, а при нерівномірному дозріванні посівів і великій кількості бур`яна –роздільним способом .

         ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

         Основний обробіток грунту : після збирання попередника обробіток поля БДТ-3, ДТ-7, БД – 10 в два сліди на глибину 8-10 см, оранка на глибину 27-28 см.

         Передпосівний обробіток грунту : боронування (ЗБЗЛ-1,0, БИГ-ЗА) і культивація (КПС-4, УСМК-5,4) на глибину висіву насіння.

         Посів: на глибину 5-6 см, норма посіву оптимальна і залежить від якості насіння.

         Збирання врожаю: збирання проводиться, в основному, прямим комбайнуванням, а при нерівномірному дозріванні посівів і великій кількості бур`яна –роздільним способом .

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ГОРОХА

         Основний обробіток грунту: лущення стерні на глибину 6-8 см дисковими знаряддями ЛДГ – 15, БДТ – 7, БД - 10, оранка на глибину  20 – 22 см.

         Передпосівний обробіток грунту: раньовесінній обробіток зябу боронами БЗТС – 1, передпосівна культивація на глибину 6-8 см культиватором КПС-4.

         Посів : посів насіння в ранні терміни СЗ03,6 з одночасним внесенням Р10 . Норми посіву 1,2-1,4 млн/га. Оптимальна глибина посіву 5-6 см, при не хватці вологи 7-8 см.

         Догляд за посівами: до сходове боронування. Боронування сходів в фазі 3-4 справжніх листків, коли рослини ще не переплелись вусиками. При цьому використовують легкі борони. Роботи виконують на пониженій швидкості поперек посівів або по діагоналі в другій половині дня.

         Збирання: в зв’язку з нерівномірним дозріванням гороху кращим способом збирання являється роздільний. Скошувати необхідно при пожовтінні 70-75% бобів на рослині. Після підсихання скошеної маси валки підбирають і обмолочують комбайном.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО

         Основний обробіток ґрунту: дворазове  лущення стерні: перше на глибину 6-8 см дисковими знаряддями ЛДГ – 15, БДТ – 7, БД - 10, друге – на глибину 10-12 см культиваторами - плоскорізами  КПШ-5, ОПТ-3-5, оранка на глибину 25-27 см. для боротьби з багаторічними бур’янами -  друге або третє передранкове рихлення культиваторами - плоскорізами  КПШ-5, ОПТ-3-5, КПШ-9 на глибину 10-14 см. оранка 28-30 см.

         Весняний обробіток ґрунту: вирівнювання фізично зрілого грунту волокушами в один два сліди.

         Передпосівний обробіток ґрунту : проводять після внесення грунтового гербіциду на глибину посіву.

         Терміни посіву і глибина висіву: при стійкому прогріванні ґрунту на глибину посіву до 10-12оС. Посів насіння на 5-7 см в вологий шар ґрунту.

         Догляд за посівами : послідовне прикатування. При появі буряну боронування довсходове або повно сходове середніми боронами ЗБЗС-1,в фазі 3-5 листків обробка страховими гербіцидами.

         На полях, забруднених багаторічним бур"яном, при розтріскуванні ґрунту провести  міжрядковий обробіток на 5-6 см культиваторами КРН-4,2 з проволечиними боронами КРН-38.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ

         Сівбу проводять рано на весні дисковими сівалками, впоперек напрямку рядів одночасно з боронуванням. Перед сівбою насіння обробляють нітрогіном. Глибина загортання насіння 2-4 см. У посушливу погоду поле боронують. Кірку, яка утворилася на полі після сівби до появи сходів, руйнують ротаційними ножиками або кільчатими котками.

         Влітку важливо своєчасно і в оптимальні строки (протягом 5-6 днів) звільнити поле від зеленої маси, соломи чи сіна.

         Важливим заходом догляду за посівами є своєчасне поверхневе підживлення фосфорно-калійними добривами. Його проводять як у перший, так і в наступні роки життя.

         Навесні на другий рік життя, багаторічні трави очищають від залишків стерні і боронують. Посіви другого і наступного років використання боронують важкими боронами в 2-3 сліди.

         Багаторічні трави на зелений корм і сіно збирають у фазі бутонізації – на початку цвітіння. Після кожного скошування посіви підживлюють і боронують не пізніше як на другий - третій день.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧІВ

         Основний обробіток ґрунту: лущення ЛДГ – 10 на 6-7 см. При наявності бур’янів повторне лущення лемішним лущильником на глибину 10-12 см. Оранка на глибину 27-30 см. Вирівнювання поля. Глибока культивація. 

         Передпосівний обробіток: ранньовесняне боронування важкими зубчатими боронами в 2 сліди. За 10-14 днів до посіву внесення трерлана в дозі 0,6-0,7 кг. Діючі речовини з послідуючою культивацією на глибину 5-6 см. Поряд з посівом прикатування гладкими котками.

         Важливим елементом системи удобрення є раціональне поєднання органічних і мінеральних добрив, що підвищує ефективність використання рослинами поживних речовин добрив та ґрунту.

         Система удобрення має передбачити застосування добрив у нормах та співвідношеннях найефективніших для даних умов при не сприятливішому поєднанні окремих їх видів і форм. Орієнтовані дози мінеральних добрив під окремі культури для даного фермерського господарства диференційовані з урахуванням місцевих умов і розраховані в додатку О.

         Отже, родючість ґрунту підвищується внесенням органічних і мінеральних добрив, якісним обробітком ґрунту, застосуванням хімічних та інших засобів боротьби з бур"янами, хворобами і шкідниками с.г. культур, здійсненням меліоративних заходів, механізацією землеробства, що  в свою чергу  забезпечує вихід максимальної кількості і найвищої якості сільськогосподарської продукції з кожного гектара землі при найменших затратах праці і коштів.

5. ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЕКТУ І ПЕРЕНЕСЕННЯ ЙОГО В НАТУРУ

         Всі елементи проекту організації території фермерського господарства з точки зору об’єму витрат і порядку їх здійснення можуть бути розділені на дві групи. До першої групи відносяться безпосередньо землевпорядні заходи, пов’язані з організацією і технологією вирощування сільськогосподарських культур. Здійснення цієї частини проекту зводиться головним чином до перенесення в натуру меж, житлової та виробничої зони, сівозмін, і їх полів, польових шляхів, проорювання борозд, встановлення межових знаків.

         Складніше реалізується друга група елементів проекту направлених на меліорацію земель і ефективніше використання засобів виробництва невід’ємно пов’язаних з землею.

         Вся робота по здійсненню проекту землеустрою включає перенесення проекту в натуру і втілення його в життя, тобто реалізацію намічених ним заходів і можливо короткий термін , визначаємих об’ємами плануємих заходів і економічними можливостями господарства.

         В основі здійснення проекту покладено план здійснення проекту (додаток П), який розробляється автором проекту разом із замовником проекту. В плані встановлено строки і черговість освоєння сівозмін, проведення міроприємств по освоєнню малопродуктивних земель, зрошенню земель, захисту грунтів від ерозії.

         Перенесення проекту  землеустрою в натуру заключається в прокладанні і закріпленні на місцевості меж ділянок, шляхів та інших елементів, які запроектовані на плані. При цьому проводять підготовчі роботи з метою встановлення порядку геодезичних дій. Вони складаються з огляду місцевості, встановлення методів перенесення проекту в натуру, визначення величин промірів (проектних відрізків), кутів і підпису іх на проектному плані, складання розбивочного креслення перенесення проекту.

         Розбивочне креслення складаємо тільки після нанесення на проектний план всіх проектних ліній  спроектованих об’єктів і запису на ньому всіх відрізків і кутів, необхідних для перенесення проекту в натуру.

         Розбивочне креслення також як і абрис теодолітної або тахеометричної зйомки, являється технічним документом. Він прикладається до технічного діла виробництва і посвідчує про порядок і вірність виконання польових робіт. Він  передбачає таку послідовність перенесення проекту яка забезпечує найбільшу продуктивність праці виконавця, скорочує холості переміщення робітників і дозволяє виконати роботу з необхідною точністю.

         На розбивочне креслення нанесено тільки те, що необхідно для перенесення проекту в натуру, а саме: проектних кутів і довжин ліній, які  необхідно побудувати на місцевості, пункти геодезичного обґрунтування, які використовують при перенесенні проекту в натуру: номери і назви полів.

         Складаючи розбивочне креслення продумано маршрути руху при виконанні польових робіт і відмічено його вказівними стрілочками. Одночасно з цим відмічено точки, в яких будують встановлені віхи для орієнтування при прокладанні бокових ходів і ліній, які служать опорами для розбивки інших ділянок. Чим детальніше проведена підготовка до перенесення проекту, тим швидше і з меншими погрішностями виконується польва робота.

         Для перенесення проекту в натуру використано спосіб промірів. Прокладено маршрут, який відображений на четвертому кресленні графічної частини курсового проекту.

ВИСНОВОК

         Для розробки курсового проекту взято фермерське господарство «Піонер», яке знаходиться на території Надеждівської сільської ради. Земельна ділянка фермерського господарства розташована з південного боку від с Надежда, яке входить  до складу Надеждівської сільської ради.

         За фермерським господарством закріплено 147,88 га земель, з яких 140,67 га ріллі. Трудовий колектив господарства нараховує 64 людей без врахування сезонних  працівників.

         В курсовому проекті поетапно розглянуто процес надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у власність аж до видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку.

         Для успішної праці фермера важливо вибрати напрямок його господарської діяльності так, як приймаємі по ним рішення будуть впливати на господарство на протязі тривалого періоду,а в постійній діяльності не можуть бути підтверджені різким і частим змінам. Для вибору найкращого варіанту спеціалізації в курсовому проекті запроектовано два напрямки : варіант І – м"ясо-молочний, ІІ варіант – м"ясо-молочно-овочевий. При виборі спеціалізації господарства враховано кліматичні та природно-економічні умови, які історично склалися на території де розташована земельна ділянка. Фермерське господарство має фінансові можливості для створення системи краплинного зрошення на овочевій сівозміні, тому урожайність овочевих культур бралась з рахунку їх зрошення.

         Відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», фермер має право розмістити на території свого господарства, для полегшення виробничої діяльності, житлові і виробничі будівлі. При виборі ділянки під виробничі і житлові приміщення враховано ряд факторів:

-                   природні умови;

-                   територія під будівництво;

-                   санітарно-гігієнічні;

-                   грунти;

-                   залягання грунтових вод;

-                   вітровий режим;

-                   інсоляція та радіація;

-                   зв"язок з населеним пунктом.

         Згідно розрахунків площа під житлову забудову становить 0,25 га в якій передбачається проектування будинку, двору, гаража для легкового автомобіля та городу. Площа під виробничу зону становить 2,13 га в якій заплановано будівництво приміщення для утримання худоби, складів та гаража для сільськогосподарської техніки та знаряддя. Ділянку під житлову і виробничу зони вибрано з дотриманням усіх перелічених вище вимог у західній частині господарства, поближче до населеного пункту і магістрального шляху.

         З метою захисту земельної ділянки від вітрової ерозії в проекті передбачено створення лісосмуги шириною 9 метрів по східній і південній межі господарства та всередині господарства загальною площею 5,78 га.

         Враховуючи структуру сівозмін і інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур в Херсонській області запроектовано сівозміни по видам  спеціалізації господарства.

         Варіант І

Спеціалізація – вирощування кормових культур: кормову 5 пільну сівозміну на площі 147,88 га.

         Варіант ІІ

Спеціалізація – вирощування кормових культур та овочів:

Кормова 4 пільна сівозміна на площі 116,68 га

Овочева 4 пільна сівозміна на площі 31,20 га

         Для вибору кращого варіанту по типу спеціалізації  фермерського господарства, на основі запроектованих сівозмін проведено економічний аналіз. По прибутку і доходу кращим є другий варіант.

         Устрій території фермерського господарства полягає у взаємозв’язаному розміщенні полів сівозмін, польових шляхів, лісосмуг, розміщенню житлових і виробничих будівель фермера.

         Проектування розпочато з функціонального зонування території, тобто виділення таких ділянок земель, які по своїм природним якостям і місцезнаходженню найбільш придатні для тих чи інших цілей. Територію фермерського господарства в обох варіантах устрою території сівозмін поділено на сільськогосподарську, житлову, виробничу, санітарно-захисну і транспортну зони. Після зонування території був запроектований господарський двір та житлова забудова. В обох варіантах вони розміщені у східній частині господарства.

         Після цього розпочато роботу по проектуванню полів сівозмін. Поля овочевої сівозміни запроектовано правильної форми з паралельними довгими сторонами із співвідношенням 1:2.

         Поля кормової сівозміни запроектовано у вигляді трапецій із співвідношенням сторін 1:2,5

         В проекті передбачається комплекс природоохоронних заходів :

-                   організаційні протиерозійні заходи;

-                   заходи по відновленню родючості грунтів.

         До організаційних протиерозійних заходів можна відвести і агротехнічно-обгрунтовану систему сівозмін, правильну організацію території сівозмін, а також правильну технологію вирощування сільськогосподарських культур, яку встановлено в залежності від вирощування культури та їх попередника. Для перенесення проекту в натуру використано спосіб промірів.

         По проекту за основу прийнятий тип спеціалізації фермерського господарства – м"ясо-молочно-овочевий.

         Проект складено з урахуванням рекомендацій раціонального використання землі відповідно до призначення, підвищення її родючості із застосуванням природоохоронної технології виробництв.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.                Агрокліматичний  довідник по Херсонській області – Ленінград: Гідрометеорологічне видавництво,-1952-с.8-11

2.                Балакірський В.В., Гарбуз М.М., Малютін М.І., Червоний М.В. Практикум з геодезичних робіт при землеустрої – Харків,-2001-с.70-71

3.                Богіра М.І. Земельна реформа в Україні: наслідки і перспективи//Землевпорядний вісник-2006-№4 – с.35-37

4.                Гнаткович Д.І. Організація і планування робіт по  землевпорядкуванню-Львів:Світ,-1992-с.174-178

5.                Земельні відносини в Україні : Законодавчі акти і нормативні документи Держкомзем України. – К.:Урожай,1998.-816с.

6.                Землеустроительное проектирование (Под ред. М. А. Гендельмана). – М.: Агропромиздаи, 1986

7.                Закон України «Про фермерське господарство»

8.                Історія міст і сіл Української УРСР. Херсонська область – Київ : Інститут історії Академії наук,-1983-с.78

9.                Клименко П.Д., КононенкоО.І., Федорович В.П. Основи землеробства і тваринництва – Київ: Вища школа,-1991

10.           Михайлов С.І.,Ярова В.В.,Заєць І.В. та інші. Економіка аграрного підприємства – Київ: Український центр духовної культури – 2004

11.           Русном П.П. Економіка сільського господарства – Київ:Урожай-,1998

12.           П.Т.Саблук,В.Я. Масель – Веселянка.Рекомендації по організації селянських (фермерських) господарств в Україні.:частина друга УААН.-К.,1993

13.           Радченко К.Г. Концептуальні підходи до використання та охорони земель в Україні//Землеустрій і кадастр – 2004 - №1-2 – с. 50-55

Информация о файле
Название файла Господарство молочного напрямку (24 корови із шлейфом молодняку) от пользователя Гость
Дата добавления 10.5.2020, 20:52
Дата обновления 10.5.2020, 20:52
Тип файла Тип файла (zip - application/zip)
Скриншот Не доступно
Статистика
Размер файла 142.77 килобайт (Примерное время скачивания)
Просмотров 347
Скачиваний 120
Оценить файл