Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок

Текст:

Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок

Останнім часом помітно пожвавилося вивчення діалектної лексики, наслідком чого стало усвідомлення необхідності заміни атомарного системним вивченням діалектної лексики, становленню та розвиткові якого сприяло й застосування лінгвокартографування. Одним із найважливіших виявів системної організації лексики є виокремлюваність лексико-семантичних груп, що й зумовило підвищений науковий інтерес до їх вивчення впродовж останніх десятиліть (наукові розвідки Л. Фроляк [1], К. Глуховцевої [2], Г. Мартинової [3], О. Тимко [4], І. Сабадоша [5; 6], Л. Дорошенко [7], В. Лєснової [8], І. Магрицької [9]) та ін.

Нову цінну інформацію, що розширює емпіричну базу української діалектної лексикології, лексикографії та лінгвогеографії, дає дослідження побутової лексики південно-слобожанських говірок, здійснюване нами впродовж 1994-1999 рр. на підставі власних польових записів за спеціально укладеною програмою (остання охоплює назви житлових, господарських приміщень, назви меблів та предметів хатнього вжитку) у 107 населених пунктах обстежуваного континуума (н. п. Нововодолазького, Балакліївського, Чугуївського, Великобурлуцького, Лозівського, Близнюківського, Барвінківського, Ізюмського й Борівського р-нів Харківської області та Олександрівського, Костянтинівського, Слов^янського, Артемівського й Краснолиманського р-нів Донецької області).

Зібрані та систематизовані матеріали дозволяють конкретизувати загальні риси українських новостворених південно-слобожанських говірок. Частина цих рис зумовлена міждіалектними контактами, що виявляються на всій обстеженій території. Ф.Т. Жилко зауважував: "На відміну від давніх, у новостворених говорах спостерігається значно більша варіативність звукових і морфемних елементів" [10, 7].

У досліджуваних говірках ця варіативність найвиразніше проступає в інноваційному сегменті побутової лексики. Свідченням цього є зафіксовані лексико-фонетичні варіанти, що репрезентують сему на позначення порівняно нової реалії в побуті слобожан ‘шафи для зберігання одягу^: ши^ефа ^|нер, ши^ефа^|н^ер, шухви^е|нер, шахва^|нер, ши^ехва^|нер, ши^ехва^÷н^ер, ши^ефо^|нер, ши^ефо^|н^ер, ши^ехво^|нер, ши^ехво^|н^ер, ши^ефан^^|йер, шафа^|нер, шафа^|н^ер, ши^ехве^и|нер, ши^ехви^е|нер, ши^ефе^и|нер, ши^ефи^е|нер (17 варіантів). Однією з причин такого різноманіття "фонетичних змін є невідповідність звукової структури слова типовим для даної... діалектної системи моделям звукосполучення; найчастіше така невідповідність спостерігається при запозиченнях" [11, 79]. На думку Ф.Т. Жилка, варіативність слів-репрезентантів у новостворених говірках на фонетичному та морфологічному рівнях "залежить також від часу формування новостворених говорів: вона менше спостерігається в давніших говірках, які вже мають до певної міри визначену свою систему, і виразніше виявляється в говірках, що виникли пізніше. Крім того, варіативність залежить і від особливостей діалектної підоснови новостворених говорів: вона помітна в тих говірках, що постали на різнодіалектній основі" [10, 9]. Отже, розглядаючи південно-слобожанські говірки як ідіоми пізнішого утворення, що виникли на різнодіалектній основі, однією з важливіших їх характеристик вважаємо співвідношення архаїчних та інноваційних елементів, зокрема, і в побутовій лексиці. Вивчення історії формування складу побутової лексики досліджуваних говірок є питанням проблемним, оскільки аналізована тематична група в писемних пам^ятках обстеженого регіону представлена обмежено. Надійні висновки з цього питання дозволяє здійснити зіставлення лексичного складу південно-слобожанських говірок з відповідним репертуаром інших українських говорів, особливо старожитніх, які впливали на формування південно-слобожанської лексичної системи, з усіма наявними лексикографічними джерелами. Такий зіставний аналіз складу побутової лексики південно-слобожанських говірок дозволяє зробити висновки про її генетичну неоднорідність. Історія назв побутової лексики відтворює окремі етапи суспільного буття людини. Тому природньо, що основну частину побутової лексики південно-слобожанських говірок складає давній лексичний фонд. Це переважно слова праслов^янського походження: дом [ЕСУМ, ІІ, 91], п^іч [Фасмер, ІІІ, 256], в^ід^|ро [ЕСУМ, І, 394], дв^ір (двор) [ЕСУМ, ІІ, 18], зем^|л^а ‘долівка, утрамбована, вирівняна та змащена глиною земля в хаті^ [ЕСУМ, ІІ, 259], кл^уч ‘жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь^ [ЕСУМ, ІІ, 468], ^|небо ‘склепіння печі, внутрішнє опукле верхнє покриття над черінню^ [Фасмер, ІІІ, 53], пен^ ‘велика колода, на якій рубають дрова^ [Фасмер, ІІІ, 233], пос^|т^ел^ ‘ліжко^ [Фасмер, ІІІ, 341], со^|ха ‘соха, на якій утримується журавель біля колодязя^ [Цыганенко, 395], ^|короб ‘верхній брус рами дверей^ [ЕСУМ, ІІІ, 33], п^|лаха ‘кришка стола, його верхня дошка^ [Цыганенко, 304], ст^іл ‘кришка стола, його верхня дошка^ [Цыганенко, 405], стоўп ‘стовп, до якого прикріпляють ворота^, ‘закопаний у землю грубий вертикальний брус - опора дощатого паркану^ [Цыганенко, 406], верх ‘верхній брус рами дверей^ [ЕСУМ, І, 360], во^|рота [ЕСУМ, І, 428], гн^із^|до ‘сідало для курей^ [ЕСУМ, І, 538], дно ‘черінь печі^ [ЕСУМ, ІІ, 95], груз ‘важіль на зводі колодязного пристрою для витягування відра з водою^ [ЕСУМ, І, 604], ко^|лода ‘велика колода, на якій рубають дрова^ [ЕСУМ, ІІ, 516], жура^|вел^ ‘пристрій біля колодязя у вигляді довгого важеля на високій грубій опорі для витягування відра з водою^ [ЕСУМ, ІІ, 210], ^|кам^ін^ - ‘важіль на зводі колодязного журавля^ [ЕСУМ, ІІ, 359], круг ‘одне з кілець для затуляння отвору в кухонній плиті^ [ЕСУМ, ІІІ, 107], кри^|ло ‘бічна стіна хати^ [ЕСУМ, ІІІ, 92], ^|лава [ЕСУМ, ІІІ, 175].

Саме в підгрупі праслов^янської лексики зафіксовано найбільшу кількість репрезентантів, які виявлено лише в мовленні діалектоносіїв старшого віку, напр.: ло^|за ‘ворота, щоб зачиняти в^їзд на подвір^я^, ло^|зоўн^а ‘огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках^ (< псл. *loza [ECУM, ІІІ, 281]), ^|потка (< под) ‘черінь печі^ [Цыганенко, 309], ^|ложник ‘тепла ковдра на ваті^, ^|л^іжник ‘ковдра бавовняна^, ‘домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривають ліжко^ (< ложе [Цыганенко, 217]).

Значним, хоча й кількісно меншим, є шар лексики, відомий за пам^ятками давньоруської мови: ^|горниц^а ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку^ [Цыганенко, 90], в^і^|р^оўка, в^і^|р^овочка, ви^ер^|вечка ‘один з чотирьох мотузочків, на яких підвішують колиску^, ‘мотузка, тягнучи за яку гойдають колиску^ [Цыганенко, 53], ко^|лод^із^ ‘криниця^ [Цыганенко, 183], горш^|ки ‘посуд (загальна назва) ^ [Цыганенко, 91], гум^|но ‘будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння^ [Цыганенко, 99], к^іль^^|це ‘одне з кілець для затуляння отвору в кухонній плиті^ [Цыганенко, 184], крил^^|це, крил^^|цо ‘прибудова із східцями біля входу в будинок^ [Цыганенко, 201], од^і^|йало ‘ковдра бавовняна^, ‘тепла ковдра на ваті^ [Цыганенко, 271], ^|палки ‘невисока огорожа на краю сходів, моста і т. ін. ^ [Цыганенко, 287], пли^|та ‘мурована чи суцільнометалева кухонна піч^ [Цыганенко, 206], сутич^|ки ‘приміщення для дров^ [Цыганенко, 414], ^|хижина ‘стара селянська хата^ [Цыганенко, 463], ого^|рожа, заго^|рожа, ^|загородка, ^|загород^ ‘тин, паркан, огорожа (загальна назва) ^ (< др. городъ - "ограда, забор" [Цыганенко, 90]), пчо^|л^арн^а, пчо^|л^арник ‘приміщення для зимівлі бджіл^ (< пчела [Цыганенко, 343]). Цей сегмент аналізованої лексики також має в своєму складі репрезентанти, що побутують лише в мовленні інформаторів старшого віку: ^|горниц^а, гум^|но, сутич^|ки.

На відміну від архаїчних інноваційні елементи побутової лексики південнослобожанських говірок представлені кількісно меншим складом, уживані переважно в мовленні діалектоносіїв середнього та молодшого віку. Інноваційна лексика репрезентована, як правило, запозиченнями з інших мов (переважно з французької, німецької, польської та ін) здебільшого через посередництво російської мови, напр.: гард^і^|роп ‘сучасна шафа для зберігання одягу^ (з франц. [ЕСУМ, І, 473]), гарн^і^|тур ‘набір шаф, як правило, на довжину стіни^ (з нім.; нім. Garnitúr "комплект, прикраса" походить від франц. garniture "т. с." [ЕСУМ, І, 476]), д^і^|ван ‘диван^ (з тур. через посередництво західноєвропейських мов, пор. франц. divan "канапа" [ЕСУМ, ІІ, 65]), зал, ^|зала ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку (з нім. або франц. через рос. і пол. [ЕСУМ, ІІ, 228]), ^|комната, к^ім^|ната ‘окреме приміщення в будинку, квартирі^ (з середн. лат., очевидно, за пол. посередництвом [ЕСУМ, ІІ, 446]), кори^|дор ‘сіни^, ‘передня кімната в сучасному будинку^, ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей^ (з чес. через пол. [Фасмер, ІІ, 436]), ^|кухн^а ‘кухня в квартирі, будинку^, ‘кімната, в якій споживають їжу^ (з пол. [ЕСУМ, ІІІ, 164]), под^|вал, п^ід^|вал ‘сховище для городини й різних харчів з похилим крутим спуском і сходами^, ‘надбудова над погребом у вигляді куреня^, ‘спеціально обладнана яма для зберігання продуктів (переважно овочів), з лядою, але без східців^, ‘приміщення для зимівлі бджіл^ (з нім. в др. період [Цыганенко, 47]), стул ‘стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеликої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки^, ‘стілець фабричного виготовлення із спинкою^ (з герм. [Цыганенко, 411]), фун^|дамент ‘невисокий, переважно земляний насип, обшитий дошками, який споруджують вздовж стін хати знадвору^ (з лат. через пол. [Фасмер, IV, 210]; інакше - з франц. [Цыганенко, 461]). До інноваційної лексики належать і слова типу пе^|рила ‘невисока огорожа на краю сходів, моста і т. ін. ^, пото^|лок ‘стеля в хаті (загальна назва) ^, ‘дощана стеля в хаті^, ‘мазана стеля в хаті^, п^|ростин^, прос^|тинка ‘простирадло^, які знаходимо у різноманітних пам^ятках і словниках не раніше XVIII ст. [Цыганенко, 296, 332, 337].

Свій вплив на формування й тенденції розвитку лексики народного побуту в південнослобожанських говірках здійснили зміни в побуті населення, особливо за останні сто років. Поступове витіснення з повсякденного життя людей окремих реалій приводить до втрати первісної традиційної семантики тих чи інших архаїчних лексем. Напр., репрезентант ло^|ханка на позначення семи ‘велике дерев^яне відро для витягання води з колодязя журавлем^ було зафіксовано лише в одному н. п. У більшості ж обстежених говірок лексема ло^|ханка позначає сему ‘помийниця^. Очевидно, це пов^язано з тим, що дерев^яні відра для витягання води з колодязя журавлем уже майже не використовують, як і самі журавлі.

Та, незважаючи на вихід реалії з повсякденного життя, часто лексема, що її позначала, продовжує функціонувати або сама по собі, або називаючи іншу близькоспоріднену реалію, що врешті-решт приводить до нерозрізнення окремих сем. Напр., ве^|лика ^|хата 1) ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку^,

2) ‘кімната, у якій споживають їжу^,

3) ‘передня кімната в сучасному будинку^; ^|в^іко 1) ‘закривка отвору погреба^,

2) ‘кришка стола, його верхня дошка^; ^|гоĭдалка 1) ‘колиска, підвішена на чотирьох мотузочках до стелі^,

2) ‘колиска, дерев^яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погоĭдуватися^; жура^|вел^ 1) ‘соха, на якій утримується журавель біля колодязя^,

2) ‘пристрій біля колодязя у вигляді довгого важеля на високій грубій опорі для витягування відра з водою^,

3) ‘жердина в журавлі, яку разом із причепленим до неї відром опускають у колодязь^,

4) ‘важіль на зводі колодязного пристрою для витягування відра з водою^; до^|л^іўка 1) ‘долівка, утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті^,

2) ‘долівка в хаті, вистелена дошками^; ^|зап^ічок 1) ‘місце на печі, відгороджене комином, або за піччю, на якому лежать^,

2) ‘бічна ніша біля отвору печі, куди вигрібають попіл, жар^,

3) ‘невеличка ніша між комином і бічною стіною, де зберігають сірники, сіль та ін. ^; зв^ід, звод 1) ‘склепіння печі, внутрішнє опукле верхнє покриття над черінню^,

2) ‘пристрій біля колодязя у вигляді довгого важеля на високій грубій опорі для витягування відра з водою^,

3) ‘жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь^,

4) ‘важіль на зводі колодязного пристрою для витягування відра з водою^; к^|лун^а 1) ‘переважно тимчасове приміщення (часом з двома, трьома стінами) для утримання домашніх тварин або зберігання воза, сільськогосподарського реманенту та різного майна^,

2) ‘приміщення для зберігання зерна^,

3) ‘будівля для зберігання снопів, зерна, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння^,

4) ‘приміщення для зберігання сіна^; ле^|жак, ле^|жанка 1) ‘припічок, горизонтальна площадка перед челюстями печі під комином^,

2) ‘місце на печі, на якому лежать^,

3) ‘лежанка - низька піч у вигляді тапчана для лежання^; ^|ложник, ^|л^іжник 1) ‘домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко^,

2) ‘ковдра бавовняна^,

3) ‘тепла ковдра на ваті^; ^|л^ул^ка 1) ‘колиска для малої дитини (загальна назва) ^,

2) ‘колиска, підвішена на чотирьох мотузочках до стелі^,

3) ‘колиска, дерев^яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися^; ^|перва ^|хата 1) ‘кухня в квартирі, будинку^,

2) ‘передня кімната в сучасному будинку^; п^ід 1) ‘долівка, утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті^,

2) ‘стеля в хаті (загальна назва) ^,

3) ‘дощана стеля в хаті^,

4) ‘черінь печі^; п^іл 1) ‘долівка в хаті, вистелена дошками^,

2) ‘стеля в хаті (загальна назва),

3) ‘ліжко^,

4) ‘диван^; п^і^|чурка 1) ‘бічна ніша біля отвору печі, куди вигрібають попіл і жар^,

2) ‘підпіччя, глибока ніша під піччю^,

3) ‘невеличка ніша між комином і бічною стіною, де зберігають сірники, сіль і т. ін. ^; пл^іт 1) ‘тин, паркан, огорожа (загальна назва) ^,

2) ‘огорожа з жердин, горизонтально закріплених між стовпами^,

3) ‘огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках^; р^ад^|но 1) ‘домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко^,

2) ‘ковдра бавовняна^,

3) ‘велика наволока на ковдру^,

4) ‘простирадло^; ^|c^іни 1) ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстивних припасів, різних речей^,

2) ‘сіни^,

3) ‘прибудова із східцями біля входу в будинок^; cте^|лина 1) ‘дощана стеля в хаті^,

2) ‘мазана стеля в хаті^; тин 1) ‘тин, паркан, огорожа (загальна назва) ^ 2) ‘паркан з дощок^,

3) ‘огорожа з жердин, горизонтально закріплених між стовпами^,

4) ‘огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках^; ^|хата 1) ‘селянський житловий будинок^,

2) ‘стара селянська хата^,

3) ‘кімната - окреме приміщення в будинку для проживання в ньому (загальна назва); ха^|тина 1) ‘стара селянська хата^,

2) ‘кімната - окреме приміщення в будинку для проживання в ньому (загальна назва) ^,

3) ‘кухня в квартирі, будинку^,

4) ‘кімната, в якій споживають їжу^; че^|р^ін^ 1) ‘місце на печі, відгороджене комином, або за піччю, на якому лежать^,

2) ‘черінь печі^.

Нерідко спостерігаємо й протилежне явище, коли інноваційна лексика репрезентує не тільки нові реалії, а й більш давні, витіснивши лексику архаїчну, що знову ж таки призводить до нерозрізнення сем. Напр., ^|балка 1) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні^,

2) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей^,

3) ‘поздовжня міцна балка, яка підтримує стелю в хаті^,

4) ‘соха, на якій утримується журавель біля колодязя^; брус 1) ‘верхній брус рами дверей^,

2) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні^,

3) ‘повздовжня міцна балка, яка підтримує стелю в хаті^,

4) ‘закопаний у землю грубий вертикальний брус - опора дощатого паркану^; бур^|жуĭка 1) ‘мурована чи суцільнометалева кухонна піч^,

2) ‘літня пічка надворі^; бу^|фет, бу^|ф^ет, бух^|вет, бух^|в^ет 1) ‘шафа з полицями для посуду і продуктів^,

2) ‘сучасна шафа для зберігання посуду^; в^і^|шалка 1) ‘пристосування для вішання одягу в передній кімнаті^,

2) ‘горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг^; гале^|рейа, гал^е^|р^ейа, гал^е^|рейа 1) ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстивних припасів, різних речей^,

2) ‘прибудова із східцями біля входу в будинок^; дрово^|кол^н^а 1) ‘приміщення для дров^,

2) ‘велика колода, на якій рубають дрова^; за^|бор 1) ‘тин, паркан, огорожа (загальна назва) ^,

2) ‘паркан з дощок^,

3) ‘огорожа з вертикальних дощечок, розріджено прибитих до двох (трьох) паралельних горизонтальних лат (рейок) ^,

4) ‘огорожа з жердин, горизонтально закріплених між стовпами^,

5) ‘огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках^; зал, ^|зала 1) ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку^,

2) ‘ящичок на всю ширину верхньої частини скрині для дрібних речей^; кал^і^|дор 1) ‘передня кімната в сучасному будинку^,

2) ‘сіни^; ка^|мод 1) ‘сучасна шафа для зберігання одягу^,

2) ‘великий ящик із кришкою і замком для зберігання одягу (переважно святкового), коштовних предметів та ін. ^; ка^|чалка 1) ‘пристрій над колодязем у вигляді вала з ручкою, на який намотується канат або ланцюг для витягання відра з водою^,

2) ‘колиска, дерев^яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися^; кла^|доўка 1) ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей^,

2) ‘приміщення для зберігання зерна^; коли^|б^ел^, коли^|б^ел^ка 1) ‘колиска для малої дитини (загальна назва) ^,

2) ‘колиска, підвішена на чотирьох мотузках до стелі^,

3) ‘колиска, дерев^яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися) ^; ко^|с^ак 1) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей^,

2) ‘горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг^; ^|коўдра 1) ‘домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко^,

2) ‘ковдра бавовняна^,

3) ‘тепла ковдра на ваті^; кро^|ватка 1) ‘колиска для малої дитини (загальна назва) ^,

2) ‘колиска, дерев^яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися^; кру^|т^ілка 1) ‘пристрій над колодязем у вигляді вала з ручкою, на який намотують канат або ланцюг для витягання відра з водою^,

2) ‘ручка коловорота біля колодязя^; на^|гонка 1) ‘верхній брус рами дверей^,

2) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей^; од^е^|йало, од^і^|йало 1) ‘ковдра бавовняна^,

2) ‘тепла ковдра на ваті^; пе^|редн^а 1) ‘гарно прибрана парадна кімната в будинку^,

2) ‘передня кімната в сучасному будинку^; перек^|лад^іна 1) ‘верхній брус рами дверей^,

2) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні^,

3) ‘жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь^,

4) ‘важіль на зводі колодязного пристрою для витягання відра з водою^,

5) ‘горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг^; пере^|мич^ка 1) ‘верхній брус рами дверей^,

2) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні^; покри^|вало 1) ‘домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко^,

2) ‘ковдра бавовняна^; пол 1) ‘долівка, утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті^,

2) ‘долівка в хаті, вистелена дошками^,

3) ‘ліжко^; попе^|речка 1) ‘верхній брус дверей^,

2) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні^,

3) ‘важіль на зводі колодязного пристрою для витягання відра з водою^; ^|рама 1) ‘верхній брус рами дверей^,

2) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей^,

3) ‘каркас стола^,

4) ‘горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг^; са^|раĭ 1) ‘приміщення для худоби (загальна назва) ^,

2) ‘переважно тимчасове приміщення (часом з двома і трьома стінами) для утримання домашніх тварин або зберігання воза, сільськогосподарського реманенту та різного майна^,

3) ‘приміщення для коней^,

4) ‘приміщення або загородка для утримання свиней^,

5) ‘загорода для овець, кіз^,

6) ‘приміщення для зберігання зерна^,

7) ‘приміщення для дров^; с^ер^|вант, с^ір^|вант 1) ‘шафа з полицями для посуду і продуктів^,

2) ‘сучасна шафа для зберігання посуду^; стул, с^|тулка 1) ‘стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеличкої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки^,

2) ‘стілець із спинкою фабричного виготовлення^; табу^|рет, табу^|ретка, табу^|р^етка 1) ‘стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеличкої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки^,

2) ‘стілець без спинки з квадратним сидінням^.

Спостереження за функціонуванням архаїзмів та інноваційних елементів у побутовій лексиці південнослобожанських говірок на сучасному етапі виявило певні тенденції її функціонування. Як правило, інноваційна лексика відома на незначній території, представлена в небагатьох досліджуваних говірках, напр.: гард^і^|роп -у 2,8% з усіх обстежених говірок, гарн^і^|тур - у 0,9%, фун^|дамент - у 1,8%. Проте відомі інноваційні репрезентанти, що покривають або 100% обстежених говірок, або більшу їх частину, напр.: д^і^|ван - 100%, зал, ^|зала -85%, ^|комната, к^ім ^|ната - 88,7%, ^|кухн^а ‘кухня в квартирі, будинку^ - 100%, ‘кімната, в якій споживають їжу^ - 91,5%, пе^|рила, пе ^|рил^ц^а - 86,9%‘, пото^|лок - 87,8%, п^|ростин^ - 98,1%. Останнє свідчить про закріплення інноваційних елементів у складі побутової лексики південнослобожанських говірок, що, безумовно, є наслідком суттєвих змін у побуті населення упродовж ХХ століття.

Отже, сучасний зріз побутової лексики південнослобожанських говірок виявив у її складі чітко окреслені сегменти: архаїчний шар лексики, що представлений словами праслов^янського та давньоруського походження, та інноваційні елементи, що репрезентовані здебільшого запозиченнями з інших слов^янських та неслов^янських мов. Обидва зазначених сегменти мають свою специфіку функціонування, а також різняться кількісним складом.

Література

1. Фроляк Л.Д. Ботаническая лексика украинских говоров Северного Приазовья. - К., 1988.

2. Глуховцева К.Д. Лексика народного побуту східнослобожанських говірок / Дис. … канд. філ. наук. - К., 1992.

3. Мартинова Г.І. Подільсько-середньонаддніпрянська діалектна межа (за даними побутової лексики правобережної Черкащини) / Дис. … канд. філ. наук. - К, 1993.

4. Тимко О. Назви рослин у говорі Бачванських руснаків / Автореф. дис. … канд. філ. наук. - Ужгород, 1998.

5. Сабадош І.В. Атлас ботанічної лексики української мови / Ужгородський державний університет. - Ужгород, 1999.

6. Сабадош І.В. Лісосплавна лексика українських говорів Карпат // Український діалектологічний збірник: Книга 3. Пам^яті Тетяни Назарової. - К.: Довіра, 1997.

7. Дорошенко Л.І. Ареалогія будівельної лексики східнополіського діалекту / Дис. … канд. філ. наук. - К, 1999.

8. Лєснова В.В. Номінація людини та її рис у східнослобожанських українських говірках / Автореф. дис. … канд. філ. наук. - Запоріжжя, 1999.

9. Магрицька І.В. Весільна лексика українських східнослобожанських говірок / Автореф. дис. … канд. філ. наук. - Запоріжжя, 2000.

10. Жилко Ф.Т. Про лінгвогеографічне дослідження новостворених говорів української мови. Праці ХІІ Республіканської діалектологічної наради. - К.: Наук. думка, 1971.

11. Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. - К.: Наукова думка, 1990.

12. ЕСУМ - Етимологічний словник української мови /За ред.О.С. Мельничука: В 7 т. - К.: Наукова думка, 1983-1988. - Т. І-ІІІ.

13. Фасмер - Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. - М.: Прогресс, 1986-1987. - Т. I-IV.

14. Цыганенко - Цыганенко Г.П. Этимологический словарь русского языка. - К.: Рад. школа, 1989. - 511 с.