Дитячий садок на 80 місць

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

КАФЕДРА ДИЗАЙНУ

АРХІТИКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

РЕФЕРАТ

На тему: «Дитячий садок на

80 місць»

Виконав

Ст. гр. ДАС-35

Сидоренко Є.Ю.

Київ. 2012р.

Зміст

1. Фактори, що впливають на проектування дитячих дошкільних закладів.

2. Рішення генерального плану дитячого дошкільного закладу.

3. Функціональні взаємозв’язки основних груп приміщень дитячого дошкільного закладу.

4. Об’ємно-планувальні рішення дитячих дошкільних закладів.

5. Конструктивні системи та методи зведення дитячих дошкільних закладів.

6. Композиційно-художні особливості створення образу будівлі дитячого дошкільного закладу.

7. Приклади дитячих садків.

8. Список літератури та джерела з інтернету.

1.   Фактори, що впливають на проектування дитячих дошкільних закладів

Встановлено, що сьогодні на формування архітектурного середовища дитячих закладів впливають: сім “зовнішніх” та сім “внутрішніх” факторів.

Зовнішні фактори

1.      Суспільно-політичний;

2.      Соціально-економічний;

3.      Фактор конструктивних можливостей;

4.      Природно кліматичний;

5.      Ландшафтно-містобудівний;

6.      Культурно-історичний;

7.      Екологічний (збереження навколишнього середовища та енергоносіїв);

Внутрішні фактори

1.      Образно-психологічний;

2.      Функціонально-організаційний;

3.      Масштабно-просторовий;

4.      Манітарно-фізіологічний;

5.      Сенсорний;

6.      Естетичний;

7.      Екологічний (здоровий клімат в будівлі).

2.   Рішення генерального плану дитячого дошкільного закладу.

На земельних ділянках дитячих дошкільних закладів окрім основної будівлі слід розміщувати майданчики: групові, спортивний, для вирощування овочевих та ягідних культур, господарську.(Рис. 1,2)

Рис. 1 Генплан ділянки дитячого садка на 320 місць: 1 – будівля садочка на 320 місць; 2 - груповий майданчик для дітей ясельного віку; 3 – груповий майданчик для дітей старших груп; 4 – спортивний майданчик; 5 – басейн; 6 – господарський майданчик; 7 – город-ягідник; 8 – майданчик для тварин.

Рис. 2 Генплан ділянки дитячого садка на 280 місць: 1 – будівля садочка на 280 місць; 2 - груповий майданчик для дітей ясельного віку; 3 – груповий майданчик для дітей старших груп; 4 – спортивний майданчик; 5 – басейн; 6 – господарський майданчик; 7 – майданчик для тварин; 8 – город-ягідник.

3.   Функціональні взаємозв’язки основних груп приміщень дитячого дошкільного закладу.

Схема взаємозв’язку приміщень

 

Роздягальня

Ігрова

Схема чарунки групової

 

4.   Об’ємно-планувальні рішення дитячих дошкільних закладів.

Найбільш істотним фактором, що визначає основи архітектурної композиції будівель дитячих дошкільних установ, є характер взаємозв"язку між окремими групами приміщень. За цією ознакою будівлі дитячих дошкільних установ на: будівлі централізованого типу з внутрішнім зв"язком між окремими групами приміщень; будівлі блокованого типу зі зв"язком між окремими групами приміщень по опалювального переходу; будівлі павільйонної типу зі зв"язком через ділянку або за критим не опалювальному переходах. Існує та?? же ряд проміжних типів будинків, до яких належать, наприклад, будівлі галерейного типу зі зв"язком між груповими осередками і обслуговуючими по відкритій або заскленою галереї.

Дитячі дошкільні установи можуть бути (залежно від кількості місць) або одноповерховими - до 150 місць, або двоповерховими - до 190 місць, або триповерховими - до 350 місць.

Для триповерхових будівель норми передбачають планувальне і конструктивні обмеження: на третьому поверсі слід розташовувати приміщення тільки для старших груп, зали для музичних та фізкультурних занять, а також прогулянкові веранди і службово-побутові приміщення. Триповерхова будівля повинна проектуватися не нижче II ступеня вогнестійкості незалежно від кількості місць в будинку.

Оптимальним як за вартістю будівництва і експлуатації, так і відносно зручності експлуатації є централізований тип будівлі. Для північних районів цей тип будинку є єдино можливим.

Будинки дитячих дошкільних установ централізованого типу компактні, економічні, мають короткі зв"язки між приміщеннями. З укрупненням будівель дитячих установ та ускладненням їх загальної планувальної структури все більш широке поширення набувають будівлі блокованого типу, що забезпечують кращі умови ізоляції дитячих групових осередків і довше зручний зв"язок з ігровими майданчиками у порівнянні з будівлями централізованого типу, але поступаються їм в економічності та компактності. Для дитячих садків-ясел великою місткістю найчастіше застосовують будівлі блочного типу, що мають більш високий планувальної гнучкістю. Будинки дитячих установ павільйонної типу застосовують в районах зі спекотним кліматом, де окремі блоки-павільйони можуть бути пов"язані між собою відкритими галереями або доріжками. Павільйони тип забезпечує хорошу ізоляцію приміщень груп і адміністративно-господарського блоку, дозволяє активно використовувати крутий рельєф, території з високою сейсмічністю.

Значний вплив на композицію будівлі та її містобудівну маневреність (можливість використання на різному орієнтованих ділянках) надає характер взаємної орієнтації основних дитячих приміщень. Відповідно до цього ознакою будівлі дитячих установ підрозділяють на такі типи: з основними дитячих приміщень на один бік горизонту; з орієнтацією дитячих приміщень на три сторони; з орієнтацією кожного дитячого приміщення на дві протилежні сторони; з дитячими приміщеннями, що мають верхнє світло.

Істотним чинником, що впливає на композицію будівель дитячих дошкільних установ, є поверховість. Як правило, вони проектуються одно-або двох поверховими. Найбільшим зручністю для дітей, батьків і персоналу мають одноповерхові будівлі, в них легше передбачати окремі входи в дитячі групи, забезпечувати зручний зв"язок з ділянкою. Однак у будівництві найбільш поширені двоповерхові будівлі, як більш компактні і економічні. У ряді випадків доцільні будівлі змішаної поверховості - двоповерхові з одноповерховими прибудовами, куди раціонально виносити приміщення кухонь, постірочних - для поліпшення ізоляції їх від дитячих приміщень. Проектування триповерхових будинків, як правило не рекомендується, однак для установ великої місткості в вітчизняній практиці успішно застосовувалися будівлі з обслуговуючими приміщеннями, розташованими у цокольному або на третьому поверсі.

Чинними нормами допускається проектувати будівлі дитячих дошкільних установ триповерховими для умов:

сформованої забудови;

рельєфу місцевості, що дозволяє пристрій безпосередніх виходів з першого і другого поверхів цього будинку на рівні планувальної позначки землі;

вічній, просідаючих грунтів і підробляються територій:

міст-новобудов, де кількість дошкільнят становить не менше 18% загальної чисельності населення.

В результаті взаємодії розглянутих вище факторів складається архітектурна композиція будівель дитячих дошкільних установ. При цьому треба мати на увазі, що:

архітектурно-художня виразність будівель як об"єктів масового будівництва повинна створюватися простими й економічними засобами: гарними пропорціями будівлі та її окремих частин, угрупованням вікон, великими заскленими поверхнями веранд і іншими елементами, що органічно властивими будівель дитячих установ, а також правдивим виразом конструкцій, системи розрізання великопанельних стін, вмілим використанням фактури і кольорі будівельних виробів і матеріалів;

будівлі, як правило, повинні розміщуватися у вигляді вільно що стоїть обсягу на території озеленення ділянки всередині житлового мікрорайону, а звідси - характерна равнозначімость фасадів будівлі, необхідність будувати його композицію з урахуванням оточення рядовий житловою забудовою.

При проектуванні будинків дитячих дошкільних установ потрібно використовувати такі засоби художньої виразності, як входи в будівлі, відкриті тераси, навіси, тенти, перголи, пристосування для вертикального озеленення, ящики для квітів, малі форми, а також художній розпис, фігурну кладку, різні види мозаїки і стилізовані зображення з гнутого заліза, декоративну скульптури і т. д. Все це оживляє архітектуру будівель і сприяє естетичному вихованню дітей.

5.   Конструктивні системи та методи зведення дитячих дошкільних закладів.

Об"ємно-планувальна структура будівель дитячих дошкільних установ, що мають невелику кількість поверхів і складається з порівняно дрібних приміщень, дозволяє застосовувати вельми різноманітні конструктивні рішення: каркасні (рис. 3) і безкаркасні (рис. 4.), з несучими поперечними (рис. 5) і поздовжніми стінами (рис. 6), великоблочних і мілкоблочною, дерев"яні брущаті, щитові і панельні.

У зв"язку з тим, що будинки дитячих дошкільних установ є об"єктами масового будівництва, у всіх випадках, коли це можливо, вони повинні проектуватися і зводитися повнозбірних.

Разом з тим при проектуванні повнозбірних будівель слід мати на увазі, що обсяг їх будівництва у тому чи іншому місці зазвичай не може виправдати створення спеціальної індустріальної бази, тому будівлі дитячих закладів повинні бути уніфіковані з конструкціями інших будівель.

Рис. 3

Рис. 4

Рис. 5

Рис. 6

6.   Композиційно-художні особливості створення образу будівлі дитячого дошкільного закладу.

Можна виділити основні особливості сприйняття дитиною архітектурної середи:

-         діти акцентують увагу на чітких, зрозумілих, простих форм;

-         для дитячого сприйняття оптимальні невеликі по площі об’єкти, які знаходяться на рівні очей дитини;

-         ігрові кімнати повинні мати зображення які несуть в собі запас інформацію, необхідної для даного віку дитини;

-         всі об’єкти, які оточують дитину, повинні мати високий рівень естетичної цінності та виконуватися на професійному рівні;

-         у полі зору дитини, на фоні нейтральної середи, повинно бути невелика кількість елементів, які слугують композиційними, кольоровими та учбовими акцентами;

-         просторова середа повинна постійно змінюватися і трансформуватися, бути гнучкою, забезпечувати свободу пересування;

-         більшість елементів повинна знаходитися в полі зору і в зоні досяжності дитини, нести ігрове навантаження;

-         на спокійному, нейтральному кольоровому фоні приміщення об"єкти, що мають педагогічне значення, повинні виділятися яскравими, відкритими кольорами (фурнітура, висувні ящики, навчальні картинки і інше);

-         всі елементи дитячого садка повинні бути відповідні дитині, забезпечувати камерність масштабу;

"Перший крок" до оформлення дитячого саду - створення його архітектурно-художнього образу, який базується на перцептивному образі громадського будинку дитини. Джерелами може служити аналіз і проведення паралелей між архітектурними стилями, образами природи, дитячих книг. Так виявлено 4 основних архітектурно-художні образи дитячого садка, в рамках яких можливе створення інших:

-         європейський;

-         слов"янський;

-          еклектичний;

-         нетрадиційний.

Для розкриття архітектурно - художніх принципів ефективні такі засоби виразності, як колористичне оформлення, мозаїка, вітражі, розпис, композиційні прийоми і ін. Розглянуто принципи і методи оформлення: екстер"єру, інтер"єру (сходи, колірне рішення приміщень, оформлення виробами мистецтва, зонування, меблі, тканини, озеленення). Для кожного елемента дитячого садка доцільне застосування певних засобів виразності, архітектурно-художніх прийомів, використовуваних для створення комфортного архітектурного середовища для дітей.

 

Пространственное среда должна постоянно меняться и трансформироваться, быть гибким, обеспечивать свободу передвижения.

Большинство элементов должна находиться в поле зрения и в зоне досягаемости ребенка, нести игровое нагрузки.

На спокойном, нейтральном цветном фоне помещения объекты, имеющие педагогическое значение, должны выделяться яркими, открытыми цветами (фурнитура, выдвижные ящики, учебные картинки и др.)..

Все элементы детского сада должны быть соразмерны ребенку, обеспечивать камерность масштаба.

В результате архитектурного обследования детских садов выявлена ​​количество несоответствий данного архитектурно – художественного образа детского сада с перцептивным образом общественных зданий у детей.

“Первый шаг” к оформлению детского сада – создание его архитектурно-художественного образа, который базируется на перцептивном образе общественного дома ребенка. Источниками может служить анализ и проведение параллелей между архитектурными стилями, образами природы, детских книг. Так выявлено 4 основных архитектурно-художественные образы детского сада, в рамках которых возможно создание других: европейский, славянский, эклектичный, нетрадиционный.

Для раскрытия архитектурно – художественных принципов эффективны такие средства выразительности, как колористическое оформление, мозаика, витражи, роспись, композиционные приемы и др.. Рассмотрены принципы и методы оформления: экстерьера, интерьера (лестницы, цветовое решение помещений, оформление изделиями искусства, зонирование, мебель, ткани, озеленение). Для каждого элемента детского сада целесообразно применение определенных средств выразительности, архитектурно-художественных приемов, используемых для создания комфортного архитектурной среды для детей.

7.   Приклади дитячих садків.

Дитячий садок Bernts Have Daycare Center в Данії

Архітектурна майстерня Henning Larsen Architects

2007-2009 рр

 

 

Дитячий садок Dandelion Clock Німеччина, Баден-Вюртемберг

Архітектурна майстерня Ecker Architekten

 

Дитячий садок Monthey Kindergarden Швейцарія

Архітектурне бюро Bonnard Woeffray Architectes

Закінчено в 2008 р.

 

8.   Список літератури та джерела з інтернету.

1.             ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ. БУДИНКИ ТА СПОРУДИ ДИТЯЧИХ ДОШКIЛЬНИХ ЗАКЛАДIВ. ДБН В.2.2-4-97

2.             Нормали основных планировочных элементов жилых и общественных зданий НП-2.1-65. Помещения детских яслей и садов.

3.      http://www.archidesignfrom.ru/831-detskij-sad-oduvanchikovye-chasy.html

4.      http://architector.ua/post/arch/378/Detskij_sad_v_SHvejtsarii/

5.      http://www.nashe-vse.info/press-relizy/2011-06-24/sady-dlya-malenkix-cvetov-ili-samye-unikalnye-detskie-sady-v-mire/