Вступ
Ефективність науки – це складний комплекс різноманітних оцінок результатів наукової роботи. В залежності від впливу результатів наукової роботи на розвиток суспільства існують такі види ефективності наук, як:
– інтелектуальна ефективність;
– соціально-культурна ефективність;
– економічна ефективність науки.
Під час проведення науково-дослідної роботи використовувався сітьовий метод планування. Сутність цієї системи у тому, що при плануванні та проведенні складних робіт використовуються сітьові моделі.
Сітьова модель – це інструмент, завдяки якому ведуться планування та оптимізація, контроль та керівництво комплексів робіт. Сітьова модель дозволяє розраховувати оптимальний план виконання комплексу робіт і сконцентрувати вплив керівників на виконання найбільш важливих і складних серед них.
1. Побудова сітьової моделі
Таблиця 1 – вихідні параметри сітьового графіку, враховуючи практику
№ роботи | № попередньої роботи | Зміст роботи | Тривалість, днів |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | – | Аналітичний огляд | 6 |
2 | 1 | Використовування домішок | 7 |
3 | 2 | Різниця між домішками | 7 |
4 | 3 | Методи визначення фріт | 7 |
5 | 4 | Основні фізико-хімічні властивості | 3 |
6 | 5 | Методика визначення інтервалу плавкості | 1 |
7 | 6 | Методика визначення змочувальної здібності | 1 |
8 | 7 | Методика визначення міцності сцеплення | 1 |
9 | 8 | Методика визначення хімічної стійкості | 1 |
10 | 9 | Методика визначення газовиділення | 1 |
11 | 5 | Вибір складу ґрунту | 6 |
12 | 11 | Експериментальна частина | 9 |
13 | 12 | Вибір складу покривної емалі | 4 |
14 | 12 | Визначення інтервалу плавкості | 4 |
15 | 14 | Визначення змочувальної здібності | 4 |
16 | 15 | Визначення міцності сцеплення | 4 |
17 | 16 | Визначення хімічної стійкості | 4 |
18 | 17 | Визначення газовиділення | 3 |
19 | 13 | Розробка складу ґрунту | 2 |
20 | 19 | Дослідження КМЦ | 3 |
21 | 20 | Дослідження ПФН | 3 |
22 | 21 | Дослідження ПВС | 3 |
23 | 22 | Дослідження рідкого скла | 3 |
24 | 19 | Дослідження міцності слоїв | 3 |
25 | 24 | Оптимізація ПФН та ПВС | 2 |
26 | 25 | Оптимізація КМЦ та рідкого скла | 2 |
27 | 26 | Оптимізація складу добавки | 2 |
28 | 24 | Визначення формування 2l/1F | 4 |
29 | 28 | Вивчення впливу добавки | 5 |
31 | 30 | Дія температури на якість покриття | 1 |
32 | 10, 18, 23, 27, 31 | Визначення фізико-хімічних властивостей | 1 |
33 | 32 | Підведення підсумків дослідження | 1 |
34 | 33 | Побудова плакатів | 7 |
35 | 34 | Розрахунок розділу „Охорона праці” | 5 |
36 | 35 | Розрахунок економічної ефективності | 7 |
37 | 36 | Розрахунок розділу „Цивільна оборона” | 2 |
38 | 35, 36, 37 | Захист дипломної роботи | 1 |
Критичний шлях Проходить крізь 0, 1, 2, 3, 4, 5, 11, 12, 13, 19, 24, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38 і складає 89 днів.
Розрахувати параметри сітьового графіку можна за такими формулами:
– ранній початок j‑ї роботи:
де i – індекс попередньої роботи;
j – індекс наступної роботи;
– ранній початок попередньої роботи;
di – тривалість попередньої роботи;
– раннє закінчення роботи:
де dj – тривалість j‑й роботи;
– пізній початок j‑й роботи :
де Ткр – тривалість критичного шляху;
– раннє
закінчення j‑й роботи у зворотньому порядку, тобто рахуючи з
кінця;
– пізнє закінчення j‑й роботи :
;
– повний резерв часу сітьового графіку:
;
– вільний резерв часу сітьового графіку:
.
Таблиця 2 – Вихідні характеристики сітьового графіку
№ роботи |
|
|
|
|
Повний резерв
часу |
Вільний резерв
часу |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
0–1 | 0 | 6 | 0 | 6 | 0 | 0 |
1–2 | 6 | 13 | 6 | 13 | 0 | 0 |
2–3 | 13 | 20 | 13 | 20 | 0 | 0 |
3–4 | 20 | 27 | 20 | 27 | 0 | 0 |
4–5 | 27 | 30 | 27 | 30 | 0 | 0 |
5–6 | 30 | 31 | 30 | 62 | 0 | 0 |
6–7 | 31 | 32 | 62 | 63 | 31 | 31 |
7–8 | 32 | 33 | 63 | 64 | 31 | 31 |
8–9 | 33 | 34 | 64 | 65 | 31 | 31 |
9–10 | 34 | 35 | 65 | 66 | 31 | 31 |
5–11 | 30 | 36 | 30 | 36 | 0 | 0 |
11–12 | 36 | 45 | 36 | 45 | 0 | 0 |
12–14 | 45 | 49 | 45 | 50 | 0 | 1 |
14–15 | 49 | 53 | 50 | 54 | 1 | 1 |
15–16 | 53 | 57 | 54 | 58 | 1 | 1 |
16–17 | 57 | 61 | 58 | 62 | 1 | 1 |
17–18 | 61 | 65 | 62 | 66 | 1 | 1 |
12–13 | 45 | 48 | 45 | 48 | 0 | 0 |
13–19 | 48 | 50 | 48 | 50 | 0 | 0 |
19–20 | 50 | 53 | 50 | 57 | 0 | 4 |
20–21 | 53 | 56 | 57 | 60 | 4 | 4 |
21–22 | 56 | 59 | 60 | 63 | 4 | 4 |
22–23 | 59 | 62 | 63 | 66 | 4 | 4 |
19–24 | 50 | 53 | 50 | 53 | 0 | 0 |
24–25 | 53 | 55 | 53 | 62 | 0 | 7 |
25–26 | 55 | 57 | 62 | 64 | 7 | 7 |
26–27 | 57 | 59 | 64 | 66 | 7 | 7 |
24–28 | 53 | 57 | 53 | 57 | 0 | 0 |
28–29 | 57 | 62 | 57 | 62 | 0 | 0 |
29–30 | 62 | 65 | 62 | 65 | 0 | 0 |
30–31 | 65 | 66 | 65 | 66 | 0 | 0 |
10–32 | 35 | 67 | 66 | 67 | 31 | 0 |
18–32 | 65 | 67 | 66 | 67 | 1 | 0 |
23–32 | 62 | 67 | 66 | 67 | 4 | 0 |
27–32 | 59 | 67 | 66 | 67 | 7 | 0 |
31–32 | 66 | 67 | 66 | 67 | 0 | 0 |
32–33 | 67 | 68 | 67 | 68 | 0 | 0 |
33–34 | 68 | 75 | 68 | 75 | 0 | 0 |
34–35 | 75 | 80 | 75 | 80 | 0 | 0 |
35–36 | 80 | 87 | 80 | 87 | 0 | 0 |
35–38 | 80 | 89 | 80 | 89 | 0 | 0 |
36–38 | 87 | 89 | 87 | 89 | 0 | 0 |
36–37 | 87 | 88 | 87 | 88 | 0 | 0 |
37–38 | 88 | 89 | 88 | 89 | 0 | 0 |
2 Оцінка частки творчої праці за типовими етапами науково-дослідної роботи
сітьове планування наукова дослідна робота
Етапи та трудомісткість наведені в таблиці 3. Результати оцінки надаються у вигляді графіка
Таблиця 3 – Етапи та трудомісткість НДР
Найменування етапів | Трудомісткість, % |
1 Планування конкретних розробок | 5 |
2 Збір та обробка інформації | 19 |
3 Техніко-економічний розрахунок | 18 |
4 Експеримент | 25 |
5 Використання математичних методів та ЕОМ | 11 |
6 Прийняття та виконання рішень | 10 |
Впровадження | 0 |
Оформлення, обговорення, захист | 2 |
Мал. 1 – Питома вага творчої праці в загальній трудомісткості НДР
На перших трьох стадіях НДР йде процес осмислення сутності явища та пізнання його закономірностей. На стадії експерименту творча праця доповнюється процесами роботи. На п^ятій стадії використовуються математичні та логічні моделі, переважає знов розумовий процес. На стадії „прийняття та виконання рішень” важливу роль грає процес аналітичного осмислення, а на стадії „впровадження” отриманий результат випробовується практикою, аналізується на відповідність вихідній ідеї.
3. Розрахунок кошторису витрат на проведення дипломної науково-дослідної роботи
1 Витрати на заробітну плату при проведені науково-дослідної роботи, зведені у таблицю 4.4.
2 Преміальний фонд:
3 Відчислення у фонд соціального страхування:
4 Витрати на науково-промислові відрядження:
5 Витрати на матеріали:
6 Витрати на електроенергію, які розраховують за формулою:
,
де W – сумарна потужність використаного обладнання, кВт;
W1 – 200 кВт/рік – для камерної печі;
W2 – 2 кВт/рік – для сушильної шафи;
W3 – 0,5 кВт/рік – для шарової мішалки;
W4 – 0,3 кВт/рік – для пульверізатора.
Тоб – час роботи обладнання, год.;
Тп.к. = 29 год., Тс.ш. = 20 год., Тш.м. = 22 год., Тп. = 18 год.;
Кн – коефіцієнт завантаження обладнання по потужності, Кн = 1;
Це – вартість 1кВт∙год електроенергії, грн. Це = 0,19–0,23 грн.
7 Витрати на воду для технічної мети, розраховують по формулі:
де Wв –об^єм води, м3, Wв = 1 м3;
Тв – час використання води, год, Тв = 6 год;
Цв – вартість 1 м3 води, грн. Цв = 5,00 грн.
8 Амортизаційні відрахування:
,
де На – річна норма амортизації, %, На = 15%;
Соб – вартість використаного обладнання, грн.:
Соб.1 = 12000 грн. – шарова мішалка;
Соб.2 = 200 грн. – сушильна шафа;
Соб.3 = 25000 грн. – камерна піч;
Соб.4 = 10000 грн. – пульверизатор;
Тоб – час роботи обладнання, діб:
Тоб.1 = 10 діб;
Тоб.2 = 5 діб;
Тоб.3 = 3 діб;
Тоб.4 =2 діб;
9 Накладні витрати:
10 Комунальні витрати:
Кошторис витрат на проведення НДР представлений в таблиці 5.
Таблиця 4 – Витрати по заробітній платі
Склад виконавців | Кількість робітників | Місячний оклад, грн | Час роботи, міс | Коефіцієнт участі у роботі | Сума, грн |
Керівник, МНС | 1 | 500 | 4 | 0,25 | 500 |
Рецензент, дтн, проф. | 1 | 800 | 4 | 0,25 | 800 |
Дипломник | 1 | 108 | 4 | 0,5 | 216 |
Разом | 3 | 1408 | 1 | 1516 |
Таблиця 3 – Кошторис витрат на проведення науково-дослідної роботи
Статті витрат | Сума, грн |
1 Заробітна плата | 1516 |
2 Преміальний фонд | 60,64 |
3 Відчислення у фонд соціального страхування | 560,92 |
4 Витрати на відрядження | 151,60 |
5 Витрати на матеріали | 54,32 |
6 Витрати на електроенергію | 1229,8 |
7 Витрати на воду | 30 |
8 Амортизаційні відрахування | 369,86 |
9 Накладні витрати | 1212,8 |
10 Комунальні витрати | 75,8 |
Разом | 5261,74 |
4. Оцінка науково-технічного рівня дипломної науково-дослідної роботи
Для оцінки науково-технічного рівня роботи використовують метод базових оцінок.
Загальна оцінка науково-технічного рівня НДР:
,
де Кт.р – коефіцієнт рівня науково-технічної ефективності НДР;
ai – фактор науково-технічної вагомості, у балах;
n – кількість факторів;
aimax –фактор науково-технічної значущості по максимальному значенню бала;
l – вага даного фактору для науково-технічної ефективності НДР, %.
Фактори рівня, їх характеристика, балові оцінки т авагомість наведені у табл.. 6
Таблиця 6 –Фактори науково-технічного рівня досліджень
Найменування фактору | Характеристика фактору | Бальна оцінка | Вагомість |
Ступінь новизни | Винаходи, що характеризуються частковою новизною і мають прототип, що збігається з новим вирішенням по більшості основних ознак | 4 | 5 |
Рівень отриманого результату | Поліпшення основних технічних параметрів | 3 | 12 |
Ступінь теоретичного обґрунтування результатів | Результати перевірені на незначній кількості експериментальних даних | 4 | 15 |
Трудомісткість виконання НДР | Отримання результатів супроводжувались проведенням нескладних дослідів, розрахунків | 7 | 10 |
Перспективність робіт | Важливі результати, які сприяють задоволенню знов виниклих потреб | 5 | 10 |
Рівень досягнення світових стандартів | Нижче рівня світових стандартів | 1 | 8 |
Рівень реалізації за об^ємом та строками | Час реалізації – до трьох років | 8 | 15 |
Ступінь готовності наукового результату до використання | Намічені шляхи практичного використання результату у виробництві | 4 | 10 |
5. Оцінка ефективності науково-дослідної роботи
Під ефективністю НДР розуміємо ступінь впливу її результатів на різні сторони життя суспільства.
Науковий ефект науково-дослідної роботи полягає у звеличенні наукових знань, наукової інформації, звеличення наукової кваліфікації. По кількості цей показник можливо оцінити коефіцієнтом наукового ефекту Ен, який визначають за формулою:
,
де Ке – еквівалентна кількість співробітників, які брали участь у виконанні роботи:
де m – кількість службових категорій співробітників, які працювали над НДР;
ni – кількість співробітників i-ї службової категорії;
с – місячний оклад кандидата наук;
сі – місячний оклад співробітників i-ї службової категорії.
Е1 – підсумковий публікаційний показник:
,
де n – спільна кількість відправлених і надрукованих статей за даними цієї НДР, n = 1;
аi – опублікована або відправлена стаття цього рівня новизни, аi = 1;
αi – коефіцієнт рівня новизни.
Е2 – підсумковий показник активної наукової інформації:
де – кількість докладів, повідомлень
по даній НДР;
Рі – коефіцієнт активної інформації, для вузівської і міжвузівської інформації, Рі = 0,05.
.
Е3 – підсумковий показник винахідницької роботи:
Е4 – підсумковий показник наукової кваліфікації співробітників:
,
де – кількість захищених, а також
підготовлених кандидатських;
Li – коефіцієнт підвищення наукової кваліфікації.
.
Е5 – підсумковий показник реалізації результатів НДР:
де nі – кількість використаних результатів;
Rі – коефіцієнт реалізації, Rі = 0.
Таким чином, коефіцієнт наукового ефекту буде дорівнювати:
.
Економічний ефект НДР визначають за формулою:
,
де С1 – собівартість продукції до впровадження результатів НДР у виробництво, С1 = 1120 грн/шт;
С2 – собівартість продукції після впровадження результатів НДР у виробництво, С1 = 642 грн/шт;
V – об^єм продукції, що випускається, V = 20 шт.;
В – витрати на порведення цієї НДР, В = 5261,74 грн.
Висновок
Дана НДР спрямована на вирішення конкретних задач у межах науково-дослідної тематики кафедри технології емалювання. Оцінка результатів проведеної наукової роботи, спрямованої на отримання емалевих покрить, дає можливість зробити висновок, що ця робота є ефективною (коефіцієнт наукового ефекту становить 4,63), економічний ефект дорівнює 214,90 грн. за 1 шт. При цьому кошторис витрат На проведення НДР складає 5261,74 грн. Це свідчить про доцільність впровадження отриманих результатів у виробництво.