Берегової смуга укр

Текст:

Характеристика берегової смуги Африки

Берегова смуга – місце перетину суші з океаном.

Берег – це смуга  земної поверхні що приляга до Земної берегової смуги, затоплюється водами світового океану, і постійно завдає впливу хвилювання та прибіглому потоку.

До неї прилягає смуга берега до морського дна – вплив хвильових процесів – називається береговим схилом.

Берегова зона – сукупність берега і підводних. 777 тис. км. – загальна протяжність земної кулі.

Бухтові береги – Євпаторія; Лимани. Африка – в основному виділяють лиманно-лагунові утворення.

Генезис(походження) – та стадія еволюції утворенння берегової смуги.

Осушливі – припливні та відпливи характеризують Північну Європу (Голандія) – оголення берега – низинні , піщанні. В Африці також є такі берега. Меангри – низинні, мулисті, піщанні береги вкриті рослинністю що затоплюються (узбережжя Мозамбік).

Дельтові береги: якщо гирло баготорукавне. Якщо гирло має лійкоподібну форму – естуарії (первинна).

Острівні території – злиття, і закривають дельту; річка робить багато інших. Під час проходженння – багаторукавне гирло річки.

Ріасові – це затоплення морем долини гірської країни (гірські долини).

Тектонічні рухи – територія затоплюється, полинає її. Море підтоплює гирло річки. Ріаси характеризують собою довгі, вузьки глибоководні затоки. Виникають в береках тектонічних рухів – опускання території. (вулканічні береги – ендогенні).

Коралові береги: тепмературний режим, прозорість води – незначні глибини(4-5 метрів).

Африка – Червоне море, Східне узбережжя, Серединно-океанічні хребти.

Фітогенні не спостерігаються в Африці. Техногеннні – вплив людини.

– Нерівнісь прибережних районів (сіл./госп. розвиток), як промислові зони. Розвиток портів пов^язан із зміною форми берегів, як будування стін, систем захисту узбережжя.

Портова смуга: порти-столиці найбільші – Атлантика (Лагос – Нігерія), Монровія (Ліберія), Дакарт (Синігал), Луанда (ПАР). Протяжність портів – 14 км. (Пн. Африка).

Розвинені берега чергуються: Джигуті, Бербера (Найкрутіші берега).

Карта берегів: П-ов до узбережжя виходять кристалічні щити: абразивно-акумулятивні, бухтові.

Гірські системи, прибережні: абразивно-денудаційні (Касабланка), абарзивно-акумулятивно пляжеві.

Західна частина: ріхтові дюни – затоки – лагуни. Виникнення піска; пасати – Сахара (як основний імпортер піска).

Гвінейська затока: чергування абразино-акумулятивних і абразивно-бухтових берегів.

Лагунні: зустрічаються меангрові. Річка Нігер – найбільша за площиною (відкладання, акумуляція); вулканічні береги. 

Клімат Південної Америки

Кліматичні пояси	Характеристика
Екваторіаль­ний	Включає в себе Амазонську низовину, Гвіанське нагір^я, низ. Оріноко, част. Тихоокеанського узб. сер. t +24…+28˚ С. Амплітуда добових і сезонних коливань t незначна. Опади мають диферен. характер. Амазонська низовинв 1200–2000 мм за рік. Їх приносять пд.-зх. вітри.
Субеквато­ріальний	Бразильське нагір^я, пд. част. Амазонської низ., нижня частина басейну Амазонки. Для  нього характ. рисою є сезонність, і розподіл опадів. Період дощів – з грудня по травень, що пов^язано з екват. мусоном. Max на переході від вологого сезону до сухого t +28…+30˚ C. Пд.-сх. частка субекват. поясу дещо вологіша. Кількість опадів 400-1000 мм.
Тропічний	Обл. вологого пасатного (мус.) клімату сх. і пд.сх. Бразилбського нагір^я к-ть опадів 2000-3000 мм. t˚ липня +25…+27˚ С зниж. До+24˚ С. Обл. вологого пасатного клімату. Рівнина Гран – Чако. Це клімат посушливий. Влітку опади max 1500-2000 мм. Характерні найбільші амплітуди +15…+20˚ С Узб. Тихого океану до 30˚  пд. ш. це обл. берегових пустель і напівпустель. К-ть опадів min . Пустеля Атакама 50 мм і меньше сезонні амплітуди дуже незначні.
Субтропічний	Від 30˚ пд.ш. на пд. окраїни нагір^я Вроу, басейн нижнього Уругваю, міжрічча Парани і Уругваю, сх. частина Пампи. Для літа характерні пн.-сх. мусони, а зимою циклонічна діяльність. Літо жарке, зима м^яка t˚ =0…10˚ С, к-сть опадів 2000 мм (сх.), 5000 мм (зх.). Обл. пасивного субтропічного клімату зх. Пампа t˚  зимою від 0˚ С, пн. част. Пампи t˚  літа +27˚ С, пд. част. +23,+24˚ С. Міжрічча Уругвая max t˚ літа +45˚ С,  t˚  зими +15˚ С, ближче на сх. +7…+10˚ С. Тихоокеанське узбережжя (морський клімат) від 30˚ до 37˚ пд. ш. Літо прохолодне відсутні опади. Зима волога t˚ +8…+12˚ С. Сезонні амплітуди незначні. Передкордильєри, літні опади 50-100 мм, сх. Сьєри – 2000 мм.
Помірний	Від 45˚ пд. ш. Патагонія – єдиний посушливе тут місце к-сть опадів 140 мм. На зх. Тихоокеанського узб. до 300-400 мм. Max опадів зимою, t˚  0˚…+4˚ С, t˚ літа 18˚…+24˚ С. На крайньому пд. Тихоокеанського узб. (помірний океанічний тип клімату) к-сть опадів 3000-5000 мм. Max припадає на зимній період (циклони) t˚ зими +4˚ С (м^які зими), t˚  літа +8…+12˚ С.

Берегова лінія Європи

Орограф. характеристика	Генетичний тип берега
Узб. Білого моря	Піщані, абразивно-акумул. (дельтові), льодовиково-тектонічні, акумул. пляжеві, тектоніч. розчлен. (фіорди).
Узб. Балтійського моря	Льодовик.-акумул. розчленовані, аккумул. льодникові, абразивно-акумул. бухтові, піщані (ватові).
Узб. Великобританії, Гренландії	Льодовик.-тектонічні (фіорди), тектонічного розчленування, абразивно-акумулятивні (дельтові), абразивно-акумулятивні (бухтові), акумулятивно-лагунні, лагунно-лиманні, піщані (ватові), акумулятивні (пляжеві), абразивно-акумулятивно (бухтові)-тектонічного розчленування.
Узб. Середземного моря	Абразивно-бухтові, акумулятивні пляжеві, абразійні, тектонічного розчленування, абразивно акумулятивні (дельтові), ерозійного розчленування, лиманні,естуарієві, абразійно  акумулятивно бухтові.

Типи живлення річок Європи

Тип	Характеристики	Назва річок
Виключно дощове жив. з > водністю впродовж року	Характер. для р-нів помірного морского клім. зі значною кількістю опадів і рівномірним цілорічним їх розподілом. Особл. багатоводні взимку коли за низьких +t  витрати води на випаровування малі. Деякі спад води влітку – з > випаров.Більшість річок тече в добре розробленних долинах, має незначні ухили русл, розгалужену сітку приток. Сприятливі для розвитку судноплавства. У гірських районах режим річок дещо ускладнений за рахунок  додаткового надходження навесні талих снігів чи льодов. вод і короткочасних  павод. Після літніх злив.	Темза, Лаура, низ. Рейна
Переважно дощового жив., з max стану навесні і min – кінець літа – поч. осені	Характер. для р-нів з помірним перехідним клім. від  морського до континентант. Розподіл опадів на такий рівномір. Водність річок має виражену сітку – сезонність.    Весняний  max повязаний з таненням снігу і весняними  дощами. Влітку велика кількість опадів випаровується.	Сх. Євр. р-ни – Одра, Вісла, Інн, Сава, Драва.
Рычки з добре вираженим високим рывнем у зим.-весн. період із межень в літку	Живлення за рахунок підземного стоку.Характерні для р-нів субтроп. середземн. клімату. Витрати води влітку і нижчі взимку. Невеликі річки влітку пересихають або сильно міліють. Меншою мірою зниження рівня властиве великим річкам Середземн., витоки яких почин. в горах. Тут в літку грунтове живлення, доповнене дощовим. Навесні – талі води гір.	Ебра, Дуеро, Гвадіана, Тахо, Гвадалквивер, Тібр.
Переважно снігове	Характ. для Пн. (бореальних) р-нів помір. пояс. з тривал. залеган. снігов. покриву.	Середн. Альп, Феноск, Пірен., Печора, Дніпр, Пн. Двіна.
Льодовикове Зх. Європа	Осн. Перехід стоку, коли + t . Взимку деколи стік зовсім припин.	Рейн, Дунай, Рона, Одра, Вісла,.

ТЕКТОНІКА ЄВРОПИ

Тектонічна одиниця	Орографічна одиниця	Корисні копалини
Сх.Європейська платформа
Байкальський щит	Цокольні плато і плоскогір`я, високі р-ни ускладнені формами водно-льодовикового рельєфу. Озера тектонічні і льодовиково-тектонічного походження, є моренні гряди: Салногусельнья, Мансельнья	Fe, Ni, U, слюди
Український щит	Придніпровська височина приурочена до розривної тектоніки (долина Дніпра тектон. Розчленована, Зх. щит а Сх.      (девон))
Синиклізи: Прикаспійська, Печорська, Московська
Антиклізи	Не чітко виражені, бо знівільовані осадковими відкладами, похил. плат. на Пд., Пд. межа нечітко вираж.
Складчаті області
Каледонська (ниж. Калед.)	На Пд. Скандінавських гір, Уельс і Шотландське нагір`я, Пн. частина Ісландіі
Герцинська (верх. Калед.)	Вся територія середньої Європи	Fe
---області епігерцинських платформ	простяг. у широтному напрямі  від Атлантичного ок. до Євр. Гронод. розривна тектоніка     нагір`я,       низовини (перекрив. морські  аккумул. відклади)	Свинцово-цинкові та поліметалеві руди
---обл. герцинських споруд	Центр горотворення – Центральний масив, від якого відгалужується дві гілки: 1) східна – субширотна, доходить до Карпат (Тюрінгський і Баварський ліс, Франковський і Швабський вальд); 2) північна – Зх. Бретань, Корнуол, Пд. Піренейського п-ва (контабрійський, Сьєрра-Морена, Сьєрра-Невада, берійський, Центральна Кордільєра). Закін. біля Чешського масиву.	Уранові руди
Зх.Європ. платформа
Синиклізи	Характерна велика к-ть морських відкладів (морські трансгрессії) басейн Лотарінгій
Кайнозой	В Пд. Європі – Альпійська зона (в горотворені задіяні Пд. Герцинські споруди). Альпи – це центральна частина Альпійської обл. і складається з хребтів. Вони генетично пов`язані і переходять у склад. обл. Балканського п-ва (Динара, Пінд, Пн. Албанські Альпи) гірські хребти Пелопонеса, хр. о-вів Кіпр і  Кріт. Всі передгірні частини в Альпах  обл. знаход. в межах передгірських прогинів.	Природ. газ, нафта
Альпійсько-гімалайська складчатість (герцинськ.)	“Каблучка” Апенінського п-ва, о-ви Сардінія та Сицилія, Уральські гори (спочатку горотворення відбув. В Сх. част. Утв. на місці геосинклінального прогину складні гори, на Сх. – більш старі і низькі)	Поліметалеві руди, нафта, газ

 

Азія Загальна характеристика

Розташована у пн. Півкулі ,не перетинається нульовим меридіаном .

Омивається водами Тихого ,Індійського і пн. Льодовитого океанів.

Крайні точки :

ПН.- мис Челюскін

Пд..- мис Піай

Зх. – Урал

Сх. – мис Дежньова

Протяжність : з Пн. На Пд. – 8 500 км.

                         З Зх. На Сх. –

 S = 43 мл. Км з островами, без островів 41.5 млн. Км.

Азія є самою високою частиною світу (середня висота – 950м ).

Найвища точка г. Джомолунгма – 8 848 м.

Найнижча точка – Туранська западина –  - 154 м

            Мертве море -- - 395 м         

Характеристика берегів Азії.

Орогафія	Тип Берега
Мала Азія	Абразивно - денудаційні,абразивно-акамулятивні,
	бухтові
Пд.Зхчастина Аравійського	Абразивно - денудаційні,акамулятивні,пляжеві ,
півострова гирла річок Тигр	лагунні, коралові, алювіальні , дельтові.
Червоне море.	коралові
Півострів Індостан	Сформовані тектонічними процесами, ріаси.
Пн. Зх.узбережжя	алювіальні морські рівнини , дельтові.
Підняті ділянкі	ріаси.
рівнинні  частини	лиманні.
Ганг і Брахмапутра	дельтові.
Брахмапутра - Іраваді	скидові.
Півострів Індокитай,Малака	абразивні, алювіальні , морські рівнини , ріаси,
	абразивно - акмулятивні.
Сх. Узб.Японські ост-ви	чергування акумулятивних
узб. Кореї, пд. Зх Китаю.	Ріаси, дельтові, алювіально-морськіх рівнин
Сх.Росії	скидові, абразивно - денудаційні .
П-в Камчатка	ріаси, абразавно - акамулятивні.
Пн. Азія	фіорди , дельтові.

Характеристика кліматичних поясів Пн. Америки.

Кліматичний пояс	Область	Характеристика
Арктичний		Пн. узбережжя Пн.Америки і прилягаючи острови. Арктичні повітряні маси. Сер. темп. січня –36˚..–40˚С. Мінімальна над Гренландією (–44˚..–50˚). Літом температура зберігається від^ємна або близька до 0˚С. Переважає хмарність, тумани, сніжні бурі.
Субарктичний		Майже вся Аляска, більша частина Гудронової затоки і північ Лабрадору. На берегах Тихого і Атлантичного океанів клімат має океанічні риси, а центральна частина характ. континентальністю. Сер. t січня континентальної обл.  –36˚С. Сер t січня в обл.. прилеглих до океану –16..–20˚С. Сер. t  липня +15..+10˚С. Кількість опадів до 500 мм. Поширена вічна мерзлота.
Помірний	1. Морського клімату	Пд. межа помірного поясу визн. за 40˚ пн.ш. (на заході піднимається в гору до гірла р. Колумбія). Західні циклонні вітри. Сер. t січня 0˚С, літо прохолодне. Велика кількість опадів, до 3000–4000 мм на рік.
	2. Континен­тального к.	Внутрішня частина материка. Антициклональний стан атмосфери. t липня +20˚С. Природні явища: суховії, бурі, посухи, снігопади. Максимум опадів літом.
	3. Мусон­ного к.	Сер. t січня –5..–10˚С (пд.), +10˚C	Підзолисті глеєві-підзолисті грунти	Чорна і біла ялини, осика, береза	Карибу, бурий ведмідь, бобри, норка, куниця.
Тайга		500-600, низька випар.	Різкі темпера­турні контрасти	Мерзлотно-тайгові і підзолисті, болотні, напівболотні	Чорна і біла ялина, бальзамінна піхта, ін. хвойні	вовк + лось, чорний ведмідь, дикобраз.
Зх. При­океаніч­­ні  хвойні ліси	Між 52 і 43˚ пн. ш. на заході.	до 500		Бурі лісові (кислі)	Сікстинська ялина	Вовк, олень, ведмідь грізлі. єнот.
Мішані ліси				Дерново-підзолисті опідзолені	Осика, бальзаміння тополя
Широко­листяні ліси	На сході та пд.. від мішаних л.	1000-зх. 1500-сх.	М^яка зима –2..–3˚С	Бурі лісові, слабопідзолені	Дуб, каштан, клен, бук, тюльпанове дерево.	Віргінські олень, ведмідь, дикобраз
Лісо­- степ а) Власне лісо-степ б) Пре-­ рії	Великі рівнини, внутрішні плато Кордільер. Великі рівнини, плато Фрезер, Колумбійське. Центральні рівнини	Змен­шення зволо­ження 1100	Віднос­но низькі t. Велика к-ть тепла.	Вилугувані і опідзолені чорноземи, сіроземи лісові Бруніземи	Осика, береза, високо травна злаково-лугова рослинність. Трави	Бізон, кайот, суслик, сурок Гризуни
Степи а) типові степи б) сухі степи	Більша частина Великих рівнин, пн-зх. Центр. Рівнин. На сх. від Скелястих гір, більша частина Колумбійського плато	Зливи  влітку до 500 до 400		Чорноземи звичайні. Каштанові.	Різнотрав^я, дерново-злакова рослинність, ковила. Злакова трав^яна рослинність	Гризуни, змії, бізон
Серед­земно­мо­рські ліси і чагар­ники	Зх. узбережжя від 43˚ пн.ш. до пд.. кордонів США	Мало	Високі	Коричневі і сіро-коричневі.	Секвої вічнозелені і гігантські, сосна, дуб.
Мусоні мішані ліси	ПлатоПідмонт, берегові низовини, сх.. Центр. рівнин	Значні		Жовтоземи, червоноземи.	Довго хвойна сосна, дуб, ліани, кіпариси	Черепахи, попу гаї, комахи
Пустелі	Зх. узбережжя Мексики, Мексиканське нагір^я	Практично відсутні, волога потрапляє у вигляді роси		Примітивні пустельні, червоно-бурі.	Ксерофітна рослинність. Кактуси, поодинокі акації
Вічнозелені тропічні ліси	Крайній пд.. материка, Сьєра-Мадре	Сильне зволоження		Бурі тропічні і фераліти.	Пальми, фікуси	Мавпи, змії, комахи.