Аналіз шкідливих та небезпечних факторів

Описание:
Аналіз шкідливих та небезпечних факторів
Вимоги до пожежної безпеки
Вимоги до електробезпеки
Доступные действия
Введите защитный код для скачивания файла и нажмите "Скачать файл"
Защитный код
Введите защитный код

Нажмите на изображение для генерации защитного кода

Текст:

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені В. Лазаряна

 


Кафедра безпеки життєдіяльності

Реферат

з дисципліни «Охорона праці»

Виконав:
студент групи 953-М Євдокимов М.Г.

Перевірив:

ст. викл. Кравець В.В.

Дніпропетровськ

2013

Аналіз шкідливих та небезпечних факторів

Загальні положення

Шкідливі виробничі фактори – фактори, тривалий вплив яких на працюючого у визначених умовах людини приведе до захворювання або зниження працездатності. У залежності від рівня і тривалості впливу шкідливі фактори можуть класифікуватися і як небезпечні.

Згідно санітарно-гігієнічним вимогам умови праці методиста, який  працює з ЕОМ, повинні відповідати I або II класу відповідно до Гігієнічної класифікації праці по показниках шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу.

Робота на ЕОМ пов"язана з наступними шкідливими факторами:

недолік освітлення природним світлом;

відблиски на екрані монітора;

іонізуюче випромінювання;

електромагнітне поле.

Недостатнє освітлення приводить до швидкої стомленості очей, що у свою чергу, призводить до зниження продуктивності праці і росту кількості прийнятих помилкових рішень.

Відблиски на екрані монітора, що виникають при неправильному освітленні, приводить до погіршення зору, а у випадку тривалого впливу даного небезпечного фактора, може призвести до повної втрати зору. З метою зниження рівня впливу на методиста даного шкідливого фактора, варто дотримуватись вимог.

Основним джерелом іонізуючого випромінювання на робочому місці методиста є монітор – випромінювання α і β, що випускається люмінофором, згодом може призвести до променевої хвороби. Для зниження проникаючого випромінювання люмінофора рекомендується застосування моніторів із захисним покриттям екрана (напилювання свинцю), або (для виключення даного виду випромінювання) застосування рідкокристалічних панелей.

Рівні електромагнітного випромінювання і магнітних полів на робочому місці повинні відповідати вимогам.

Небезпечні фактори – це виробничі фактори, вплив яких на працюючого у визначених умовах може призвести до травми, різкого погіршення здоров"я або навіть смерті. До різкого погіршення здоров"я можна віднести отруєння, опромінення, удар електрострумом, тепловий удар та ін.

До небезпечних факторів відносяться електронебезпека та пожежонебезпека.

Вимоги до пожежної безпеки

Пожежі становлять особливу небезпеку для життя людини, і можуть призвести до великих матеріальних втрат. Джерелами загоряння можуть виявитися електронні схеми ЕОМ, елементи, що перегрілися, які здатні викликати загоряння пальних матеріалів.

Для всіх споруджень та приміщень, у яких експлуатуються ЕОМ, повинна бути визначена категорія по вибухонебезпечній і пожежній безпеці відповідно до НАПБ "Визначення категорій приміщень і будинків по вибухонебезпечній і пожежній безпеці", і клас зони згідно ПУЕ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення.

Будинки та ті їхні частини, у яких розміщуються ЕОМ, повинні мати не нижче II ступеня вогнестійкості. Приміщення для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ повинні відноситися:

1) по пожежонебезпеки до категорії В – пожежонебезпечні приміщення, де розташовуються тверді пальні речовини (ТПР), відповідно до НАПБ 01.056 – 2005/11.

2) по класі приміщення до категорії П ІІ а по ПУЄ.

Неприпустимим є розташування приміщень категорії А и Б, а також виробництв із мокрими технологічними процесами поруч із приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, виконується їхнє обслуговування, налагодження і ремонт, а також над такими  приміщеннями під ними.

Приміщення з ЕОМ повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог переліку однотипних за значенням об"єктів, що підлягають устаткуванню автоматичними установками пожежогасіння і пожежної сигналізації, з димовими пожежними оповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2шт, на кожні 20 м2 площі приміщення з обліком гранично припустимих концентрацій вогнегасильної рідини відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні.

Стіни приміщень з ЕОМ виготовляються з непальних матеріалів. Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.

Вимоги до електробезпеки

При роботі з ЕОМ найчастіше трапляються нещасні випадки, зв"язані з ураженням електричним струмом, викликаним дотиком до оголених місць струмоведучих частин устаткування, або частин, що знаходяться під напругою.

Вплив струму на людину проявляється по-різному, в залежності від його величини: струм до 0,6 мА не відчувається людиною. Струм завбільшки 6 мА призводить до скорочення м"язів тієї частини, тіла, що піддалася його впливу. Цей струм зветься «невідпускаючий ». Значення струму, що перевищує 6 мА, здатні викликати втрату свідомості і зупинку подиху, а при досягненні струму порога 100 – смерть. При впливі на тіло людини струму в 3 – 4 А виникає обвуглювання ділянок тіла.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристосування ЕОМ і оснащення для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ повинні відповідати I класу захисту згідно чи повинні бути заземлені відповідно до.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних устроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ виконується як окрема групова, трьох провідна мережа, шляхом прокладки фазового, нульового робочого і нульового захисного провідників.

Підключення на розподільному щиті до одного контактного затиску нульового робочого і нульового захисного провідників заборонено.

Площа перетину нульового робочого і нульового захисного провідника в груповій трьох провідній  мережі повинна бути не менш площі перетину фазового провідника.

У приміщенні, де одночасно експлуатується чи обслуговується більш п"яти персональних ЕОМ, на видному доступному місці встановлюється аварійний вимикач, за допомогою якого можливо зробити знеструмлення приміщення (за винятком освітлення).

При роботі неприпустимо:

-         експлуатація кабелів і проводів з ушкодженою ізоляцією або з ізоляцією, яка втратила захисні властивості за час експлуатації;

-         застосування саморобних   подовжувачів, що не відповідають вимогам до переносних електропроводок;

-         використання ушкоджених розеток, розгалужених і сполучних коробок, вимикачів і інших електровиробів, а також ламп, скло яких має  затьмарення чи опуклості;

- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах» обгортання електроламп і світильників папером, тканиною й іншими пальними матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками.

Проектні заходи

Для якісної і зручної роботи з ЕОМ, необхідне проведення проектних заходів: правильна облаштованість, належне дотримання ергономічних характеристик основних елементів робочого місця, санітарно-гігієнічних вимог і т.п.

Організація робочого місця

Облаштованість робочого місця користувача при роботі з ВДТ та ЕОМ повинне забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічним вимогам.

Площа, яка виділена для одного робочого місця з ВДТ чи ЕОМ, повинна складати не менш 6 м2 , а обсяг – не менш 20 м3.

Робочі місця з ВДТ щодо світлових прорізів повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало з боку, переважно ліворуч.

При розташуванні робочих місць із ВДТ необхідно дотримувати наступних вимог:

-         робочі місця з ВДТ розташовуються на відстані не менш 1 м від стін зі світловими прорізами;

-         відстань між бічними поверхнями ВДТ повинне бути не менш 1,2 м;

-         відстань між тильною поверхнею ВДТ і екраном іншого ВДТ повинне бути не менш 2,5 м;

-          прохід між рядами робочих місць повинний бути не менш 1 м.

Конструкція робочого місця методиста при роботі з ВДТ (при роботі сидячи) повинна забезпечувати підтримку оптимальної робочої пози з наступними ергономічними характеристиками: стопи ніг - на чи підлоги на підставці для ніг; стегно - у горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті під кутом 70о-90о до вертикальної площини; зап"ястя - зігнуті під кутом не більш 20о щодо горизонтальної площини; нахил голови 15о-20о відносно вертикальної площини.

Висота робочої поверхні столу для ВДТ повинна бути в межах 680-800 мм, а ширина - забезпечувати виконання належних операцій.

Розміри столу, що рекомендуються: висота – 725 мм, ширина ~ 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм.

Робочий стіл для ВДТ повинний мати простір для ніг висотою не менш 600 мм, шириною не менш 500 мм, глибиною на рівні колін не менш 450 мм, на рівні витягнутої ноги ~ не менш 650 мм,

Можливість обертання екрана ВДТ навколо горизонтальної і вертикальної осі.

Вимоги до шуму

Рівні шуму на робочому місці людини, яка працює із ВДТ та ЕОМ, визначені.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях і на робочих місцях застосовуються шумопоглинаючі засоби, вибір яких обумовлюється спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. При роботі з ЕОМ вказується спеціальний граничний спектр (ПС), що складає 55.

У якості шумопоглинаючих засобів повинні застосовуватися незпалимі чи  трудно спалимі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц чи інші матеріали аналогічного призначення, що дозволені для обробки приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, зміст шкідливих речовин на робочому місці методиста, оснащеного ВДГ, повинні відповідати вимогам.

Для підтримки припустимих значень мікроклімату і концентрації позитивних і негативних іонів необхідно передбачити або установити прилади зволоження і (або) штучної іонізації, кондиціонування повітря.

Безпека праці при роботі на ЕОМ

Вимоги безпеки праці перед початком роботи на ЕОМ

За інструкцією "З охорони праці операторів" співробітник планового відділу інструктується перед початком роботи первинним інструктажем.

Первинний інструктаж завжди проводиться на робочому місці з безпосереднім показом робіт (стажування 1 місяць). Потім, через кожні б місяців проводиться повторний інструктаж.

Результати інструктажу заносяться в "Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці".

Далі підготовка робочого місця повинна виконується відповідно до нижче приведених пунктів:

-         увімкнути систему кондиціонування повітря в приміщенні;       

-         оглянути робоче місце і привести його в порядок: переконатися, що на ньому немає сторонніх предметів; все устаткування і блоки ЕОМ з"єднані із системним блоком за допомогою сполучних шнурів;

-         перевірити надійність установки апаратури на робочому столі. Монітор повинен стояти не на краю столу. Повернути монітор так, щоб було зручно дивитися на екран – під прямим кутом (а не збоку) – та ледь зверху вниз, при цьому екран повинен бути ледь нахилений – нижній його край ближче до методиста;

-         перевірити загальний стан апаратури, або перевірити чи справні електропроводка, сполучні шнури, штепсельні вилки, розетки, перевірити заземлення захисного екрана;

-         відрегулювати освітлення робочого місця;

-         відрегулювати і зафіксувати висоту крісла, зручний для методиста нахил його спинки;

-         включити апаратуру комп"ютера перемикачами на корпусі в послідовності: стабілізатор напруги, монітор, принтер (якщо необхіден друк), системний блок;

-         відрегулювати яскравість світіння екрана до яскравості навколишніх його поверхонь у робочій зоні - і не більше 3:1.

-         при виявленні будь-яких несправностей роботу не починати, повідомити про це керівника робіт.

Вимоги безпеки праці під час роботи на ЕОМ

При роботі з клавіатурою існують наступні вимоги:

-         необхідно розташувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її коливання. Разом з цим може бути передбачена можливість її поворотів і переміщень. Положення клавіатури і кут  її повороту повинні відповідати побажанням оператора (користувача). Якщо в конструкції клавіатури не передбачений простір для опори долонь, то їх необхідно розташувати на відстані не менш 10 см від краю столу. Під час роботи на клавіатурі необхідно сидіти прямо, не напружуючись;

-         для зменшення несприйнятливого впливу на методиста пристроїв типу "миша" (змушена поза, необхідність постійного контролю за якістю дії) необхідно забезпечити вільну велику площу столу для переміщення "миші" і зручного упора ліктьового суглоба.

Для зниження роботи на ЕОМ необхідно рівномірно розподілити і змінювати характер робіт відповідно до їхньої складності. Таблиця 7.1 час регламентованих перерв операторів (користувачів) залежності від категорії.

Для зниження напруженості роботи на ЕОМ необхідно рівномірно розподілити і змінювати характер робіт відповідно до їхньої складності.

Для зменшення негативного впливу на здоров"я працюючих виробничих факторів необхідно застосовувати регламентні перерви, У таблиці 7.1. приведений час регламентованих перерв методиста у залежності від категорії і групи робіт.

Таблиця 7.1 Час регламентованих перерв операторів (користувачів) залежності від категорії і групи робіт

Категорія робіт

Група роботи

Час перерви при 8 годинній зміні, хв.

А, кількість знаків

Б, кількість знаків

В,

година

Оптимальна – І

до 20000

до 15000

до 2

20

Припустима – ІІ

21000 – 40000

до 30000

до 4

40

Важка – ІІІ

понад 40000 не більш 60000

понад 30000 не більш 45000

понад 4 не більш 6

60

Група А - читання інформації з попередні запитом (діалоговий режим роботи); група Б - введення інформації; група В - творча робота в режимі діалогу ЕОМ (налагодження програм, переклад і редагування текстів і т. д.);

Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про роботу.

При восьмигодинній робочій зміні регламентована перерва повинна бути таким:

-         для I категорії робіт – через 2 години від початку зміни і через 2 години після обідньої перерви (кожен тривалістю 10 хв.);

-         для II категорії робіт – через 2 години від початку зміни (тривалістю 15 хв.), через 1,5 і 2,5 годин після обідньої перерви (15 і 10 хв. відповідно чи тривалістю 5-10 хв. Через щогодини роботи, в залежності від характеру технологічного процесу).

-         для Ш категорії робіт – через 2 години від початку зміни (тривалістю 15 хв.), через 1,5 і 2,5 годин після обідньої перерви (тривалістю 20 хв. Кожний  тривалістю 5–15 хв. Щогодини роботи, у залежності від характеру технологічного процесу);

-         під час нічної зміни, незалежно від групи і категорії робіт, тривалість регламентованих робіт збільшується на 60 хв.

У випадку виникнення  у методиста зорового дискомфорту або інших неприємних суб"єктивних відчуттів, що настають, незважаючи на проходження санітарно-гігієнічних і ергономічних вимог, режимів роботи і відпочинку, варто застосувати індивідуальний підхід в обмеженні часу робіт і корекції тривалості перерв для відпочинку, або проводити заміну іншими видами робіт (не пов"язаних з використанням комп"ютера).

Вимоги безпеки праці після закінчення роботи на ЕОМ

Після закінчення роботи на ЕОМ необхідно виконати наступні дії:

-         закінчити і записати в пам"ять комп"ютера файл, що знаходився в роботі. Вийти з програмної оболонки і повернутися в середовище операційної системи;

-         вимкнути системний блок, принтер, інші периферійні пристрої (якщо вони підключені до комп"ютера), вимкнути монітор.. Вимкнути стабілізатор живлення, якщо комп"ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути з розетки. Накрити клавіатуру кришкою для запобігання потрапляння на неї пилу;

-         прибрати робоче місце. Забрати усі необхідні документи (чи покласти їх у шухляду);

-         ретельно помити руки теплою водою з милом;

-         виключити кондиціонер і загальне електроживлення.


Список джерел інформації

1.     НАПБ В. 01.056-2005/11 «Правила побудови електроустановок. Протипожежний захист електроустановок».

2.     ДСТ 12.2.032 «ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги».

3.     НПАОП 0.00-1.31-99 «Вимоги до освітлення приміщень».

4.     ДЕСТ 12.1.006-84 «Електромагнітні випромінювання і магнітні поля».

5.     ДЕСТ 12.1.00-88 «ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».

6.     ДСан Пин 3.3.2-007-1998 «Шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища».

7.     НАПБ В. 01.056-2005/11 «Правила побудови електроустановок. Протипожежний захист електроустановок».


Информация о файле
Название файла Аналіз шкідливих та небезпечних факторів от пользователя z3rg
Дата добавления 9.2.2013, 20:49
Дата обновления 9.2.2013, 20:49
Тип файла Тип файла (zip - application/zip)
Скриншот Не доступно
Статистика
Размер файла 103.53 килобайт (Примерное время скачивания)
Просмотров 3315
Скачиваний 172
Оценить файл